Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 11-кп/4809/487/24 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

ЄРДР № Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2024 року. Кропивницький апеляційний суд колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ у складі:

головуючого судді – ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем – ОСОБА_5 ,

за участі:

прокурора – ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кропивницькому кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні  ОСОБА_7 на вирок Петрівського районного суду Кіровоградської області від 15 квітня 2024 року, яким

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чечеліївка Петрівського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, з середньою-технічною освітою, не військовозобов`язаного, одруженого, не працюючого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 18.04.2019 року Конотопським міським судом Сумської області за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 1700 грн., 30.08.2019 року - перегляд вироку Конотопського міського суду, замінено покарання у виді штрафу 100 годин виправних робіт;

- 06.03.2020 року Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ст.71, ч.1 ст.72 КК України до покарання у виді обмеження волі на 1 рік 12 днів, звільнений 30.04.2021 року по відбуттю строку покарання;

02.11.2022 року Петрівським районним судом Кіровоградської області за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки;

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначено йому покарання, із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000 грн.

Вирок Петрівського районного суду Кіровоградської області від 02.11.2022, яким ОСОБА_8 засуджено за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, тривалістю два роки, та покладено обов`язки, передбачені ст.76 КК України - виконувати самостійно.

Вказаним вироком також засуджено ОСОБА_9 за ч.4 ст.185 КК України, відносно якого вирок учасниками процесу не оскаржений.

ВСТАНОВИВ:

Вироком суду першої інстанції ОСОБА_9  та ОСОБА_8 визнані винуватими та засуджені за скоєння таємного викрадення чужого майна (крадіжки), поєднаної з проникненням у житло, за попередньою змовою групою осіб, вчинену в умовах воєнного стану, а ОСОБА_8 також повторно.

В апеляційній скарзі прокурор ставить питання про скасування вироку суду в частині призначення покарання ОСОБА_8 у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання особі обвинуваченого внаслідок м`якості. Просить ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на 5 років. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України вирок Петрівського районного суду Кіровоградської області від 02.11.2022, яким ОСОБА_8 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на 5 років, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки - виконувати самостійно. У решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.

27 червня 2024 року ОСОБА_8 в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомляв.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка просила здійснити привід стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 перевіривши матеріали кримінального провадження щодо належного повідомлення обвинуваченого, колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України, якщо для участі в розгляді в судове засідання не прибули учасники кримінального провадження, участь яких згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу є обов`язковою, апеляційний розгляд відкладається.

Частиною першої статті 323 КПК України передбачено, якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого.

Як встановлено п. 1) ч. 7 ст. 42 КПК України підозрюваний, обвинувачений зобов`язаний: прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання», пунктами 1.2., 1.3. Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого Наказом МВС від 22.11.2012 № 1077, реєстрація місця проживання або місця перебування особи це внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.

Враховуючи, що судом, з достатньою мірою, вжито всіх заходів для того, щоб ОСОБА_8 мав можливість надати свої аргументи під час слухання цієї справи у суді, і оскільки він викликався до суду шляхом направлення судових повісток, був повідомлений телефонограмою, проте не реагує на виклики, до суду не з`являється та не цікавиться рухом справи, суд приходить до висновку, що по справі маються всі дані про своєчасне сповіщення обвинуваченого про місце і час розгляду справи, а означена поведінка обвинуваченого є такою, що направлена на затягування розгляду справи.

Практика Європейського Суду з прав людини ( зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним.

Враховуючи, що участь обвинуваченого ОСОБА_8 під час апеляційного розгляду кримінального провадження є обов`язковою, а у судове засідання обвинувачений не з`явився і доказів поважності причин своєї неявки суду не надав, а також з урахуванням вимог ч.4 ст.401 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне відкласти розгляд кримінального провадження на 11 год. 30 хв. 07 серпня 2024 року та здійснити привід обвинуваченого ОСОБА_8 до Кропивницького апеляційного суду для проведення судового засідання.

Керуючись ст. ст. 139, 140, 143, 144, 323, 405, 419 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційний розгляд кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні  ОСОБА_7 на вирок Петрівського районного суду Кіровоградської області від 15 квітня 2024 року, відкласти на 11 год. 30 хв. 07 серпня 2024 року у зв`язку з неявкою обвинуваченого ОСОБА_8 .

Здійснити привід обвинуваченого ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою:  АДРЕСА_1 , для проведення судового засідання в Кропивницькому апеляційному суді, яке відбудеться о 11 год. 30 хв. 07 серпня 2024 року.

Виконання ухвали доручити начальнику Олександрійського РУП ГУНП в Кіровоградській області.

Копію ухвали направити прокурору Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_6 для здійснення контролю за виконанням.

Про виконання приводу або неможливість виконання із зазначенням причин інформувати головуючого до судового засідання письмово.  

У випадку невиконання особою, що підлягає приводу, законних вимог щодо виконання ухвали про здійснення приводу, до неї можуть бути застосовані заходи фізичного впливу, які дозволяють здійснити її супроводження до місця виклику. Застосуванню заходів фізичного впливу повинно передувати попередження про намір їх застосування. У разі неможливості уникнути застосування заходів фізичного впливу вони не повинні перевищувати міри, необхідної для виконання ухвали про здійснення приводу, і мають зводитися до мінімального впливу на особу. Забороняється застосування заходів впливу, які можуть завдати шкоди здоров`ю особи, а також примушення особи перебувати в умовах, що перешкоджають її вільному пересуванню, протягом часу більшого, ніж необхідно для негайного доставлення особи до місця виклику. Перевищення повноважень щодо застосування заходів фізичного впливу тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4