ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/2289/24 Справа № 210/3132/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2024 року                                                                м.Кривий Ріг

01.07.2024р. колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

судді-доповідача:                                          ОСОБА_2 ,

суддів:                                                  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання                 ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, апеляційну скаргу з доповненнями обвинуваченого ОСОБА_6  на ухвалу Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.06.2024р., якою обвинуваченому за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який утримується в ДУ «Криворізька УВП № 3» Дніпропетровської області

продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 04.08.2024р. включно із можливістю внесення застави у сумі 80520грн.

за участю обвинуваченого                                 ОСОБА_6

захисника                                                 ОСОБА_7

       прокурора                                                 ОСОБА_8

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.12.2023р. обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 17.02.2024р. включно із можливістю внесення застави.

Із вказаним судовим рішенням не погодився обвинувачений та оскаржив в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі та доповненнях до неї:

- вказує, що кримінальне провадження не відповідає вимогам розумності строків його проведення, передбачених КПК України, він тривалий час перебуває під вартою, ризики, передбачені ст. 177 КПК України зменшилися, строк тримання під вартою йому продовжено незаконно;

- вважає, що висунуте щодо нього обвинувачення є незаконним та необґрунтованим, таким, що не підтверджено доказами, докази сфальсифіковані, він у судових засіданнях наводить ряд обставин на підтвердження своєї невинуватості у вчинені інкримінованих кримінальних правопорушень, які суд не приймає до уваги;

- вказує, що захисники не виконують своїх обов`язків, його винуватість недоведена;

- прохає оскаржувану ухвалу скасувати, змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою.

Заслухавши суддю доповідача, обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, позицію прокурора, яка заперечила проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження, та перевіривши доводи апеляційної скарги суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги буз задоволення за таких підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України.

В проваджені суду першої інстанції перебуває два обвинувальних акта за кримінальними провадженнями, які внесені до ЄРДР за № 12022041710000682 та № 12023041710000538. У вказаних кримінальних провадженнях обвинуваченому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою ухвалами суду від 21.09.2022р. 29.05.2023р. відповідно.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції встановив, що судом першої інстанції, відповідно до ст. 177 КПК України, повно та об`єктивно досліджені усі обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження цього запобіжного заходу, а також враховані інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі дані про особу обвинуваченого, які в сукупності давали суду достатні підстави вважати, що обвинувачений  може здійснити дії, передбачені п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Прокурор, належним чином обґрунтував наявність ризиків передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Суд, першої інстанції належно дослідив обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання та продовження строку тримання під вартою, прийшов до правильного висновку, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, на даний час не зменшилися та продовжують існувати, а тому неможливо на даний час застосування щодо обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Судом апеляційної інстанції при перевірці законності та доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховано характер вчинених умисних корисних кримінальних правопорушень, п`ять епізодів крадіжок, дані про особу обвинуваченого, який раніше сім раз притягався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних кримінальних правопорушень, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень під час існуючого кримінального провадження, у якому 26.08.2022р. судом ухвалено обвинувальний вирок за ч. 3 ст. 185 КК України (останній епізод в день ухвалення вироку), що вказує на стійку протиправну поведінку обвинуваченого, який не працює, не одружений, що вказує на відсутність міцних соціальних зв`язків, вік та стан здоров`я обвинуваченого, відсутність доказів та медичних відомостей, які б виключали можливість перебування обвинуваченого під вартою.

Судом апеляційної інстанції враховано існування заявлених прокурором ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які вважає обґрунтованими та такими, що на даний час вказують на беззаперечні підстави для продовження щодо обвинуваченого дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою та неможливості обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу.

Суд апеляційної інстанції вважає, що враховуючи дані про особу обвинуваченого, відсутність у нього будь-яких стримуючих факторів для забезпечення належної, законної процесуальної поведінки у разі обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, що беззаперечно свідчить про наявність заявлених ризиків.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого, що він тривалий час перебуває під вартою, строк тримання під вартою йому продовжено незаконно, судові засідання проводяться з порушенням його права на захист, захисники належним чином не виконують своїх обов`язків, є також неслушними.

Суд апеляційної інстанції не вбачає надмірної тривалості тримання обвинуваченого під вартою, оскільки приймає до уваги тяжкість пред`явленого обвинувачення із сукупністю ризиків, встановлених судом першої інстанції, та відомостей про особу обвинуваченого.

На думку суду апеляційної інстанції, обмеження права на свободу обвинуваченого, в даному випадку, не суперечить положенням ст. 5 ЄКПЛ, оскільки існуючий суспільний інтерес у даному кримінальному провадженні переважає принцип поваги до особистої свободи.

Доводи апеляційної скарги, що висунуте щодо нього обвинувачення є незаконним та необґрунтованим, таким, що не підтверджено доказами, докази сфальсифіковані, він у судових засіданнях наводить ряд обставин на підтвердження своєї невинуватості у вчинені інкримінованих кримінальних правопорушень, які суд не приймає до уваги, що захисники не виконують своїх обов`язків, його винуватість недоведена, є неспроможними з наступного.

Суд апеляційної інстанції при перегляді рішення суду першої інстанції щодо продовження строку тримання під вартою під час судового розгулу перевіряє лише наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, фактичні обставини та зміст обвинувачення у кримінальному провадженні не є предметом розгляду у справах даної категорії.

Як неодноразово наголошував ЄСПЛ у своїх рішеннях, що питання, чи є період попереднього ув`язнення розумним, не можна оцінювати абстрактно. Чи розумно для обвинуваченого залишатися під вартою, необхідно оцінювати на основі фактів кожної справи та відповідно до її особливостей. Продовження тримання під вартою може бути виправданим у конкретному випадку лише за наявності фактичних ознак справжньої потреби суспільного інтересу, яка, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає над правилом поваги до індивідуальної свободи, викладеним у статті 5 Конвенції (див., серед інші органи влади, «Кудля проти Польші», №30210/96, § 110, «Ідалов проти Росії», №5826/03, § 139).

Відомості про особу обвинуваченого, який був сім раз судимий, утворюють певне враження про його репутацію, яка формує внутрішнє переконання про виправданість його тримання під вартою, враховуючи обґрунтованість раніше оголошеної підозри, на підставі якої складено два обвинувальні акти, які спрямовані до суду.

Крім того слід наголосити, що відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування обвинувачений від послуг захисника відмовився, та на даній стадії кримінального провадження відмовився від численної кількості захисників.

Суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали та відмови у задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 405, 407, 422-1 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу з доповненнями обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.06.2024р., якою обвинуваченому за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України ОСОБА_6 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 04.08.2024р. включно із можливістю внесення застави у сумі 80520грн. - залишити без задоволення.

Ухвалу Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.06.2024р., якою обвинуваченому за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України ОСОБА_6 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 04.08.2024р. включно із можливістю внесення застави у сумі 80520грн. - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді