Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

05 липня 2024 р.                                                              Справа № 520/4820/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Олітто О.О.,

за участі:

представника позивача за первісним позовом (представника відповідача за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,

відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні заяву представника Харківського апеляційного суду про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду по справі за позовом Харківського апеляційного суду до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Харківського апеляційного суду про визнання дій протиправними та стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ:

Харківський апеляційний суд звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 , в якому просив суд, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, стягнути з ОСОБА_2 на користь Харківського апеляційного суду заборгованість у сумі 247 469,47 грн.

ОСОБА_2 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зустрічним позовом до Харківського апеляційного суду, в якому просив суд: визнати протиправними дії Харківського апеляційного суду щодо утримання    нарахованої грошової компенсації за невикористану відпустку в сумі 200 767,22 грн.; стягнути з Харківського апеляційного суду на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за невикористану відпустку в сумі 200 767,22 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2021 року позов Харківського апеляційного суду до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Харківського апеляційного суду          заборгованість у сумі 247 469,47 грн. Зустрічний позов ОСОБА_2 до Харківського апеляційного суду про визнання дій протиправними та стягнення суми залишено без задоволення.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2023 року по справі №520/4820/21 заяву ОСОБА_2 про часткову відмову від зустрічного позову задоволено. Прийнято відмову ОСОБА_2 від частини зустрічних позовних вимог про визнання протиправними дій Харківського апеляційного суду щодо утримання    нарахованої грошової компенсації за невикористану відпустку в сумі 107 438,50    грн. та стягнення з Харківського апеляційного суду на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за невикористану відпустку в сумі 107 438,50    грн. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2021 року по справі №520/4820/21 про відмову в задоволенні зустрічного позову    в цій частині визнано нечинним. Провадження у справі в цій частині зустрічних позовних вимог    закрито. Апеляційну скаргу залишено без задоволення. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2021 по справі №520/4820/21 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 12 березня 2024 року у справі №520/4820/21 касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року у справі №520/4820/21 скасовано, а справу №520/4820/21 направлено на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

У вказаній постанові від 12 березня 2024 року Верховний Суд вказав, що вважає передчасним висновок суду першої інстанції, з яким погодився також і апеляційний суд, що позивач за первісним позовом з поважних причин пропустив строк звернення до адміністративного суду із цією позовною заявою.

Щодо строку, протягом якого позивач за первісним позовом повинен був звернутися до суду по даній адміністративній справі, суд зазначає наступне.  

Частиною 5 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

У постанові по даній справі від 12 березня 2024 року колегія Верховного Суду вказала, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання повернення надмірно виплачених сум суддівської винагороди, навіть якщо подання відповідного позову про стягнення указаних сум відбувається після її звільнення з публічної служби. У цій категорії справ законодавець визначив строк в один місяць достатнім для того, щоб позивач визначився чи звертатиметься він до суду з позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Вирішуючи питання щодо наявності у позивача - Харківського апеляційного суду поважних причин через які було пропущено строк звернення до суду, суд зазначає наступне.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Звернення до суду за межами строків, визначених у статті 122 КАС України, є підставою для повернення (залишення без розгляду) позовної заяви, якщо суд не дійде висновку, що вказаний строк позивачем був пропущений з поважних причин.

При цьому звернення до суду з пропуском строку, визначеного приписами статті 122 КАС України, за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту в судовому порядку.

Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, що підтверджені належними доказами.

Зі змісту наведених правових норм убачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи належить його поновлювати.

Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, що вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв`язку з чим позивач має довести суду їхню наявність та непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.

З адміністративним позовом по даній справі позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду 24 березня 2021 року.

Одночасно із поданням позовної заяви позивач просив суд поновити йому строк на звернення до адміністративного суду, оскільки він пропущений з поважних причин. Так, позивач за первісним позовом зазначав, що першочергово з позовною заявою до ОСОБА_2 аналогічного змісту та вимог він звернувся до Жовтневого районного суду міста Харкова у порядку цивільного судочинства. Проте, оскільки постановою Полтавського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2020 року провадження у цивільній справі за позовом Харківського апеляційного суду до ОСОБА_2 про стягнення спірної заборгованості було закрито, як таке що належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, позивач невідкладно (після отримання указаної постанови Полтавського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2020 року) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду вже у порядку адміністративного судочинства.

В додаткових поясненнях поданих до суду 06 та 10 червня 2024 року представник позивача вказав, що недотримання встановлених статтею 122 КАС України строків звернення до суду  обумовлено неоднозначною та неусталеною судовою практикою щодо визначення юрисдикції даного спору, що вважає поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

У постанові по цій справі від 12 березня 2024 року Верховний Суд вказав, що остаточну ясність у предметній юрисдикції цього та подібних спорів внесла Велика Палата Верховного Суду ще постановою від 14 листопада 2018 року у справі №757/70264/17-ц, віднісши їх саме до юрисдикції адміністративних, а не цивільних судів.

Крім того, аналогічні висновки викладені і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №761/33941/16-ц.  

Позивач, будучи суб`єктом владних повноважень, який безпосередньо здійснює правосуддя, був (мав бути) обізнаний про вказані судові рішення Великої Палати Верховного Суду, адже їх висновки є обов`язковими до врахування судами нижчих інстанцій.

Отже, враховуючи статус позивача за первісним позовом, суд не може визнати як поважну причину пропуску звернення до суду ту обставину, що спочатку Харківський апеляційний суд звернувся до районного суду цивільної юрисдикції.

Окремо суд зазначає, що і звернення до Жовтневого районного суду міста Харкова у порядку цивільного судочинства з аналогічним позовом відбулося з порушенням строку, встановленому частиною 5 статті 122 КАС України, оскільки позов було подано до суду 13 серпня 2020 року, а як вказала колегія Верховного Суду у постанові по цій справі від 12 березня 2024 року зі змісту спірних правовідносин вбачається, що Харківський апеляційний суд про порушення свого права дізнався щонайменше з  моменту звільнення ОСОБА_2 з посади судді, а саме з 20 травня 2020 року, коли головою Харківського апеляційного суду було видано наказ №05-04/69-ос про відрахування судді ОСОБА_2 зі штату Харківського апеляційного суду.

Також необхідно зазначити, що приписами частини 4 статті 377 ЦПК України передбачено, що у разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі   пункту 1   частини першої статті 255 цього Кодексу суд за заявою позивача в порядку письмового провадження постановляє ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.

З яких причин позивач за первісним позовом не скористався такою можливістю і не подав відповідну заяву до суду апеляційної інстанції судовим розглядом не встановлено.  

Щодо частини суми, яку позивач за первісним позовом просить стягнути з ОСОБА_2 в розмірі 61   341,50 грн. і яка була заявлена до стягнення шляхом подачі 27 вересня 2021 року заяви про збільшення позовним вимог, суд зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що подача заяви про збільшення позовним вимог обумовлена тим, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року визнано протиправними дії Харківського апеляційного суду щодо утримання з вихідної допомоги ОСОБА_2 грошових коштів та зобов`язано Харківський апеляційний суд виплатити на користь ОСОБА_2 вихідну допомогу в сумі 61 341,50 грн.

Після перерахування вказаної суми на користь ОСОБА_2 на виконання вказаного рішення суду позивач за зустрічним позовом звернувся з заявою про збільшення розміру позовних вимог.

З цього приводу суд зазначає, що вчинення в минулому суб`єктом владних повноважень певних дій, які в подальшому визнанні в судовому порядку протиправними, не може бути розцінене судом як поважна причина пропуску строку звернення до суду, відлік якого, як вже зазначалося обраховується з моменту звільнення відповідача за первісним позовом, тобто з 20 травня 2020 року.

Частиною 3 статті 123 КАС України визначено,що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З урахуванням вищезазначеного, суд не знаходить підстав для визнання поважними причини пропуску звернення до суду та його поновлення, а отже приходить до висновку про необхідність залишення первісного позову без розгляду.   

Керуючись положеннями ст. ст. 122, 123, 240, 241-243, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника Харківського апеляційного суду про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду - залишити без задоволення.

Адміністративний позов Харківського апеляційного суду до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Повний текст ухвали складено 05 липня 2024 року.

Суддя                                                 О.В.Шевченко