Окрема думка

судді Верховного Суду у Касаційному цивільному судіПророка В. В.

справа № 205/8471/22 (провадження № 61-7181 ск 24)

01 липня 2024 року

м. Київ

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Голдзіцької Ольги Казимирівни на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 листопада 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування, ухвалою від 01 липня 2024 року відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.

Водночас з рішенням колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду не можу погодитися з огляду на таке.

1. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

2. Також відповідно до положень статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), який встановлює порядок здійснення цивільного судочинства, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.

3. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

4. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

5. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» передбачено, що у 2024 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2024 року - 3 028,00 грн.

6. На вимогу ухвали Верховного Суду від 03 червня 2024 року про залишення касаційної скарги без руху скаржник надав суду нову редакцію касаційної скарги та інформацію про те, що ціна позову в цій справі становить 232 286,00 грн, яка станом на 01 січня 2024 року не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн). Тобто справа № 205/8471/22 не підлягає касаційному перегляду в силу вимог закону.

7. Водночас, нова редакція касаційної скарга містить посилання на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України та їх обґрунтування.

8. Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

9. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

10. Крім цього відповідно до частин другої та третьої статті 415 ЦПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції. Постанова або ухвала суду касаційної інстанції оформлюється суддею-доповідачем (іншим суддею, якщо суддя-доповідач не згодний з постановою/ухвалою) і підписується всім складом суду, який розглядав справу, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

11. ЦПК України містить певні вимоги до структури ухвали суду, як одного із видів судових рішень.

12. Так пунктами 2 та 3 частини першої статті 260 ЦПК України встановлено, що ухвала, що викладається окремим документом, складається з описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, яка його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою та мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

13. З вказаних положень ЦПК України вбачається, що описова частина ухвали Верховного Суду має містити певний виклад хронології подій, які стали підставою для звернення із касаційною скаргою, а також доводи (обґрунтування) скаржника, щодо підстав для його звернення до Верховного Суду та умов прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства.

14. Водночас мотивувальна частина ухвали має містити виклад відповідних міркувань суду на підставі яких він приймає те чи інше рішення.

15. Зокрема, відкриваючи касаційне провадження у справі, рішення в якій не підлягають касаційному оскарженню, відповідно до положень статті 389 ЦПК України, в мотивувальній частині ухвали Верховного Суду має бути вмотивовано викладено підстави на яких ґрунтується позиція суду про необхідність відкриття касаційного провадження у справі.

16. Проте ухвала Верховного Суду від 01 липня 2024 року про відкриття касаційного провадження у справі № 205/8471/22 не містить ні інформації про посилання скаржником на випадки визначені підпунктами «а» та «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню, та відповідні обґрунтування цих випадків, ні належних обґрунтувань підстав за наявності яких Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у такій справі (з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

17. На мою думку такі порушення вимог ЦПК України щодо змісту ухвали суду можуть вплинути на розуміння учасників справи та сторонніх спостерігачів підстав для відкриття касаційного провадження у справі № 205/8471/22, а також викликати у них сумніви щодо неупередженості як судді-доповідача так і суддів, які входять до складу колегії.

Суддя В. В. Пророк