Справа № 504/2354/24

Номер провадження 2/504/1990/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2024с-ще Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Литвинюк АВ.,

секретаря судового засідання Батяла М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

Позивач звернулася до суду із позовом до відповідача, в якому просить розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зареєстрований 01.11.2008 року виконавчим комітетом Олександрівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, актовий запис №29.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2024 року справу розподілено судді Литвинюк А.В.

Ухвалою суду від 12.06.2024 року відкрито провадження та призначено розгляд даної справи у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст.128-130 ЦПК України.

10.06.2024 року позивач через відділення поштового зв`язку звернулася до суду з заявою, в якій просила здійснювати розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

10.06.2024 року відповідач звернувся до суду з заявою, в якій просив здійснювати розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч.1 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Ч.4 ст.206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи, що від позивача та відповідача надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, а також у зв`язку з тим, що позивач підтримує позовні вимоги, а відповідач позов визнав, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності належним чином повідомленого позивача та належним чином повідомленого відповідача, на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.1 СК України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.

Згідно ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу жінки та чоловіка не допускається.

Як вбачається з ч.ч.3,4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Положеннями ч.3 ст.109 СК України встановлено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Відповідно до вимог ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним з подружжя.

Статтею 112 СК України передбачено, що суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.112 СК України шлюб розривається, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

У відповідності до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно роз`яснень, які викладені у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 27.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішення позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Судом встановлено, що 01.11.2008 року виконавчим комітетом Олександрівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області було зареєстровано шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про що зроблено актовий запис за №29.

У шлюбі у сторін народився син: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області 30.08.2012 року.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу – одна з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто, на тому, що є моральною основою шлюбу.

Суд вважає, що подальше спільне життя чоловіка – ОСОБА_2 та дружини – ОСОБА_1 й збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, тому що сторони подружні відносини припинили й спільного господарства не ведуть, примирення між ними неможливе, спорів з приводу спільного майна немає.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що причини які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими, отже, подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя.

Керуючись ст.ст.10,141,206,263-265,274-279 ЦПК України, ст.ст.1,56,110,112,113,161,180 СК України, суд,

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований 01.11.2008 року виконавчим комітетом Олександрівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, актовий запис №29.

Відповідно до ч.2 ст.115 Сімейного кодексу України, копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до Доброславського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя :         Литвинюк А. В.