Справа № 396/1200/23

Провадження № 1-кп/392/113/24

УХВАЛА

12 червня 2024 року                                                        м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого – судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання – ОСОБА_2 , розглянувши у  відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.04.2023 за № 12023121080000248 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

захисника-адвоката – ОСОБА_5 ,

встановив:

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив призначити судовий розгляд на підставі зазначеного обвинувального акту, посилаючись на те, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, підстав для закриття провадження не вбачає, підстав для укладення угод немає, відсутні підстави для складання досудової доповіді. Просила розглядати кримінальне провадження у відкритому судовому засіданні.

Від потерпілої ОСОБА_6 надійшла заява про проведення судового засідання без її участі.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник адвокат ОСОБА_5 не заперечували проти призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту у даному кримінальному провадженні.

У підготовчому судовому засіданні судом не встановлено та учасниками судового провадження не вказано підстав до прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України.

Кримінальне провадження підсудне Маловисківському районному суду Кіровоградської області відповідно до ухвали Кропивницького апеляційного суду Кіровоградської області від 06.07.2023.

Судове засідання, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст.27 КПК України, відсутні.

Суд, визначивши дату та місце проведення судового розгляду, вчинивши всі необхідні дії, вважає можливим закінчити підготовче провадження та призначити судовий розгляд.

Судом відзначається, що відсутні підстави для складання досудової доповіді відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , з урахуванням положень ч.2 ст.314-1 КПК України та тяжкості кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується останній.

Крім того, прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу тримання під вартою строком на 60 днів. Обґрунтовуючи клопотання зазначив, що наявність ризиків, які було враховано судом при застосуванні запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 не зменшилися та продовжують існувати на даний час, а саме ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України. Вказав, що ОСОБА_3 може переховуватися від суду та незаконно впливати на потерпілу та свідків, та існує ризик вчинення нового кримінального правопорушення обвинуваченим. Зазначив, що інші, більш м`які запобіжні заходи, не пов`язані з триманням під вартою не зможуть запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Обвинувачений та його захисник заперечили проти задоволення клопотання прокурора та просили змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, зазначивши, що обвинувачений не має наміру переховуватися від суду чи вчиняти будь-які протиправні дії. Окрім того, обвинувачений вказав, що має дружину, яка працює, а він, перебуваючи на домашньому арешті, буде займатися домашнім господарством, не має наміру ухилятися від суду, так злочин не скоював.

Крім того, захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 наголошував, що ризики прокурором не доведені, а сама лише тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_3 не може бути єдиною підставою для застосування виключного запобіжного заходу.

Встановлено, що наразі відносно обвинуваченого ОСОБА_3 діє продовжений 24 квітня 2024 року ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області запобіжний захід у виді тримання під вартою, до 22 червня 2024 року.

Мета застосування запобіжного заходу визначена ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

При вирішенні клопотання про продовження строку запобіжного заходу судом перевіряється факт того, що ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу, не зменшились та продовжують існувати.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, санкція ч.2 ст.121 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Стаття 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 27.06.1980 року «Про взяття під варту до суду» зауважує на тому, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу повинна бути санкція за злочин вчинений обвинуваченим, тобто чим більш сувора санкція передбачена за злочин поставлений обвинуваченому в вину тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватися від суду, враховуючи тяжкість інкримінованого злочину та відповідно з мірою можливого покарання, з метою уникнення покарання, що йому загрожує в разі визнання його винуватим (п.1.ч.1 ст.177 КПК України).

Крім того, обвинувачений може незаконно впливати на потерпілу та свідків, з метою зміни їх показань, оскільки судовий розгляд лише розпочинається та потерпіла та свідки ще не допитані в судовому засіданні, при цьому потерпіла є особою похилого віку, а свідки проживають в м. Новоукраїнка, та обвинуваченому відомі їх місця проживання, (п.3 ч.1 ст.177 КПК України).

Окрім того, існує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, обвинувачується у вчиненні нового умисного тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров`я особи (п.5 ч.1 ст.177 КПК України).

Отже, ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України не зменшилися та продовжують існувати.

       Суд враховує обставини, передбачені ст.178 КПК України, а саме: що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні у вчиненні тяжкого злочину, до затримання, зі слів, обвинувачений працював неофіційно будівельником, одружений, раніше судимий 11.05.2017 року Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.121 КК України до позбавлення волі строком на 8 років, звільнений умовно – достроково на 2 роки 7 місяців 14 днів. Судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена.

Наведене свідчить, що більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України (домашній арешт, особисте зобов`язання, порука, застава), не зможуть забезпечити належне виконання обвинуваченим ОСОБА_3 процесуальних обов`язків, та запобігти встановленим ризикам, а тому не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.

При цьому, в судовому засіданні судом не встановлено та стороною захисту не надано відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання ОСОБА_3 під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважили ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Вік та стан здоров`я обвинуваченого дозволяє застосування до нього запобіжного заходу, пов`язаного з обмеженням волі та свободи пересування.

Доводи сторони захисту щодо зміни обвинуваченому запобіжного заходу, з урахуванням міцних соціальних зв`язків, наявності постійного місця проживання, у своїй сукупності не є переконливими та достатніми для зміни йому такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою. Поряд з цим, ці обставини на даний час не можливо віднести до тих стримуючих чинників, які могли б у повному обсязі мінімізувати ймовірність вчинення обвинуваченим дій спрямованих на ухилення від можливого покарання, гарантували б запобігання встановленим ризикам без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, самі по собі такі обставини без їх сукупності з іншими обставинами, не можуть слугувати безумовною підставою для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід, не пов`язаним з триманням під вартою.

Суд вважає за необхідне продовжити дію раніше обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, в тому числі і домашній арешт, як клопотала сторона захисту, не зможуть забезпечити виконання останнім процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та його належну процесуальну поведінку.

ОСОБА_3 обвинувачується у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, а тому з урахуванням п.2 ч.4 ст. 183 КПК України, суд вважає за можливе не визначати обвинуваченому альтернативний запобіжний захід у виді застави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.315, 316, 369-372, 392 КПК України, суд,

постановив:

призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

Судовий розгляд провести в одноособовому складі суду, у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Маловисківського районного суду Кіровоградської області 25.06.2024 року о 14.30 год.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто з 12.06.2024 до 10.08.2024 включно.

Строк дії ухвали визначити до 10 серпня 2024 року включно.

У судове засідання викликати прокурора, потерпілу ОСОБА_6 , захисника адвоката ОСОБА_5 , доставити обвинуваченого ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення, а обвинуваченим в той самий строк з моменту вручення копії ухвали, в частині продовження строку тримання під вартою.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

         Головуючий суддя                                 ОСОБА_7