Справа № 554/10346/22

Провадження № 1-кп/643/57/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2024

Московський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № №42021222040000095 від 10.08.2021 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України,

в с т а н о в и в:

       В провадженні Московського районного суду м. Харкова з березня 2023 року перебуває вищезазначене кримінальне провадження.

Прокурор 01.07.2024 подав до суду клопотання про призначення комплексної будівельно-технічної та економічної експертизи у кримінальному провадженні, виконання якої просив доручити експертам Харківського НДІ судових експертиз ім. засл. Проф. Бокаріуса, на вирішення поставити такі питання:

Чи відповідають обсяги фактично виконаних робіт з капітального ремонту проспекту Ювілейного (від вул. Гвардійців Широнінців до Салтівського шосе) актам КБ-2в, КБ-3 за договором №600 від 21.05.2020?

Чи підтверджується документально збитки за договором №600 від 21.05.2020 між Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради та ТОВ «Паркінг+» щодо робіт з капітального ремонту проспекту Ювілейного (від вул. Гвардійців Широнінців до Салтівського шосе) у вигляді різниці між вартістю виконаних робіт та сплаченими коштами за договором станом на 23.02.2021?

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що під час судового розгляду стороною захисту в особі адвоката ОСОБА_4 було поставлено під сумнів об`єктивність наданої у матеріалах кримінального провадження будівельно-технічної експертизи. Зокрема, захисником у клопотанні було вказано на низку можливих порушень та неповноту дослідження в процесі виконання експертизи, тому виникла необхідність у призначенні комплексної будівельно-технічної та економічної експертизи з метою з`ясування важливих обставин для кримінального провадження.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про призначення комплексної будівельно-технічної та економічної експертизи, зазначивши, що проведення такої експертизи позитивно відобразиться на судовому розгляді та можливо покращить положення обвинуваченого.

Захисник обвинуваченого– адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання про призначення експертизи, оскільки вважав, що це буде нова експертиза проведена з використанням інших матеріалів, з моменту проведення первісної експертизи минуло чотири роки, стан дороги змінився за цей час, відсутні предмети для дослідження, речові докази відсутні (зразки). Також зауважив, що стороною обвинувачення не зазначено, що завадило провести цю експертизу на стадії досудового розслідування та призначення такої експертизи призведе до затягування розгляду справи.

Обвинувачений підтримав думку свого захисника.

Суд, вислухавши доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання прокурора, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Відповідно до ст. 242 КПК України, експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Відповідно до ч. 1 ст. 243 КПК України експерт залучається у разі наявності підстав для проведення експертизи за дорученням сторони кримінального провадження. Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов`язкової.

Згідно з ч. 2 ст. 332 КПК України, суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: 1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені ч. 2 ст. 509 КПК України; 3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

Відповідно до ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням суду, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи щодо: 1) встановлення причин смерті; 2) встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень; 3) визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності; 4) встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості; 6) визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Комплексна експертиза - це експертиза матеріальних об`єктів, явищ, процесів, дослідження яких вимагає залучення експертів - представників різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань. Тобто якщо для з`ясування кола питань, що виносяться на експертизу, потрібні спеціальні знання різних фахівців, то така експертиза є комплексною.

Пунктом 1.2.11 розділу 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.01.1998 року № 53/5, визначено, що згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Первинною є експертиза, коли об`єкт досліджується вперше. Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання).

Відповідно до частин 2, 3, 7, 10 ст. 101 КПК України, кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок експерта, який ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знаннях. Висновок повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність. Кожна сторона має право звернутися до суду з клопотанням про виклик експерта для допиту під час судового розгляду для роз`яснення чи доповнення його висновку. Незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована.

Згідно зі ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно зі ст. 94 КПК України суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Не повинна віддаватись перевага висновку експертизи лише тому, що вона проведена комісійно, повторно, експертом авторитетної установи або таким, який має більший досвід експертної роботи, тощо.

При дослідженні висновку експерта суди повинні виходити з того, що висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.

Як вбачається з наданих та досліджених у судовому засіданні доказів (документів), наданих стороною обвинувачення, у ході досудового розслідування кримінального провадження призначалася постановою слідчого та проводилася судова будівельно-технічна експертиза у кримінальному провадженні, на розв`язання якої було поставлено питання «Чи відповідають обсяг та вартість фактично виконаних робіт за договором №600 про закупівлю робіт з капітального ремонту покриття дороги проспекту Ювілейного у м. Харкові (від вул. Гвардійців Широнінців до Салтівського шосе) обсягам та вартості, які вказані в актах форми КБ-2в?», яке за своїм змістом ідентичне питанням які просить поставити перед експертами прокурор у своєму клопотанні про призначення експертизи, заявленому у судовому засіданні. Також у постанові про призначення експертизи слідчим зазначено, що окрім відповіді на поставлені питання, провести необхідні судові дослідження відповідно до діючих нормативів, що поширюється на конкретний випадок, з можливістю отримання відповідей на інші (не оформлювані) питання в межах компетенції експерта. За необхідності дозволено використання руйнуючих методів у процесі дослідження.

Жодних даних, які б свідчили про необґрунтованість висновків судової будівельно-технічної експертизи від 12.07.2022, або таких, які б викликали сумніви в їх правильності, матеріали справи не містять.

З огляду на вище викладене та, враховуючи, що у даному кримінальному провадженні вже проводилася експертиза з означених питань, суд не вбачає підстав для задоволення заявленого клопотання.

Також суд наголошує, що в силу вимог ч. 1 ст. 318 КПК України, судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку, а призначення експертизи без достатніх на те підстав призведе до невиправданої тяганини та порушення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.

Керуючись ст. 242-244, 332 КПК України, -

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні клопотання прокурора про призначення комплексної будівельно-технічної та економічної експертизи.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляції на судове рішення.

Повний текст ухвали складений 04.07.2024.

Суддя ОСОБА_1