Справа № 561/461/16-к

Провадження № 1-кп/565/19/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2024 року                                                                         м.Вараш

Колегія суддів Кузнецовського міського суду Рівненської області у складі:

головуючого судді                                         ОСОБА_1 ,

суддів                                                                 ОСОБА_2 ,

                                                                ОСОБА_3 ,

з участю секретаря судового засідання                         ОСОБА_4 ,

прокурора                                                         ОСОБА_5 ,

потерпілого                                                         ОСОБА_6 ,

цивільного позивача                                                 ОСОБА_7 ,

обвинуваченого                                                 ОСОБА_8 ,

захисника                                                         ОСОБА_9 ,

провівши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кузнецовського міського суду Рівненської області судовий розгляд об`єднаного кримінального провадження №12014180120000268 від 17 жовтня 2014 року та №12014180120000298 від 17 листопада 2014 року по обвинуваченню ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Серники Зарічненського району Рівненської області, громадянина України, не одруженого, з повною середньою освітою, не працюючого, пенсіонера за віком, відповідно до ст.89 КК України раніше не судимого, проживаючого в АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.1 ст.115, ч.2 ст.263 КК України,

в с т а н о в и л а:

        17 жовтня 2014 року приблизно о 17 годині 30 хвилин ОСОБА_8 , перебуваючи на території першого відділу першого кварталу мисливського угіддя Олександрівського лісництва неподалік с.Бір Зарічненського району Рівненської області, умисно, з метою заподіяння смерті єгеру ТОВ «Лісопереробна компанія» ОСОБА_6 , який намагався перешкодити його протиправним діям щодо полювання, здійснив у нього з відстані приблизно шість метрів два одночасні постріли з двоствольної гладкоствольної мисливської рушниці моделі «ИЖ-49» серії НОМЕР_1 , 16 калібру, проте суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті ОСОБА_6 не наступили з причин, що не залежали від волі ОСОБА_8 , оскільки жодна з куль у ОСОБА_6 не влучила, а одна з куль влучила у нижній ствол двоствольної гладкоствольної мисливської рушниці моделі «ТОЗ-34ЕР», серійний номер НОМЕР_2 , 12 калібру, яка знаходилась на лівому плечі ОСОБА_6 стволами доверху, залишивши на її поверхні вогнепальне пошкодження, утворене в результаті пострілу монолітним снарядом.

       Крім того, 17 жовтня 2014 року ОСОБА_8 умисно, незаконно, без передбаченого законом дозволу носив при собі холодну зброю колюче-ріжучої дії – ніж, виготовлений саморобним способом по типу мисливських ножів, до 21 години 00 хвилин того ж дня, коли працівниками міліції дану холодну зброю було виявлено та вилучено у ОСОБА_8 на березі р.Стир поблизу урочища «Стадіон» в АДРЕСА_1 .

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115, ч.2 ст.263 КК України не визнав повністю та показав, що він проживає у АДРЕСА_1 , його домогосподарство межує з домогосподарством ОСОБА_6 . Між ними тривалий час, приблизно з 2010 року, існують неприязні стосунки через недружню та недобросусідську, на думку обвинуваченого, поведінку ОСОБА_6 . На хуторі у с.Бір Вараського району Рівненської області розташована батьківська хата ОСОБА_8 17.10.2014 він перебував вдома, побачив дим зі сторони с.Бір, внаслідок чого у нього виникла підозра про лісову пожежу, що могла пошкодити батьківський будинок. У цей час ОСОБА_6 разом з кумом ОСОБА_10 на подвір`ї проводили оздоблювальні роботи будинку. ОСОБА_8 зателефонував дружині та попросив її переправити його через р.Стир, щоб дістатись батьківської хати. Почувши про те, що ОСОБА_8 збирається до с.Бір, ОСОБА_6 та його кум ОСОБА_11 почали кричати до нього, насміхатись та ображати, повідомивши, що чекатимуть його по той бік річки. Приблизно біля 17:00 год. дружина переправила ОСОБА_8 на човні на протилежний від будинку берег р.Стир, і він пішов пішки через лісовий масив у напрямку с.Бір. При цьому рушниці та мисливського ножа з собою він не мав. Приблизно через 500 м по ходу його руху, в урочищі Гработинь, орієнтовно за 2 км до батьківської хати ОСОБА_8 , з-за сосни вискочило троє людей, а з іншого боку – ще четверо, серед них були ОСОБА_6 , його брат ОСОБА_7 , його кум ОСОБА_12 , поліцейські ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ще один невідомий. Вони підбігли до ОСОБА_8 , збили його з ніг, почали бити по різних частинах тіла та душили. Хто, чим і скільки наніс тілесних ушкоджень, ОСОБА_8 не бачив, проте більше інших його бив ОСОБА_6 , він наносив удари рушницею по голові, від першого з яких ОСОБА_8 впав. Причина чи мета таких дій ОСОБА_8 невідома, він припускає, що інші учасники робили це на догоду ОСОБА_6 , з яким товаришують. Під час цього нападу вони кинули вибухівку та здійснили постріл ракетою, а також стріляли зі зброї над його головою. До того місця вони приїхали на двох автомобілях, один з яких належить ОСОБА_6 марки «Ауді», інша автівка була міліцейською. В результаті побиття ОСОБА_8 було спричинено численні тілесні ушкодження, весь його одяг був у крові. ОСОБА_8 від отриманих побоїв втратив свідомість, а коли отямився, вирішив повертатись додому. Він повернувся на берег р.Стир та запалив вогнище, щоб за попередньою домовленістю дружина могла побачити його та приїхати забрати на човні. Коли вони з дружиною перебрались на берег р.Стир зі сторони його житла, ОСОБА_6 та інші особи вже на нього чекали. Вони намагались скрутити його, проте фельдшер швидкої допомоги, який прибув за викликом дружини, не дав їм цього зробити та доправив ОСОБА_8 до лікарні. Коли він перебував на березі р.Стир, працівники міліції, які чекали на його прибуття на березі, підкинули йому під руку мисливський ніж, який йому належить та який, як ОСОБА_8 стало відомо пізніше, міліціонер ОСОБА_15 забрав з сейфу його будинку під час обшуку, що провели того дня раніше. В подальшому його доправили до лікарні в м.Рівне, де він продовжив лікування, у той час як був оголошений у розшук. У ОСОБА_6 він не стріляв, рушниці з собою у нього не було. ОСОБА_8 показав, що володіє навичками використання будь-якої зброї, раніше мав мисливську рушницю « ОСОБА_16 » у користуванні, проте наразі не має дозволу на неї. Його дружина є власником цієї мисливської рушниці, проте ця рушниця постійно перебувала у сейфі за місцем їх проживання. Мисливської рушниці моделі «ИЖ», 16 калібру ОСОБА_8 ніколи не мав, а того дня з собою мав лише рюкзак з вечерею. Вилучений під час огляду місця події патронташ також йому не належить та був підкинутий міліціонерами. Сфотографований під час огляду місця події ніж ОСОБА_8 впізнав та підтвердив належність цього ножа йому.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим, його винуватість у закінченому замаху на заподіяння смерті ОСОБА_6 , а також у носінні холодної зброї без передбаченого законом дозволу, доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.

Потерпілий ОСОБА_6 в суді підтвердив, що з ОСОБА_8 вони є сусідами та мають спільну межу домоволодінь, між ними орієнтовно за два роки до події склались неприязні стосунки, які тривають дотепер, ОСОБА_8 постійно погрожує йому фізичною розправою. ОСОБА_6 відомо, що ОСОБА_8 є мисливцем та причетний до браконьєрства. Станом на 2014 рік ОСОБА_6 обіймав посаду єгера ТОВ «Лісопереробна компанія», до угідь якого відносився, крім іншого, лісовий масив за р.Стир у напрямку с.Бір Вараського району Рівненської області (Олександрівське лісництво). До його обов`язків входила охорона лісового масиву від браконьєрства та підгодівля звірів, з цією метою він був уповноважений у будь-який час відвідувати піднаглядні лісові масиви, затримувати мисливців, що порушують законодавство. 17 жовтня 2014 року полювання було заборонене, ОСОБА_6 перебував на своєму подвір`ї, у цей час ОСОБА_8 ходив по своєму подвір`ю та вигукував у його бік образливі вислови. Через деякий час до ОСОБА_6 прийшов його знайомий ОСОБА_17 , який повідомив, що ОСОБА_8 пішов за річку. ОСОБА_6 подивився у бінокль у напрямку лісового масиву за р.Стир та побачив ОСОБА_8 , який був у плащі та чоботах, під плащем потерпілий побачив приклад рушниці, з ним був собака, і дружина перевезла його човном через р.Стир. Коли ОСОБА_8 сідав до човна та виходив з нього, ОСОБА_6 побачив як приклад, так і ствол рушниці. З огляду на наявність з собою у ОСОБА_8 . рушниці та собаки, ОСОБА_6 припустив, що ОСОБА_8 має намір здійснити незаконне полювання у мисливських угіддях ТОВ «Лісопереробна компанія», не маючи дозволу на полювання та у заборонений для полювання період, тому сів на власний автомобіль та поїхав у той лісовий масив. На відстані 14 км від АДРЕСА_3 проживає його брат ОСОБА_7 , він приїхав до нього, разом з братом вони сіли на належний братові мотоцикл, брат на прохання ОСОБА_6 взяв з собою належну йому мисливську рушницю «ТОЗ-34ЕР», серійний номер НОМЕР_2 , 12 калібру, іншої зброї з собою вони не мали. На мотоциклі вони приїхали до лісового масиву, у який, як він бачив у бінокль, направився ОСОБА_8 . ОСОБА_7 на мотоциклі залишився чекати його біля лісового масиву, а ОСОБА_6 пішов лісовою стежкою назустріч ОСОБА_8 , взявши з собою братову рушницю, яка була зібрана та яку він ніс на лівому плечі на випадок самозахисту. Він побачив ОСОБА_8 , коли відійшов від ОСОБА_7 на відстань приблизно 1 – 1,5 км та заховався за деревом, попереду ОСОБА_8 біг собака. Дочекавшись, поки ОСОБА_8 підійде на відстань приблизно 10 м від нього, він вийшов на стежку та сказав: «Стій!». ОСОБА_8 зупинився, секунд 10 дивився на нього, після чого зняв з плеча рушницю, не прикладаючи її до плеча направив на ОСОБА_6 та здійснив у його напрямку постріл, від якого ОСОБА_6 відчув якийсь удар та дзвін у вухах. ОСОБА_8 тримав рушницю у руці, розташовану горизонтально стволами вперед у напрямку ОСОБА_6 . При цьому ОСОБА_6 не одразу зрозумів, що мав місце постріл, про його здійснення з двох стволів потерпілий дізнався під час досудового розслідування. ОСОБА_6 підбіг до ОСОБА_8 , звалив його на землю. Між ними почалась штовханина, під час якої вони наносили один одному удари. При цьому ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_8 удари стволом по голові та по плечах, та наносив йому удари по голові. Внаслідок ударів у ОСОБА_6 утворилась невелика рана на голові, з якої йшла кров. ОСОБА_6 також завдавав ОСОБА_8 удари кулаком руки, намагаючись відібрати рушницю, та бачив на ньому кров. При цьому рушниця ОСОБА_7 лежала поруч з ними на землі, вона спала з плеча ОСОБА_6 у момент пострілу та у неї розірвався ремінь. ОСОБА_6 спочатку «розламав» рушницю ОСОБА_8 , після чого відібрав її, побачив у стволі дві гільзи, одна з яких (латунна) випала, а інша (паперова) залишилась у стволі. ОСОБА_8 у цей час почав щось шукати у рюкзаку, тому ОСОБА_6 , не знаючи, що той має у рюкзаку, відійшов від нього на безпечну відстань та зателефонував мисливцю ТОВ «Лісопереробна компанія» та розповів про інцидент, і той порадив викликати міліцію, що ОСОБА_6 і зробив. При цьому ОСОБА_8 залишався у свідомості. Працівники міліції по телефону наказали йому їхати додому. Після цього він пішов до місця, де перебував ОСОБА_7 , разом з ним на мотоциклі приїхав до його будинку, звідти – своїм автомобілем поїхав додому, де на нього вже чекав наряд міліції. Його завезли до райвідділу міліції, де він видав обидві рушниці, які мав при собі, одну – належну його братові ОСОБА_7 , у ствол якої попала куля з рушниці ОСОБА_8 та на якій відлетіли планки, іншу – яку він відібрав у ОСОБА_8 , яка була двоствольною горизонтальною мисливською рушницею. Подія у лісі мала місце приблизно після 17:00 год.

Як вбачається з протоколу огляду місця події від 17.10.2014, у період з 20:40 год. до 21:10 год. слідчому Зарічненського РВ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_13 у службовому кабінеті № 16 Зарічненського РВ УМВС України в Рівненській області по вул.Центральна, 63 в смт.Зарічне Рівненської області ОСОБА_6 видав дві мисливські рушниці. Зокрема, одну рушницю невідомої марки, 16 калібру, зі звареними стволами, з шкіряним ременем, з номером на ствольній коробці та на стволі НОМЕР_1 , без номеру на цівці, з довжиною стволів 70 см, у одному зі стволів якої знаходилась стріляна гільза 16 калібру довжиною 7 см, діаметром 2 см, із запахом порохових газів. Крім того, під час огляду з поверхні стволу та ствольної коробки на ватно-марлевий тампон вилучено сліди речовини бурого кольору, зовні схожої на кров. Крім того, ОСОБА_6 видав слідчому мисливську рушницю марки «ТОЗ-34-ЕР», 12 калібру, номер НОМЕР_2 , з довжиною стволів 71 см, з ременем сірого кольору та брудними нечищеними стволами. На нижньому стволі вказаної рушниці, у верхній частині на відстані 5 см від краю ствола під час огляду зафіксовано його розрив неправильної форми розмірами 3 см * 2 см, деформацію верхнього ствола на тій же відстані у вигляді вм`ятини, крім того, відламану планку, яка з`єднує обидва стволи. За результатами вищезазначеної дії слідчим вилучено: рушницю невідомої марки, 16 калібру НОМЕР_1 , мисливську рушницю марки «ТОЗ-34-ЕР», 12 калібру, номер НОМЕР_2 , стріляну гільзу зі ствола першої рушниці, а також ватно-марлеві тампони зі слідами речовини бурого кольору.

Згідно з довідкою ТОВ «Лісопереробна компанія» № 47 від 12.07.2016, 17 жовтня 2014 року єгер Олександрівського лісництва ТОВ «Лісопереробна компанія» ОСОБА_6 у другій половині дня повідомив директора ОСОБА_18 про те, що у мисливських угіддях Олександрівського лісництва здійснюється браконьєрство ОСОБА_8 з власною зброєю, та що при затриманні він чинив опір. Дзвінок єгером ОСОБА_6 здійснений на номер директора ОСОБА_18 .

Згідно з довідкою ТОВ «Лісопереробна компанія» № 48 від 12.07.2016, 17 жовтня 2014 року єгер Олександрівського лісництва ТОВ «Лісопереробна компанія» ОСОБА_6 на момент затримання ОСОБА_8 знаходився на робочому місці та виконував свої службові обов`язки згідно посадової інструкції.

З протоколу проведення слідчого експерименту від 15.05.2015 вбачається, що з потерпілим ОСОБА_6 , з метою перевірки та уточнення відомостей про обставини замаху на вбивство, що мав місце 17 жовтня 2014 року у лісовому масиві с.Бір Зарічненського району Рівненської області, проведено слідчий експеримент, результати якого зафіксовані на відеозапис, перенесений на оптичний диск, долучений до протоколу, та за допомогою фотографування його основних етапів та відомостей до фототаблиці.

На відеозаписі зафіксовано, що слідчий експеримент проводиться з ОСОБА_6 та розпочинається у його домогосподарстві по АДРЕСА_1 . Під час слідчого експерименту потерпілий ОСОБА_6 підтвердив свої показання та на місцевості показав: звідки та у який спосіб він побачив, як ОСОБА_8 прямує до лісового масиву неподалік с.Бір Зарічненського району Рівненської області; які відомості дали йому підстави вважати, що ОСОБА_8 має намір здійснювати полювання (зокрема, наявність з ним мисливського собаки та рушниці, приклад якої ОСОБА_6 побачив у бінокль); місце на березі р.Стир, де був прив`язаний човен ОСОБА_8 ; місце на іншому березі р.Стир, де ОСОБА_19 висадила з човна ОСОБА_8 та звідки ОСОБА_6 побачив у нього рушницю. В подальшому ОСОБА_6 вказав на місце у лісовому масиві неподалік с.Бір Зарічненського району Рівненської області, де на польовій дорозі він зустрів ОСОБА_8 . Під час слідчого експерименту потерпілий ОСОБА_6 підтвердив свої показання та на місцевості показав: місце, де він заховався, побачивши ОСОБА_8 , з метою надати йому можливість підійти ближче; відстань та місцезнаходження ОСОБА_8 у момент, коли ОСОБА_6 вийшов з-за дерева; розташування мисливської рушниці марки «ТОЗ-34-ЕР», 12 калібру, номер НОМЕР_2 , відносно тіла потерпілого; розташування мисливської рушниці відносно тіла ОСОБА_8 ; дії ОСОБА_8 після того, як ОСОБА_6 вийшов з-за дерева та сказав йому: «Стій!»; місце, куди відлетіла мисливська рушниця марки «ТОЗ-34-ЕР», 12 калібру, номер НОМЕР_2 , після здійснення ОСОБА_8 пострілу; місце, де ОСОБА_6 підбіг до ОСОБА_8 , а останній наніс йому удар, після чого ОСОБА_6 накинувся на нього; обставини нанесення ОСОБА_6 з ОСОБА_8 один одному ударів та їх боротьби, під час якої ОСОБА_6 забрав у ОСОБА_8 рушницю. Під час слідчого експерименту спеціалістами було проведено заміри відстаней від особи до особи та з прив`язкою положення потерпілого до місцевості у момент здійснення пострілу, при цьому виміряна відстань між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 за їх положень у момент пострілу, зазначених потерпілим, склала 6 м, а відстань від пошкодження на рушниці марки «ТОЗ-34-ЕР», 12 калібру, номер НОМЕР_2 , до стволів рушниці марки «ИЖ», яка склала 5 м 20 см; кут входження кулі у ствол рушниці марки «ТОЗ-34-ЕР», 12 калібру, номер НОМЕР_2 , склав 8 градусів, кут нахилу рушниці «ИЖ» у момент пострілу - 6 градусів, а відстань від місця пошкодження рушниці до землі склала 154 см.

Захисник ОСОБА_9 під час судового розгляду справи заявив про недопустимість вищезазначеного протоколу від 15.05.2015 слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_6 як доказу з огляду на те, що під час документування вказаної слідчої дії відеозапис переривався, після чого ОСОБА_6 надавав уточнюючі показання, під час слідчого експерименту використано мисливську рушницю марки «ТОЗ-34-ЕР», 12 калібру, номер НОМЕР_2 , а не макет зброї, і вказану рушницю зафіксовано на відеозаписі вже у зібраному виді, у той час як процес її збирання відеозаписом не охоплений.

З такими доводами сторони захисту суд не погоджується, адже переривання відеозапису вказаної слідчої дії було викликано об`єктивними обставинами необхідності учасників переміщуватись у просторі на значні відстані (з АДРЕСА_1 до с.Серники Зарічненського району Рівненської області, в подальшому – до ділянки лісової місцевості неподалік с.Бір Зарічненського району Рівненської області), такі переривання відеозапису застережені у протоколі слідчого експерименту та на самому відеозаписі. Доводи сторони захисту про можливість коректування під час перерв відеозапису іншими особами показань ОСОБА_6 з метою забезпечення відповідності цих показань висновкам експертизи суд відхиляє, оскільки судова балістична експертиза, в основу якої покладені вихідні дані, отримані під час цього слідчого експерименту, розпочата та завершена пізніше проведення цієї слідчої дії (висновок експерта № 2.1-160/15 від 17.06.2015).

Суд не вбачає також підстав вважати недопустимим доказом вказаний протокол через використання під час слідчого експерименту речового доказу - мисливської рушниці марки «ТОЗ-34-ЕР», 12 калібру, номер НОМЕР_2 , а не макету такої зброї, враховуючи об`єктивну потребу у проведенні замірів, у тому числі від місця пошкодження стволів. До того ж, процес збирання рушниці не вплинув на суть вказаної слідчої дії та не мав значення для відтворення обстановки події, під час якої ОСОБА_6 носив при собі вказану рушницю виключно у зібраному виді.

Відтак, наведені захисником доводи не ставлять під сумнів допустимість результатів слідчого експерименту з участю потерпілого ОСОБА_6 , проведеного 15.05.2015 та оформленого відповідним протоколом, із забезпеченням фотографування та відеозапису.

Як вбачається з протоколу огляду місця події від 18.10.2014, проведеного у період з 07:00 год. до 08:00 год. слідчим Зарічненського РВ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_13 , під час даної слідчої дії було оглянуто ділянку місцевості неподалік с.Бір Зарічненського району Рівненської області, поряд з ґрунтовою доріжкою, що веде до лісового масиву, та огородженою дерев`яними балками земельною ділянкою. На відстані приблизно 5 м від ґрунтової доріжки виявлено трав`яне покриття з плямами речовини бурого кольору, та кепка з козирком, з нашаруванням речовини бурого кольору, зовні схожої на кров. З протилежної частини дороги на відстані 10 м росте молода сосна, на шляху від якої до доріжки на землі виявлено паперові фрагменти круглої форми. На відстані 5 м від доріжки, біля ділянки з трав`яним покриттям, що містить сліди речовини бурого кольору, виявлено предмет з жовтого металу, зовні схожий на зуб. Гільз на оглянутій ділянці місцевості не виявлено. З місця події вилучено: кепку з козирком, з нашаруванням речовини бурого кольору, предмет з жовтого металу, зовні схожий на зуб, а також паперові фрагменти круглої форми.

Свідок ОСОБА_7 під час допиту в судовому засіданні показав, що 17.10.2014 він перебував вдома по АДРЕСА_2 . Після обіду до нього на власному автомобілі приїхав його брат ОСОБА_6 та повідомив, що ОСОБА_8 пішов за ріку до лісу ймовірно на незаконне полювання. Брат попросив свідка завезти його на мотоциклі до лісового масиву неподалік с.Бір та взяти з собою свою рушницю марки «ТОЗ 34-ЕР», 12 калібру, з вертикальними стволами. Власної зброї брат при собі не мав. Разом з ОСОБА_6 на мотоциклі вони приїхали до лісового масиву, рухались дорогою АДРЕСА_4 , і не доїжджаючи до хутору повернули вправо, приблизно за 5-7 км від будинку ОСОБА_7 . Там ОСОБА_7 зупинив мотоцикл, витягнув рушницю з чохла та склав її, а ОСОБА_6 взяв його рушницю та пішов лісовою стежкою, у той час як ОСОБА_7 залишився чекати його біля мотоцикла. Через деякий час ОСОБА_7 почув постріл, а згодом повернувся ОСОБА_6 , він був наляканий, при цьому стволи рушниці ОСОБА_7 були прострелені, і брат повідомив, що у нього стріляв ОСОБА_8 , проте куля влучила у рушницю, а рушницю, з якої був здійснений постріл, він у ОСОБА_8 забрав. Ця друга рушниця була з горизонтальними стволами. ОСОБА_6 був відсутній десь більше години, по поверненні пояснював, що рушниця була на його лівому плечі стволами доверху позаду тулубу. Після цього вони повернулись додому до ОСОБА_7 , звідки ОСОБА_6 повідомив про подію міліцію. Після цього ОСОБА_7 залишився вдома. ОСОБА_7 підтримав вимоги поданого ним до ОСОБА_8 цивільного позову про стягнення 18816,00 грн. та пояснив, що рушницю він придбав приблизно за 2-3 роки до події за грошові кошти в сумі 700 доларів США, або близько 20000,00 грн.

Свідок ОСОБА_19 в суді показала, що ОСОБА_8 є її колишнім чоловіком. 17.10.2014 приблизно о 17:00 год. вона прийшла з роботи додому, у цей час ОСОБА_8 збирався йти на хутір, оскільки це була пора лісових пожеж, і він переживав за батьківську хату. Він попросив її перевезти його човном через р.Стир. Вона зібрала йому вечерю та перевезла його човном через річку, до берега від їх домоволодіння приблизно 200-300 м, і цю відстань вони пройшли пішки. ОСОБА_8 взяв з собою щенятко та сказав, що, можливо, заночує на хуторі, проте якщо повертатиметься – розпалить багаття на березі, щоб вона його забрала, оскільки мобільного телефону з собою не мав. З собою ОСОБА_8 мав лише наплічний рюкзак з вечерею, зброї не мав. Після перевезення ОСОБА_8 за р.Стир вона повернулась до свого будинку по АДРЕСА_5 . Приблизно о 20:00 год. вона поверталась на АДРЕСА_1 , і біля будинку до неї під`їхали працівники поліції - водій та троє поліцейських. Вони запитали, де її чоловік, повідомили, що він стріляє з її зброї по людях, та запропонували показати їм зареєстровану на неї рушницю. Разом з поліцейським ОСОБА_15 вона зайшла до будинку та показала йому, що зареєстрована на неї мисливська рушниця моделі «Зауер», 12 калібру перебуває у сейфі, це рушниця ОСОБА_8 , яка пізніше була перереєстрована на неї, він був мисливцем, членом мисливського колективу та раніше мав мисливський квиток, а вона має право зберігання та носіння, проте права на полювання не має. Будь-якої іншої зброї у них не було. Вона побачила, що за р.Стир горить багаття та зрозуміла, що там на неї чекає ОСОБА_8 . Поліцейські запропонували проїхати разом з ними до берега річки. Після цього поліцейські поїхали в об`їзд за р.Стир, а вона на човні перепливла на інший берег, де побачила ОСОБА_8 , у якого все обличчя було в крові, він повідомив їй, що ОСОБА_6 його пристрелив. Пізніше після події ОСОБА_8 розповідав їй, що ОСОБА_6 вийшов на нього у лісі зі зброєю, напав на нього та стріляв. Чи мав ОСОБА_8 вогнепальні поранення, ОСОБА_19 не знає, так як не може відрізнити їх від інших поранень, проте усе обличчя чоловіка було заюшене кров`ю, ліва брова була розсічена та була рана на лобі. Коли вони з ОСОБА_8 повернулись човном на берег в смт.Зарічне, там вже було багато поліцейських. Вони одразу схопили ОСОБА_8 під руки та повели, при цьому щось у нього питали, запропонували показати кишені та вміст рюкзака. Вже було темно, хтось з поліцейських присвічував ліхтариком. При цьому мови про мисливський ніж взагалі не було. У ОСОБА_8 був мисливський ніж, який також зберігався в сейфі, проте після інциденту він зник, на це свідок звернула увагу вже після порушення кримінального провадження. ОСОБА_19 викликала швидку допомогу для чоловіка та пішла забирати щенятко, яке побігло на дамбу. Коли вона повернулась, ОСОБА_8 вже сидів у кареті швидкої допомоги, туди ж сіла і вона, вони під`їхали додому завезти собаку і перевзутись. У лікарні ОСОБА_8 наклали шви та залишили його, а ОСОБА_19 повернулась додому.

Свідок ОСОБА_15 в суді показав, що працює у ВП № 2 Вараського РВП ГУНП в Рівненській області, станом на 17.10.2014 обіймав посаду дільничного інспектора міліції. У цей день увечері йому повідомили з чергової частини, що мав місце постріл у єгера, який нібито здійснив ОСОБА_8 . Він разом з міліціонерами ОСОБА_20 , ОСОБА_13 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 поїхали до будинку ОСОБА_8 на АДРЕСА_1 . Будинок був зачинений і вдома нікого не було. Через деякий час до будинку підійшла дружина ОСОБА_8 . ОСОБА_19 , у якої вони запитали, де її чоловік та якій запропонували продемонструвати зареєстровану на неї мисливську зброю. Вона сказала, що їй невідомо, де ОСОБА_8 , він може бути у с.Бір, а міг піти в ліс, повідомила, що до будинку пустить лише ОСОБА_15 , у будинку відчинила сейф, показала рушницю, яка була на місці, та дозвіл на неї. Коли він вийшов з будинку, до них підійшов ОСОБА_6 , який повідомив, що патрулював піднаглядний лісовий масив, до нього вийшов ОСОБА_8 , навів на нього зброю та здійснив постріл. Після цього ОСОБА_6 поїхав до райвідділу міліції, а ОСОБА_15 разом з іншими працівниками міліції залишились на вулиці чекати ОСОБА_8 . В сутінках вони побачили багаття на іншому березі р.Стир, пішли ближче до берега подивитись, побачили ОСОБА_8 біля багаття, після чого ОСОБА_15 з ОСОБА_21 залишились його чекати, а ОСОБА_13 та ОСОБА_20 поїхали до райвідділу міліції. ОСОБА_15 з ОСОБА_21 почули, як пливе човен, побачили ОСОБА_19 , яка перепливла на другий берег, забрала до човна ОСОБА_8 та вони переправились назад. Коли вони дістались берега, ОСОБА_15 з ОСОБА_21 підійшли до них, у ОСОБА_8 обличчя було в крові та була розсічена брова. ОСОБА_19 викликала карету швидкої допомоги, і вони вчотирьох, а також собака залишились на березі чекати на приїзд медиків. Під`їхав автомобіль швидкої медичної допомоги, а також працівники міліції ОСОБА_20 , ОСОБА_13 та ОСОБА_22 . Два медики почали надавати ОСОБА_8 допомогу, а міліціонери почали питати, чи не має у нього заборонених речей. ОСОБА_8 повідомив, що немає, проте під час надання медичної допомоги сам з-під пахви дістав щось замотане у ганчірку та поклав це на капот службового автомобіля, після чого розгорнув, всередині був ніж. Будь-яких пояснень чи показань ОСОБА_8 не надавав, скориставшись правами, наданими ст.63 Конституції України. ОСОБА_15 супроводжував ОСОБА_8 до лікарні, де його поклали на стаціонар.

Свідок ОСОБА_21 показав, що станом на 17.10.2014 він обіймав посаду оперуповноваженого Зарічненського РВ УМВС України в Рівненській області. У цей день увечері йому повідомили з чергової частини, що до них поступило повідомлення від ОСОБА_6 про те, що він у лісі зустрів ОСОБА_8 зі зброєю, з якої той здійснив постріл у ОСОБА_6 та куля потрапила у рушницю. Він разом з іншими міліціонерами поїхали до будинку ОСОБА_8 на АДРЕСА_1 , побачили його дружину ОСОБА_19 , у якої запитали, де її чоловік, отримавши відповідь, що їй про це не відомо. Через 20-30 хвилин до будинку під`їхав ОСОБА_6 , який підтвердив інформацію про подію та повідомив, що обходив угіддя, зустрів ОСОБА_8 з рушницею та собакою, покликав його, а він здійснив постріл у голову ОСОБА_6 , проте куля потрапила у рушницю. В сутінках вони побачили багаття на іншому березі р.Стир та впізнали у особі біля багаття ОСОБА_8 . ОСОБА_21 був на березі разом з міліціонерами ОСОБА_15 та ОСОБА_13 , проте останній відлучався до райвідділу міліції для огляду та вилучення зброї у ОСОБА_6 . Через деякий час ОСОБА_19 на човні перевезла ОСОБА_8 через р.Стир, він разом з ОСОБА_15 підійшли до них, у ОСОБА_8 була розсічена брова та обличчя було в крові, з ними був собака. ОСОБА_19 викликала карету швидкої допомоги, разом з медиками під`їхали працівники міліції ОСОБА_20 , ОСОБА_13 та ОСОБА_22 . ОСОБА_8 запропонували видати сторонні предмети, на що він добровільно в присутності медиків видав патронташ з двома патронами, який дістав з-за пазухи, та мисливський ніж з-під лівої руки. ОСОБА_8 завезли до лікарні. Від показань ОСОБА_8 відмовився на підставі ст.63 Конституції України, проте повідомив, що його побив ОСОБА_6 .

Свідок ОСОБА_13 в суді показав, що станом на 17.10.2014 він обіймав посаду слідчого Зарічненського РВ УМВС України в Рівненській області та у складі слідчо-оперативної групи виїжджав на подію за повідомленням ОСОБА_6 про здійснення ОСОБА_8 пострілу у нього. У райвідділі міліції ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_13 про обставини події та видав дві рушниці, а ОСОБА_13 вніс відомості про подію до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне провадження та складав процесуальні документи. Через деякий час колеги ОСОБА_13 ОСОБА_21 та ОСОБА_15 повідомили його про те, що виявили ОСОБА_8 поблизу р.Стир, і він виїхав на це місце. Одночасно з ним на берег річки приїхала карета швидкої допомоги з двома медиками. На пропозицію ОСОБА_13 на березі р.Стир ОСОБА_8 видав йому патронташ з двома патронами та мисливський ніж, після чого він був доставлений до лікарні, бо його лоб був розсічений. Під час огляду та вилучення у ОСОБА_8 ножа та патронташу ОСОБА_13 запросив працівників швидкої допомоги (фельдшера та водія) як понятих. Ніж ОСОБА_8 діставав з-під куртки. При спілкуванні ОСОБА_8 переважно мовчав, повідомив лише, що тілесні ушкодження йому наніс ОСОБА_6 .

Свідок ОСОБА_20 в суді показав, що станом на 17.10.2014 він обіймав керівну посаду у Зарічненському РВ УМВС України в Рівненській області та у той день був відповідальним. Через службу «102» було отримано повідомлення про те, що єгер виявив у лісі особу з рушницею, яка у нього стріляла. Цією особою виявився ОСОБА_8 . ОСОБА_20 разом з іншими працівниками райвідділу виїхав до будинку ОСОБА_8 на АДРЕСА_1 , вони побачили його дружину ОСОБА_19 , яка не знала, де її чоловік, через деякий час до будинку під`їхав ОСОБА_6 , який підтвердив інформацію про подію та повідомив про наявність двох рушниць, після чого ОСОБА_20 та ОСОБА_13 разом з ОСОБА_6 поїхали до райвідділу міліції, а на місці залишились ОСОБА_15 та ОСОБА_21 . Коли ОСОБА_20 повторно приїхав на берег р.Стир у зв`язку з повідомленням колег про те, що відшукався ОСОБА_8 , останній вже перебував у кареті швидкої медичної допомоги. Свідком вилучення у нього речей на березі р.Стир ОСОБА_20 не був. ОСОБА_8 пояснень по суті події не надавав.

Свідок ОСОБА_23 суду повідомив, що був безпосереднім керівником ОСОБА_6 під час його роботи на посаді єгера ТОВ «Лісопереробна компанія». 17.10.2014 ОСОБА_23 перебував у м.Рівне, йому зателефонував ОСОБА_6 та повідомив, що ОСОБА_8 , якого вони знали як браконьєра, відправився у лісові угіддя неподалік с.Бір ймовірно з метою незаконного полювання. ОСОБА_23 наказав провести перевірку і у разі наявності підстав затримати його. Через деякий час ОСОБА_6 зателефонував до нього і повідомив, що ОСОБА_8 по ньому стріляв і пошкодив йому рушницю. З м.Рівного свідок повертався одразу до райвідділу міліції, де побачив ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , дві вилучені у ОСОБА_6 рушниці та вилучений у ОСОБА_8 ніж.

Як показав свідок ОСОБА_24 , 17.10.2014 після обіду він разом з ОСОБА_6 перебував на подвір`ї домоволодіння останнього. У власний бінокль, який знаходився у ОСОБА_6 , він побачив, як до р.Стир йшов ОСОБА_8 у чоботах та ніс при собі під курткою предмет, схожий на рушницю у розібраному виді, та човном переплив на інший берег р.Стир. ОСОБА_24 збагнув, що це рушниця, коли ОСОБА_8 нахилився, і її фрагменти виглядали з обох сторін. Він повідомив про побачене ОСОБА_6 та пішов у своїх справах.

Висновком експерта № 2-366 від 06.11.2014 підтверджується, що виявлені та вилучені 17 жовтня 2014 року у ОСОБА_8 патрони є боєприпасами до мисливської гладкоствольної вогнепальної зброї 16-го калібру, придатні для стрільби.

Згідно з висновком судової балістичної експертизи № 2-367 від 04.11.2014, об`єкт, виявлений та вилучений 17.10.2014 у ОСОБА_6 , є вогнепальною зброєю, а саме: двоствольною гладкоствольною мисливською рушницею моделі «ТОЗ-34ЕР» з серійним номером НОМЕР_2 , 12-го калібру. Під час судової експертизи встановлено, що зі сторони дульних зрізів, на поверхні нижнього ствола наявне сліпе рване пошкодження неправильної геометричної форми лівої стінки каналу ствола, розміщене на відстані 50 мм від дульного зрізу; на поверхні верхнього ствола на відстані 55 мм від дульного зрізу наявне пошкодження нижньої стінки каналу ствола у вигляді вминання його всередину. Праві стінки верхнього і нижнього ствола на відстані 65 мм від дульних зрізів містять сліди роздуття. Ліва міжствольна планка частково від`єднана від поверхні стволів та частково деформована. Через виявлення пошкоджень стволів експериментальна стрільба не проводилась.

Згідно з висновком судової балістичної експертизи № 2-368 від 10.11.2014, об`єкт, виявлений та вилучений 17.10.2014 у ОСОБА_6 , є вогнепальною зброєю, а саме: двоствольною гладкоствольною мисливською рушницею моделі «ИЖ-49», серії НОМЕР_1 , 16-го калібру, та є придатною для стрільби.

Довідкою інспектора з дозвільної системи Зарічненського РВ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_25 підтверджується, що мисливська гладкоствольна рушниця марки «ИЖ-49» серії НОМЕР_1 на території Рівненської області не зареєстрована.

Згідно з висновком судової балістичної експертизи № 2-369 від 13.11.2014, об`єкт, виявлений та вилучений 18.10.2014 в ході проведення огляду місця події поблизу АДРЕСА_6 (стріляна гільза), є складовою частиною боєприпасу до мисливської гладкоствольної вогнепальної зброї, а саме: гільзою з корпусом із паперового матеріалу від мисливського патрона 16-го калібру. Вказана гільза відстріляна з лівого ствола мисливської рушниці моделі «ИЖ-49», серії НОМЕР_1 , 16-го калібру.

За результатами проведення судової фізико-хімічної експертизи (експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху і пострілу, висновок експерта № 2.1-319/15 від 11.06.2015), судовий експерт дійшов наступних висновків. На внутрішній поверхні частині паперової гільзи, виявленої в правому патроннику мисливської гладкоствольної рушниці марки «ИЖ-49», серійний номер НОМЕР_1 , 16-го калібру, виявлено продукти згоряння (пострілу) нітроцелюлозного пороху (одноосновного). На зовнішній (боковій) поверхні представлених на експертизу чотирьох округлих паперових частинах, зовні схожих на пижі від мисливського патрону, вилучених під час огляду місця події в лісовому масиві неподалік с.Бір Зарічненського району Рівненської області 17.10.2014, виявлено продукти згоряння (пострілу) нітроцелюлозного пороху (одноосновного). У складі нашарувань речовини темно-сірого кольору на двох марлевих тампонах (протирках каналів правого і лівого стволів мисливської гладкоствольної рушниці марки «ИЖ-49», серійний номер НОМЕР_1 , 16-го калібру), виявлено продукти згоряння (пострілу) нітроцелюлозного пороху (одноосновного); слідів нафтопродукту (нафтова олива) в складі нашарувань речовин не виявлено. На внутрішній поверхні паперової гільзи, вилученої з лівого патронника мисливської гладкоствольної рушниці марки «ИЖ-49», серійний номер НОМЕР_1 , 16-го калібру, виявлено продукти згоряння (пострілу) нітроцелюлозного пороху (одноосновного). Постріли з представленої на експертизу гладкоствольної рушниці марки «ИЖ-49», серійний номер НОМЕР_1 , 16-го калібру проводили набоями, що були споряджені бездимним нітроцелюлознии порохом (одноосновним). Дати відповідь на питання, чи мають сліди продуктів пострілу на наданих на експертизу частині паперової гільзи, виявленої в правому патроннику мисливської гладкоствольної рушниці «ИЖ-49», серії НОМЕР_1 , 16-го калібру, на чотирьох округлих паперових частинах, зовні схожих на пижі від мисливського патрону, вилучених під час огляду місця події, на гільзі, вилученій з лівого патронника мисливської гладкоствольної рушниці «ИЖ-49», серії НОМЕР_1 , 16-го калібру, спільну родову та групову належність з продуктами пострілу з каналів стволів рушниці «ИЖ-49», серії НОМЕР_1 , - не представляється можливим по причині відсутності у складі виявлених продуктів пострілу індивідуальних ідентифікуючих ознак.

Згідно з висновком судової фізико-хімічної експертизи (експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху і пострілу, висновок експерта № 2.1-320/15 від 11.06.2015), у складі нашарувань речовини темно-сірого кольору на зовнішній поверхні стволів представленої на експертизу мисливської рушниці «ТОЗ-34ЕР», серійний номер НОМЕР_2 , 12-го калібру, у місці розташування механічного пошкодження, по контуру країв отвору наявні сліди продуктів пострілу – металізація свинцем; слідів близького пострілу (продуктів згоряння (пострілу) бездимного нітроцелюлозного пороху) не виявлено.

Згідно з висновком судової балістичної експертизи № 2.1-160/15 від 17.06.2015, на поверхні досліджуваної рушниці моделі «ТО3-34ЕР» з серійним номером НОМЕР_2 , 12-го калібру, наявне дотичне вогнепальне пошкодження, утворене в результаті пострілу монолітним снарядом. На поверхні досліджуваної рушниці наявне одне пошкодження, яке розміщене з лівої сторони стволів, на відстані 50 мм від дульного зрізу нижнього ствола та 20 мм від вентиляційної прицільної планки, розміщеної на поверхні верхнього ствола. Дане пошкодження утворене в результаті пострілу, який був здійснений знизу вверх під кутом близько 5-6? відносно мисливської рушниці моделі «ТО3-34EP» серійний номер НОМЕР_2 , 12-го калібру, яка знаходилась на лівому плечі ОСОБА_6 у вертикальній площині, а даний громадянин знаходився в дещо зігнутому положенні, за умови, що дані особи знаходилися в положенні, вказаному у протоколі слідчого експерименту від 15.05.2015, проведеного старшим слідчим СУ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_26 . Дане пошкодження утворене в результаті здійснення одного пострілу та могло бути утворене аналогічними кулями, якими були споряджені досліджувані патрони 16-го калібру, так і іншим монолітним свинцевим снарядом, який має розмірні характеристики, близькі до даних куль. Пошкодження на поверхні досліджуваної рушниці моделі «ТО3-34ЕР» з серійним номером НОМЕР_2 , 12-го калібру, могли бути утворені в результаті даного пострілу.

Згідно з висновком судової фізико-хімічної експертизи (експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху і пострілу, висновок експерта № 2.1-439/15 від 16.10.2015), на внутрішніх поверхнях двох металевих гільз відстріляних патронів, вилучених під час огляду місця події 17.10.2014 у ОСОБА_8 , виявлено продукти згоряння (пострілу) нітроцелюлозного пороху (одноосновного). Дати відповідь на питання, чи мають вони спільну родову та групову належність з продуктами пострілу, виявленими на поверхні частини паперової гільзи з правого патронника мисливської гладкоствольної рушниці «ИЖ-49», серійний номер НОМЕР_1 , 16-го калібру, на поверхнях чотирьох округлих паперових частин, зовні схожих на пижі від мисливського патрону, в складі нашарувань речовини темно-сірого кольору з протирки каналів правого і лівого стволів мисливської гладкоствольної рушниці «ИЖ-49», серійний номер НОМЕР_3 , 16-го калібру, на поверхні паперової гільзи, вилученої з лівого патронника мисливської гладкоствольної рушниці «ИЖ-49», серійний номер НОМЕР_3 , 16-го калібру), не представляється можливим по причині відсутності у складі виявлених продуктів пострілу індивідуальних (специфічних) ідентифікуючих ознак.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи речових доказів № 326 від 18.08.2015, кров дочки ОСОБА_8 . ОСОБА_27 належить до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В ізосерологічної системи АВ0.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи речових доказів № 354 від 07.11.2014, кров потерпілого ОСОБА_6 належить до групи АВ? ізосерологічної системи АВ0. На вилучених під час огляду місця події слідах плям бурого кольору на рушниці невідомої марки встановлено наявність крові людини, при серологічному дослідженні якої виявлені антигени А і В ізосерологічної системи АВ0. Ізогемаглютиніни, характерні особам з групами А з ізогемаглютиніном анти-В, В з ізогемаглютиніном анти-А, АВ, в тому числі потерпілому ОСОБА_28 , не виявлені.

За результатами проведення судової молекулярно-генетичної експертизи вилученої під час огляду місця події 18.10.2014 в лісовому масиві неподалік АДРЕСА_7 коронки з металу жовтого кольору із залишками об`єкту, схожого на зуб (висновок № 10/528 від 05.10.2015), вбачається, що особа чоловічої статі, зуб якої надано на дослідження, може бути біологічним батьком ОСОБА_27 з ймовірністю 99,99 %.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи речових доказів № 375 від 21.11.2014, кров потерпілого ОСОБА_6 належить до групи АВ ізосерологічної системи АВ0. На виявленому під час огляду місця події та представленому для дослідження бейсі встановлено наявність крові людини, при серологічному дослідженні якої виявлені антигени А і В ізосерологічної системи АВ0. Ізогемаглютиніни, характерні особам з групами А з ізогемаглютиніном анти-В, В з ізогемаглютиніном анти-А, АВ, в тому числі потерпілому ОСОБА_28 , не виявлені.

За результатами проведення судової молекулярно-генетичної експертизи вилученого під час огляду місця події 18.10.2014 в лісовому масиві неподалік с.Бір Зарічненського району Рівненської області чоловічого бейса (висновок № 10/529 від 30.10.2015), вбачається, що у слідах на бейсболці виявлено кров людини, походження якої від ОСОБА_6 виключається, у той же час особа чоловічої статі, сліди крові якої виявлено на бейсболці, може бути біологічним батьком ОСОБА_27 з ймовірністю 99,99 %.

Допитаний в судовому засіданні судовий експерт НДЕКЦ ГУНП в Рівненській області ОСОБА_29 повністю підтвердив підсумки, наведені у висновках експерта № 2-367 від 04.11.2014, № 2-366 від 06.11.2014, № 2-368 від 10.11.2014, № 2-369 від 13.11.2014, № 1.2-160/15 від 17.06.2015, та надав наступні роз`яснення. За нормативами дальнім вважається постріл, здійснений з відстані більше шести метрів. Про те, що у даному випадку мав місце дальній постріл, він дійшов висновку на підставі висновків експерта ОСОБА_30 (висновок № 2.12-320/15 від 11.06.2015). Дальній постріл характеризується металізацією снарядом об`єкту та відсутністю при цьому кіптяви та металевих порошинок. Оскільки у даному випадку кіптява та металеві порошинки були відсутні, він дійшов висновку про те, що постріл був дальній.

Вищезазначені результати проведених судових експертиз та надані роз`яснення дозволяють суду дійти наступних висновків. Виявлені та вилучені у ОСОБА_8 два патрони у патронташі є боєприпасами до мисливської гладкоствольної рушниці 16 калібру. Дві гільзи з цих патронів після їх відстрілу містили продукти згоряння нітроцелюлозного пороху одноосновного. Саме такими набоями здійснювались постріли з виданої ОСОБА_6 . мисливської зброї, що не належить його брату ОСОБА_7 - мисливської гладкоствольної рушниці «ИЖ-49», серії НОМЕР_1 , 16-го калібру, і протирки каналів стволів вказаної рушниці, а також гільза, вилучена з її правого патронника, містять продукти згоряння саме такого пороху. Стріляна гільза, вилучена 18.10.2014 під час огляду місця події у лісовому масиві неподалік АДРЕСА_7 , походить від патрону 16 калібру та була відстріляна з вищезазначеної рушниці, у той час як належна ОСОБА_7 та видана ОСОБА_6 двоствольна гладкоствольна мисливська рушниця моделі «ТОЗ-34ЕР» з серійним номером НОМЕР_2 , має 12-й калібр. Вилучені з місця події пижі також містять продукти згоряння нітроцелюлозного пороху одноосновного. Постріл з мисливської гладкоствольної рушниці «ИЖ-49», серії НОМЕР_1 , був дальнім, що передбачає його проведення з відстані не менше 6 м, та був здійснений монолітним снарядом, можливо 16-го калібру. ОСОБА_8 17.10.2014 перебував у лісовому масиві неподалік с.Бір Зарічненського району Рівненської області, про що свідчать виявлені на місці події фрагмент його зуба, а також бейсболка зі слідами крові, походження якої від ОСОБА_6 виключається, у той же час яка з ймовірністю 99,99 % походить від ОСОБА_8 .

Вищезазначені висновки судових експертиз узгоджуються з показаннями потерпілого ОСОБА_6 , свідка ОСОБА_7 та не суперечать показанням обвинуваченого ОСОБА_8 . Разом з тим, ОСОБА_8 заперечує належність йому мисливської гладкоствольної рушниці «ИЖ-49», серії НОМЕР_1 , а також здійснення ним 17.10.2014 у лісовому масиві неподалік с.Бір Зарічненського району Рівненської області подвійного пострілу у ОСОБА_6 .

Проте, показання потерпілого ОСОБА_6 , свідка ОСОБА_7 є послідовними та змістовними, узгоджуються між собою та підтверджуються сукупністю інших доказів: протоколами огляду місця події, протоколом слідчого експерименту з участю потерпілого, висновками судових експертиз. При цьому наявність у ОСОБА_8 з собою мисливської рушниці безпосередньо до події, крім показань потерпілого ОСОБА_6 , підтверджується також показаннями свідка ОСОБА_24 .

Під час судового провадження судом досліджено також речові докази – видані Парчуком 17.10.2014 під час огляду місця події мисливську рушницю марки «ТОЗ-34-ЕР», 12 калібру, номер НОМЕР_2 , з наявними пошкодженнями ствола та планки, мисливську гладкоствольну рушницю «ИЖ-49», серії НОМЕР_1 , 16 калібру, а також виданий ОСОБА_8 17.10.2014 під час огляду місця події патронташ на п`ять патронів з двома гільзами 16 калібру всередині.

Згідно з довідкою Рівненського обласного центру з гідрометеорології № 33-01-15/339 від 14.07.2016, за даними репрезентативної до території Зарічненського району (у т.ч. поблизу с.Бір) Рівненської області метеостанції «Сарни», 17 жовтня 2014 року у період з 17:00 год. до 19:30 год. зафіксовано наступні погодні умови: хмарно, температура повітря 13-12 градусів тепла, відносна вологість повітря 71-83 %, опадів та інших атмосферних явищ не спостерігалось, сонце зайшло о 18:20 год., повна темрява настала о 18:54 год.

Свідок ОСОБА_31 , допитаний судом за клопотанням обвинуваченого, показав, що він проживає в смт.Зарічне та знайомий з ОСОБА_8 . Він неодноразово підвозив останнього на його прохання до с.Бір. ОСОБА_31 підтвердив, що в с.Бір навесні дійсно траплялись лісові пожежі, проте не на тій стороні, де розташована батьківська хата ОСОБА_8 , і не восени. Чи звертався до нього ОСОБА_8 з проханням підвезти його до с.Бір 17.10.2014 та чи розпитував про пожежі, свідок не пам`ятає та не зміг повідомити за плином часу.

Допитаний судом також за клопотанням обвинуваченого свідок ОСОБА_32 в суді показав, що він проживає в смт.Зарічне, знайомий з ОСОБА_8 та також на прохання останнього неодноразово підвозив його до с.Бір. Свідок пригадав, що восени 2014 року ОСОБА_8 попросив завезти його на хутір, проте свідок відмовив йому, оскільки того дня вже вживав спиртне.

Показання свідків ОСОБА_33 та ОСОБА_34 ані прямо, ані опосередковано не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, чи будь-яких інших обставин, які мають значення для нього, а також для встановлення достовірності чи можливості використання інших доказів. Відтак, на підставі ст.85 КПК України суд констатує, що показання цих свідків є неналежними доказами у даному кримінальному провадженні.

Є неналежними у зв`язку з тим, що не підтверджують існування чи відсутність будь-яких обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та мають для нього значення, також висновки судово-медичної експертизи речових доказів № 195 від 27.05.2015 (дослідження слідів речовини бурого кольору на поверхні бейса), № 196 від 27.05.2015 (дослідження змивів речовини бурого кольору з поверхні рушниці), а також висновок молекулярно-генетичної експертизи вилучених під час огляду місця події 17.10.2014 змивів речовини з поверхні рушниці № 10/527 від 05.10.2015.

Оцінюючи досліджені під час судового розгляду кримінального провадження докази, суд, керуючись внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні усіх обставин, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про доведеність вчинення ОСОБА_8 17 жовтня 2014 року приблизно о 17 годині 30 хвилин на території першого відділу першого кварталу мисливського угіддя Олександрівського лісництва неподалік с.Бір Зарічненського району Рівненської області двох одночасних пострілів з двоствольної гладкоствольної мисливської рушниці моделі «ИЖ-49» серії НОМЕР_1 , 16 калібру, у ОСОБА_6 , який намагався перешкодити його протиправним діям щодо полювання.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 127/15447/20, під спрямованістю умислу розуміється мобілізація інтелектуально-вольових зусиль винного на вчинення діяння, що посягає на конкретний об`єкт, здійснюється обраним винуватим способом та заподіює конкретні наслідки. При цьому, безпосереднє і вкрай важливе значення для кваліфікації має встановлення виду умислу за ступенем конкретизації в свідомості суб`єкта злочину передбачення ним можливості настання суспільно небезпечних наслідків, до яких відносять визначений, альтернативний і невизначений умисел. Визначений умисел виражається в тому, що особа має конкретне, точне уявлення про один індивідуально визначений результат свого діяння, передбачає можливість настання конкретного суспільно небезпечного наслідку, тобто коли винний передбачає і бажає досягнення певної мети, зокрема, смерті потерпілого.

ОСОБА_8 , як встановлено судом, має тривалий досвід користування мисливською зброєю. Досліджені судом докази свідчать про одночасне здійснення ним двох пострілів у ОСОБА_6 з відстані приблизно 6 м, під кутом 8 градусів, з прицілом у життєво важливі органи потерпілого, про що свідчить відстань від місця пошкодження рушниці до землі, що склала 154 см, а також безпосередня близькість місця влучання кулі від голови потерпілого. На переконання колегії суддів, застосування такого способу вчинення злочину та знаряддя, в сукупності з його спрямуванням у життєво важливі органи особи, прямо вказує на усвідомлення і передбачення обвинуваченим наслідків його використання.

За встановлених обставин, у суду наявні підстави стверджувати про те, що мисленним уявленням обвинуваченого ОСОБА_8 про результат своїх дій охоплювалось виключно заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_6 як конкретизований результат вчиненого діяння, з огляду на обстановку та характер його дій, а також використане знаряддя. Отже, ставлення ОСОБА_8 до настання смерті ОСОБА_6 характеризувалось прямим умислом. Разом з тим, такі наслідки не настали з причин, що не залежали від волі обвинуваченого, що дає підстави кваліфікувати його дії як закінчений замах на умисне вбивство за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України.

Як вбачається з протоколу огляду місця події від 17.10.2014, слідчим у період з 22:00 год. по 22:40 год. оглянуто територію місцевості поблизу р.Стир в смт.Зарічне Рівненської області (біля стадіону) та виявлено ОСОБА_8 , який добровільно видав, діставши з-під лівої пахви рукава куртки металевий ніж довжиною 26 см, довжина леза 14,5 см, найбільшою шириною 3 см, товщиною леза 3 мм, з дещо зміщеною донизу верхньою передньою стороною, нижня частина у формі хвильової дуги, з матеріалом на руків`ї, схожим на звіриний ріг. Крім того, ОСОБА_8 добровільно видав патронташ на п`ять патронів з наявними двома цілими патронами 16 калібру. Виявлені під час огляду місця події ніж та патронташ з двома патронами у ОСОБА_8 вилучено.

Разом з тим, як вбачається з дослідженого судом Журналу обліку викликів відділення швидкої медичної допомоги КЗ «Зарічненська центральна районна лікарня», вказаний журнал містить запис під № 19 про отримання 17.10.0214 о 21:01 год. виклику про надання медичної допомоги ОСОБА_8 , 1957 р.н., за адресою: смт.Зарічне, біля стадіону «Стир», причина виклику – побили, викликала дружина, діагноз: рвана рана лівої брови, садна волосяної частини голови, час виїзду: 21:02 год., час приїзду: 21:07 год., о 21:43 год. ОСОБА_8 доправлено до приймального відділення районної лікарні.

Отже, дані вищезазначеного Журналу викликів щодо часу відправлення ОСОБА_8 з місця виклику до лікарні не співпадають із зазначеним у протоколі огляду місця події часом проведення огляду та вилучення у ОСОБА_8 ножа та патронташу з патронами. Відтак, суд вважає сумнівним та суперечливим зазначений у протоколі огляду місця події від 17.10.2014 час його проведення у період з 22:00 год. по 22:40 год.

Разом з тим, перебування ОСОБА_8 на березі р.Стир неподалік стадіону 17.10.2014 у вечірній час не заперечується самим обвинуваченим, який показав, що його дружина ОСОБА_19 перевезла його човном саме у це місце, і на березі його вже чекали працівники міліції, а також ці обставини підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_15 , ОСОБА_21 , ОСОБА_13 , ОСОБА_20 . Крім того, свідки ОСОБА_15 , ОСОБА_21 , ОСОБА_13 підтвердили добровільну видачу ОСОБА_8 мисливського ножа, а ОСОБА_21 та ОСОБА_13 , крім того, - добровільну видачу ним патронташу з патронами. Вилучені у ОСОБА_8 на березі р.Стир 17.10.2014 мисливський ніж та патронташ з двома патронами під час огляду місця події сфотографовані, зображення цих предметів співпадають з їх зображеннями, виконаними судовими експертами під час проведення відповідних експертиз.

Згідно з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 01.12.2020 у справі № 318/2921/18, положення ст.87 КПК України не передбачають, що будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання доказу недопустимим. Натомість закон зобов`язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи було допущене порушення КПК України істотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи.

Протокол огляду місця події від 17.10.2014 підписаний ОСОБА_8 як учасником цієї слідчої дії без зауважень. Будь-яких підстав, передбачених ст.87 КПК України, для визнання вищезазначеного протоколу огляду місця події від 17.10.2014 недопустимим доказом, суд не вбачає, на наявність таких обставин під час судового розгляду сторона захисту не посилалась. За таких обставин суд вважає вказаний протокол достовірним доказом в обґрунтування обвинувачення ОСОБА_8 за ч.2 ст.263, ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України в цілому, за винятком зазначення у ньому часу проведення такої слідчої дії.

Згідно з висновком експерта № 2-370 від 06.11.2014, за результатами проведення експертизи холодної зброї, предмет, виявлений та вилучений 17 жовтня 2014 року у ОСОБА_8 , є клинковою холодною зброєю колюче-ріжучої дії. Даний предмет виготовлений саморобним способом по типу мисливських ножів загального призначення.

Захисник ОСОБА_9 вважав наявними підстави для визнання вищезазначеного висновку експерта недопустимим доказом, оскільки судова експертиза холодної зброї призначалась слідчим у кримінальному провадженні № 12014180120000268 від 17.10.2014, у той час як про підозру у незаконному носінні холодної зброї ОСОБА_35 повідомлено у кримінальному провадженні № 12014180120000298, відомості про яке внесені до ЄРДР лише 17.11.2014.

Суд не погоджується з такими доводами сторони захисту з огляду на таке. Як вбачається з Витягу з ЄРДР № 12014180120000298 від 17.11.2014, відомості про кримінальне правопорушення за ч.2 ст.263 КК України внесені на підставі матеріалів правоохоронних органів. Такими матеріалами, як вбачається зі змісту рапорту оперативного чергового від 17.11.2014 № 1888, став рапорт оперуповноваженого СКР Зарічненського РВ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_21 від 17.11.2014. Зі змісту вказаного рапорту вбачається, що 17.10.2014 у ОСОБА_8 , який того дня здійснив постріл з мисливської рушниці у ОСОБА_6 , було вилучено також мисливський ніж, який було направлено на експертизу холодної зброї і який згідно з її висновками до такої холодної зброї відноситься. Про призначення слідчим експертизи холодної зброї щодо вказаного вилученого у ОСОБА_8 ножа саме у кримінальному провадженні № 12014180120000268 від 17.10.2014, свідчить і зміст постанови слідчого від 20.10.2014.

Разом з тим, згідно ст.217 КПК України,  у разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень. Матеріали досудового розслідування не можуть бути виділені в окреме провадження, якщо це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

Суд враховує, що призначенню судової експертизи холодної зброї за постановою слідчого від 20.10.2014 у кримінальному провадженні № 12014180120000268 від 17.10.2014 за ч.1 ст.129 КК України по факту здійснення ОСОБА_8 пострілу з мисливської гладкоствольної рушниці у бік ОСОБА_6 , передувало внесення відповідних відомостей про таке провадження до ЄРДР 17.10.2014, і така процесуальна дія, як призначення судової експертизи, проводилась в межах кримінального провадження, що розслідувалось органом досудового розслідування. В подальшому по суті мало місце виділення цих матеріалів в окреме провадження № 12014180120000298 від 17.11.2014. Вказані обставини, на думку колегії суддів, ніяким чином не вплинули на обсяг прав обвинуваченого, якому про підозру в обох провадженнях повідомлено було пізніше вказаної дати. Разом з тим, на час судового розгляду, кримінальні провадження № 12014180120000268 від 17.10.2014 та № 12014180120000298 від 17.11.2014 об`єднані в одне провадження. Відтак, суд вважає висновок експерта № 2-370 від 06.11.2014 за результатами проведення експертизи холодної зброї допустимим доказом.

Згідно з довідкою інспектора з дозвільної системи Зарічненського РВ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_25 , ОСОБА_8 дозвіл на зберігання та носіння холодної, вогнепальної зброї не видавався.

Сукупність наведених вище та досліджених під час судового розгляду доказів дають суду підстави для висновку про наявність у діях ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України. При цьому суд враховує, що ненадання стороною обвинувачення вилученого у ОСОБА_8 ножа як речового доказу не спростовує вищезазначених висновків суду, адже носіння обвинуваченим холодної зброї без передбаченого законом дозволу підтверджується сукупністю досліджених під час судового розгляду доказів: відомостями, зафіксованими у протоколі огляду місця події від 17.10.2014 та фототаблиці до нього, висновком експертизи холодної зброї та фототаблицею до нього, показаннями свідків.

Згідно з довідками КЗ «Зарічненська центральна районна лікарня» № 1228/01-11/14 від 11.11.2014, № 172/01-11/15 від 05.02.2015, 17.10.2014 на приймальне відділення вказаного медичного закладу бригадою швидкої медичної допомоги доставлений ОСОБА_8 , 1957 р.н., житель смт.Зарічне, з діагнозом: забій м`яких тканин голови, рвані рани лівої надбрівної та тім`яної ділянки, забій грудної клітки, був госпіталізований у хірургічне відділення закладу та проходив лікування з 17.10.2014 по 21.10.2017.

Згідно з Актом судово-медичного дослідження № 1105 від 20.11.2014, на підставі даних судово-медичного огляду ОСОБА_8 , даних медичних документів, відомих обставин випадку, у ОСОБА_8 виявлені тілесні ушкодження у вигляді забійних ран в тім`яній ділянці голови зліва, в лівій надбрівній ділянці, в ділянці лівої брови, крововиливів в обох навколоочних ділянках, в склери обох очей, саден на спинці носа, в ділянці лівої вилиці, на тильній поверхні правої кисті, травматичної екстракції третього верхнього лівого зуба, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, перелому VIII ребра справа по передній аксілярній лінії. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії тупого предмету (тупих предметів), могли утворитися в термін та за вказаних у постанові обставин і відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень по критерію довготривалості розладу здоров`я.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 1105/Е-1212 від 25.11.2014, у ОСОБА_8 виявлені тілесні ушкодження у вигляді забійних ран в тім`яній ділянці голови зліва, в лівій надбрівній ділянці, в ділянці лівої брови, крововиливів в обох навколоочних ділянках, в склери обох очей, саден на спинці носа, в ділянці лівої вилиці, на тильній поверхні правої кисті, травматичної екстракції третього верхнього лівого зуба, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, перелому VIII ребра справа по передній аксілярній лінії, які виникли від дії тупого предмету (тупих предметів), могли утворитися в термін вказаний у постанові, а саме: 17.10.2014. Тілесне ушкодження у вигляді перелому VIII ребра справа по передній аксілярній лінії відноситься до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень по критерію довготривалості розладу здоров`я. Тілесні ушкодження у ділянці голови слід розглядати в єдиному механізмі виникнення, оскільки кожне із зовнішніх ушкоджень є місцем прикладання травмуючої сили, яка спричинила чи могла посилити важкість протікання струсу головного мозку, тому в сукупності ці ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я. Усі інші тілесні ушкодження, як кожне окремо, так і у своїй сукупності, відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № Д-551 від 19.06.2015, тілесні ушкодження, які виявлені у гр. ОСОБА_8 , могли виникнути за обставин, на які вказує ОСОБА_6 в ході проведення слідчого експерименту з ним 15.05.2015. Враховуючи дані судово-медичної експертизи та дані матеріалів кримінальної справи, тілесні ушкодження, які виявлені на тілі ОСОБА_8 , виникли не менше як від восьми травматичних дій тупого предмету (тупих предметів) і могли утворитися за обставин, на які вказує ОСОБА_8 в протоколі його допиту від 19.11.2014, а саме: від нанесення ударів руками, ногами, і не властиві для виникнення від набоїв несмертельної дії (гумових або інших схожих куль).

Оцінюючи повідомлені обвинуваченим ОСОБА_8 обставини отримання ним тілесних ушкоджень 17.10.2014 та його показання щодо непричетності до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, суд враховує, що свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_21 , ОСОБА_20 під час допиту категорично заперечили своє перебування 17.10.2014 після 17:00 год. на ділянці лісового масиву поблизу с.Бір Зарічненського району Рівненської області. Під час огляду вказаної ділянки місцевості 18.10.2014, а також за результатами проведення судових експертиз не було встановлено наявність будь-яких слідів чи відомостей, що могли би вказувати на здійснення на місці події інших пострілів зі зброї, слідів пострілу сигнальної ракети, вибухівки, біологічних слідів інших осіб. Показання ОСОБА_8 є нелогічними та суперечливими, оскільки він зазначає про нанесення йому тілесних ушкоджень працівниками міліції у лісі на значній відстані від місця його проживання у смт.Зарічне, тобто місця, де його цими ж працівниками міліції того дня через певний час було виявлено. Відтак, повідомлені ОСОБА_8 обставини будь-якими доказами об`єктивно не підтверджуються. Одночасно, досліджені судом докази узгоджуються саме з версією подій, повідомлених ОСОБА_6 .

Наведені ОСОБА_8 обставини були предметом окремого розслідування у кримінальному провадженні № 42014180000000142 від 19.11.2014, де органом досудового розслідування надавалась правова оцінка діям працівників правоохоронного органу та перевірялась їх причетність до заподіяння ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, у тому числі при перевищенні влади або службових повноважень. За результатами досудового розслідування постановою слідчого СВ прокуратури Рівненської області від 31.03.2015 прийнято рішення про закриття кримінального провадження у зв`язку зі встановленням відсутності у діях працівників Зарічненського РВ УМВС України в Рівненській області складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України.

Крім того, обставини отримання ОСОБА_8 тілесних ушкоджень встановлювались під час досудового розслідування кримінального провадження №12016180000000120 від 07.07.2016, у якому постановою слідчого СУ ГУНП в Рівненській області від 09.08.2016 прийнято рішення про закриття кримінального провадження у зв`язку зі встановленням відсутності у діях ОСОБА_6 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.122 КК України. Зі змісту вказаної дослідженої під час судового розгляду справи постанови вбачається, що дії ОСОБА_6 щодо заподіяння ОСОБА_8 17.10.2014 тілесних ушкоджень визнані вчиненими у стані необхідної оборони та такими, що у встановленій обстановці були виправданими, і перевищення ОСОБА_6 меж такої необхідної оборони встановлено не було.

Згідно з висновком судово-психіатричного експерта № 182/16 від 23.06.2016, ОСОБА_8 на момент вчинення інкримінованого діяння будь-яким психічним захворюванням не страждав, у тимчасово хворобливому стані не знаходився, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, на момент обстеження виявляє ознаки астенічного синдрому, що не позбавляє його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними, у стані фізіологічного афекту чи іншому емоційному стані, який би істотно вплинув на його поведінку під час інкримінованого діяння, не перебував, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує, алкоголізмом чи наркоманією не страждає.

Оцінюючи досліджені докази у їх сукупності, суд визнає доведеною винуватість ОСОБА_8 у закінченому замаху на умисне вбивство ОСОБА_6 , який 17.10.2014 приблизно о 17:30 год. на території першого відділу першого кварталу мисливського угіддя Олександрівського лісництва неподалік с.Бір Зарічненського району Рівненської області намагався перешкодити його протиправним діям щодо полювання, шляхом здійснення у ОСОБА_6 з відстані приблизно 6 м двох одночасних пострілів з двоствольної гладкоствольної мисливської рушниці моделі «ИЖ-49» серії НОМЕР_1 , 16 калібру, в результаті якого суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті ОСОБА_6 не наступили з причин, що не залежали від волі ОСОБА_8 , а також в умисному, незаконному, без передбаченого законом дозволу носінні холодної зброї колюче-ріжучої дії – ножа, виготовленого саморобним способом по типу мисливських ножів, до 21:00 год. 17.10.2014. При цьому суд вважає правильною кваліфікацію дій ОСОБА_8 за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України як закінчений замах на умисне вбивство, а також за ч.2 ст.263 КК України як носіння іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

Під час судового провадження захисник також наголошував на допущенні стороною обвинувачення істотного порушення вимог КПК України, яке, на його думку, має наслідком визнання недопустимими усіх доказів, зібраних під час досудового розслідування, та перешкоджає ухваленню обвинувального вироку щодо ОСОБА_8 . Так, фактичні обставини, які покладені в основу підозри ОСОБА_8 , а в подальшому - обвинувачення, були встановлені у період, коли ОСОБА_8 перебував у статусі свідка (допитаний як свідок слідчим 29.11.2014), що суперечить кримінально-процесуальному законодавству та вимогам ч.3 ст.62 Конституції України.

Аналізуючи такі доводи сторони захисту, суд враховує, що відповідно до ч.ч.1, 3 ст.87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Недопустимими є також докази, що були отримані з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні.

Як вбачається з протоколу допиту свідка, ОСОБА_8 29.11.2014 у кримінальному провадженні № 12014180120000268 від 17.10.2014 допитувався як свідок (т.1, а.с.142). Разом з тим, як вбачається зі змісту цього протоколу допиту, ОСОБА_8 відмовився надавати будь-які показання по суті запитань слідчого. Відтак, будь-які докази чи відомості про фактичні обставини події в результаті такої слідчої дії з показань ОСОБА_8 органом досудового розслідування отримані не були. З огляду на викладене, суд відхиляє такі доводи сторони захисту у зв`язку з відсутністю у кримінальному провадженні доказів, які б на підставі п.1 ч.3 ст.87 КПК України підлягали визнанню недопустимими.

Вирішуючи питання кримінальної відповідальності ОСОБА_8 за ч.2 ст.263 КК України, суд враховує, що вказане кримінальне правопорушення відповідно до ст.12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, і відповідно до п.3 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею такого кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років. У разі ухилення від досудового розслідування або суду, на підставі ч.2 ст.49 КК України, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності або покарання за давністю після спливу диференційованого строку, передбаченого ч.1 ст.49 КК України, подовженого на період ухилення.

Під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження ОСОБА_8 ухилявся від досудового розслідування та суду, у зв`язку з чим постановами слідчого та ухвалами суду оголошувався у розшук.

Так, постановою слідчого від 02.02.2015 було зупинене кримінальне провадження та оголошено у розшук ОСОБА_8 . Постановою слідчого від 30.06.2015 провадження було відновлене у зв`язку зі з`явленням ОСОБА_8 . Крім того, ухвалою Зарічненського районного суду Рівненської області від 30.06.2015 було зупинене судове провадження у справі № 12014180120000298 від 17.11.2014 по обвинуваченню ОСОБА_8 за ч.2 ст.263 КК України, після чого дане провадження було відновлене ухвалою цього ж суду від 16.06.2016. Разом з тим, ОСОБА_8 був затриманий 07.07.2016 на підставі ст.208 КПК України, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що він ухилявся від суду у період з 07.06.2016 по 16.06.2016.

Таким чином, загальний строк ухилення ОСОБА_8 від органів досудового розслідування та суду, на який подовжується строк давності притягнення його до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.263 КК України, складає: з 02.02.2015 по 25.03.2015, а також з 30.06.2015 по 07.07.2016, а всього на 1 рік 28 днів.

Таким чином, строк притягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.263 КК України по факту умисного, незаконного, без передбаченого законом дозволу носіння холодної зброї колюче-ріжучої дії – ножа, виготовленого саморобним способом по типу мисливських ножів, до 21:00 год. 17.10.2014, закінчився з урахуванням подовження 14 листопада 2020 року.

Разом з тим, під час судового розгляду справи обвинувачений та захисник заперечували проти звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст.49 КК України, наполягаючи на ухваленні судом виправдувального вироку.

За таких обставин, оскільки колегія суддів дійшла висновку про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України, за вказаною статтею щодо ОСОБА_8 підлягає ухваленню обвинувальний вирок, зі звільненням його від покарання внаслідок закінчення строків давності на підставі ч.5 ст.74 КК України. При цьому суд керується правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 659/234/16-к, відповідно до якої звільнення особи за ст.49 КК України є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.

При обранні обвинуваченому міри покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки злочинів, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

       Суд взяв до уваги, що вчинені ОСОБА_8 злочини відносяться до категорії тяжкого та нетяжкого. ОСОБА_8 за місцем фактичного проживання негативних характеристик не має, до адміністративної відповідальності не притягувався, на диспансерних обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, його попередні судимості у встановленому порядку погашені.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого, під час судового розгляду не встановлено.

       Враховуючи дані, що характеризують особу обвинуваченого, ступінь тяжкості вчинених злочинів, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обвинуваченого обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_8  слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкціями ч.1 ст.115 та ч.2 ст.263 КК України, на рівні мінімальної межі.

Строк відбуття покарання обвинуваченому необхідно рахувати з моменту його фактичного затримання, а строк попереднього ув`язнення слід зарахувати до строку відбування обвинуваченим покарання. При цьому, на підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України від 26.11.2015 № 838-VІІІ «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання»), а також ст.5 КК України, строк попереднього ув`язнення ОСОБА_8 з моменту його затримання на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 03.02.2016 і до звільнення з-під варти на підставі ухвали апеляційного суду Рівненської області від 23.06.2016, у період з 07.06.2016 по 23.06.2016 включно, підлягає зарахуванню до строку відбування ним покарання з розрахунку: один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

       Вирішуючи заявлені цивільним позивачем ОСОБА_7 вимоги про стягнення з ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої пошкодженням належної йому рушниці моделі «ТОЗ-34-ЕР», 12 калібру, номер НОМЕР_2 , в сумі 18816,00 грн., суд враховує, що відповідно до Дозволу № 121 від 12.04.2005, виданого Зарічненським РВ УМВС України в Рівненській області, вказана рушниця зареєстрована за ОСОБА_7 , як встановлено під час досудового розслідування даного кримінального провадження, вказана рушниця була пошкоджена в результаті злочинних дій ОСОБА_8 . Згідно з довідкою ФОП ОСОБА_36 (магазин «Сапсан» м.Сарни) № 01 від 23.03.2017 її вартість станом на 2015 рік складала 12205,00 грн.

       У цивільному позові ОСОБА_7 зазначає, що придбав вказану рушницю у 2014 році за 700 доларів США, що становило 18816,00 грн. разом з тим, будь-яких доказів придбання належної йому рушниці моделі «ТОЗ-34-ЕР», 12 калібру, номер НОМЕР_2 , за грошові кошти у вищезазначеному розмірі, суду не надано. Відтак, виходячи з наданих доказів, суд, керуючись ст.129 КПК України, вбачає правові підстави для часткового задоволення цивільного позову та стягнення з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 12205,00 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.

Вирішуючи усне клопотання прокурора, заявлене у судових дебатах, щодо обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, суд бере до уваги, що прокурором не наведено передбачених ст.177 КПК України ризиків перешкоджання кримінальному провадженню, таке клопотання є немотивованим та не обґрунтованим. Протягом судового розгляду даного кримінального провадження в Кузнецовському міському суді Рівненської області, обвинувачений ОСОБА_8 належним чином виконував процесуальні обов`язки, не допускав неявки в судові засідання без поважних причин, не змінював місця проживання. Сама по собі міра покарання, яка загрожує обвинуваченому у разі набрання обвинувальним вироком щодо нього законної сили, не може бути єдиною підставою для застосування до нього виняткового запобіжного заходу. Відтак, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення клопотання прокурора та застосування до набрання даним вироком законної сили до обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Під час досудового розслідування, ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 23.06.2016 було частково задоволене клопотання слідчого та накладено арешт на грошові кошти, вилучені під час особистого обшуку ОСОБА_8 при його затриманні, у розмірі 10033,00 грн., а також на рентгенівський знімок його зуба з папірцем. При цьому зі змісту ували слідчого судді вбачається, що арешт на грошові кошти накладено з метою забезпечення цивільного позову. Враховуючи мету накладення арешту на грошові кошти, вилучені у ОСОБА_8 , а також беручи до уваги, що суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення цивільного позову ОСОБА_7 , існують підстави для зберігання накладеного на вищезазначені грошові кошти арешту до набрання вироком законної сили, після чого на ці кошти може бути звернуто стягнення в рахунок відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди. Разом з тим, арешт на знімок зуба ОСОБА_8 з папірцем до нього підлягає скасуванню.

Вартість судових експертиз у загальному розмірі 11943,71 грн. слід стягнути з обвинуваченого на підставі ст.124 КПК України.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України, зокрема, рушницю моделі «ТОЗ-34-ЕР», 12 калібру, номер НОМЕР_2 – повернути власнику ОСОБА_7 , рушницю моделі «ИЖ-49», серії НОМЕР_1 , – конфіскувати як знаряддя вчинення злочину, вилучені під час огляду місця події гільзи та інші частини боєприпасів, а також змиви з рушниці, каналів її стволу, зразки крові – знищити, знімок зуба, залишки зуба, бейсболку, патронташ – повернути ОСОБА_8 .

Керуючись ст.ст.369, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, колегія суддів –

у х в а л и л а:

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на один рік.

Звільнити ОСОБА_8 від призначеного покарання у виді позбавлення волі строком на один рік за ч.2 ст.263 КК України на підставі ч.5 ст.74, п.3 ч.1 ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на сім років.

Початок строку відбування ОСОБА_8 покарання рахувати з моменту його фактичного затримання.

Зарахувати до строку відбування ОСОБА_8 покарання строк його попереднього ув`язнення у період з 07 червня 2016 року по 23 червня 2016 року включно на підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України від 26.11.2015 № 838-VІІІ «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання») з розрахунку: один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Цивільний позов ОСОБА_7 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 12205 (дванадцять тисяч двісті п`ять) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави судові витрати у розмірі 11943 (одинадцять тисяч дев`ятсот сорок три) грн. 71 коп.

Скасувати частково арешт, накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 23 червня 2016 року, а саме: на знімок зуба ОСОБА_8 з папірцем.

Речові докази: двоствольну гладкоствольну мисливську рушницю моделі «ТОЗ-34ЕР» з серійним номером НОМЕР_2 , 12-го калібру – повернути власнику ОСОБА_7 ; двоствольну гладкоствольну мисливську рушницю моделі «ИЖ-49», серії НОМЕР_1 , 16-го калібру – конфіскувати; дві металеві гільзи з відстріляних патронів 16 калібру, вилучені у ОСОБА_8 17.10.2014 під час огляду місця події, паперову гільзу та чотири округлі паперові фрагменти, вилучені під час огляду місця події 18.10.2014, частину паперової гільзи, вилученої з патронника рушниці моделі «ИЖ-49», серії НОМЕР_1 , наданої ОСОБА_6 під час огляду місця події 17.10.2014, марлеві тампони протирки стволів рушниці моделі «ИЖ-49», серії НОМЕР_1 , марлеві серветки зі зразками крові ОСОБА_6 та ОСОБА_27 , дві марлеві серветки зі змивами речовини бурого кольору з рушниці – знищити; бейсболку, вилучену під час огляду місця події 18.10.2014, патронташ, вилучений під час огляду місця події 17.10.2014, знімок зуба з папірцем, вилучений під час особистого обшуку ОСОБА_8 , залишки зуба, вилучені під час огляду місця події 18.10.2014 – повернути ОСОБА_8 .

Вирок суду може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кузнецовський міський суд Рівненської області прокурором, потерпілими та захисником – протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію даного вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку. Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, надіслати копію даного вироку суду не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Головуючий:                                                                                 ОСОБА_1

Судді:                                                                                         ОСОБА_2

                                                                                        ОСОБА_3