Дата документу 15.07.2024 Справа № 317/239/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 317/239/24

Провадження №22-ц/807/1279/24

Головуючий в 1-й інстанції – Сакоян Д.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2024 року                                 місто Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідачаКухаря С. В.,

суддів:Крилової О. В., Полякова О.З.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 08 квітня 2024 року, ухвалене ум. Запоріжжі у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2024 року до Запорізького районного суду Запорізької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Позивачка просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини всіх доходів щомісячно, починаючи з 11.01.2024 та до закінчення навчання, а саме до 30.06.2027. В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що з 21.04.2001 між нею та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстровано Запорізьким міським відділом реєстрації актів громадського стану Запорізького обласного управління юстиції. Від шлюбу сторони мають двох синів – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області по справі № 317/1346/14 з відповідача на користь позивачки стягнуто аліменти на утримання дітей. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у 2021 році вступив до Відокремленого структурного підрозділу «Запорізький металургійний фаховий коледж Запорізького національного університету», де зараз навчається на ІІІ курсі денної форми навчання. Оплату за навчання ОСОБА_3 здійснює позивачка. Крім того, позивачка сплачує за відвідування ОСОБА_3 курсів японської мови, купує необхідні для навчання канцтовари, одяг, засоби гігієни та продукти харчування. Позивачка зазначає, що відповідач працює у ТОВ «ВЕЛЬТУМ-Запоріжжя», інших осіб на утриманні він не має, а тому має можливість сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина, який навчається.

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 08 квітня 2024 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів – відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що обов`язок щодо утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання покладається на обох батьків. При цьому, суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову фактично поклав такий обов`язок лише на матір дитини.

В силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2024 року це 302800,00 грн. (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028,00 грн. (3028,00 грн. Х 100 = 302 800 грн.), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1, ч. 2 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 08.12.2005 Комунарським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, Україна, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (оборот а.с. 10).

За змістом виконавчого листа Запорізького районного суду Запорізької області, виданого 18.05.2014 у справі № 317-1346-14-ц, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судом стягнуто аліменти на утримання дітей – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно на кожну дитину, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з 01.04.2014 та до досягнення дітьми повноліття (а.с. 5).

Постановою старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ляшенка Д.Д. від 17.04.2023 відкрито виконавче провадження № 71586985 з виконання виконавчого листа № 317/1346/14-ц, виданого 18.05.2014 Запорізьким районним судом Запорізької області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей – ОСОБА_6 , ОСОБА_3 (а.с. 4).

Як видно з довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру № 618117-2020 від 23.12.2020, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 25.12.2023 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 11).

За договором про надання освітніх послуг закладом фахової перед вищої освіти № 273-21-04 від 01.09.2021, укладеним між Відокремленим структурним підрозділом «Запорізького металургійного фахового коледжу Запорізького національного університету» та вступником ОСОБА_3 , а також його законним представником ОСОБА_1 , вступника ОСОБА_3 зараховано на І курс навчання на денну форму навчання за спеціальністю «273 Залізничний транспорт», для здобуття освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра (оборот а.с. 13-14).

За договором про надання освітніх послуг закладом фахової перед вищої освіти № 133 273-23-01 від 04.08.2023, укладеним між Відокремленим структурним підрозділом «Запорізького металургійного фахового коледжу Запорізького національного університету» та вступником ОСОБА_3 , а також його законним представником ОСОБА_1 , вступника ОСОБА_3 зараховано на ІІІ курс для продовження навчання на денну форму навчання за спеціальністю «273 Залізничний транспорт», для здобуття освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра (оборот а.с. 14-15).

ОСОБА_3 є студентом ІІІ курсу Відокремленого структурного підрозділу «Запорізький металургійний фаховий коледж Запорізького національного університету» денної форми здобуття освіти, термін навчання з 01.09.2021 по 30.06.2025, що підтверджується довідкою № 501 від 12.10.2023 (оборот а.с. 15).

За змістом довідки № 41.01-27/582 від 12.01.2024, виданої Інженерним навчально-науковим інститутом ім. Ю.М. Потебні Запорізького національного університету, ОСОБА_3 є студентом 1-го курсу денної форми навчання, термін навчання – з 01.09.2023 по 30.06.2027.

ОСОБА_3 є повнолітнім та не досяг 23 років, проживає з матір`ю, отримує освіту у навчальному закладі на денній формі навчання, потребує матеріальної допомоги.

Згідно довідки № 5 від 15.02.2024, виданої ТОВ «Вельтум-Запоріжжя», ОСОБА_2 з 12.01.2023 працює на посаді водія автотранспортних засобів у ТОВ «Вельтум-Запоріжжя».

За період з травня 2023 року по січень 2024 року йому нарахована заробітна плата у розмірі 126137,68 грн., з якої утримано ПДФО й військовий збір у розмірі 24596,86 грн. та аліменти у розмірі 50770,42 грн.

За змістом розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, виданого Центральним відділом Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні № 71586985, з урахуванням утримань із заробітної плати боржника, залишок заборгованості ОСОБА_2 станом на 19.01.2024 становить 147312,80 грн.

Відмовляючи у задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням розміру матеріального забезпечення відповідача, утримання 50 % його заробітної плати в рахунок погашення заборгованості за аліментами у виконавчому провадженні № 71586985, на теперішній час на нього неможливо покласти обов`язок надавати матеріальну допомогу повнолітньому синові. Нові аліментні зобов`язання не відповідають можливостям ОСОБА_2 та будуть для нього надмірним тягарем.

З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Тобто, відповідно до статті 199 СК України підставами виникнення аліментного зобов`язання між батьками та їх повнолітніми дочкою, сином, які продовжують навчання після досягнення повноліття і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги є сукупність таких юридичних фактів: 1) продовження навчання дочкою, сином після досягнення повноліття; 2) недосягнення дочкою, сином встановленого законом віку - 23 років; 3) потреба дочки, сина у матеріальній допомозі у зв`язку з навчанням; 4) наявність у батьків можливості надавати матеріальну допомогу.

Сукупність цих юридичних фактів утворює юридичний склад, необхідній і достатній для виникнення зазначеного аліментного зобов`язання. У разі відсутності, або недоведеності в судовому засіданні хоч б одного з наведених вище фактів, вищезазначене аліментне зобов`язання пов`язане з утриманням батьками своїх повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання, не виникає.

Крім того, ст.200 СК України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Матеріалами справи доведено, та не спростовано відповідачем, факт продовження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчання після досягнення повноліття та його потребу у матеріальному забезпеченні, через відсутність особистого заробітку.

При цьому також встановлено, що відповідач у справі є працездатним, офіційно працевлаштований, інших утриманців не має.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції послався на відсутність у відповідача можливості надання матеріальної допомоги сину у зв`язку із наявністю заборгованості по аліментам, а відповідно відсутність підстав для задоволення позову.

Між тим, з такими висновками суду неможливо погодитися, зважуючи на наступне.

Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Таким чином, обов`язок щодо утримання повнолітніх дітей, що продовжують навчання покладається на обох батьків. При цьому неможливість надання такої допомоги з боку батьків може бути обумовлена наявністю інших утриманців, непрацездатністю, станом здоров`я, тощо.

Факт наявності у відповідача заборгованості з аліментів і у зв`язку із цим утримання з його заробітної плати 50% доходу, зумовлений невиконанням ОСОБА_2 своїх обов`язків щодо утримання неповнолітніх дітей, при цьому доказів, що заборгованість виникла з інших причин, що не залежали від відповідача, матеріали справи не містять.

Колегія суддів вважає, що за таких обставин, відсутні підстави стверджувати про неможливість відповідача надавати матеріальну допомогу сину, що продовжує навчання та наявність підстав для встановлення аліментного зобов`язання відповідача перед позивачем.

Визначаючи розмір аліментів, який підлягає стягненню, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити вимоги позову частково, стягнувши з відповідача на користь позивача аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/6 частки усіх видів заробітку.

Вказаний розмір аліментів, на думка колегії суддів апеляційного суду, забезпечить справедливий баланс між потребами повнолітнього сина, який продовжує навчання, в отриманні матеріальної допомоги та можливостями відповідача в наданні такої допомоги.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 08 квітня 2024 року у цій справі скасувати та прийняти нову постанову наступного змісту.

Позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_3 , на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 аліменти в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 11.01.2024 року до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення дитиною двадцяти трьох років.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 на користь держави судовий збір за подання позову у розмірі 1211,20 грн. та за подання апеляційної скарги у розмірі 1816,80 грн., а всього 3028,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 15 липня 2024 року.

Судді:                                                С. В. Кухар

                                                                       О. В. Крилова

О. З. Поляков