1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/7740/20 1-кс/335/2971/2024

11 липня 2024 р. Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді                                                         ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання                                 ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107Б, заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_4 від участі в розгляді скарги на бездіяльність прокурора ОСОБА_5 щодо не розгляду клопотання про звернення до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32012080020000006 від 29 лютого 2012 року за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

27.06.2024 ОСОБА_3 подав заяву про відвід слідчому судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_4 від участі в розгляді справи № 335/7740/20, провадження № 1-кс/335/2882/2024 за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора ОСОБА_5 щодо не розгляду клопотання про звернення до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32012080020000006 від 29 лютого 2012 року за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі – КК України).

В обґрунтування відводу посилався на п. 4 ч. 1 ст. 75 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), зазначаючи про наявність сумнівів у неупередженості судді, оскільки суддя ОСОБА_4 була визначена для розгляду скарги з порушенням ст. 35 КПК України. Першочергово для розгляду даного кримінального провадження був визначений суддя ОСОБА_6 , а тому саме йому мала бути розподілена скарга ОСОБА_3 . Крім того, суддя ОСОБА_4 вже приймала рішення в рамках цього кримінального провадження за схожими вимогами. Вважає нелогічними та парадоксальними висновки слідчого судді ОСОБА_4 за наслідками розгляду його інших скарг на бездіяльність прокурора та такими, що суперечать рішенням інших слідчих суддів у цьому ж провадженні, а також роз`ясненням вищих судів. Вважає цього слідчого суддю необ`єктивною, такою, що надає перевагу стороні обвинувачення. Окрім цього, слідчим суддею ОСОБА_4 декілька разів обмежувався доступ заявника до правосуддя внаслідок відмови у прийнятті його інших скарг, слідчий суддя ОСОБА_4 не призначала йому за його вмотивованим клопотанням адвоката, не пояснювала своїх рішень щодо не розгляду його клопотань, відмовляла у всіх його зверненнях до суду. Заявник 02.01.2024 подав скаргу до Вищої ради правосуддя на дії судді ОСОБА_4 , що може викликати у неї негативні емоції у відношення заявника, що унеможливить прийняття нею об`єктивних рішень. Також заявник вважає, що у судді ОСОБА_4 виникає конфлікт інтересів, оскільки предметом його скарги є встановлення строків для передання справи до суду для прийняття рішення про закриття кримінального провадження у зв`язку з декриміналізацією ст. 205 КК України, і розгляд цього питання буде відбуватися у загальному порядку із розглядом заперечень заявника проти рішень слідчого судді ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні. Отже, задоволення його скарг слідчим суддею ОСОБА_4 відкриє шлях до розгляду його ж заперечень, при задоволенні яких можливо розпочати процедуру її притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Просив відвести слідчого суддю ОСОБА_4 від розгляду справи № 335/7740/20, провадження 1-кс/335/2882/2024, забезпечити його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, призначити йому адвоката в рамках безоплатної вторинної правової допомоги для розгляду його клопотання про встановлення строку для вчинення окремих процесуальних та слідчих дій на час розгляду цієї заяви, направити ухвалу про призначення адвоката до Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правової допомоги.

Вказана заява про відвід за наслідками автоматизованого розподілу передана на розгляд судді ОСОБА_1 .

У судове засідання заявник, прокурор, слідчий суддя не з`явились, про дату, час та місце розгляду заяви про відвід повідомлялись належним чином.

Від заявника надійшло клопотання про розгляд заяви про відвід за його відсутності у зв`язку з його зайнятістю в іншій справі.

З урахуванням викладених обставин, суд вважав за можливе розглянути заяву про відвід за відсутності заявника та інших учасників справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 81 КПК України при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду).

Отже, при розгляді відводу передбачено можливість участі осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, та які мають право висловити свою думку щодо заявленого відводу. Таким чином, залучення під час розгляду питання про відвід нових учасників справи, зокрема, призначення захисника, про що ОСОБА_3 навів клопотання у заяві про відвід, не є можливим.

Дослідивши підстави відводу та докази, надані заявником на їй обґрунтування, суд встановив наступне.

Слідчим суддею Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_4 розглядається скарга ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора ОСОБА_5 щодо не розгляду клопотання про звернення до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32012080020000006 від 29 лютого 2012 року за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

У заяві про відвід слідчого судді ОСОБА_4 заявник ОСОБА_3 посилався на наявність підстав, визначених п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 75 КПК України.

Дослідивши підстави відводу, які полягають у порушенні порядку визначення слідчого судді, передбаченого ст. 35 КПК України, суд вважає їх необґрунтованими, з огляду на таке.

Заявник вказує, що порушення порядку автоматизованого розподілу справ між суддями полягає в тому, що скарга заявника була передана слідчому судді ОСОБА_4 протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду, а не шляхом визначення судді автоматизованою системою документообігу суду. До того ж, раніше слідчим суддею у вказаному кримінальному провадженні був слідчий суддя ОСОБА_6 , якому мала бути передана скарга для розгляду у порядку передачі справи раніше визначеному складу суду.

Відповідно до ч.ч. 2, 12 ст. 35 КПК України, матеріали кримінального провадження, скарги, заяви, клопотання та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, яка здійснюється працівниками апарату відповідного суду в день надходження таких матеріалів.

Особливості розподілу кримінальних проваджень та інших передбачених законом процесуальних документів, що подаються до суду, встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Засади використання автоматизованої системи документообігу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя (далі – Засади) визначають порядок використання автоматизованої системи документообігу у суді, який забезпечує об`єктивний та неупереджений розподіл судових справ між суддями з додержанням принципів випадковості та в хронологічному порядку надходження судових справ, з урахуванням навантаження кожного судді.

Відповідно до п. 2.2 Засад, у суді використовується, у тому числі розподіл судових справ шляхом передачі справи раніше визначеному у судовій справі судді.

Абзацами 1, 4 п. 2.4.9 Засад визначено, що клопотання (скарга), подане в межах кримінального провадження, передається на розгляд слідчому судді, визначеному в порядку автоматизованого розподілу. Усі наступні клопотання (скарги), подані в межах цього ж кримінального провадження, передаються цьому ж слідчому судді, як раніше визначеному шляхом використання функцій АСДС «поєднання обліково-статистичних карток».

У разі, коли за наслідками автоматизованого розподілу та повторного автоматизованого розподілу клопотань (скарг) визначено більше двох слідчих суддів в межах одного і того самого кримінального провадження, усі наступні клопотання (скарги) в межах цього кримінального провадження розподіляються в порядку хронології визначення таких слідчих суддів з урахуванням їх наявності на робочому місці.

Згідно з п. 2.4.11 Засад у разі відсутності слідчого судді та у період, який передує обставинам його відсутності, з урахуванням вимог Типового Положення АСДС, судові справи з індексом «КС» розподіляються на інших суддів відповідно до п. 2.4.9 цих Засад.

Судом встановлено, що у кримінальному провадженні № 32012080020000006, в порядку автоматизованого розподілу було визначено першим слідчим суддею слідчого суддю ОСОБА_6 , а відтак усі клопотання та скарги, подані в межах вказаного кримінального провадження, передаються на його розгляд.

Разом з тим, слідчого суддю ОСОБА_6 було відведено від розгляду деяких скарг, поданих в межах кримінального провадження № 32012080020000006, та за наслідками повторного автоматизованого розподілу скарг, для їх розгляду було визначено слідчих суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та інших, при цьому за хронологією першим слідчим суддею за ОСОБА_6 було визначено слідчого суддю ОСОБА_4 .

Отже, судом встановлено, що скарги, подані у рамках кримінального провадження № 32012080020000006, передаються на розгляд слідчому судді ОСОБА_6 , як раніше визначеному слідчому судді, шляхом використання функцій АСДС «поєднання обліково-статистичних карток», а у разі його відсутності на робочому місці та у період, який передує обставинам його відсутності, слідчому судді ОСОБА_4 , яка за наслідками повторного автоматизованого розподілу скарг, поданих в рамках кримінального провадження № 32012080020000006, була визначена першою після судді ОСОБА_6 .

Судом встановлено, що скарга ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора ОСОБА_5 (справа № 335/7740/20, провадження № 1-кс/335/2882/2024) надійшла до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя 24.06.2024, та було передано у провадження слідчого судді ОСОБА_4 , яка є слідчим суддею у кримінальному провадженні № 32012080020000006, відповідно до п.п. 2.4.9, 2.4.11 Засад використання автоматизованої системи документообігу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, оскільки слідчий суддя ОСОБА_9 відповідно до наказу від 04.06.2024 № 40-В в цей день знаходився у відпустці.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що доводи ОСОБА_3 з приводу того, що слідчий суддя ОСОБА_4 для розгляду його скарги була визначена з порушенням вимог автоматизованого розподілу справ, не знайшли свого підтвердження.

Аналізуючи інші доводи заяви ОСОБА_3 , які на його думку є підставою для відводу слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду його скарги, то суд вважає їх необґрунтованими та такими, що не доводять наявність обставин, які би викликали сумніви в неупередженості слідчого судді.

Вказані доводи заяви зводяться до надання ОСОБА_3 оцінки рішенням слідчого судді ОСОБА_4 , які прийняті у ході розгляду скарг і клопотань в рамках кримінального провадження № 32012080020000006, та незгоди із вказаними рішеннями, та процесуальними діями слідчого судді ОСОБА_4 .

Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість («безсторонність») судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

(і) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

(іі) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Водночас, як вказано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.

Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ`єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв`язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.

Тому, коли сторони стверджують про те, що судді необ`єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже "правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене". Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.

Одночасно суд підкреслює, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому, відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Перевіривши доводи ОСОБА_3 з приводу упередженості слідчого судді ОСОБА_4 , суд доходить до висновку, що вони не підтверджені належними і допустимими доказами, а ґрунтуються на суб`єктивній оцінці заявником процесуальних дій та рішень слідчого судді. Так, до заяви про відвід ОСОБА_3 долучив копії процесуальних рішень слідчих суддів за його іншими скаргами, на висновки яких він посилався в обґрунтування заяви про відвід, а також разом із клопотанням від 07.07.2024 долучив інші ухвали слідчого судді ОСОБА_4 , які стосуються розгляду інших скарг інших заявників. Вивчивши зміст даних процесуальних документів, суд доходить висновку, що вони не містять обставин, які б свідчили про можливу упередженість слідчого судді ОСОБА_4 саме при розгляді скарги на бездіяльність прокурора ОСОБА_5 щодо не розгляду клопотання про звернення до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32012080020000006 від 29.02.2012.

До заяви про відвід заявником не долучено жодної ухвали слідчого судді ОСОБА_4 , з якої би випливало, що нею вже розглядалась скарга заявника щодо бездіяльності прокурора, яка полягає саме у не розгляді клопотання про звернення до суду із клопотанням про закриття кримінального провадження, або що нею розглядались аналогічні скарги з тим самим предметом оскарження у інших кримінальних провадженнях та було зроблено за наслідками розгляду таких скарг певну оцінку чи сформовано думку, яка б могла вплинути на результати розгляду скарги заявника, від розгляду якої він просить відвести слідчого суддю.

Також суд вважає таким, що не доводить наявності підстав відводу факт подання заявником скарги на дії судді до Вищої ради правосуддя, адже подання такої скарги є правом заявника, яке він реалізує у визначений законом спосіб.

Крім того, суд також вважає відсутніми докази, які б посвідчували наявність у слідчого судді ОСОБА_4 конфлікту інтересів під час розгляду скарги, адже обставини, на які посилається заявник у цій частині носять характер припущення щодо наслідків розгляду його скарги у майбутньому.

За таких обставин, у ході судового розгляду заяви про відвід не встановлено існування обставин, які б виключали участь слідчого судді в розгляді скарги заявника, тому заява про відвід слідчого судді ОСОБА_4 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 75, 76, 81 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_4 від участі в розгляді скарги на бездіяльність прокурора ОСОБА_5 щодо не розгляду клопотання про звернення до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32012080020000006 від 29 лютого 2012 року за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1