Справа № 2-1125/2009 рік
РІШЕННЯ
Іменем України
28 травня 2009 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Кашперської Т.Ц.,
при секретарі Мазуренко Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, -
встановив:
Позивач в березні 2009 року звернулась до суду із позовом про стягнення аліментів на утримання дружини, посилаючись на те, що з червня 2007 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від якого має дітей - дочок ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після народження дітей вони проживають разом з нею і перебувають на повному її утриманні. Відповідач фактично не підтримує з нею шлюбних відносин, покинув сім’ю і припинив надавати матеріальну допомогу; вона з моменту народження дітей і до цього часу ніде не працює, перебуваючи у безоплатній трирічній відпустці по догляду за дітьми, перебуває в нужденному матеріальному становищі. Посилається на те, що відповідач звільнився з роботи, але крім офіційної заробітної плати має інші доходи, спроможний надавати їй допомогу, але не бажає цього робити.
В зв’язку із викладеним просила стягнути із відповідача на її користь аліменти на утримання дружини в розмірі 200 грн. щомісячно до досягнення дітьми трьох років, тобто до 19.12.2011 року.
В судовому засіданні позивач заявлений позов підтримала, просила стягнути із відповідача на її користь аліменти на її утримання в розмірі 200 грн. щомісячно до досягнення дітьми трьох років, тобто до 19.12.2011 року.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі, заперечував проти стягнення аліментів на утримання позивача, посилаючись на те, що не працює і перебуває на обліку як безробітний, а тому позбавлений можливості сплачувати аліменти.
Суд, заслухавши пояснення позивача, відповідача, вивчивши письмові докази по справі, вважає заявлений позов таким, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
В судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у шлюбі із 01.06.2007 року, від шлюбу мають трьох неповнолітніх дітей - дочок ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, які проживають із позивачем та знаходяться на її утриманні. Наведене підтверджується актом перевірки житлових умов від 18.02.2009 року, свідоцтвом про народження дітей, не заперечене відповідачем (а. с. 5 - 8).
Встановлено також, що ОСОБА_2 працював у ВАТ «БТА Банк» з 01.11.2006 року по 05.05.2009 року, звільнений з посади за ст. 40 п. 1 КЗпП України, з 25.05.2009 року перебуває на обліку як безробітний в Ірпінському міському центрі зайнятості, що підтверджуються довідками (а. с. 30 - 31).
Відповідно до вимог ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Оскільки відповідач є батьком неповнолітніх дітей, які не досягли трирічного віку, діти сторін проживають із позивачем та знаходиться на її утриманні, відповідач не надає допомогу на утримання дружини, з якою проживають неповнолітні діти, суд стягує із відповідача аліменти на утримання дружини в заявленому позивачем розмірі 200 грн. до досягнення дітьми трьох років.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що він не має можливості надавати матеріальну допомогу на утримання дружини до досягнення дітьми трьохрічного віку в зв’язку із відсутністю у нього роботи і перебуванням на обліку в державному центру зайнятості, оскільки відповідач є працездатним, крім того, відповідно до ст. 11 Закону України «Про зайнятість населення» як особа, визнана у встановленому порядку безробітним, має право на одержання допомоги по безробіттю.
З врахуванням вищевикладених обставин суд приходить до висновку, що позивач має можливість сплачувати аліменти на утримання дружини в заявленому позивачем розмірі.
Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.
Оскільки позов задоволено в повному обсязі, суд стягує із відповідача в доход держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. і звільняє відповідача від сплати судового збору як постраждалого від Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
На підставі ст. 84 СК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214 - 223, 367 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, місце народження смт. Коцюбинське Київської області, не працює, проживає АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає АДРЕСА_2, аліменти на її утримання в розмірі 200 грн. щомісячно, починаючи із 26.03.2009 року та до досягнення дітьми ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьох років, тобто до 19.12.2011 року.
Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн., від сплати судового збору ОСОБА_2 звільнити як постраждалого від Чорнобильської катастрофи.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Повне рішення буде виготовлене протягом п’яти днів з дня закінчення розгляду справи після 02.06.2009 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.