16.07.24

22-з/812/49/24

Провадження № 22-з/812/49/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2024 року м. Миколаїв Справа № 489/6074/23

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Царюк Л.М.,

суддів: Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М.,

при секретарі судового засідання - Колосовій О.М.,

за участю: представника відповідача - Іноземцева Є.С. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 , в інтересах якої діяла її представниця - Ткаченко Олена Іванівна , про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» про визнання незаконними наказів, стягнення нарахованих сум при звільненні, стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку,

В С Т А Н О В И В:

01 червня 2024 року ОСОБА_2 , в інтересах якої діяла її представниця - Ткаченко О.І. , через систему «Електронний суд» подала до Миколаївського апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій просила суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 34 000 грн.

Заява обґрунтована тим, що позивачем в поданій апеляційній скарзі вказувалась орієнтовна сума судових витрат, а також в прохальній частині апеляційної скарги було зазначено про намір відшкодувати понесені позивачем судові витрати при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

В апеляційній інстанції переглядалось рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 лютого 2024 року, яким частково задоволено позов ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» (далі - АТ «Миколаївгаз», Товариство) про визнання незаконними наказів, стягнення нарахованих сум при звільненні, стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 24 травня 2024 року апеляційну скаргу АТ «Миколаївгаз» задовольнити частково. Апеляційну скарги ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 лютого 2024 року в частині стягнення з АТ «Миколаївгаз» вихідної допомоги у розмірі 282 832 грн 50 коп., додаткове рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 березня 2024 та ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 березня 2024 року скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до АТ «Миколаївгаз» про стягнення недоплаченої вихідної допомоги при звільненні відмовлено.

Зазначене рішення суду першої інстанції в частині стягнення з АТ «Миколаївгаз» на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника змінено.

Стягнуто з АТ «Миколаївгаз» на користь ОСОБА_2 46 537 грн 64 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави недоплачений судовий збір за подачу позову до суду першої інстанції в розмірі 9 090 грн 42 коп.

Стягнуто з АТ «Миколаївгаз» в дохід держави недоплачений позивачем при подачі позову до суду першої інстанції судовий збір, з урахуванням задоволених позовних вимог в розмірі 312 грн 18 коп.

Стягнуто з АТ «Миколаївгаз» на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді першої інстанції в розмірі 586 грн 25 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ «Миколаївгаз» 8 254 грн 58 коп судового збору, сплаченого при подачі апеляційної скарги.

Компенсовано АТ «Миколаївгаз» за рахунок держави 7 644 грн 57 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Повернуто ОСОБА_2 надмірно сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 13 370 грн 47 коп.

В іншій частині рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 лютого 2024 року залишено без змін.

Представник відповідача заперечував проти задоволення заяви представниці позивачки та заявив клопотання про залишення заяви без розгляду на підставі частини 4 статті 183 ЦПК України у зв`язку з тим, що заявник не надала доказів на підтвердження направлення заяви та доданих доказів іншій стороні, тобто відповідачу.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, апеляційний суд приходить до наступного.

Відповідно до статті 270 частини 1 пункту 3 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно абзацу 1, 2 частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено- повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 268 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами розгляду справи 24 травня 2024 року Миколаївським апеляційним судом було винесено постанову у справі, повний текст постанови складено 24 травня 2024 року, та надіслано в електронному вигляді всім учасникам справи в їх електронний кабінет (т. 2 а.с. 227, 228).

Про отримання в електронному вигляді копії постанови Миколаївського апеляційного суду Миколаївської області від 24 травня 2024 року було складено довідку, відповідно до якої вбачається, що її копію було доставлено до електронного кабінету ОСОБА_2 та Ткаченко О.І. 24 травня 2024 року.

01 червня 2024 року ОСОБА_2 , в інтересах якої діяла її представниця Ткаченко О.І. , направила до Миколаївського апеляційного суду, через систему «Електронний суд» заяву про ухвалення додаткового рішення по справі разом з доказами витрат, які понесла ОСОБА_2 на правничу допомогу в ході апеляційного розгляду справи.

Відтак заявником пропущений 5-денний строк, визначений частиною 8 статті 141 ЦПК України, для подання доказів на підтвердження понесених судових витрат, клопотання про поновлення пропущеного строку заявлено не було, а посилання в заяві про ухвалення додаткового рішення на те, що з постановою апеляційного суду ОСОБА_2 та її представниця Ткаченко О.І. змогли ознайомитись 27 травня 2023 року, не може підміняти собою заяву про поновлення строку та не змінює початок перебігу строку, початок якого законодавцем чітко визначено, як день ухвалення остаточного рішення у справі.

Таким чином на підставі частини 8 статті 141 ЦПК України заяву ОСОБА_2 , в інтересах якої діяла її представниця Ткаченко О.І. , про ухвалення додаткового рішення підлягає залишенню без розгляду.

Крім того, заслуговують на увагу доводи представника відповідача про порушення вимог ЦПК щодо подання заяв (клопотань), передбачені статтею 183 ЦПК України, з огляду на те, що відсутні докази про направлення наданих заявником доказів іншій стороні.

Так, згідно із частинами 1, 2 та 5 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зроблено такі висновки: "Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин 5 та 6 статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності".

За правилами статей 12, 81 ЦПК України року кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пункт 6 частини 1 статті 183 ЦПК України передбачає, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення).

До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подають на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надсилання (надання) іншим учасникам справи (провадження) частина 2 статті 183 ЦПК України).

Як встановлено з матеріалів справи представниця позивачки адвокат Ткаченко О.І. звернулася до апеляційного суду через систему «Електроннйи суд» з заявою про ухвалення додаткового рішення та клопотанням, викладеним в цій заяві, про долучення доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, які додані як додатки до заяви.

Між тим, клопотання не містить переліку доказів, що додаються, а також в надісланих матеріалах відсутня квитанція про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС (АТ «Миколаївгаз», його представника адвоката Іноземцева Є.С.), а тому колегія суддів дійшла висновку, що позивачкою та її представницею порушено установлений процесуальним законом порядок пред`явлення до відшкодування витрат на правничу допомогу, а саме: не направлення позивачем на адресу відповідача документів, які підтверджують понесені витрати на правничу допомогу, що позбавило відповідача можливості висловити свою думку про не співмірність розміру таких витрат відповідно до частини 6 статті 137 ЦПК України.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд не дає оцінки достатності та належності доданих до заяви доказів на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, понесених ОСОБА_2 в ході апеляційного перегляду справи та їх співмірності.

Таким чином заява ОСОБА_2 , в інтересах якої діяла її представниця адвокат Ткаченко О.І., про ухвалення додаткового рішення підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись статтями 141, 270, 381 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 , в інтересах якої діяла її представниця - Ткаченко Олена Іванівна , про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» про визнання незаконними наказів, стягнення нарахованих сум при звільненні, стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її постановлення.

Головуючий Л.М. Царюк

Судді: Т.М. Базовкіна

Ж.М. Яворська

Повний текст постанови складено 16 липня 2024 року.