УХВАЛА

09 липня 2024 р. Справа № 440/15887/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Курило Л.В.,

Суддів:  Мельнікової Л.В. ,  Бегунца А.О. ,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Полтавської  митниці на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.01.2024 по справі № 440/15887/23          

за позовом      Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільна фірма "АСТРА"        

до       Полтавської  митниці                            

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04.01.2024 задоволено позов  Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільна фірма "АСТРА"   до  Полтавської митниці   про визнання протиправним та скасування рішення.

На зазначене рішення суду Полтавською  митницею подано апеляційну скаргу та заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Полтавської митниці  про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.01.2024 по справі № 440/15887/23. Визнано  неповажними, викладені у клопотанні Полтавської митниці про поновлення строку на апеляційне оскарження причини пропуску строку на подачу апеляційної скарги. Апеляційну скаргу Полтавської митниці на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.01.2024 по справі № 440/15887/23 залишено  без руху. Встановлено  скаржнику десятиденний строк з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, для усунення недоліків апеляційної скарги. Запропоновано  скаржнику протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надати до суду обґрунтоване клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних причин його пропуску, підтверджене належними доказами.          Роз`яснено особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі не усунення недоліків, зазначених і даній ухвалі суду про залишення апеляційної скарги без руху, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Згідно з довідкою про доставку електронного листа вищевказану ухвалу суду отримано Полтавською  митницею в електронному кабінеті 17.06.2024 о 22:19 год.

На виконання вимог ухвали суду від 17.06.2024, Полтавською  митницею подано до Другого апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування вимог зазначеного клопотання відповідач посилається на той факт, що ним у строки, встановлені КАС України, вже подавалася на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.01.2024 апеляційна скарга, однак скарга судом апеляційної інстанції ухвалою від 26.03.2024 повернулася заявнику, у зв`язку з не повною сплатою судового збору. В свою чергу, відповідач звертає увагу на те, що у Полтавської  митниці тимчасово були відсутні кошти для сплати судового збору по даній справі. Враховуючи, що первісна апеляційна скарга була подана вчасно, а повторна апеляційна скарга  подана у найкоротший строк (зі сплатою судового збору), відповідач вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин.

Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Матеріалами електронної справи підтверджений факт подання первісної апеляційної скарги 05.02.2024, тобто в межах тридцятиденного строку, встановленого ст. 295 КАС України.

          Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2024 зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та наданий строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху шляхом подання доказів про доплату  судового збору в розмірі  5    619,07 грн.

          Полтавською митницею подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі, у зв`язку з тимчасовою відсутністю коштів.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Полтавської митниці про відстрочення сплати судового збору.

Враховуючи те, що вимоги ухвали суду у встановлений судом та законом строк не виконані, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2024 апеляційну скаргу Полтавської митниці на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.01.2024 по справі №440/15887/23 за позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільна фірма "АСТРА" до   Полтавської митниці про визнання протиправним та скасування рішення повернуто  скаржнику.

Згідно з довідкою про доставку електронного листа Полтавською  митницею отримано копію вищезазначеної ухвали  суду  в електронному кабінеті  26.03.24 19:40 год.

В свою чергу, як убачається з матеріалів справи, вдруге з апеляційною скаргою відповідач звернувся лише 10.06.2024, надавши платіжні  інструкції  про доплату судового збору від 06.06.2024 №361, №360 .

Відповідно до ч. 1 ст. 8 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України” від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі “Мельник проти України” від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Колегія суддів зазначає, що Полтавській митниці було достеменно відомо про прийняття рішення, що нею оскаржується, але не дотримано порядку при первинному поданні апеляційної скарги 05.02.2024, а саме, не надано документу про сплату судового збору у строк, встановлений судом та законом.

Посилання відповідача на те, що неможливість вчасно сплатити судовий збір при первинному поданні апеляційної скарги, і як наслідок пропуск строку для звернення з апеляційною скаргою вдруге, була зумовлена відсутністю належного фінансування видатків, передбачених для сплати судового збору, не свідчать про наявність поважних підстав, що перешкоджали відповідачу своєчасно сплати судовий збір та звернутися до суду апеляційної інстанції, оскільки, з метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.

Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19, Верховним Судом в ухвалі від 23.12.2021 у справі № 520/14563/2020.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

В контексті наведеного, зважаючи на положення вказаних правових норм законодавства, невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та, як наслідок, повернення заявнику апеляційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Вказана позиція підтверджена висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 05.08.2020 по справі № П/808/182/14 (К/9901/16221/20).

Та обставина, що Полтавська  митниця звернулась з первинною апеляційною скаргою у строк (яку було залишено без руху та повернуто з підстав неподання доказів про сплату судового збору в повному обсязі) не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 03 квітня 2018 року у справі №804/7050/16 (адміністративне провадження №К/9901/41446/18), від 24.07.2023 у справі № 200/3692/21 право на повторне звернення з апеляційною скаргою може бути реалізовано лише в межах процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).

При цьому, положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено строків повторного звернення до суду з апеляційною скаргою, яку було повернуто, однак, відсутність вказаних положень не свідчить про те, що повторно апелянт може звернутися до суду в будь-який довільний строк, без дотримання часових меж, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі “Рябих проти Росії” (Ryabykh v. Russia), заява №52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою.

Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі “Пономарьов проти України” (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 15.07.2020 по справі № 140/2577/18.

Колегія суддів зважає на те, що після повернення вперше поданої заявником апеляційної скарги та отримання копії відповідної ухвали (27.03.2024) й до моменту звернення скаржника до суду апеляційної інстанції з такою скаргою вдруге (10.06.2024) сплинуло більше двох місяців, а отже, в цій ситуації заявник, вочевидь, допустив безпідставне зволікання з поданням апеляційної скарги.

Також колегія суддів зазначає, що факт сплати скаржником судового збору  у повному обсязі не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки оплата судового збору була здійснена не своєчасно.

Колегія суддів враховує, що платіжні  інструкції  про доплату  судового збору датовані 06.06.2024, тобто фактично дії, спрямовані на виконання процесуального обов`язку із сплати судового збору, були вчинені зі спливом більше 4 місяців з дня закінчення тридцятиденного строку для подання апеляційної скарги на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.01.2024.

При поданні клопотання  про поновлення строку на апеляційне оскарження відповідачем подані виписки з рахунків за 22.03.2024, 05.04.2024,06.04.2024, 07.04.2024, 09.04.2024, 11.04.2024, 12.04.2024,15.04.2024, які в свою чергу, не свідчать про відсутність коштів для сплати судового збору протягом усього періоду, починаючи з моменту виникнення права на апеляційне оскарження до моменту повторного звернення до суду, оскільки такі виписки свідчать про відсутність коштів на рахунку КЕКВ 2800 лише станом на конкретну дату.

Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне вкотре зауважити, що усталеною є судова практика Верховного Суду щодо питання оцінки поважності причин пропуску строку через неможливість сплати суб`єктом владних повноважень судового збору з огляду на відсутність у нього коштів для здійснення таких видатків. Верховний Суд неодноразово наголошував, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Сама ж по собі сплата суб`єктом владних повноважень судового збору після спливу встановленого КАС України та наданого судом строку не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

При вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і т.д.

Вказана позиція підтверджена висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 27.07.2020 по справі № 580/1443/19 (К/9901/18033/20).

Отже, наведена причина пропуску строку оскарження рішення не може бути визнана поважною та слугувати підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Колегія суддів також зазначає, що у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини Лелас проти Хорватії суд зверну увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що …у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб….

Тобто, виходячи з принципу належного урядування, державні органи зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок особи (позивача), яка діяла добросовісно.

З огляду на викладене, зазначені скаржником обставини про поновлення строку на подання апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а тому останні не можуть свідчити про поважність підстав його пропуску.

Жодних інших обставин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження відповідачем не зазначено.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання Львівської митниці про поновлення строку апеляційного оскарження.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Згідно з ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

У зв`язку із перебуванням судді-доповідача з 24.06.2024 по 08.07.24 у відпустці, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує у перший день після виходу з відпустки.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження рішення  Полтавського окружного адміністративного суду від 04.01.2024 у справі № 440/15887/23, в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

На підставі наведеного та керуючись ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Полтавської  митниці  про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення  Полтавського окружного адміністративного суду від 04.01.2024 по справі № 440/15887/23 - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Полтавської  митниці на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.01.2024 по справі № 440/15887/23 за позовом     Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільна фірма "АСТРА"  до      Полтавської  митниці   про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. Курило

Судді Л.В. Мельнікова  А.О. Бегунц