Єдиний унікальний номер 205/6689/24

                                                        Номер провадження3/205/2323/24

       Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Провадження № 3/205/2323/24 Справа № 205/6689/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2024 року                         м. Дніпро

Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Калініченко Г. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

       за участю:

       захисника                                                Лучка А. С.

       потерпілої                                                 ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

       20 квітня 2024 року о 19 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 погрожував та задув газовим балончиком свою сестру ОСОБА_2 та племінника ОСОБА_3 , чим вчинив домашнє насильство в бік останніх.

       Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

       Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, ОСОБА_1 до зали суду не з`явився. Захисник вказав на те, що ОСОБА_1 не заперечував проти розгляду справи у його відсутність.

Захисником надано до суду письмові заперечення, відповідно до яких ОСОБА_1 зазначив, що свою провину у вчиненні даного адміністративного правопорушення не визнав у повному обсязі та вказував на те, що у той день, він підходив до під`їзду своєї матері, з якою проживає потерпіла та почув її крики. Потрапивши у приміщення, він зустрів потерпілу ОСОБА_2 , яка стояла з ножем в руках, виганяла його мати на двір та погрожувала йому, щоб він не чіпав її дітей. З метою відвернення нападу, він схопив її за руку та почав відводити ніж в протилежну від себе сторону, після чого потерпіла почала шукати сокиру, а він, з метою самозахисту достав вказаний газовий балончик та попередив про його застосування. Не дивлячись на це, потерпіла ОСОБА_2 кинулась на нього, а він, в свою чергу, почав застосовувати газовий балончик, який, в тому числі, потрапив на його племінника ОСОБА_4 . Вважає, що в його діях відсутній склад даного адміністративного правопорушення у зв`язку з відсутністю умислу на його вчинення, а його дії були спрямовані на самозахист.

       Захисник Лучко А. С. заявив клопотання про закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративне правопорушення, оскільки у останнього був відсутній умисел на його вчинення, а його дії відповідали межам необхідної оборони. Крім того, зазначив, що якщо суд дійде висновку про наявність складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП в діях ОСОБА_1 , просив суд закрити провадження у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

       Потерпіла ОСОБА_2 , категорично не погоджуючись з письмовими поясненнями ОСОБА_1 надала суду такі показання.

       Після розлучення зі своїм чоловіком, вона, разом з чотирма своїми неповнолітніми дітями, переїхала в квартиру, де проживає її мати – ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , яка також їй належить на праві спільної часткової власності. 20 квітня 2024 року вона, перебуваючи на ринку, придбала великий шматок м`яса та повернувшись додому, взяла ніж та почала його обробляти для приготування та заморозки. В цей час, на фоні невдоволення поведінкою її дітей, між нею та її матір`ю розпочався словесний конфлікт, який виражався у пред`явленні претензій однієї до одної та який відбувався на підвищених тонах. В ході цього конфлікту, у квартиру зайшов її брат – ОСОБА_1 та почав виражатись на її адресу нецензурною лайкою, погрожував застосуванням газового балончика та виганяв з квартири її та її дітей. Відволікшись від обробки м`яса вона повернулась до свого брата обличчям, тримаючи в цей час ніж в руках та вступила з ним у суперечку, під час якої вказувала на те, щоб він не чіплявся до її дітей. В цей час ОСОБА_1 , без будь-яких вагомих підстав, застосував до неї фізичну силу та розбризкав газовий балончик їй у обличчя, а частина рідини попала на її сина, після чого залишив приміщення квартири, а вона викликала працівників поліції. Вважає, що такі дії ОСОБА_1 спрямовані на позбавлення її права власності на квартиру, в якій вона проживає та позбавлення права користування нею та її дітьми.

Суд, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення доходить таких висновків.

Відповідно до змісту ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

       З аналізу ст. ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Так, на переконання суду провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП повністю підтверджується дослідженими у справі доказами, зокрема: відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №217127 від 30.04.2024, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст. ст. 254 - 256 КУпАП; електронним рапортом працівника поліції, відповідно до якого ОСОБА_2 повідомила поліцію про те, що її брат ОСОБА_1 в неадекватному стані напав на неї, побив та забризкав очі з газового балончика; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 20.04.2024, а також письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 20.04.2024, які є аналогічними за змістом її показанням, наданим в судовому засіданні; письмовими поясненнями ОСОБА_6 , яка зазначила, що її дядько – ОСОБА_1 застосував до її матері фізичну силу та газовий балончик, а також іншими матеріалами у їх сукупності.

Аналізуючи вищевикладені докази, суд доходить висновку про їх належність, допустимість та достовірність, а їх кількість та взаємоузгодженість достатніми для встановлення порушення в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, як вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Оцінюючи надані ОСОБА_1 заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, суд вважає, що викладені у ньому доводи не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів. Більше того, вказані заперечення жодним чином не пояснюють необхідність застосування насильства та газового балончика до потерпілої ОСОБА_2 .

Аналогічно зазначено, суд критично ставиться до доводів клопотання захисника про те, що ОСОБА_1 діяв в межах необхідної оборони, оскільки матеріалами справи та дослідженими в судовому засіданні доказами жодним чином не підтверджується так обставина, що ОСОБА_1 зазнав протиправного посягання на себе, що було б достатньою підставою для застосування фізичної сили або газового балончика. Як встановлено матеріалами справи конфлікт між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 мав словесний характер, без застосування будь-якого насильства, а, тим паче, стороною цього конфлікту сам ОСОБА_1 не був, а втрутився у нього та спричинив домашнє насильство не лише проти своєї сестри, а й проти свого племінника.

Безпідставними та такими, що не відповідають положенням КУпАП є доводи захисника про закриття провадження у справі у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення. Відтак, оскільки адміністративне правопорушення вчинено ОСОБА_1 20 квітня 2024 року, останнім днем до спливу строків накладення адміністративного стягнення є 20 липня 2024 року, в той час як розгляд справи відбувається 11 липня 2024 року.

При вирішення питання про вид та розмір адміністративного стягнення, суд, враховує положення ч. 2 ст. 33 КУпАП, відповідно до яких, судом враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

       Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

       Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

       Враховуючи вищевказане, суд доходить висновку, що застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу відповідатиме характеру вчиненого адміністративного правопорушення та особі правопорушника і буде достатнім задля виконання його мети, яка полягає у вихованні особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

       Крім цього, суд враховує й положення ст. 40-1 КУпАП, відповідно до якої судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а тому з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі, визначеному ЗУ “Про судовий збір”.

       Керуючись ст. ст. 23, 33, 245, 251, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 340 гривень.

На підставі ст. 40-1 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.

       Суддя                                                                        Г. П. Калініченко