- відповідач: російська федерація в особі міністерства юстиції російської федерації
- позивач: Колесниченко Лариса Сергіївна
Ім`я | Замінене і`мя | Особа |
---|
09.07.2024 Єдиний унікальний номер 205/9671/23
Провадженя№ 2/205/756/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
09.07.2024р. м. Дніпро
Ленінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - Курбанової Н.М.,
за участю секретаря – Галушки А.А.,
розглянувши в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до російської федерації в особі міністерства юстиції російської федерації про стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до російської федерації в особі міністерства юстиції російської федерації про стягнення моральної шкоди.
В обгрунтування позову позивач зазначив, що 24.02.2022 року під час збройної агресії рф проти України військові збройні сили рф оточили м.Маріуполь та чинили терор населення. Взагалі, агресором рф протягом трьох місяців від початку повномасштабного вторгнення на територію України наносились ракетно-бомбові удари по м.Маріуполю, знищуючи людей, будинки, інфраструктуру, внаслідок чого люди змушені були покинути своє місто, зокрема, з його тимчасовою окупацією та непридатності до життя. Події, які відбувались у м.Маріуполі, призвели до нервового зриву, підвищення психоемоційного напруження, розладу сну. Позивачка зазнала моральної шкоди, яка полягає у значних триваючих душевних стражданнях, що викликані позбавленням звичного ритму життя та налагодження побуту, неможливістю користуватися належним їй правом власності на житло та вести повноцінне життя; пристосуванням до нових життєвих умов та відновленням прийнятого для себе рівня життя; пошуком житла та фінансів; перебування у пригніченому стані, зниженням життєвого тонусу і погіршення загального самопочуття; ризиком для її життя та здоров`я внаслідок обстрілу БМ-21 «Град» міста. Таким чином, наявний факт порушення основоположних прав людини в Україні, через що їй завданий душевний невгамовний біль, безперервні страждання через війну та руйнування і пошкодження майна, вона змушена звернутись до суду та просити стягнути з відповідача завдану їй моральну шкоду в сумі 4 000 000,00 грн., що є справедливою компенсацією з держави - агресора російської федерації.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19.09.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі з призначенням підготовчого засідання.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.01.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 подала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, повне підтримання своїх позовних вимог, просить позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.
У зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України 24 лютого 2022 року Україна розірвала дипломатичні відносини з російською федерацією що унеможливлює із цієї дати направлення різних запитів і листів до посольства російської федерації в Україні з огляду на припинення його роботи на території України. Верховний Суд у постанові від 14.04.2022 року по справі 308/9708/191 установив підстави для висновку про те, що, починаючи з 2014 року, немає необхідності в направленні до посольства російської федерації в Україні запитів щодо згоди російської федерації бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди у зв`язку з вчиненням російською федерацією збройної агресії проти України й ігноруванням нею суверенітету та територіальної цілісності Української держави.
Верховний Суд у вказаній справі зробив виключення із вищенаведеного загального правила, передбаченого ст. 79 Закону України «Про міжнародне приватне право», зокрема, дійшов висновку щодо можливості розгляду позовів про відшкодування шкоди, спричиненої військовою агресією рф, в українських судах, без необхідності отримання згоди компетентних органів рф та в принципі без необхідності надсилання таким органам будь-яких процесуальних повідомлень.
Відповідач російська федерація в особі міністерства юстиції російської федерації через сайт «Судової влади» повідомлялася про розгляд справи у загальному провадженні, будь-яких заяв чи клопотань до суду він неї не надходило.
У відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, враховуючи згоду позивача, відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та ст.8 Конституції України гарантовано кожному право звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина.
Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч.2 ст.2 ЦК України, учасниками цивільних відносин є, зокрема, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.
Статтею 79 Закону України "Про міжнародне приватне право" визначено поняття судовий імунітет, відповідно до якого пред`явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.
Преамбулою Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України визначено, що Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
З 2014 року російська федерація здійснює збройну агресію проти України, тобто вчиняє дії, визначені статтею 3 Резолюції 3314 (ХХІХ) Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 14 грудня 1974 року, як акт збройної агресії.
Згідно заяви Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії російської федерації та подолання її наслідків», текст якої схвалено постановою Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року №337-VІІІ, збройна агресія російської федерації проти України розпочалася 20 лютого 2014 року з тимчасової окупації Кримського півострову, зокрема, Автономної Республіки Крим і міста Севастополя (перша фаза збройної агресії).
Друга фаза збройної агресії російської федерації проти України розпочалася у квітні 2014 року, коли контрольовані, керовані і фінансовані спецслужбами російської федерації озброєні бандитські формування проголосили створення «донецької народної республіки» (7 квітня 2014 року) та «луганської народної республіки» (27 квітня 2014 року).
Третя фаза збройної агресії російської федерації розпочалася 27 серпня 2014 року масовим вторгненням на територію Донецької та Луганської областей регулярних підрозділів збройних сил російської федерації.
24 лютого 2022 року розпочалася та триває ще одна фаза збройної агресії російської федерації проти України - повномасштабне вторгнення російської федерації на суверенну територію України.
24 лютого 2022 року згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в України введено в Україні воєнний стан.
Відповідно до ч.9 ст.5 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації державі Україна, юридичним особам, громадським об`єднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі покладається на російську федерацію як на державу, що здійснює окупацію.
Предметом позову є саме відшкодування моральної шкоди, завданої фізичній особі, внаслідок збройної агресії російської федерації проти України; місцем завдання шкоди є територія суверенної держави Україна; передбачається, що шкода завдана агентами російської федерації, які порушили принципи та цілі, закріплені у Статуті ООН, щодо заборони військової агресії, вчиненої стосовно іншої держави - України; вчинення актів збройної агресії іноземною державою не є реалізацією її суверенних прав, а свідчить про порушення зобов`язання поважати суверенітет та територіальну цілісність іншої держави - України, що закріплено у Статуті ООН; національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб`єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом «генерального делікту).
Згідно з п.п. 8, 9 ч. 2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відповідно до частин 1-3 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема, в моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Судом встановлено, що відповідно до копії паспорта НОМЕР_1 , виданого Орджонікідзевським РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області 17.01.2008 р., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Маріуполя, Донецької області, громадянство Україна, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Наслідком саме збройної агресії російської федерації відносно України є тимчасова окупація всієї території Маріупольського району, згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 р. № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових)».
Судом також встановлено, що відповідно до довідки від 16.04.2022 року № 2615-7000727404 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданої 16.04.2022 р. Центром надання адміністративних послуг Департаменту адміністративних послуг Івано-Франківської міської ради, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Маріуполя, Донецької області, громадянство Україна, стать: жіноча, паспорт зразка 1993 року: НОМЕР_1 , виданий Орджонікідзевським РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області 17.01.2008 р., зареєстроване місце проживання / перебування: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3 .
Звернувшись до суду із вказаним позовом, позивач ОСОБА_1 посилався на те, що їй завдана моральна шкода, та просила суд стягнути із держави російська федерація на її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої збройною агресією проти України, грошові кошти у сумі 4 000 000,00 грн.
Судом встановлено, що протиправні дії російської федерації, як відповідача, у вигляді збройної агресії дійсно спричинили моральну шкоду позивачці, як мешканці міста Маріуполя, а тому така шкода має бути стягнута у судовому порядку.
Обґрунтовуючи розмір завданої шкоди позивач посилалася одночасно як на втрату нерухомого майна через тимчасову окупацію м. Маріуполя, так і на безпосередньо спричинення такої шкоди веденням бойових дій на території міста Маріуполя, мешканкою якого вона була під час збройної агресії росії проти України.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.
Тобто сам суд не повинен нічого доказувати за своєю ініціативою, оскільки це - обов`язок сторін, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність. При цьому само по собі доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом виключно спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача, оскільки це не звільняє позивача від виконання ним його процесуальних обов`язків, зокрема надання належних та допустимих доказів на обґрунтування своїх вимог.
Сама по собі збройна агресія російської федерації, наслідком якої є, у тому числі, ведення бойових дій на території міста Маріуполя, де проживала позивачка, обставина її вимушеного та тимчасового переселення у зв`язку із цим до м.Івано-Франковськ безумовно спричинило такій особі моральну шкоду.
Крім того, знаходячись у місті під час бойових дій та постійних обстрілів з боку рф, життя та здоров`я позивача зазнало загрози, переживання за своє життя та безпеки привели до глибоких душевних переживань.
Суд звертає увагу на те, що військова агресія та окупація російською федерацією території України є не тільки порушенням суверенітету й територіальної цілісності України, але й порушенням основоположних принципів і норм міжнародного права (статті 2 Статуту Організації Об`єднаних Націй), оскільки внаслідок здійснення збройної агресії проти України російська федерація вийшла за межі своїх суверенних прав, вчинила акт неповаги до суверенітету та територіальної цілісності іншої держави, то вона не має підстав посилатися на імунітет для уникнення відповідальності за заподіяні збитки позивачу (зазначений висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постанові від 12 травня 2022 року у справі №635/6172/17).
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, роз`яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, відповідно до якого, розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість отриманого захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.
Слід зазначити, позивачем суду не було надано будь-яких доказів, які б відповідали критеріям щодо їх достатності, належності та допустимості, що підтверджували б належність позивачеві будь-якого нерухомого майна, а також вид, обсяг та вартість рухомого майна, яке позивач був вимушений залишити у м.Маріуполі у зв`язку із тимчасовим переміщенням до м. Івано-Франковськ, дані докази поки отримати не можливо у зв`язку із окупацією міста та в подальшому, після деокупації позивач може скористатися такими можливостями та звернутися із позовом до суду.
В даному випадку визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує характер і тривалість моральних страждань позивача, істотність вимушених змін у його житті, наслідки, що наступили, та їх невідворотність.
Отже, враховуючи характер та обсяг завданих позивачу моральних страждань, істотних порушень її конституційних прав, умисного характеру дій російської федерації, суд вважає достатнім та справедливим розмір компенсації за заподіяну позивачу моральну шкоду у розмірі 2 000 000,00 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Згідно з п.22 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах за позовами до держави-агресора російської федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Таким чином, враховуючи, що позивачка звільнена від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави в розмірі 15140,00 грн.
Напідставі викладеного та керуючись Конституцією України, ст.23, 1167 ЦК України, ст.ст.12, 13, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до російської федерації в особі міністерства юстиції російської федерації про стягнення моральної шкоди – задовольнити частково.
Стягнути з держави російська федерація в особі міністерства юстиції російської федерації на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2 000 000 (два мільйони) грн. 00 коп.
В задоволенні іншої частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з держави російська федерація в особі міністерства юстиції російської федерації на користь держави судовий збір у розмірі 15 140 (п`ятнадцять тисяч сто сорок) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя Курбанова Н. М.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 а
Відповідач:
російська федерація в особі міністерства юстиції російської федерації, 119991, м.Москва, вул. Житная, б. 14
- Номер: 2/205/3265/23
- Опис: про відшкодування шкоди
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 205/9671/23
- Суд: Ленінський районний суд м. Дніпропетровська
- Суддя: Курбанова Н.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 15.09.2023
- Дата етапу: 15.09.2023
- Номер: 2/205/3265/23
- Опис: про відшкодування шкоди
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 205/9671/23
- Суд: Ленінський районний суд м. Дніпропетровська
- Суддя: Курбанова Н.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 15.09.2023
- Дата етапу: 15.09.2023
- Номер: 2/205/3265/23
- Опис: про відшкодування шкоди
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 205/9671/23
- Суд: Ленінський районний суд м. Дніпропетровська
- Суддя: Курбанова Н.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Відкрито провадження
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 15.09.2023
- Дата етапу: 19.09.2023
- Номер: 2/205/3265/23
- Опис: про відшкодування шкоди
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 205/9671/23
- Суд: Ленінський районний суд м. Дніпропетровська
- Суддя: Курбанова Н.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 15.09.2023
- Дата етапу: 09.10.2023
- Номер: 2/205/756/24
- Опис: про відшкодування шкоди
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 205/9671/23
- Суд: Ленінський районний суд м. Дніпропетровська
- Суддя: Курбанова Н.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 15.09.2023
- Дата етапу: 25.12.2023
- Номер: 2/205/756/24
- Опис: про відшкодування шкоди
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 205/9671/23
- Суд: Ленінський районний суд м. Дніпропетровська
- Суддя: Курбанова Н.М.
- Результати справи: заяву задоволено повністю
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 15.09.2023
- Дата етапу: 09.07.2024
- Номер: 2/205/756/24
- Опис: про відшкодування шкоди
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 205/9671/23
- Суд: Ленінський районний суд м. Дніпропетровська
- Суддя: Курбанова Н.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Виконання рішення
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 15.09.2023
- Дата етапу: 25.10.2024