Справа №  303/10702/23                        Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/617/24         Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        11 липня 2024 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

 головуючого - судді ОСОБА_2 ,

 суддів – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові, апеляційну скаргу прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 квітня 2024 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника - адвоката ОСОБА_8 ,

обвинуваченого – ОСОБА_7 ,

встановила:

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 квітня 2024 року, продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк у вигляді цілодобового домашнього арешту  із застосуванням засобу електронного контролю (браслету).

Заборонено ОСОБА_7 залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово.

Зобов`язано ОСОБА_7 :

- за першою вимогою прибувати до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатського області;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

- заборонити обвинуваченому ОСОБА_7 спілкуватися з потерпілою та свідками.

Строк дії ухвали становить до 24.06.2024 року включно.

Слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що застосувавши до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід, змінивши із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосуванням засобу електронного контролю (браслету), оскільки, поміж іншого, встановлені судом ризики, хоча і продовжують мати місце, проте зі спливом значного періоду перебування обвинуваченого під вартою, зменшилися.

На дану ухвалу слідчого судді прокурор Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою клопотання прокурора задовольнити в повному обсязі, продовжити строк застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строків судового розгляду, але не більше ніж на 60 днів з можливістю внесення застави 1780 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 4 777 520 гривень, із покладенням обов`язків, передбачених п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Свої апеляційні вимоги апелянт мотивує тим, що ухвала Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.04.2024         є незаконною, необґрунтованою, а підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу на менш обтяжливий не вбачається.

Апелянт зазначає, що судом не враховано того факту, що у разі зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший, більш м`який, така обставина не зможе гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігти ризикам, визначеним ст. 177 КПК України, під час розгляду даного кримінального провадження, у тому числі переховуватися від суду, знищити або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вказує, що частина кримінальних правопорушень, які інкримінують ОСОБА_7 , передбачене ч. 4 ст. 190 КК України є особливо тяжким, за вчинення яких передбачено можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна; кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 209 КК України є тяжким, за вчинення якого передбачено можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Апелянт вважає, що інші запобіжні заходи неможливо застосувати до обвинуваченого зважаючи на те, що більш м`які запобіжні заходи не забезпечать запобігання існуючим ризикам з огляду на тяжкість висунутого обвинувачення, не в змозі забезпечити належний контроль за поведінкою підозрюваного та не сприятимуть виконанню обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, що не надасть стороні обвинувачення можливість контролювати обов`язки, які можуть бути покладені на обвинуваченого судом.

Заслухавши доповідь судді, промову прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника-адвоката ОСОБА_9 , на заперечення доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали контрольного провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.        

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.

Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченими статтею 177 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 176 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Перевіряючи законність оскаржуваного рішення, апеляційним судом встановлено, що слідчим суддею в повній мірі були з`ясовані всі обставини, які передбачають підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Так, згідно з матеріалами клопотання,   ОСОБА_7 , обвинувачується у вчиненні в тому числі тяжкого кримінального правопорушення, а саме заволодінні чужим майном шляхом обману ( шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах, передбачене ч.4 ст.190 КК України, за ч.1 ст.209 КК України - легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним щляхом, тобто набуття, володіння, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі вчинення правочину з таким майном, вчинення дій на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю одержано злочинним шляхом, ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 КК України, а саме пособництво у підроблені офіційного документа, який видається чи посвідчується нотаріусом, і який налає права, з метою використання його підроблювачем, ч.5 ст.27, ч.3 ст.358 - пособництво у підробленні офіційного документа, який видається чи посвідчується установою, нотаріусом і який надає права, з метою використання його підроблювачем, вчинені повторно та за ч.4 ст.358 КК України – використання завідомо підробленого документа.

Як вбачається з матеріалів провадження, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та правильно встановив, що стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_7 із вчиненням даного кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді про їх існування є обґрунтованим з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, характер вчинених кримінальних правопорушень, а також тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

Крім того, розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя належним чином врахував дані про особу підозрюваного, а саме, що у нього відсутні судимості, його вік, сімейний стан, соціальні зв`язки, зокрема те, що останній має родину, постійне місце проживання в м. Ужгород, позицію потерпілої, яка не зверталася з позовними вимогами до ОСОБА_7 про стягнення заподіяної шкоди, не зважаючи на обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину та передбачене за його вчинення покарання.

Водночас, слідчий суддя, підставно зазначив, що вірогідність ухилення обвинуваченого від виконання процесуальних обов`язків не є надто високою, у зв`язку з чим до нього може бути застосований інший, більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, а саме - цілодобовий домашній арешт із застосуванням засобу електронного контролю (браслету) з покладенням певних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що зможе запобігти встановленим судом ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків і належної поведінки. Саме такий запобіжний захід, на думку суду, буде відповідати тяжкості кримінального правопорушення й даним про особу обвинуваченого, а також буде пропорційним встановленим судом ризикам.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя обґрунтовано прийшов до висновку, що застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту зможе в достатній мірі забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним покладених процесуальних обов`язків.

Таким чином, дослідивши матеріали провадження в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому враховуючи у відповідності до ч. 1 ст. 178 КПК України вагомість наявних доказів про обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, обставини їх можливого вчинення, особу підозрюваного, в їх сукупності, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Правових підстав для застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, як про це просить прокурор в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає і вважає, що застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту здійснене з дотриманням вимог закону та з врахуванням конкретних обставин кримінального провадження.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б тягнули за собою скасування ухвали слідчого судді судом апеляційної інстанції не встановлено.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги немає, у зв`язку з чим ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422-1 КПК України, колегія суддів,

постановила :

Апеляційну скаргу прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 квітня 2024 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді