Справа № 161/12289/24

Провадження № 1-кп/156/75/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2024 року сел.Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , неповнолітнього ОСОБА_12 ,

представника служби

у справах дітей

(законного представника

неповнолітнього обвинуваченого) ОСОБА_13 ,

захисників адвокатів ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ,

ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ,

при розгляді у підготовчому засіданні в залі суду № 1 у сел. Іваничі Волинської області кримінального провадження (№ за ЄРДР 12023030580003783 від 11.12.2023) за обвинуваченням: ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255 КК України, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 307 КК України, ч.1 ст. 309 КК України;

ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255 КК України, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 307 КК України, ч.1 ст. 309 КК України;

ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255 КК України, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 307 КК України;

неповнолітнього ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255 КК України, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 307 КК України;

ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255 КК України, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 307 КК України;

ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255 КК України, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 307 КК України;

ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255 КК України, ч.1 ст. 263 КК України, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 307 КК України;

ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255 КК України, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 307 КК України;

ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255 КК України, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1.Щодо відкладення підготовчого засідання

1.1. На підставі подання заступника голови Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_21 ухвалою Волинського апеляційного суду від 02.07.2024 у справі № 161/12289/24 була визначена територіальна підсудність кримінального провадження № за ЄРДР 12023030580003783 від 11.12.2023 за Іваничівським районним судом Волинської області.

1.2. До Іваничівського районного суду Волинської області 03.07.2024 надійшов з Волинського апеляційного суду обвинувальний акт (з додатками) у кримінальному провадженні № за ЄРДР 12023030580003783 від 11.12.2023.

1.3. Ухвалою судді від 03.07.2024 було призначено підготовче засідання у справі № 161/12289/24 на 04.07.2024 на 11 год 00 хв. Ухвалою судді від 04.07.2024 підготовче засідання у справі відкладено на 05.07.2024 на 13 год 00 хв. Ухвалою судді від 05.07.2024 підготовче засідання у справі відкладено на 08.07.2024 на 13 год 00 хв. У призначеному засіданні взяли участь прокурор ОСОБА_3 , обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , неповнолітній ОСОБА_12 , захисники - адвокати ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ..

1.4. Захисники - адвокати ОСОБА_22 , ОСОБА_23 для участі у підготовчому засіданні, призначеному на 08.07.2024 на 13 год 00 хв, не прибули, не брали участі в засіданні в режимі відеоконференції, у справі відсутні відомості щодо належного сповіщення цих учасників кримінального провадження.

1.5. Прокурор ОСОБА_3 за таких обставин вважав за необхідне відкласти підготовче засідання і вжити заходів для належного сповіщення захисників - адвокатів ОСОБА_22 , ОСОБА_23 про дату, час та місце здійснення засідання. Всі інші присутні учасники судового розгляду підтримали таку позицію прокурора.

1.6. Згідно з ч.1 ст. 324 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за повідомленням захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов`язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття захисника до суду.

1.7. Згідно зі ст. 322 КПК України судовий розгляд відбувається безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку; при цьому не вважаються порушеннями безперервності судового розгляду випадки відкладення судового засідання внаслідок неприбуття сторони або інших учасників кримінального провадження.

1.8. З огляду на це, суд вважає за необхідне для забезпечення прибуття до суду захисників - адвокатів ОСОБА_22 , ОСОБА_23 відкласти підготовче засідання у кримінальній справі № 161/12289/24 на 20.08.2024 на 14 год 00 хв.

2. Щодо клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_10 згідно зі ст. 194 КПК України у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави

2.1. Обвинувачений (підозрюваний) ОСОБА_10 був затриманий 19.01.2024 в порядку ст. 208 КПК України, ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.01.2024 щодо ОСОБА_10 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою (з визначенням розміру застави). Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.03.2024 строк тримання під вартою обвинуваченого (підозрюваного) продовжено до 10.05.2024, для ОСОБА_10 зменшено розмір застави до рівня 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07.05.2024 строк тримання під вартою обвинуваченого (підозрюваного) продовжено до 05.07.2024, для ОСОБА_10 за залишено без змін розмір застави на рівні 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.07.06.2024 обвинуваченого (підозрюваного) звільнено з-під варти у зв`язку з внесенням застави, на ОСОБА_10 покладено певні обов`язки, визначені в ухвалі слідчого судді. На теперішній час судовий розгляд кримінальної справи № 161/12289/24 не розпочато.

2.2. Прокурор ОСОБА_24 26.06.2024 подав до суду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_10 згідно зі ст. 194 КПК України у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, на два місяці. Своє клопотання прокурор мотивує обґрунтованістю підозри ОСОБА_10 у скоєнні умисних особливо тяжких злочинів проти громадської безпеки та у сфері обігу психотропних речовин. необхідністю забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, наявністю ризиків з боку обвинуваченого в подальшому переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати провадженню іншим чином, скоїти інше правопорушення.

2.3. Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання, заявлене прокурором ОСОБА_24 , вважав необхідним продовжити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_10 згідно зі ст. 194 КПК України у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, на два місяці. На думку прокурора, застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави цілком здатне спонукати ОСОБА_10 дотримуватись покладених на нього процесуальних обов`язків, інші, більш м`які запобіжні заходи, не здатні нівелювати існування ризиків у кримінальному провадженні з боку цієї особи.

2.4. Обвинувачений ОСОБА_10 вказав, що не намагався переховуватись від органу досудового розслідування та суду, у зв`язку із застосуванням застави не порушував покладених на нього обов`язків, не заперечував проти задоволення розглядуваного клопотання прокурора.

2.5. Захисник ОСОБА_20 підтримав позицію свого підзахисного, висловив у судовому засіданні думку стосовно того, що розмір застави та покладені на ОСОБА_10 обов`язки цілком здатні забезпечити належну поведінку обвинуваченого впродовж судового розгляду кримінальної справи.

2.6. Розглядуване клопотання сторони обвинувачення суд вирішує таким чином.

2.7. За змістом ч.1 ст. 92 КПК України, за загальним правилом, обов`язок доказування у кримінальному провадженні покладається на слідчого, прокурора.

2.8. Згідно з ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

2.9. Згідно з ч.1 ст. 194 (гл. 18 розд. ІІ) КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

2.10. Згідно з ч.5 ст. 194 (гл. 18 розд. ІІ) КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:

1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;

6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;

7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;

8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

9) носити електронний засіб контролю.

2.11. Згідно з ч.7 ст. 194 (гл. 18 розд. ІІ) КПК України такі обов`язки можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора.

2.12. Відповідно до ч.4 ст. 176 (гл. 18 розд. ІІ) КПК України, під час судового провадження запобіжні заходи застосовуються судом за клопотанням прокурора.

2.13. Згідно зі ст. 177 (гл. 18 розд. ІІ) КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

2.14. При цьому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії.

2.15. Оцінюючи наведені підстави для продовження у даній конкретній справі відносно ОСОБА_10 строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого згідно зі ст. 194 КПК України у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, суд звертає увагу на таке.

2.16. Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Органи державної влади, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Основного Закону). Ст. 29 Конституції України гарантується право кожної людини на свободу та особисту недоторканність.

2.17. Згідно зі ст. 9 Основного Закону чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

2.18. Україною 17.07.1997 ратифікована Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 1950), яка набрала чинності для України 11.09.1997. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

2.19. При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов`язаний враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини. Саме така правова позиція висловлена у п.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України».

2.20. Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення, наведеного у п.175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) від 21.04.2011, де зазначено, що обґрунтована підозра - це існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти і інформація, якими сторона обвинувачення обґрунтовує причетність ОСОБА_10 до вчинення умисних особливо тяжких злочинів проти громадської безпеки та у сфері обігу психотропних речовин, в обвинувальному акті та реєстрі матеріалів досудового розслідування відображені з достатньою мірою для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.

2.21. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 28.10.1994 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), заява № 14310/88, зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження, що є завданням наступних етапів кримінального процесу. Як вбачається із додатків до обвинувального акта, стороною обвинувачення зібрані певні докази у кримінальному провадженні, котрі дозволяють об`єктивному спостерігачу з великим ступенем упевненості стверджувати про причетність ОСОБА_10 до скоєння кримінальних правопорушень. Однак ці докази мають бути досліджені на більш пізніх етапах судового розгляду справи.

2.22. Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_10 органом досудового розслідування пред`явлені обвинувачення, зокрема, у скоєнні особливо тяжких умисних кримінальних правопорушень, кваліфікованих за ч.2 ст. 255 КК України (санкція відповідної частини статті КК передбачає застосування до винної особи покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна), ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 307 КК України (санкція відповідної частини статті КК передбачає застосування до винної особи покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна).

2.23. Обвинувачений є особою молодого віку, не працевлаштованим, мешкає у м. Луцьку Волинської області (за межами територіальної юрисдикції суду, котрий розглядає кримінальну справу), під впливом суворості можливого покарання за скоєння особливо тяжких злочинів може намагатись уникнути суду, наслідки та ризик втечі для обвинуваченого у цьому випадку можуть бути визнані менш небезпечними, ніж покарання за скоєні злочини та процедура його відбування. Суд враховує на фоні складної суспільно-політичної обстановки в Україні, запровадженні в державі воєнного стану та збройної агресії російської федерації проти України високу імовірність виїзду особи на територію, котра є тимчасово непідконтрольною державній владі України, або за межі України, що тягнутиме за собою неминуче ускладнення процедури подальшого судового розгляду кримінальної справи.

2.24. Відтак, прокурором доведено існування щодо ОСОБА_10 ризику переховуватись від правосуддя.

2.25. Водночас, оцінюючи існування з боку ОСОБА_10 ризику вчинити інше кримінальне правопорушення суд враховує, що інкриміновані особі діяння (участь у злочинній організації, незаконний збут психотропних речовин) на теперішній час припинені співробітниками правоохоронних органів, учасники злочинної організації викриті, окремі з таких осіб перебувають під вартою, до інших застосовані належні й достатні запобіжні заходи, твердження сторони обвинувачення про можливість вчинити інше правопорушення є абстрактним, не було підтверджене певними доказами у підготовчому засіданні, а ґрунтується лише на припущеннях.

2.26. Європейський суд з прав людини вже неодноразово висловлював у своїй практиці позицію, згідно з якою «висновки про наявність небезпеки вчинення нових правопорушень мають бути підкріплені конкретними фактами» (п.134 рішення Суду у справі «Александр Макаров проти Росії» (Aleksandr Makarov v. Russia), заява 15217/07, від 12.03.2009), а «посилання на минуле особи» не може бути достатнім для обґрунтування існування ризику скоєння особою нових злочинів (п.44 рішення Суду у справі «Мюллер проти Франції» (Muller v. France), заява № 21802/93, від 17.03.1997).

2.27. Також стороною обвинувачення не надано до суду жодних доказів, котрі дозволяли б поза розумним сумнівом припускати можливість впливу обвинуваченого на свідків (заяв свідків про наявність протиправного тиску на них з боку обвинуваченого, звернень з цього приводу до правоохоронних органів тощо). Доказів наявності соціальних зв`язків обвинуваченого зі свідками стороною обвинувачення не надано.

2.28. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Летельє проти Франції» (Letellier v. France), заява № 12369/86, від 26.06.1991, п. 39, визнав, що реальна небезпека чинення тиску на свідків може таки бути на початку справи, але з часом вона значно зменшується й врешті зникає зовсім. Таким чином, прокурором не було доведено існування з боку ОСОБА_10 ризику здійснення протиправного впливу на свідків.

2.29. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Мамедова проти Росії» (Mamedova v. Russia), заява № 7064/05, від 01.06.2006, п.79, вказав, що на початкових стадіях розслідування ризик втручання особи у здійснення правосуддя міг виправдовувати її тримання під вартою, однак після того, як докази були зібрані, ця підстава своє значення втратила.

2.30. Складаючи і скеровуючи до суду обвинувальний акт щодо ОСОБА_10 та інших підсудних, сторона обвинувачення виходила з того, що у справі вже зібрані достатні докази для визнання особи (осіб) винною (винними) у скоєнні особливо тяжких злочинів. Твердження прокурора щодо імовірних намагань ОСОБА_10 «перешкоджати здійсненню кримінального провадження іншим чином» є занадто абстрактними, не були підтверджені певними доказами.

2.31. Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07.05.2024 у справі № 161/8552/24 було продовжено строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_10 , до 05.07.2024. Прокурор у поданому до суду клопотанні просить продовжити строк покладення на обвинувачену таких самих обов`язків на два місяці.

2.32. Згідно з ч.1 ст. 182 КПК України застосування запобіжного заходу у виді застави до підозрюваного, обвинуваченого полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Саме такий запобіжний захід на теперішній час застосований до ОСОБА_10 ..

2.33. Оцінюючи в сукупності особу ОСОБА_10 , обставини вчинення кримінальних правопорушень, необхідність забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також доведеність прокурором наявності обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК України, існування відносно обвинуваченої ризику з числа визначених ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_10 згідно зі ст. 194 КПК України у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, до 01.09.2024. Суд покладає на обвинуваченого обов`язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) повідомляти суд про зміну місця свого проживаннята/або місця роботи;

3) не виїздити за межі м. Луцька Волинської області без дозволу суду;

4) утримуватися від спілкування з особами, котрі є обвинуваченими та свідками у кримінальному провадженні № за ЄРДР 12023030580003783 від 11.12.2023;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (за наявності таких документів).

2.34. Отже, розглядуване клопотання прокурора щодо обвинуваченого ОСОБА_10 підлягає задоволенню.

3. Щодо клопотання прокурора про продовження строку тримання під домашнім арештом неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_12 .

3.1. Неповнолітній обвинувачений (підозрюваний) ОСОБА_12 була затриманий 12.02.2024 в порядку ст. 208 КПК України, ухвалою слідчого судді від 14.02.2024 щодо ОСОБА_12 було застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту. Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 08.05.2024 у справі № 466/4874/24 продовжено строк тримання ОСОБА_12 під домашнім арештом, строк дії такого запобіжного заходу щодо неповнолітнього обвинуваченого (підозрюваного) визначено до 11.07.2024. На теперішній час судовий розгляд кримінальної справи № 161/12289/24 не розпочато.

3.2. Прокурор ОСОБА_24 26.06.2024 подав до суду клопотання про продовження строку тримання під домашнім арештом неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_12 на два місяці. Своє клопотання прокурор мотивує обґрунтованістю підозри ОСОБА_12 у скоєнні умисних особливо тяжких злочинів проти громадської безпеки та у сфері обігу психотропних речовин, необхідністю забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, наявністю ризиків з боку обвинуваченого в подальшому переховуватись від суду.

3.3. Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання, заявлене прокурором ОСОБА_24 , вважав необхідним продовжити строк тримання під домашнім арештом обвинуваченої на два місяці. На думку сторони обвинувачення, застосування до неповнолітнього ОСОБА_12 запобіжного заходу у виді домашнього арешту цілком здатне спонукати обвинуваченого дотримуватись покладених на нього процесуальних обов`язків, інші, більш м`які запобіжні заходи, не здатні нівелювати існування ризиків у кримінальному провадженні з боку цієї особи.

3.4. Неповнолітній обвинувачений ОСОБА_12 вказав, що не намагається переховуватись від органу досудового розслідування та суду, повідомив, що має фактичне місце проживання у м. Львові, мешкає там разом з матір`ю та ще двома неповнолітніми дітьми, не завершив здобуття повної загальної середньої освіти, має необхідність у продовженні навчання, просив пом`якшити раніше застосовані до нього обов`язки та дозволити йому залишати обране місце проживання в денний час доби для відвідування освітнього закладу.

3.5. Представник служби у справах дітей ОСОБА_13 (законний представник неповнолітнього), захисник - адвокат ОСОБА_18 підтримали позицію, висловлену ОСОБА_12 , не заперечували проти продовження строку тримання неповнолітнього під домашнім арештом, але просили в подальшому застосовувати до обвинуваченого домашній арешт лише у нічний час доби, надавши ОСОБА_12 можливість у денний час доби залишати житло для здобуття освіти.

3.6. Розглядуване клопотання сторони обвинувачення суд вирішує таким чином.

3.7. За змістом ч.1 ст. 92 КПК України, за загальним правилом, обов`язок доказування у кримінальному провадженні покладається на слідчого, прокурора.

3.8. Згідно з ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

3.9. Згідно з ч.1,2 ст. 181 (гл. 18 розд. ІІ) КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби; домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

3.10. Згідно з ч.6 ст. 181 (гл. 18 розд. ІІ) КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора.

3.11. Згідно з ч.1 ст. 194 (гл. 18 розд. ІІ) КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

3.12. Згідно з ч.5 ст. 194 (гл. 18 розд. ІІ) КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:

1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;

6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;

7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;

8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

9) носити електронний засіб контролю.

3.13. Відповідно до ч.4 ст. 176 (гл. 18 розд. ІІ) КПК України, під час судового провадження запобіжні заходи застосовуються судом за клопотанням прокурора.

3.14. Згідно зі ст. 177 (гл. 18 розд. ІІ) КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

3.15. При цьому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії.

3.16. Оцінюючи наведені підстави для продовження у даній конкретній справі строку тримання неповнолітнього ОСОБА_12 під домашнім арештом, суд звертає увагу на таке.

3.17. Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Органи державної влади, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Основного Закону). Ст. 29 Конституції України гарантується право кожної людини на свободу та особисту недоторканність.

3.18. Згідно зі ст. 9 Основного Закону чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

3.19. Україною 17.07.1997 ратифікована Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 1950), яка набрала чинності для України 11.09.1997. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

3.20. При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов`язаний враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини. Саме така правова позиція висловлена у п.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України».

3.21. Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення, наведеного у п.175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) від 21.04.2011, де зазначено, що обґрунтована підозра - це існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти і інформація, якими сторона обвинувачення обґрунтовує причетність ОСОБА_12 до вчинення умисних особливо тяжких злочинів проти громадської безпеки та у сфері обігу психотропних речовин, в обвинувальному акті та реєстрі матеріалів досудового розслідування відображені з достатньою мірою для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.

3.22. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 28.10.1994 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), заява № 14310/88, зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження, що є завданням наступних етапів кримінального процесу. Як вбачається із додатків до обвинувального акта, стороною обвинувачення зібрані певні докази у кримінальному провадженні, котрі дозволяють об`єктивному спостерігачу з великим ступенем упевненості стверджувати про причетність ОСОБА_12 до скоєння кримінальних правопорушень. Однак ці докази мають бути досліджені на більш пізніх етапах судового розгляду справи.

3.23. Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_12 органом досудового розслідування пред`явлені обвинувачення, зокрема, у скоєнні особливо тяжких умисних кримінальних правопорушень, кваліфікованих за ч.2 ст. 255 КК України (санкція відповідної частини статті КК передбачає застосування до винної особи покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна), ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 307 КК України (санкція відповідної частини статті КК передбачає застосування до винної особи покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна).

3.24. Обвинувачений є неповнолітньою особою, на теперішній час не здобуває освіту і не працює, мешкає у м. Львові (за межами територіальної юрисдикції суду, котрий розглядає кримінальну справу), під впливом суворості можливого покарання за скоєння особливо тяжких злочинів може намагатись уникнути суду, наслідки та ризик втечі для обвинуваченої у цьому випадку можуть бути визнані менш небезпечними, ніж покарання за скоєні злочини та процедура його відбування. Суд враховує на фоні складної суспільно-політичної обстановки в Україні, запровадженні в державі воєнного стану та збройної агресії російської федерації проти України високу імовірність виїзду особи на територію, котра є тимчасово непідконтрольною державній владі України, або за межі України, що тягнутиме за собою неминуче ускладнення процедури подальшого судового розгляду кримінальної справи.

3.25. Відтак, прокурором доведено існування щодо ОСОБА_12 ризику переховуватись від правосуддя.

3.26. Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 08.05.2024 у справі № 466/4874/24 було продовжено строк тримання неповнолітнього ОСОБА_12 під домашнім арештом до 11.07.2024, на обвинуваченого (підозрюваного) були покладені певні обов`язки. Прокурор у поданому до суду клопотанні просить продовжити строк тримання обвинуваченого під домашнім арештом на два місяці.

3.27. Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

3.28. Отже, суд вважає за можливе продовжити застосування відносно ОСОБА_12 раніше обраного запобіжного заходу - домашнього арешту.

3.29. Оцінюючи існування ризику з боку ОСОБА_12 переховуватися від суду, суд звертає увагу на те, що для зменшення існування такого ризику в майбутньому цілком достатнього покласти на обвинуваченого обов`язки прибувати до суду за першим викликом у разі необхідності, не виїжджати за межі м. Дубляни Львівської області без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (за наявності таких документів).

3.30. Водночас згідно зі ст. 53 Конституції України кожен має право на освіту, повна загальна середня освіта є обов`язковою. Ураховуючи можливість істотного зменшення з плином часу (за умови покладення на обвинуваченого обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України) існування з боку ОСОБА_12 ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, суд приходить до висновку про можливість зміни умов раніше обраного запобіжного заходу у виді домашнього арешту, оскільки обвинувачений є неповнолітнім, має потребу завершити здобуття повної загальної середньої освіти.

3.31. Зважаючи на серйозність висунутих обвинувачень, суд продовжує строк тримання під домашнім арештом неповнолітнього ОСОБА_12 та встановлює обвинуваченому заборону на строк до 01.09.2024 щодоби на час з 18-ї години вечора до 8-ї години ранку наступної доби залишати обране місце проживання (житло) за адресою: АДРЕСА_1 . Також суд покладає на ОСОБА_12 обов`язки прибувати до суду за першим викликом у разі необхідності, не виїжджати за межі м. Дубляни Львівської області без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи (навчання); здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (за наявності таких документів).

3.32. Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, прийшов до висновку про можливість частково задовольнити розглядуване клопотання прокурора та задовольнити клопотання сторони захисту щодо зміни умов запобіжного заходу у виді домашнього арешту, раніше застосованого відносно неповнолітнього ОСОБА_12 ..

Керуючись ст. 7,8, 131, 176, 177, 178, 194, 314,315,322, 324 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У зв`язку з неприбуттям для участі в призначеному засіданні захисників - адвокатів ОСОБА_22 , ОСОБА_23 відкласти підготовче засідання у кримінальній справі № 161/12289/24 на 20.08.2024 на 14 год 00 хв, про що повідомити учасників кримінального провадження.

Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_10 згідно зі ст. 194 КПК України у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави -задовольнити.

Продовжити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно зі ст. 194 КПК України у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, до 01.09.2024 включно, зобов`язавши обвинуваченого:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) повідомляти суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи;

3) не виїздити за межі м. Луцька Волинської області без дозволу суду;

4) утримуватися від спілкування з особами, котрі є обвинуваченими та свідками у кримінальному провадженні № за ЄРДР 12023030580003783 від 11.12.2023;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (за наявності таких документів).

Здійснення контролю за виконанням обвинуваченим ОСОБА_10 покладених на нього обов`язків доручити начальнику Луцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області (особі, яка виконує обов`язки начальника управління поліції).

Копію цієї ухвали направити обвинуваченому ОСОБА_10 (для відома та для виконання) та до Луцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області (для здійснення контролю за поведінкою обвинуваченого).

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під домашнім арештом неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_12 - задовольнити частково.

Продовжити відносно неповнолітнього ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дію запобіжного заходу у виді домашнього арешту за обраним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 - до 01.09.2024 включно.

З дня постановлення цієї ухвали змінити умови раніше застосованого відносно неповнолітнього ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у виді домашнього арешту, поклавши на обвинуваченого такі обов`язки:

1)щодоби на час з 18-ї години вечора до 8-ї години ранку наступної доби не залишати обране місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

2)прибувати до суду за першим викликом у разі необхідності;

3) не виїжджати за межі м. Дубляни Львівської області без дозволу суду,

4)повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи (навчання);

5)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (за наявності таких документів).

Контроль за виконанням неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_12 запобіжного заходу в виді домашнього арешту покласти на начальника відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції у Львівській області (особу, яка виконує обов`язки начальника відділу поліції).

Копію цієї ухвали направити неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_12 , представнику служби у справах дітей (законному представнику неповнолітнього) ОСОБА_13 , захиснику ОСОБА_18 (для відома та для виконання) та до відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції у Львівській області (для здійснення контролю за поведінкою обвинуваченого під час домашнього арешту).

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення (складення), підлягає негайному виконанню після її оголошення і окремому апеляційному оскарженню не підлягає.

Повний текст цієї ухвали суду виготовлено в нарадчій кімнаті, проголошено, надано для ознайомлення учасникам кримінального провадження 09.07.2024 о 12 год 45 хв.

Суддя ОСОБА_1