ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У  Х  В  А  Л  А

21 червня 2024 року м. Дніпросправа № 160/31028/23

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Чепурнов Д.В.

перевіривши на відповідність вимог Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року у справі №160/31028/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Третього апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року у справі №160/31028/23.

У відповідності до частини 1 та частини 2 статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Враховуючи, те, що копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції відповідачем отримано 07 березня 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку копії рішення в електронний кабінет скаржника в системі Електронний суд,  а з апеляційною скаргою скаржник звернувся до суду 10 травня 2024 року, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що скаржником пропущено встановлений законом тридцятиденний строк для звернення до суду з апеляційною скаргою.

Однак, в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції скаржник не наводить жодних підстав, які слугували такому пропуску.

У зв`язку з чим, суд пропонує скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому навести поважні причини для такого поновлення, якщо такі є.

Окрім того, скаржником до апеляційної скарги не було додано документ про сплату судового збору у визначеному Законом України "Про судовий збір" розмірі.

Підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції чинній на час подання апеляційної скарги) визначено, що при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи те, що за подання до суду першої інстанції адміністративного позову сплаті підлягав судовий збір у розмірі 1073,60 грн., то за подачу апеляційної скарги на оскаржуване рішення суду сплаті підлягає судовий збір у розмірі 1610,40 грн.

Разом з цим, оскільки апеляційна скарга подана в електронній формі, то в силу положень ч.3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" для ставки судового збору застосовується понижуючий коефіцієнт 0,8, а тому за подачу апеляційної скарги на оскаржуване рішення суду сплаті підлягає судовий збір у розмірі 1288,32 грн.

Для зарахування до державного бюджету надходжень зі сплати судового збору визначено наступні реквізити: Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ)  37988155; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA668999980313161206081004628; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає, що клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями статті 8 Закону України “Про судовий збір” (в редакції чинній з 15.12.2017 року) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Проте, подане скаржником клопотання не містить підстав передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI для відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З наведених норм вбачається, що підставою для зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат є майновий стан скаржника.

Однак, суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що якщо бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати, оскільки Держава, приймаючи певні правові норми щодо сплати судового збору, взяла на себе відповідні зобов`язання щодо його сплати при зверненні до суду суб`єктів владних повноважень.

Крім того, згідно з пунктом 2 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Так, враховуючи те, що апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подана в електронній формі через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи “Електронний суд” до неї застосовуються вимоги як до документу поданого в електронній формі.

Відповідно до частини 8 статті 44 КАС України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

В свою чергу, використання підсистем (модулів) ЄСІТС здійснюється у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 (далі – Положення).

Відповідно до пункту 29 вказаного Положення у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.

В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.

При цьому, частиною 9 статті 44 КАС України встановлено, що у  разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.

Враховуючи відсутність відомостей про наявність в інших учасників справи зареєстрованого «Електронного кабінету», скаржник зобов`язаний надати доказ надсилання іншим учасникам справи листом з описом вкладення копії поданої ним апеляційної скарги з доданими до неї документами.

Однак, скаржником не надано доказів надсилання іншим учасникам справи листом з описом вкладення копії поданої ним апеляційної скарги з доданими до неї документами.

Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.

З огляду на вищевикладене, суд дає можливість скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати апеляційну скаргу оформлену у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, тобто надати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням обґрунтованих та поважних причин для такого поновлення, якщо такі є, документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному Законом України "Про судовий збір" розмірі, а також докази надсилання іншим учасникам справи листом з описом вкладення копії поданої ним апеляційної скарги з доданими до неї документами.

Керуючись статтями 120, 298 КАС України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року у справі №160/31028/23 наведені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року у справі №160/31028/23 - залишити без руху та запропонувати протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків вказавши інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.

Копію ухвали направити особі, яка подала апеляційну скаргу - для виконання.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.    

Суддя                                                                                Д.В. Чепурнов