ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2024 року                        ЛьвівСправа № 450/103/24 пров. № А/857/12957/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

судді-доповідача                              Іщук Л. П.,

суддів                                                  Обрізка І. М., Шинкар Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження питання розподілу судових витрат в адміністративній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 28 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 )  про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

                                                    в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення 3хРУ № 021087 від 27.10.2023 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 28 березня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 28 березня 2024 року  у справі №450/103/24 скасовано, визнано протиправною та скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення 3хРУ № 021087 від 27.10.2023 та закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи заяви, колегія суддів вважає, що слід ухвалити додаткову постанову про розподіл судових витрат.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до частин першої, третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 605,60 грн., що підтверджується квитанцією від 09.01.2024, а також за подання апеляційної скарги у розмірі 908,40 грн. згідно квитанції від 08.04.2024.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої статті 134 КАС України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

З матеріалів справи встановлено, що позивач поніс витрати на правничу допомогу, надану адвокатом у суді першої інстанції у розмірі 3000 грн, в підтвердження чого надано договір про надання правничої правової допомоги №б/н від 04.09.2023, додаток до договору про надання правничої правової допомоги №б/н від 04.09.2023.

Суд апеляційної інстанції при вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 21.01.2021 № 280/2635/20, відповідно до якого, за положеннями  КАС України  відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Колегія суддів враховує, що за вимогами процесуального закону суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Аналізуючи надані представником позивача докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Правова допомога, яка надана у суді першої інстанції, складається лише з виготовлення позовної заяви.

Також, колегія суддів звертає увагу, що надані послуги, а саме підготовка позовної заяви та правниче (правове) супроводження справи (надання консультацій, вивчення норм матеріального права та дослідження судової практики) є тотожними поняттями.

Дослідивши долучені документи до позовної заяви, апеляційний суд зауважує, що обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.

З огляду на зазначені обставини, заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу вартістю 3000 грн. є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу.

В свою чергу, враховуючи той факт, що адвокатом було проведено певну роботу з підготовки позовної заяви, а також було проведено консультативну роботу, колегія суддів вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню позивачу співмірно до наданих послуг становить 500 грн.

Таким чином, апеляційний суд прийшов до висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу підлягає зменшенню у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п`ятою статті 134 КАС України.

Відповідно до ч. 2  ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України  суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до  ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини застосовують, як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Враховуючи вищенаведене та проаналізувавши предмет розглядуваного спору, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції вважає, що відшкодуванню підлягають витрати на правничу допомогу в розмірі 500 грн.

З огляду на результат апеляційного розгляду та документально підтверджені судові витрати відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України слід їх відшкодувати шляхом стягнення в користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст. ст.  134,  139, 252, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                            п о с т а н о в и в :

Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) судові витрати у розмірі 2014 (дві тисячі чотирнадцять) грн. 00 коп.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л. П. Іщук

судді І. М. Обрізко

Т. І. Шинкар