Голосіївський районний суд міста Києва

м. Київ, вул. Полковника Потєхіна, 14а, 3127, (044) 259-71-10

Справа №2-2620\4

2004 року.

РІШЕННЯ

Іменем України

07 липня 2004 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Валігури Д.М.

при секретарі Присяжнюк Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації про визнання права власності на будинок

встановив:

Позивачка пред`явила позов до Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації про визнання права власності на будинок по АДРЕСА_1 . який знаходиться в її користуванні, на земельній ділянці 1176 кв.м.

Загальна площа будинку літ "А" - 78,9 кв.м., в тому числі 50,5 кв.м. жила. Цей будинок, збудував в 1965 році ОСОБА_2 - її батько. На будинок відсутні право установчі документи.

Станом на жовтень 1948 року на земельній ділянці розміром 2299 кв.м., яка була в користуванні ОСОБА_3 знаходився дерев`яний жилий будинок літ. "А" жилою площею 30,6 кв.м.. В 1958 році вказаний будинок було поділено між двома співвласниками ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Земельна ділянка також була поділена між співвласниками по 580 кв.м. кожному, а в їх спільному користуванні знаходилась земельна ділянка розміром 461 кв.м., що використовувалась як двір спільного користування для обслуговування жилого будинку, що був їх спільною власністю.

Після їх смерті право власності на будинок та право користування земельною ділянкою перейшло до ОСОБА_2 ..

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

5 вересня 1989 р. на ім`я ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , її матері, було отримано свідоцтво про право спадщину за законом, в рівних частках по 1/2 кожному, на жилий будинок по АДРЕСА_1 - дерев`яний, жилою площею 30,8 кв.м. та вбиральню.

Будинок було продано 14.09.1989р. ОСОБА_7 . Відомості про належність цього будинку на даний час у позивачки відсутні. Спору щодо цього будинку у позивачки немає.

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 ( ОСОБА_8 , ОСОБА_9) своєчасно не змогла оформити право установчі документи на будинок літ. "А", зведений її батьками, в якому вона постійно проживала разом з ними. ОСОБА_1 дали рекомендацію звертатися до суду за визнанням права власності на збудований батьками будинок.

Відповідно до спільного листа Верховного Суду України №01-24 від 26.03.1970р. та Міністерства комунального господарства УРСР №26/24 -166 від 26.03.1970р. - в випадках, коли власники домоволодіння з дозволу органів місцевого самоврядування звели новий будинок, в результаті чого належна частка співвласникам змінились і ніхто із співвласників цього не оспорює відповідні зміни оформляють органи місцевого самоврядування.

При наявності спору чи відсутності співвласника питання про право власності на будинок може вирішуватись тільки в судовому порядку.

Розпорядженням №1820 від 31.08.2001 р. з наступними змінами від 12.08.2002 р. №1603 Київської міської державної адміністрації було затверджено "Положення про порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого манна". Відповідно до якого:

Головне управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації здійснює оформлення права власності та видає свідоцтва про право власності фізичним та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані та реконструйовані житлові будинки

Відповідач, повідомлений належним чином про час і місце судового розгляду справи, явку представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив, за наведених обставин суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивачки та дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним позов задовольнити, виходячи з наступного:

Як вбачається із витягу матеріалів інвентаризації земельна ділянка №790920005, по АДРЕСА_1 знаходилась в користуванні ОСОБА_6 - матері позивачки.

Технічний паспорт, виготовлений в 2003 році Київським міським бюро технічної інвентаризації виготовлений на ім`я позивачки і вказує, що будинок було зведено в 1965р.

Будівництво в домоволодінні виконувалось батьками позивачки. Проте правовстановлюючий документ на жилий будинок ні батьки ні позивачка своєчасно не оформили. Після смерті батьків жилий будинок, як спадкове майно успадкувала їх дочка ОСОБА_1 , яка постійно проживає в ньому.

Факт постійного проживання позивачки в спірному будинку підтверджується будинковою книгою, пропискою, сплатою податків.

Згідно ст. 1268 (549) ЦК України визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він вступив в управління або володіння спадковим майном(ст..549), чи не заявив про відмову від неї(ст. 1268).

Судом встановлено, що позивачкою був дотриманий встановлений строк на прийняття спадщини, про що свідчить постійне проживання в будинку після смерті батьків, а відсутність право установчих документів на будинок не дає змоги оформити спадкові права на належне їм спадкове майно, через нотаріальну контору.

Оскільки право установчі документи на жилий будинок відсутні, то Головне управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації не може видати свідоцтво про право власності на будинок тому визнати право власності на будинок можливо тільки шляхом звернення до суду.

Питання про виселення та знесення будинку протягом тривалого часу, органами місцевого самоврядування не ставилось. Як передбачено діючим законодавством - право вимагати безоплатного вилучення самовільно спорудженого будинку або частини його належить лише виконавчому комітету районної, міської ради, належним позивачем про безоплатне вилучення, за наявності про це рішення виконавчого комітету, є вказаний орган.

Таким чином, суд на підставі оцінки всіх зібраних по справі доказів в їх сукупності дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст.ст. 11,12,13,16,17,49 Закону України "Про власність" підставою виникнення права приватної власності на будинок є праця громадян, яка є основою створення і примноження їх власності, а також на майно, одержане внаслідок успадкування.

Таким чином, суд на підставі оцінки всіх зібраних по справі доказів в їх сукупності дійшов висновку про те, що оскільки позивачка ОСОБА_1 є спадкоємицею після смерті батьків, спадщину прийняла фактично, не має іншої можливості визнання права власності то за нею слід визнати право власності за законом на будинок АДРЕСА_1 .

З урахуванням викладеного, на підставі, ст.ст. 4, 12, 17, 48, 50 Закону України "Про власність", ст.1268, 1270 ЦК України, керуючись ст.ст. 15,15-1,30,62,202-1,203 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок літер «А» по АДРЕСА_1 , загальною площею 78,9 кв.м. та в тому числі жилою площею 50,5 кв.м..

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд протягом місяця.

Суддя