Дата документу 05.07.2024Справа № 554/6046/24

Провадження № 1-кс/554/7273/2024

У Х В А Л А

04 липня 2024 року                                                                 м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні № 12023170000000702 від 02 жовтня 2023 року щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Глобине Полтавської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, працюючого на посаді машиніста у ВП «Локомотивне депо Кременчук» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця», не судимого

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,

в с т а н о в и в :

До провадження слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі двадцяти п?яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 75 700 грн, необхідність в чому обґрунтована наступним.

СУ ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023170000000702 від 02 жовтня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, за фактом привласнення паливно-мастильних матеріалів та інших матеріальних цінностей у великих розмірах з структурних підрозділів ДП «Укрзалізниця», розташованих на території Полтавської області, вчинених за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану.

Із змісту клопотання слідчого слідує, що в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 , який працює на посаді помічника машиніста  ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою з  ОСОБА_9 , машиністом Локомотивного депо Кременчук,  ОСОБА_6 , машиністом Локомотивного депо Кременчук та ОСОБА_10 , помічником машиніста Локомотивного депо Кременчук, в умовах воєнного стану, маючи прямий умисел, який направлений на привласнення дизельного палива Локомотивного депо Кременчук регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця», яке було ввірене локомотивній бригаді, під час робочих змін, у вигляді створення штучного надлишку, під час руху локомотивного тепловозу, з метою подальшого привласнення даного пального для його продажу та отримання грошових коштів вчинили кримінальні правопорушення за наступних обставин:

Е п і з о д № 1. 18 квітня 2024 року, близько 19 год 10 хв, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_9 на його автомобілі «RENAULT КANGOO», д. н. з. НОМЕР_1 , білого кольору, у свій неробочий час прибули до залізничного вокзалу, що в АДРЕСА_2 . Там уже на них чекали ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , які заступили на робочу зміну в якості машиніста та помічника машиніста відповідно. ОСОБА_6 приїхав на вокзал на своєму автомобілі «RENAULT КANGOO», д. н. з. НОМЕР_2 , а ОСОБА_10 на автомобілі «BMW X5», д. н. з. НОМЕР_3 . Всі три автомобіля вищевказані особи припаркували поряд на привокзальній площі неподалік перону. Після чого ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 почали переносити з автомобілів до тепловоза заздалегідь підготовлені пластикові каністри, при цьому їх маскуючи у дорожніх сумках, а ОСОБА_11 в цей час перебував в кабіні локомотиву потягу.

В подальшому ОСОБА_11 , перебуваючи в локомотиві, відкачав за допомогою заздалегідь підготовленого спеціального пристрою дизельне пальне з двигуна в пластикові каністри, а ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , перенесли набрані каністри, маскуючи їх у дорожніх сумках, та помістили до автомобілів «RENAULT КANGOO», д. н. з. НОМЕР_1 , «RENAULT КANGOO», д. н. з. НОМЕР_2 , та «BMW X5», д. н. з. НОМЕР_3 . Таким чином вони перенесли з тепловоза до автомобілів 37 пластикових каністр, повністю заповнених дизельним пальним, після чого розпорядились даним дизельним пальним на власний розсуд, зокрема ОСОБА_7 та ОСОБА_9 каністри з дизельним пальним перемістили на територію СТО, що в АДРЕСА_3 , де злили пальне в спеціально підготовлену ємність.

Так, своїми умисними діями ОСОБА_7 , за попередньою змовою із ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , які виразились у привласненні майна – дизельного пального, загальним об`ємом близько 740 літрів, спричинили ОСОБА_12 матеріальної шкоди.

Е п і з о д № 2. 22 квітня 2024 року, близько 19 години, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_9 на його автомобілі «RENAULT КANGOO», д. н. з. НОМЕР_1 , білого кольору, у свій неробочий час прибули до залізничного вокзалу, що в АДРЕСА_2 . Приблизно в той же час на вокзал приїхали ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , які заступили на робочу зміну в якості машиніста та помічника машиніста відповідно. ОСОБА_6 приїхав на вокзал на своєму автомобілі «RENAULT КANGOO», д. н. з. НОМЕР_2 , а ОСОБА_10 на автомобілі «BMW X5», д. н. з. НОМЕР_3 . Всі три автомобіля вищевказані особи припаркували поряд на привокзальній площі неподалік перону. Після чого ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 перенесли з автомобілів до тепловоза заздалегідь підготовлені пластикові каністри, при цьому їх маскуючи у дорожніх сумках, а ОСОБА_11 в цей час перебував в кабіні локомотиву потягу.

В подальшому, ОСОБА_11 , перебуваючи в локомотиві, відкачав за допомогою заздалегідь підготовленого спеціального пристрою дизельне пальне з двигуна в пластикові каністри, а ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , перенесли набрані каністри, маскуючи їх у дорожніх сумках, та помістили до автомобілів «RENAULT КANGOO», д. н. з. НОМЕР_1 , та «BMW X5», д. н. з. НОМЕР_3 . Таким чином вони перенесли з тепловоза до автомобілів 4 пластикових каністр, повністю заповнених дизельним пальним, після чого розпорядились даним дизельним пальним на власний розсуд.

Так, своїми умисними діями ОСОБА_7 , за попередньою змовою із ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , які виразились у привласненні майна – дизельного пального, загальним об`ємом близько 80 літрів, спричинили ОСОБА_12 матеріальної шкоди.

Е п і з о д № 3. 28 квітня 2024 року, близько 19 год 15 хв, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_9 на його автомобілі «RENAULT КANGOO», д. н. з. НОМЕР_1 , білого кольору, прибули до залізничного вокзалу, що в АДРЕСА_2 , та мали заступили на робочу зміну в якості помічника машиніста та машиніста відповідно. Там уже на них чекав ОСОБА_6 , який приїхав на автомобілі «RENAULT КANGOO», д. н. з. НОМЕР_2 , а пізніше також приїхав ОСОБА_10 на автомобілі «BMW X5», д. н. з. НОМЕР_3 . Всі три автомобіля вищевказані особи припаркували поряд на привокзальній площі неподалік перону. Після чого ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 почали переносити з автомобілів до тепловоза заздалегідь підготовлені пластикові каністри, при цьому їх маскуючи у дорожніх сумках, а ОСОБА_11 в цей час перебував в кабіні локомотиву потягу.

В подальшому, ОСОБА_6 , перебуваючи в локомотиві, відкачав за допомогою заздалегідь підготовленого спеціального пристрою дизельне пальне з двигуна в пластикові каністри, а ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 перенесли набрані каністри, маскуючи їх у дорожніх сумках, та помістили до автомобілів «RENAULT КANGOO», д. н. з. НОМЕР_1 , та «BMW X5», д. н. з. НОМЕР_3 .

Після чого ОСОБА_11 вийшов з кабіни тепловоза та сів за кермо свого автомобіля «RENAULT КANGOO», д. н. з. НОМЕР_2 , ОСОБА_10 сів за кермо автомобіля RENAULT КANGOO», д. н. з. НОМЕР_1 , належного ОСОБА_9 , а ОСОБА_7 та ОСОБА_9 сіли в кабіну тепловоза та поїхали по запланованому маршруту потягу. В цей час ОСОБА_6 та ОСОБА_10 на вищевказаних автомобілях на великій швидкості поїхали на залізничну зупинку «287 кілометр», куди мав прибути потяг.

Коли потяг прибув на залізничну зупинку «287 кілометр», близько 20 год 30 хв, там уже чекали ОСОБА_6 та ОСОБА_10 . Під час зупинки потягу ОСОБА_9 передав з кабіни потягу ОСОБА_6 та ОСОБА_10 ще декілька повних каністр з дизельним пальним, частина з яких була замаскована в дорожні сумки, які вони в свою чергу помістили у вищевказані автомобілі.

Таким чином на території залізничного вокзалу та зупинки «287 кілометр» вони перенесли з тепловоза до автомобілів загалом 32 пластикових каністри, повністю заповнених дизельним пальним, після чого розпорядились даним дизельним пальним на власний розсуд.

Так, своїми умисними діями ОСОБА_7 , за попередньою змовою із ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , які виразились у привласненні майна – дизельного пального, загальним об`ємом близько 640 літрів, спричинили ОСОБА_12 матеріальної шкоди.

Е п і з о д № 4. 30 квітня 2024 року, близько 19 години, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_9 на його автомобілі «RENAULT КANGOO», д. н. з. НОМЕР_1 , білого кольору, у свій неробочий час прибули до залізничної зупинки «289 кілометр» в АДРЕСА_2 . Коли на зупинку прибув потяг, то ОСОБА_7 з двома пластиковими каністрами, які були замасковані в дорожні сумки, заліз в кабіну локомотиву, а ОСОБА_9 подав йому ще дві сумки з каністрами та повернувся до свого автомобіля.

ОСОБА_7 поїхав далі в локомотиві, а ОСОБА_9 на автомобілі переїхав до залізничної зупинки неподалік від АДРЕСА_4 . Коли там зупинився потяг, він закинув в кабіну локомотиву ще дві каністри в сумках, а ОСОБА_7 в цей час виліз з локомотиву. Після чого обоє сіли в автомобіль «RENAULT КANGOO», д. н. з. НОМЕР_1 , та поїхали на вокзал, що в АДРЕСА_2 . Там уже були припарковані автомобілі «RENAULT КANGOO», д. н. з. НОМЕР_2 , та «BMW X5», д. н. з. НОМЕР_3 , належні ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , які в цей вечір заступили на робочу зміну в якості машиніста та помічника машиніста відповідно.

Всі три автомобіля вищевказані особи припаркували поряд на привокзальній площі неподалік перону. Після чого ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 перенесли з автомобілів до тепловоза заздалегідь підготовлені пластикові каністри, при цьому їх маскуючи у дорожніх сумках, а ОСОБА_11 в цей час перебував в кабіні локомотиву потягу.

В подальшому, ОСОБА_11 , перебуваючи в локомотиві, відкачав за допомогою заздалегідь підготовленого спеціального пристрою дизельне пальне з двигуна в пластикові каністри, а ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 перенесли набрані каністри, маскуючи їх у дорожніх сумках, та помістили до автомобілів «RENAULT КANGOO», д. н. з. НОМЕР_1 , та «BMW X5», д. н. з. НОМЕР_3 . Таким чином вони перенесли з тепловоза до автомобілів 16 пластикових каністр, повністю заповнених дизельним пальним, після чого розпорядились даним дизельним пальним на власний розсуд.

Так, своїми умисними діями ОСОБА_7 , за попередньою змовою із ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , які виразились у привласненні майна – дизельного пального, загальним об`ємом близько 320 літрів, спричинили ОСОБА_12 матеріальної шкоди.

Е п і з о д № 5. 02 травня 2024 року, близько 19 год 20 хв, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_9 на його автомобілі «RENAULT КANGOO», д. н. з. НОМЕР_1 , білого кольору, прибули до залізничного вокзалу, що в АДРЕСА_2 , та мали заступили на робочу зміну в якості помічника машиніста та машиніста відповідно. Там уже на них чекав ОСОБА_10 , який приїхав на автомобілі «BMW X5», д. н. з. НОМЕР_3 . Дані автомобілі вищевказані особи припаркували поряд на привокзальній площі неподалік перону. Після чого ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 почали переносити з автомобілів до тепловоза заздалегідь підготовлені пластикові каністри, при цьому їх маскуючи у дорожніх сумках.

В подальшому ОСОБА_7 , перебуваючи в локомотиві, відкачав за допомогою заздалегідь підготовленого спеціального пристрою дизельне пальне з двигуна в пластикові каністри, а ОСОБА_10 та ОСОБА_9 перенесли набрані каністри, маскуючи їх у дорожніх сумках, та помістили до автомобілів «RENAULT КANGOO», д. н. з. НОМЕР_1 , та «BMW X5», д. н. з. НОМЕР_3 .

Таким чином вони перенесли з тепловоза до автомобілів 25 пластикових каністр, повністю заповнених дизельним пальним, після чого розпорядились даним дизельним пальним на власний розсуд

Так, своїми умисними діями ОСОБА_7 , за попередньою змовою із ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які виразились у привласненні майна – дизельного пального, загальним об`ємом близько 500 літрів, спричинили ОСОБА_12 матеріальної шкоди.

Е п і з о д № 6. 06 лютого 2024 року, близько 19 годину, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_9 на його автомобілі «RENAULT КANGOO», д. н. з. НОМЕР_1 , білого кольору, перед заступанням на робочу зміну, прибули до залізничної зупинки «289 кілометр» в АДРЕСА_2 . Коли на зупинку прибув потяг, то ОСОБА_7 та ОСОБА_9 закинули в кабіну машиніста 4 дорожні сумки з пустими каністрами та повернулися до автомобіля.

Після чого вони на автомобілі переїхали до залізничної зупинки неподалік від АДРЕСА_4 . Коли там зупинився потяг, вони закинули в кабіну локомотиву ще дві каністри в сумках.

Близько 19 год 30 хв ОСОБА_7 разом з ОСОБА_9 на автомобілі «RENAULT КANGOO», д. н. з. НОМЕР_1 , приїхали на вокзал, що в АДРЕСА_2 . Там уже були припарковані автомобілі «RENAULT КANGOO», д. н. з. НОМЕР_2 , та «BMW X5», д. н. з. НОМЕР_3 , належні ОСОБА_6 та ОСОБА_10 .

Після чого ОСОБА_7 та ОСОБА_9 почали переносити з автомобілів до тепловоза заздалегідь підготовлені пластикові каністри, при цьому їх маскуючи у дорожніх сумках, а ОСОБА_6 та ОСОБА_10 в цей час перебував в кабіні локомотиву потягу.

В подальшому, ОСОБА_6 , перебуваючи в локомотиві, відкачав за допомогою заздалегідь підготовленого спеціального пристрою дизельне пальне з двигуна в пластикові каністри, а ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 перенесли набрані каністри, маскуючи їх у дорожніх сумках, та помістили до автомобілів «RENAULT КANGOO», д. н. з. НОМЕР_1 , та «BMW X5», д. н. з. НОМЕР_3 .

Після чого ОСОБА_11 вийшов з кабіни тепловоза та сів за кермо свого автомобіля «RENAULT КANGOO», д. н. з. НОМЕР_2 , ОСОБА_10 сів за кермо автомобіля RENAULT КANGOO», д. н. з. НОМЕР_1 , належного ОСОБА_9 , а ОСОБА_7 та ОСОБА_9 сіли в кабіну тепловоза та поїхали по запланованому маршруту потягу. В цей час ОСОБА_6 та ОСОБА_10 на вищевказаних автомобілях на великій швидкості поїхали на залізничну зупинку «287 кілометр», куди мав прибути потяг.

Коли потяг прибув на залізничну зупинку «287 кілометр», близько 20 год 30 хв, там уже чекали ОСОБА_6 та ОСОБА_10 . Під час зупинки потягу ОСОБА_9 передав з кабіни потягу ОСОБА_6 та ОСОБА_10 ще декілька повних каністр з дизельним пальним, частина з яких була замаскована в дорожні сумки, які вони в свою чергу помістили у автомобілі.

Таким чином на території залізничного вокзалу та зупинки «287 кілометр» вони перенесли з тепловоза до автомобілів загалом 24 пластикових каністри, повністю заповнених дизельним пальним, після чого розпорядились даним дизельним пальним на власний розсуд.

Так, своїми умисними діями ОСОБА_7 , за попередньою змовою із ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , які виразились у привласненні майна – дизельного пального, загальним об`ємом близько 480 літрів, спричинили ОСОБА_12 матеріальної шкоди.

Е п і з о д № 7. 10 травня 2024 року, близько 19 год 10 хв, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_9 на його автомобілі «RENAULT КANGOO», д. н. з. НОМЕР_1 , білого кольору, прибули до залізничного вокзалу, що в АДРЕСА_2 , та мали заступити на робочу зміну в якості помічника машиніста та машиніста відповідно. Одразу за ними на вокзал прибув ОСОБА_6 на автомобілі «RENAULT КANGOO», д. н. з. НОМЕР_2 , а згодом туди прибув також і ОСОБА_10 , на автомобілі «BMW X5», д. н. з. НОМЕР_3 . Дані автомобіля вищевказані особи припаркували поряд на привокзальній площі неподалік перону. Після чого ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 почали переносити з автомобілів до тепловоза заздалегідь підготовлені пластикові каністри, при цьому їх маскуючи у дорожніх сумках, а ОСОБА_11 в цей час перебував в кабіні локомотиву потягу.

В подальшому, ОСОБА_11 , перебуваючи в локомотиві, відкачав за допомогою заздалегідь підготовленого спеціального пристрою дизельне пальне з двигуна в пластикові каністри, а ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 перенесли набрані каністри, маскуючи їх у дорожніх сумках, та помістили до автомобілів «RENAULT КANGOO», д. н. з. НОМЕР_1 , «RENAULT КANGOO», д. н. з. НОМЕР_2 , та «BMW X5», д. н. з. НОМЕР_3 .

Таким чином вони перенесли з тепловоза до автомобілів 38 пластикових каністр, повністю заповнених дизельним пальним, після чого розпорядились даним дизельним пальним на власний розсуд.

Так, своїми умисними діями ОСОБА_7 , за попередньою змовою із ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , які виразились у привласненні майна – дизельного пального, загальним об`ємом близько 760 літрів, спричинили ОСОБА_12 матеріальної шкоди.

Е п і з о д № 8. 14 травня 2024 року, близько 19 годині, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_9 на його автомобілі «RENAULT КANGOO», д. н. з. НОМЕР_1 , білого кольору, прибули до залізничного вокзалу, що в АДРЕСА_2 , та мали заступити на робочу зміну в якості помічника машиніста та машиніста відповідно. Через декілька хвилин на вокзал приїхали ОСОБА_6 на автомобілі «RENAULT КANGOO», д. н. з. НОМЕР_2 , та ОСОБА_10 на автомобілі «BMW X5», д. н. з. НОМЕР_3 . Дані автомобіля вищевказані особи припаркували поряд на привокзальній площі неподалік перону. Після чого ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 почали переносити з автомобілів до тепловоза заздалегідь підготовлені пластикові каністри, при цьому їх маскуючи у дорожніх сумках, а ОСОБА_11 в цей час перебував в кабіні локомотиву потягу.

В подальшому, ОСОБА_11 , перебуваючи в локомотиві, відкачав за допомогою заздалегідь підготовленого спеціального пристрою дизельне пальне з двигуна в пластикові каністри, а ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 перенесли набрані каністри, маскуючи їх у дорожніх сумках, та помістили до автомобілів «RENAULT КANGOO», д. н. з. НОМЕР_1 , «RENAULT КANGOO», д. н. з. НОМЕР_2 , та «BMW X5», д. н. з. НОМЕР_3 .

Таким чином вони перенесли з тепловоза до автомобілів 35 пластикових каністр, повністю заповнених дизельним пальним, після чого розпорядились даним дизельним пальним на власний розсуд.

Так, своїми умисними діями ОСОБА_7 , за попередньою змовою із ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , які виразились у привласненні майна – дизельного пального, загальним об`ємом близько 700 літрів, спричинили ОСОБА_12 матеріальної шкоди.

Е п і з о д № 9. 18 травня 2024 року, близько 20 год 30 хв, на залізничну зупинку « АДРЕСА_5 приїхали ОСОБА_6 на своєму автомобілі «RENAULT КANGOO», д. н. з. НОМЕР_2 , та ОСОБА_10 на автомобілі «RENAULT КANGOO», д. н. з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_9 . Коли на зупинку прибув потяг, в кабіні якого знаходились ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , які перебували на робочій зміні, ОСОБА_9 передав ОСОБА_10 та ОСОБА_6 з кабіни 5 каністр, одна з яких була в дорожній сумці. Після чого ОСОБА_10 та ОСОБА_6 , в свою чергу, перенесли дані каністри до автомобіля «RENAULT КANGOO», д. н. з. НОМЕР_1 , білого кольору, після чого розпорядились даним дизельним пальним на власний розсуд.

Так, своїми умисними діями ОСОБА_7 , за попередньою змовою із ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , які виразились у привласненні майна – дизельного пального, загальним об`ємом близько 100 літрів, спричинили ОСОБА_12 матеріальної шкоди.

Е п і з о д № 10. 22 травня 2024 року, близько 19 години, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_9 на його автомобілі «RENAULT КANGOO», д. н. з. НОМЕР_1 , білого кольору, прибули до залізничного вокзалу, що в АДРЕСА_2 , та мали заступили на робочу зміну в якості помічника машиніста та машиніста відповідно. Там на вокзалі їх уже чекали ОСОБА_6 , який приїхав на автомобілі «RENAULT КANGOO», д. н. з. НОМЕР_2 , та ОСОБА_10 , який приїхав на автомобілі «BMW X5», д. н. з. НОМЕР_3 . Дані автомобілі вищевказані особи припаркували поряд на привокзальній площі неподалік перону. Після чого ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 почали переносити з автомобілів до тепловоза заздалегідь підготовлені пластикові каністри, при цьому їх маскуючи у дорожніх сумках, а ОСОБА_11 в цей час перебував в кабіні локомотиву потягу.

В подальшому, ОСОБА_6 , перебуваючи в локомотиві, відкачав за допомогою заздалегідь підготовленого спеціального пристрою дизельне пальне з двигуна в пластикові каністри, а ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , перенесли набрані каністри, маскуючи їх у дорожніх сумках, та помістили до автомобілів «RENAULT КANGOO», д. н. з. НОМЕР_1 , та «BMW X5», д. н. з. НОМЕР_3 .

Після чого ОСОБА_11 вийшов з кабіни тепловоза та сів за кермо свого автомобіля «RENAULT КANGOO», д. н. з. НОМЕР_2 , ОСОБА_10 , сів за кермо автомобіля RENAULT КANGOO», д. н. з. НОМЕР_1 , належного ОСОБА_9 , а ОСОБА_7 та ОСОБА_9 сіли в кабіну тепловоза та поїхали по запланованому маршруту потягу. В цей час ОСОБА_6 та ОСОБА_10 на вищевказаних автомобілях на великій швидкості поїхали на залізничну зупинку «287 кілометр», куди мав прибути потяг.

Коли потяг прибув на залізничну зупинку «287 кілометр», близько 20 год 30 хв, там уже чекали ОСОБА_6 та ОСОБА_10 . Під час зупинки потягу ОСОБА_9 передав з кабіни потягу ОСОБА_6 та ОСОБА_10 ще декілька повних каністр з дизельним пальним, частина з яких була замаскована в дорожні сумки, які вони в свою чергу помістили у автомобілі.

Таким чином на території залізничного вокзалу та зупинки «287 кілометр» вони перенесли з тепловоза до автомобілів загалом 14 пластикових каністри, повністю заповнених дизельним пальним, після чого розпорядились даним дизельним пальним на власний розсуд.

Так, своїми умисними діями ОСОБА_7 , за попередньою змовою із ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , які виразились у привласненні майна – дизельного пального, загальним об`ємом близько 280 літрів, спричинили ОСОБА_12 матеріальної шкоди.

В ході досудового розслідування кримінального провадження, 27 червня 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, як привласнення чужого майна, яке було ввірене особі, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, а також як привласнення чужого майна, яке було ввірене особі, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Слідчий вказує, що наявність обґрунтованої підозри  ОСОБА_6  у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами в їх сукупності, зокрема протоколом обшуку від 19 червня 2024 року, протоколами за результатами проведення НСРД, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6  від 27 червня 2024 року, а також іншими матеріалами кримінального провадження в своїй сукупності.

Зважаючи на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання спробам останнього переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також продовжити вчиняти кримінальні праовпорушення, у яких підозрюється, слідчий просить застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави в розмірі двадцяти п?яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 75 700 грн, поклавши на ОСОБА_6 в разі внесення застави передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов?язки: прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, суду; не відлучатись за межі Полтавської області без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженню; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання в повному обсязі та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених.

Підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 , кожен окремо, не заперечували проти задоволення клопотання слідчого та застсування щодо підозрюваного запропонованого слідчим запобіжного заходу. При цьому ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначив, що вину у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення визнає.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання і додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов?язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м?яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до частин 3 і 4 статті 182 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України).

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Слідчим суддею встановлено, що 27 червня 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Проаналізувавши надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя вважає, що в матеріалах провадження містяться достатні дані, які переконують суд у тому, що підозрюваний міг вчинити інкриміновані йому злочини, висунута підозра є обґрунтованою. Констатуючи це, суд виходить з того, що обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об?єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину. Така позиція узгоджується з рішеннями Європейського суду з прав людини, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», в яких наголошено на тому, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об?єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Так, оцінивши надані сторонами кримінального провадження докази, слідчий суддя приходить до висновку, що з матеріалів клопотання, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, вбачається наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, що підтверджується наданими стороною обвинувачення зібраними у справі доказами.

Підставою для застосування запобіжного заходу є також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, які слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Обов`язок обґрунтування ризиків кримінального провадження покладено нормами КПК України на слідчого, прокурора.

Виходячи із зазначеного стандарту доказування (переконання), слідчий суддя вважає, що в ході судового розгляду клопотання знайшли своє об`єктивне підтвердження наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які посилаються слідчий та прокурор.

Зокрема, усвідомлюючи тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, яке відповідно до положень статті 12 КК України є тяжким злочином, санкцією якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Слідчий суддя погоджується також з доводами сторони обвинувачення про наявність ризику незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, на об`єктивну ймовірність існування якого вказує те, що свідки та співучасники у кримінальному правопорушення проживають в м. Кременчук, частина з них є колегами підозрюваного, тому останній зможе встановити місця їх проживання та контактні дані близьких родичів, та таким чином перешкодити кримінальному провадженні у формі, що передбачена п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, шляхом незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, внаслідок чого вони можуть змінити свої показання на користь підозрюваного або відмовитись від давання показань, що унеможливить якісне проведення досудового розслідування.

В обґрунтування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід зазначити, що підозрюваний може не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, а також не виконувати процесуальні рішення, що суттєво перешкодить кримінальному провадженню.

Приймаються до уваги слідчого судді й доводи сторони обвинувачення про наявність ризику, що підозрюваний ОСОБА_6 може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення у яких підозрюється, так як під час проведення досудового розслідування було зафіксовано, що вказана протиправна діяльність є одним з джерел його доходу, тому з метою відновлення отримання такого доходу, останній може продовжити вчиняти незаконні дії.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного в їх сукупності, у тому числі, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим, вік та стан його здоров`я, міцність соціальних зв`язків в місці його проживання, репутацію, майновий стан.

Беручи до уваги сукупність наведених вище фактів, з урахуванням наявних ризиків, слідчий суддя вважає, що більш м`який запобіжний захід, аніж застава, не зможе в повній мірі забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_6 , запобігти наявним ризикам та не забезпечить дієвості кримінального провадження. При цьому слідчий суддя виходить і з того, що й сам підозрюваний не заперечував проти застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді застави у запропонованому слідчим у клопотанні та підтриманому прокурором в судовому засіданні розмірі.

Отже, надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України; наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4 і 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказують слідчий та прокурор, а також про те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним ризикам.

Європейський суд з прав людини вказав, що розмір застави має оцінюватись, з огляду на, з-поміж іншого, ступінь вірогідності того, що перспектива втрати застави або вжиття заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі («Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta) від 22 тарвня 2018 року, заява № 54335/14, § 70; «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року, заява № 12050/04, § 78).

Отже, розмір застави повинен бути достатнім стримуючим фактором для підозрюваного, щоб не здійснити втечу. При цьому не допускається встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави і перетворюється на безальтернативне ув`язнення.

На підставі викладеного, зважаючи на позицію підозрюваного та його захисника, враховуючи майновий, соціальний та сімейний стан підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі двадцяти п`яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (із розрахунку 3028 грн), грошовий еквівалент якої складає 75 700 грн, підлягає задоволенню. Такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, запобігання ризикам та не є завідомо непомірним.

При цьому, внаслідок існування ризиків, слідчий суддя вважає необхідним покласти на підозрюваного ОСОБА_6 обов?язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України, зокрема прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із Полтавської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; утримуватися від спілкування із свідками по кримінальному провадженню; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, які можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців, згідно із частиною 7 статті 194 КПК України.

       Керуючись ст. ст. 176, 177, 182, 194, 196, 372 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в:

       Клопотання слідчого - задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 75 700 грн.

Підозрюваний ОСОБА_6 не пізніше п?яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов?язаний внести кошти на депозитний рахунок: отримувач - ТУ ДСАУ в Полтавській області , ЗКПО  26304855, р/р U A398201720355289002000015950 В ДКСУ м. Київ, МФО 820172, призначення платежу - застава, № ухвали суду та назва суду, прізвище, ім?я, по - батькові платника застави, сума застави, дата внесення застави, або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

Покласти на підозрюваного строком на два місяці процесуальні обов?язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із Полтавської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; утримуватися від спілкування із свідками по кримінальному провадженню; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз?яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з?явиться за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов?язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з часу проголошення.

Повний текст ухвали складено 05 липня 2024 року о 15 годині.

Слідчий суддя                                                         ОСОБА_13