КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

11 липня 2024 року місто Київ

Справа № 757/1549/21-ц

Апеляційне провадження № 22-ц/824/13581/2024

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Желепи О. В. (суддя-доповідач), Мазурик О. Ф., Немировської О. В.

вирішуючи клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження та питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївськго районного суду міста Києва від 29 квітня 2024 року (ухвалене у складі судді Кордюкової Ж. І., повне рішення складено 03 травня 2024 року)

у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Київської міської прокуратури, Головного управління Національної поліції у м. Києві про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування та прокуратури

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України, Київської міської прокуратури, Головного управління національної поліції у м. Києві, в якому просив стягнути з Державного казначейства України відшкодування моральної шкоди в розмірі 200000 грн за рахунок коштів державного бюджету шляхом списання в безспірному порядку на його користь з єдиного державного казначейського рахунку Державного бюджету України.

Рішенням Голосіївськго районного суду міста Києва від 29 квітня 2024 року позовні вимоги залишено без задоволення.

Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_1 10 червня 2024 року, згідно поштової відмітки, направив засобами поштового зв`язку на адресу Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Голосіївськго районного суду міста Києва від 29 квітня 2024 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 червня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення виявлених в ній недоліків протягом 10 днів з дня отримання ухвали, шляхом подачі апеляційному суду заяви про поновлення строку із зазначенням інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

На виконання вимог ухвали ОСОБА_1 04 липня 2024 року направив на електронну адресу Київського апеляційного суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження.

Як на поважність причин пропуску строку вказує, що 01 червня 2024 року він відніс конверт з апеляційною скаргою до відділення АТ «Укрпошта» у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області. Проте, через відключення електропостачання, спричиненого значною кількістю ракетних ударів по території України, зокрема, по об`єктах інфраструктури, на поштовому відділені було відсутнє електропостачання.

Зазначає що працівники поштового відділення запропонували вкинути конверт з апеляційною скаргою до поштової скриньки та запевнили, що на відправленні стоятиме дата вкидання листа до скриньки, а конверт буде направлено простим листом.

Вказує, що оскільки вважав 01 червня 2024 року останнім днем на подання апеляційної скарги, то вкинув конверт до скриньки на поштовому відділені АТ «Укрпошта». Однак, з невідомих йому причин конверт з апеляційною скаргою було відправлено працівниками поштового відділення пізніше.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України, учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст. 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Отже, право на апеляційне оскарження судових рішень в контексті положень статті 129 Конституції України, статті 17 ЦПК України є складовою права кожного на звернення до суду.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).

У § 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 04 грудня 1955 року, заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21 жовтня 2010 року).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 грудня 2022 року у справі № 990/102/22, провадження № 11-119заі22 дійшла висновку, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Оскаржуване рішення ухвалено 29 квітня 2024року, копія рішення вручена позивачу 03 травня 2024 року.

Скаржник стверджує, що 01 червня 2024 року на поштовому відділені було відсутнє електропостачання, що спричинене масовими ракетними ударами по об`єктах інфраструктури України, у зв`язку з чим апеляційна скарга була вкинута в поштову скриньку на відділені, та з незалежних від скаржника причин направлена працівниками пошти пізніше (10 червня 2024 року).

Апеляційний суд враховуючи доводи клопотання, вище викладену практику ЄСПЛ та висновки Великої Палати Верховного Суду, дійшов висновку, що наведені в клопотанні причини пропуску строку є поважними, тому строк на апеляційне оскарження слід поновити.

Інший висновок суду буде надмірно формалізованим.

Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття заяви до розгляду є порушенням права на справедливий судовий захист.

Апеляційна скарга відповідає вимогам щодо форми та змісту, встановлених ст.356 ЦПК України, подана та підписана позивачем.

Відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Таким чином позивач звільнений від плати судового збору.

Перешкод для відкриття апеляційного провадження апеляційним судом не встановлено.

Підстав, передбачених ст. 358 ЦПК України для відмови у відкритті апеляційного провадження не встановлено.

Згідно ч.1 ст. 359 ЦПК України, про відкриття апеляційного провадження у справі суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу.

Враховуючи вище наведені обставини, провадження у справі необхідно відкрити.

Керуючись ст. 352,354-361 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Голосіївськго районного суду міста Києва від 29 квітня 2024 року.

Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївськго районного суду міста Києва від 29 квітня 2024 року.

Копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги з додатками надіслати учасникам справи і встановити строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу в 5-ти денний строк з моменту отримання даної ухвали.

Роз`яснити учасникам справи, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи (ч. 4 ст. 360 ЦПК України).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Судді