КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

з участю особи, яка подала скаргу ОСОБА_5 ,

представника особи, яка подала скаргу -

адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві, шляхом проведення відеоконференцзв`язку між Київським апеляційним судом та ДУ «Одеський слідчий ізолятор» і адвокатом ОСОБА_6 , який використовував власний технічний засіб в системі «EasyCon», апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 лютого 2024 року,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 лютого 2024 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань.

Таке рішення слідчий суддя мотивував тим, що ст. 303 КПК України встановлений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, проте вимоги ОСОБА_5 , якими він просить зобов`язати виконати першочергові зобов`язання законів України та Конституції України службових осіб Державного бюро розслідувань, а саме припинити кримінальні правопорушення у кримінальних провадженнях № 42023000000000309 та № 42023000000001893, не можуть бути предметом розгляду слідчим суддею, оскільки таке оскарження не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, що регламентовано положеннями Глави 26 цього Кодексу, тому відмовив у відкритті провадження за скаргою.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 , просить скасувати ухвалу слідчого ________________________________________________________

Справа №11-сс/824/2853/2024 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_7

Категорія: ст. 303 КПК України Доповідач ОСОБА_1

судді та прийняти нове рішення, яким задовольнити його скаргу.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що саме у кримінальних провадженнях № 42023000000000309 та № 42023000000001893 від 24.11.2015 за ч. 2 ст. 364 КК України невнесені відомості за ч. 2 ст. 372 та ч. 2 ст. 375 КК України.

При цьому зазначає, що він жодного разу не бачив слідчого ТУ ДБР у м. Миколаєві та не отримав від них витягу з ЄРДР та пам`ятку.

Тому вважає, що долучені ним до апеляційної скарги докази, вказують та доводять саме злочинну умисну бездіяльність окремих службових і посадових осіб ТУ ДБР у м. Миколаєві, при пособниках сприяючих злочинній бездіяльності керівників і заступників Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань.

Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, прокурор в призначений час до суду апеляційної інстанції не з`явився, про поважність причин своєї неявки суду не повідомив, а тому, враховуючи, що, відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України, неявка учасників провадження не перешкоджає проведенню розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути апеляційну скаргу без участі прокурора.

Заслухавши доповідь судді, пояснення особи, яка подала скаргу - ОСОБА_5 та його представника - адвоката ОСОБА_6 на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження за скаргою ОСОБА_5 та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Так, ч. 1 ст. 303 КПК України встановлений вичерпний перелік рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

Зокрема, згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.

При цьому, за змістом вище вказаної норми закону, бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, яка полягає у нездійсненні певної процесуальної дії має місце у таких випадках: коли слідчий, дізнавач чи прокурор наділені обов`язком вчиняти певну процесуальну дію; така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк; відповідна процесуальна дія слідчим, дізнавачем чи прокурором у встановлений строк не вчинена.

Таким чином, кримінальним процесуальним законом передбачено, що оскарженню в порядку ст. 303 КПК України підлягає не будь-яка бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, а лише та, яка полягає у нездійсненні певних процесуальних дій, строк виконання яких чітко визначений КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 304 КПК України, слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження за скаргою, якщо вона подана на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, що не підлягають оскарженню.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, в якій просив: зобов`язати виконати першочергові зобов`язання законів України та Конституції України службових осіб Державного бюро розслідувань, а саме припинити кримінальні правопорушення у кримінальних провадженнях № 42023000000000309 та № 42023000000001893.

В обґрунтування таких вимог ОСОБА_5 вказав, що уповноважені особи Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань не виконують вимоги законів України та Конституції України, нехтують своїми обовязками у здійсненні досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 42023000000000309 та № 42023000000001893, в яких наявні всі необхідні докази та факти для вжиття обов`язкових процесуальних дій, рішень, для забезпечення даних кримінальних проваджень, в яких не вносять умисно недбало всі необхідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками та вимогами закону України про кримінальну відповідальність, а слідчі Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, сприяють порушенню його прав та інтересів, завдаючи йому шкоду цією бездіяльністю.

Отже, зміст скарги ОСОБА_5 дає підстави вважати, що ним оскаржується бездіяльність, яка виходить за межі положень ч. 1 ст. 303 КПК України, оскільки ті дії, які, на думку ОСОБА_5 , мали вчинити уповноважені особи Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань і не вчинили, не є бездіяльністю в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, так як можливість оскарження нездійснення слідчим, дізнавачем, прокурором інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, передбачає наявність зв`язку між обов`язком слідчого, дізнавача чи прокурора вчинити визначені КПК дії та строком, у межах якого зазначені особи, зобов`язані їх вчинити.

Проте вказані у скарзі ОСОБА_5 дії, які, на його думку, мали вчинити уповноважені особи Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань кримінальним процесуальним законом не передбачені.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 лютого 2024 року про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань постановлена з дотриманням положень ст.ст. 303, 304 КПК України, а тому відсутні підстави для її скасування.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 лютого 2024 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

____________________ ___________________ _________________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3