2п-680/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2009 р. м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі

головуючого судді Микуляк П.П.

при секретарі Медвідь К.І.

з участю представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

третьої особи ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Ужгород, матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Чоп", третя особа без самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання права власності на 1/2 частину будинку та зобов’язання нотаріуса вчинити певні дії. -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1. звернулась до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_3, Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Чоп", третя особа без самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання права власності на 1/2 частину будинку, та зобов’язання нотаріуса вчинити певні дії. яку під час розгляду справи уточнила в частині номера будинку - АДРЕСА_1, який є спільною власністю подружжя.

Свої вимоги позивачка мотивує тим, що 20.04.2005 року на прохання свого чоловіка ОСОБА_3 вона надала згоду на укладення договору іпотеки між ним та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Чоп", предметом іпотеки якого являється будинковолодіння АДРЕСА_1, який є спільної сумісною власністю подружжя. На той час її чоловік був єдиним власником та директором ПСП "Кантрі", яке і позичало в банку кошти для здійснення господарської діяльності, він запевнив її, що через деякий час підприємство надасть банку в заставу інші об’єкти, а також погасить кредит.

В березні 2007 року змінились учасники ПСП "Кантрі" і нещодавно їй стало відомо, що Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Чоп", вимагає реалізувати предмет іпотеки, оскільки нові власники ПСП "Кантрі" не повернули банку кредит. Але такі дії призведуть до позбавлення її права власності на будинок, до діяльності ПСП "Кантрі" вона не має жодного відношення і не бажає відповідати своїм майном за його борги.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - позовні вимоги підтримав та просив суд визнати право власності на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 та зобов’язати приватного нотаріуса Ужгородського районного нотаріального округу ОСОБА_5 внести зміни до Єдиного реєстру заборон з метою реєстрації права власності за позивачкою.

Відповідач ОСОБА_3 - в судовому засіданні не заперечив проти задоволення позовних вимог.

Представник відповідач Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Чоп" ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечила.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу ОСОБА_5 - в судовому засіданні пояснив, що при посвідчені ним договору іпотеки від 20.04.2005 р. /серії ВСВ № 438962/ укладеного між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Чоп" та ОСОБА_3, предметом іпотеки якого являється спірний будинок, ним були дотримані всі вимоги діючого законодавства.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до висновку, що уточнена позовна заява ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

17 вересня 1983 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у Бортніківській сільській раді Бобруйського району Могилівської області Білорусь було укладено шлюб.

Судом встановлено, що подружжям за час спільного проживання, за власні кошти було побудовано будинок АДРЕСА_1, в якому вони проживають з сім’єю і на сьогоднішній день, що підтверджується довідкою виконкому Холмківської сільської ради № 745 від 17.03.2009 р.

27.05.1997 року Холмківською сільською радою Ужгородського району на підставі рішення виконкому № 57 від 10.04.1997 р. відповідачу ОСОБА_3 було видано свідоцтво про право власності на житловий будинок, яке зареєстровано в Ужгородському районному комунальному підприємстві (бюро) технічної інвентаризації 02.07.1997 року за № 108.

Відповідно до вимог ст. 60 СК України та ч.3 ст. 368 ЦК України майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Положеннями ст. ст. 69, 70 СК України передбачено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, яке належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним контрактом.

Враховуючи наведене, приймаючи до уваги, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 домовленості про зміну розміру часток не було, суд вважає, що частки співвласників будинку АДРЕСА_1 є рівними і кожному з них належить по 1/2 частини зазначеного будинку, а тому вимоги позивачки в частині визнання за нею права власності на 1/2 частину будинку є обгрунтованими та підлягають до задоволення.

Вирішуючи питання щодо вимог ОСОБА_1 в частині зобов’язання приватного нотаріуса Ужгородського районного нотаріального округу ОСОБА_5 внести зміни до Єдиного реєстру заборон з метою реєстрації права власності за нею, суд приходить до висновку, що такі не підлягають до задоволення..

З матеріалів справи вбачається, що при посвідченні 20.04.2005 року приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу ОСОБА_5 правочину - договору іпотеки укладеного між ОСОБА_3 та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Чоп", предметом іпотеки якого являється будинковолодіння АДРЕСА_1, яке складається з шести кімнат, загальна площа будинку - 340, 6 м. кв., житлова - 123 м. кв., та господарських будівель і споруд (літ.Б - літня кухня, літ.В - гараж, літ.Г - сарай, літ.Д - вбиральня, № - огорожа, літ.Е - альтанка, I-споруди), на підставі ст. 73 Закону України "Про нотаріат" було накладено заборону відчуження зазначеного будинковолодіння, а також у ОСОБА_1, як співвласника майна, відібрано письмову згода щодо розпорядження спільним майном, про що зроблено відмітку в самому договорі.

Керуючись ст. ст. 60, 70 СК України, ст. 368 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 14, 60, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд, -

РІШИВ:

Уточнену позовну заяву ОСОБА_1 3адоволити частково.

Визнати права власності на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_1.

В решті заявлених вимог - відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.