Єдиний унікальний номер 205/8145/24

                                                                       1-в/205/336/24

       Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Провадження № 1-в/205/336/24 Справа № 205/8145/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2024 року                                                 м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника відділу №3 ФДУ «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонських областях ОСОБА_3 про звільнення від призначеного судом покарання у виді громадських робіт засудженому ОСОБА_4 у зв`язку з закінченням строку давності виконання вироку,

ВСТАНОВИВ :

       19 червня 2024 року до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло вищезазначене подання у якому ставиться питання про звільнення від покарання засудженого ОСОБА_4 , призначене йому вироком Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 06.05.2019 року за ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі КК) у зв`язку з закінченням строку давності виконання вироку, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 КК.

       В обґрунтування свого подання представник органу з питань пробації зазначає, що ОСОБА_4 засуджений вироком Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 06.05.2019 року за ч. 1 ст. 309 КК до покарання у виді штрафу у розмірі сімдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1190 гривень.

       Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18.11.2020 ОСОБА_4 замінено покарання у вигляді штрафу на покарання у виді громадських робіт на строк 70 годин.

       При цьому, призначене ОСОБА_4 покарання фактично не виконане у зв`язку з окупацією м. Маріуполя Донецької області та неможливості його виконання, а з дня набрання чинності вироком суду пройшло більше двох років, у зв`язку з чим, представник органу з питань пробації ставить перед судом питання про звільнення засудженого від відбування такого покарання у зв`язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 КК.        

       Суд, дослідивши матеріали подання та долучені до нього документи доходить таких висновків.

       Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 КК, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки: два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.

       Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 537 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

       Відповідно до ч. 1 ст. 74 КК, звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування, заміна більш м`яким, а також пом`якшення призначеного покарання, крім звільнення від покарання або пом`якшення покарання на підставі закону України про амністію чи акта про помилування, може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених цим Кодексом.

       Відповідно до правових висновків щодо застосування норм матеріального права, викладених у постанові ККС ВС від 20.10.2021 у справі № 487/3326/15-к, у ст. 80 КК передбачається нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлено імперативні строки, закінчення яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання. Суд неодноразово зазначав, що правова природа вказаного виду звільнення від відбування призначеного покарання зумовлюється одностороннім обов`язком держави примусово реалізувати через спеціально уповноважені нею органи призначене особі покарання протягом певних строків. Особа, засуджена до певного виду покарання, не несе правового обов`язку застосовувати правообмеження, які входять до його змісту. Це виключно одностороння компетенція спеціальних державних органів, які виконують покарання. Водночас особа, засуджена до певного виду покарання, не може перебувати в потенційному очікуванні виконання покарання невизначений проміжок часу, у зв`язку із чим законодавчо встановлюються імперативні строки, сплив яких припиняє наявні між державою і засудженою особою кримінальні правовідносини, а отже, унеможливлює виконання покарання.

Крім того, ч. 3 ст. 80 КК передбачено положення щодо зупинення перебігу строку давності у разі, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання, а строки давності, передбачені пунктами 1–3 ч. 1 цієї статті, подвоюються. Вказані положення свідчать про те, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.

За таких обставин застосування ст. 80 КК передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, закінчення строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності. Проте ухилення від відбування покарання, як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку є особливим юридичним фактом, питання вирішення якого належить до компетенції суду, а отже, цей факт слід встановлювати з дотриманням вимог процесуальної форми, а саме лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особа буде визнана винуватою в ухиленні від відбування покарання.

Як встановлено судом, ОСОБА_4 засуджений вироком Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 06.05.2019 року за ч. 1 ст. 309 КК до покарання у виді штрафу у розмірі сімдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1190 гривень.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18.11.2020 ОСОБА_4 замінено покарання у вигляді штрафу на покарання у виді громадських робіт на строк 70 годин.

Таким чином, строки виконання даного вироку, як слушно зазначає представник органу з питань пробації у своєму поданні, закінчились 25 листопада 2022 року, тобто через два роки з моменту набрання ухвалою законної сили.

В той же час, до подання представником органу з питань пробації не долучено матеріалів особової справи стосовно ОСОБА_4 , а в самому поданні відсутні будь-які відомості щодо тієї обставини, що засуджений ОСОБА_4 ухилявся від відбування призначеного йому судом покарання, що вказує на те, що засуджений не ухилявся від відбування призначеного йому покарання.

За таких обставин, суд вважає, що подання представника органа з питань пробації є таким, що підлягає задоволенню.

       Керуючись ст. 80 КК, ст. 537, 539 КПК, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

       Подання начальника відділу №3 ФДУ «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонських областях ОСОБА_3 про звільнення від призначеного судом покарання у виді громадських робіт засудженому ОСОБА_4 у зв`язку з закінченням строку давності виконання вироку задовольнити.

        ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити від відбування покарання у виді 70 годин громадських робіт, призначених йому вироком Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 06.05.2019 за ч. 1 ст. 309 КК у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом 7 днів з дня її проголошення.

Суддя:                                                                 ОСОБА_1