Справа № 1-156 2007 рік

ВИ РОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2007 року                                                 Галицький районний суд м.Львова

у складі: головуючого - судді     Курильця А.Р.

при секретарі Гаврилюк О.П:

з участю прокурора Леськіва А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженця с.Строневичі Старосамбірського району Львівської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого в с.Строневичі Старосамбірського району Львівської області,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15, ч.І ст.153, ч.І ст.190 КК України,

встановив:

ОСОБА_1. 27.09.2006 року в 22 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, з застосуванням фізичного насильства щодо ОСОБА_2, лежачи з останнім на ліжку, намагався здійснити задоволення статевої пристрасті неприродним способом, однак не довів злочин до кінця з причини опору потерпілого, що виявився у нанесенні з метою самозахисту своєї честі та гідності, декількох ударів ножем в область живота та грудей та удару попільничкою по голові підсудного.

Крім того, ОСОБА_1. 02.12.2006 року в 15.30 год., знаходячись на АДРЕСА_1, маючи намір на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою, попросивши мобільний телефон в потерпілого ОСОБА_3. для того, щоб подзвонити, заволодів вищевказаним мобільним телефоном „Сіменс С75", вартістю 750 грн., з стартовим пакетом „Білайн", вартістю 25 грн.

Підсудний ОСОБА_1. свою вину у інкримінованих йому злочинах визнав повністю та пояснив, що 27.09.2006 року він поїхав на вокзал щоб передати деякі речі своїй матері. Оскільки маршрутки не було, він пішов на трамвайну зупинку, щоб добратися на вул.Галицьку, де тимчасово проживав. Оскільки трамвая теж довго не було, він вирішив йти пішки та на лавочках поблизу приміського вокзалу познайомився з ОСОБА_2., з яким на вул.Дорошенка вживали алкогольні напої. Потім вони продовжували вживати алкоголь і в квартирі, де він тимчасово проживав. Коли вони лягли в ліжко, він намагався з застосуванням насильства змусити потерпілого вступити з ним в статевий зв'язок неприродним способом, однак ОСОБА_2. виривався. Він ще раз намагався приставати до потерпілого, однак отримавши удар по голові втратив свідомість і більше нічого не пам'ятає. Внаслідок цієї події отримав ножові поранення. Крім того, 02.12.2006 року в 15.30 год., він, знаходячись на АДРЕСА_1, попросив у свого знайомого ОСОБА_3мобільний телефон для того, щоб подзвонити, заволодів вищевказаним мобільним телефоном „Сіменс С75" для того щоб ним користуватися. У вчиненому розкаюється, просить суворо не карати.

Крім повного визнання своєї вини підсудним у вчинених злочинах, його вина   доводиться   іншими   зібраними   по   справі   доказами,   однак   суд   визнає

недоцільним дослідження цих доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки проти цього не заперечують учасники судового розгляду і такі ніким не оспорюються.

Оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеним, що підсудний ОСОБА_1. вчинив закінчений замах на задовлення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, тобто вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.15, ч.І ст.153 КК України.

Крім того, ОСОБА_1. вчинив заволодіння чужим майном шляхом обманом та зловживання довірою (шахрайство), тобто вчинив злочин, передбачений ч.І ст. 190 КК України.

Обираючи вид та міру покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу підсудного: раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, доглядає за матір"ю - інвалідом 1-ї групи загального захворювання.

Пом'якшуючою покарання обставиною є щире каяття, обтяжуючою покарання обставиною є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що підсудному слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, однак враховуючи тяжкість злочинів, особу винного, обставини справи, суд приходить до висновку, що виправлення засудженого можливе без відбування покарання, відповідно до ст.75 КК України і ОСОБА_1. слід звільнити від відбування покарання з випробуванням.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15, ч.І ст.153, ч.І ст.190 КК України та призначити йому покарання

за ч.2 ст.15, ч.І ст.153 КК України у вигляді двох років позбавлення волі,

за ч.І ст.190 КК України у вигляді одного року обмеження волі.

На підставі ст.70 КК України визначити засудженому ОСОБА_1остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді двох років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1. від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк тривалістю два роки.

На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1. обов'язок повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.

Міру запобіжного заходу, щодо засудженого ОСОБА_1. до вступу вироку в законну силу, залишити раніше обрану - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1. в користь НДЕКЦ при УМВС України у Львівській області 235 грн. 35 коп. судових витрат за проведення експертизи.

Речові докази по справі (а.с.35) - знищити, а телефон марки „Сіменс С75" (а.с.153), повернутий потерпілому ОСОБА_3. згідно зберігальної розписки.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.