ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2024 р. Справа№ 910/11759/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Коротун О.М.

Гаврилюка О.М.

при секретарі судового засідання : Шевченко Н.А.

за участю представників сторін (за первісним позовом):

від позивача: Попазов Г.І.;

від відповідачів: 1) не з`явились;

2) не з`явились,

розглянувши за апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркадстрой» та ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2023 (повний текст рішення складено 27.12.2023 року)

у справі № 910/11759/22 (суддя - Трофименко Т.Ю.)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзбудінвест»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркадстрой»

2) ОСОБА_1

про стягнення 2 419 995, 76 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркадстрой»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзбудінвест»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_1

про визнання недійсним пункту договору,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Союзбудінвест» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркадстрой» та ОСОБА_1 про стягнення 2 419 995,76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем 1 зобов`язань за договором про надання поворотної фінансової допомоги № 01/03/2021 від 29.03.2021.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аркадстрой» також звернулося до Господарського суду міста Києва із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзбудінвест» про визнання недійсним п. 4.1 розділу 4 договору про надання поворотної фінансової допомоги № 01/03/2021 від 29.03.2021.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.12.2023 у справі №910/11759/22 первісний позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркадстрой» та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзбудінвест» 1 780 000, 00 грн. боргу, 51 990, 24 грн. інфляційних втрат та 73 394, 51 грн. 15% річних. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркадстрой» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзбудінвест» 14 290, 39 грн. судового збору. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзбудінвест» 14 290, 39 грн. судового збору. В іншій частині вимог первісного позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2023 у справі №910/11759/22 частині стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркадстрой» та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзбудінвест» 1 780 000, 00 грн. боргу, 51 990, 24 грн. інфляційних втрат та 73 394, 51 грн. 15% річних та в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзбудінвест» 14 290, 39 грн. судового збору - скасувати. Ухвалити нове рішення суду, яким в задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзбудінвест» в даних частинах - відмовити.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права; висновки, викладені у рішенні Господарського суду міста Києва не відповідають, встановленим обставинам справи.

Зокрема, апелянт зазначив, що не погоджується із висновками суду першої інстанції, що у зв`язку із введенням воєнного стану, строк поруки за договором поруки від 29.03.2021 продовжено відповідно до п. 19 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України. Так, скаржник звертає увагу, що відповідно до п. 19 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України продовжено строки позовної давності, а не поруки.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Кропивна Л.В., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2023 у справі № 910/11759/22 залишено без руху та надано заявникові строк на усунення недоліків десять днів з дня отримання копії ухвали.

На виконання вищезазначеної ухвали суду, 06.02.2024 від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано квитанцію від 01.02.2024 про сплату судового збору в сумі 42 871,40 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та призначено до розгляду на 20.03.2024.

Крім того, не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аркадстрой» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2023 у справі №910/11759/22 в частині відмови у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркадстрой» та ухвалити нове рішення суду, яким зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркадстрой» в частині визнання недійсним п. 4.1 розділу 4 договору про надання поворотної фінансової допомоги №01/03/2021 від 29.03.2021 про надання поворотної фінансової допомоги - задовольнити.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю «Аркадстрой» посилається на те, що п. 4.1 договору про надання поворотної фінансової допомоги № 01/03/2021 від 29.03.2021 суперечить вимогам ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки в зазначено пункті визначено, що 15% річних нараховуються не від суми боргу, а від всієї суми фінансової дотпомоги. Крім того, апелянт вказує, що в пункті 4.1 спірного договору зазначено щодо сплати 15 відсотків вічних, а не процентів як передбачено ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 19.01.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Кропивна Л.В., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркадстрой» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2023 у справі № 910/11759/22 залишено без руху та надано заявникові строк на усунення недоліків десять днів з дня отримання копії ухвали.

На виконання вищезазначеної ухвали суду, 12.02.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркадстрой» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано копію платіжної інструкції №2730 від 09.02.2024 про сплату судового збору в сумі 3 721,50 грн. та докази наявності зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС у Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркадстрой».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркадстрой» та призначено до розгляду на 20.03.2024. Розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркадстрой» та ОСОБА_1 об`єднано в одне апеляційне провадження.

26.02.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача ТОВ «Союзбудінвест» надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , відповідно до якого останній просив суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі, рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2023 по справі № 910/11759/22 залишити без змін.

Позивач зазначив, що п. 4 ст. 559 ЦК України встановлює закінчення строку поруки. Водночас, в п. 19 «Прикінцевих та перехідних положеннях» Цивільного кодексу України встанолвено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

28.02.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача ТОВ «Союзбудінвест» надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Аркадстрой», відповідно до якого останній просив суд відмовити ТОВ «Аркадстрой» у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі, рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2023 по справі № 910/11759/22 залишити без змін.

Зокрема, позивач зазначив, що укладаючи договір, сторони дійшли згоди щодо усіх істотних умов для договору даного виду, погодили взаємні права та обов`язки, а отже умови спрірного договору, зокрема п. 4.1 не суперечать вимогам чинного законодавства.

Розпорядженням керівника апарату суду №09.1-08/1211/24 від 19.03.2024, у зв`язку перебуванням судді Кропивної Л.В. у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/11759/22.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2024 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Сулім В.В., судді Гаврилюк О.М., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 справу № 910/11759/22 прийнято до провадження вищезазначеною колегією суддів.

30.05.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли пояснення по справі, відповідно до яких посилаючись на постанови Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 725/1282/14-ц, від 22.06.2022 у справі № 296/7213/15 та від 28.02.2024 иу справі № 200/466/23 зазначив, що строки, встановлені статтею 559 ЦК України є присічними, проте їх тривалість продовжена ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану». Набрання чинності вказаного Закону відбулось 17.03.2022, тобто в межах лдії договору поруки, строк дії якого закінчився 29.03.2022.

Позивач звернувся до відповідача 2 з листом-вимогою № 61 від 27.07.2022 про повернення фінансової допомоги, яка вручена йому особисто 28.07.2022. Таким чином, у зв`язку із пред`явленням листа-вимоги в межах дії договору поруки, відповідно до умов абз. 2 п. 5.6 договору поруки, договір поруки діє до повного виконання зобов`язань за договором № 01/03/2021 про надання поворотної фінансової допомоги від 29.03.2021.

17.06.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ТОВ «Аркадстрой» надійшли додаткові пояснення по справі, відповідно до яких останній зазначив, що правовий аналіз статей ЦК України, а саме статтей 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України передбачає те, що ці статті стосуються саме питання позовної давності та її строків, а також їх продовження на строк дії в Україні воєнного, надзвичайного стану, і це жодним чином не стосується зобов`язань за договорами, строки по яким закінчилися, і вони є припиненими. Строк поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов`язання. Таким чином, враховуючи положення ч. 4 ст. 559 ЦК України та беручи до уваги п. 5.6 договору поруки, поруки припинилася із спливом одного року з дати укладення договору поруки.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

У судовому засіданні 19.06.2024 представник позивача за первісним позовом заперечував доводи апеляційних скарги, просив суд у їх задоволенні відмовити, оскаржуване рішення залишити без змін.

Представники відповідачів у судове засідання 19.06.2024 не з`явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час і місце розгляду справи були повідомленні належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного документа. Крім того, ухвала суду про признчення судового засідання на 19.06.2024 була опублікова на сайті Північного апеляційного господарського суду України.

Враховуючи, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційних скарг за відсутності представників відповідачів у судовому засіданні 19.06.2024.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, з огляду на викладені скаржниками доводи та вимоги апеляційних скарг, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 29.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Союзбудінвест» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аркадстрой» укладено договір № 01/03/2021 про надання поворотної фінансової допомоги (надалі - договір № 01/03/2021), за умовами п. 1.1. якого ТОВ «Союзбудінвест» надає ТОВ «Аркадстрой» в користування грошові кошти в розмірі 1 780 000 (один мільйон сімсот вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок без ПДВ, а ТОВ «Аркадстрой» зобов`язується повернути ТОВ «Союзбудінвест» таку ж суму грошових коштів в обумовлений в цьому договорі термін.

За умовами п. 2.1. договору № 01/03/2021 ТОВ «Союзбудінвест» надає ТОВ «Аркадстрой» фінансову допомогу шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок, вказаний у реквізитах цього договору, в наступному порядку:

- 1 000 000,00 грн протягом 3 банківських днів з моменту укладення даного договору;

- 780 000,00 грн протягом 10 банківських днів з моменту укладення даного договору.

ТОВ «Аркадстрой» зобов`язується повернути фінансову допомогу ТОВ «Союзбудінвест» не пізніше, ніж 30.04.2021 (п. 2.4. договору № 01/03/2021).

Як визначено в п. 2.5. договору № 01/03/2021, сторони можуть продовжити термін повернення фінансової допомоги шляхом підписання відповідної додаткової угоди до цього договору.

Відповідно до п. 3.1. договору надана за цим договором фінансова допомога є безвідсотковою, в зв`язку з цим ТОВ «Союзбудінвест» не має права на отримання від ТОВ «Аркадстрой» відсотків від суми фінансової допомоги або отримання будь-яких інших компенсацій у вигляді плати за користування грошовими коштами, а ТОВ «Аркадстрой» не зобов`язане сплачувати ТОВ «Союзбудінвест» відсотки від суми фінансової допомоги або надання будь-яких інших компенсацій у вигляді плати за користування грошовими коштами.

Договір набуває чинності з моменту надання фінансової допомоги та діє до моменту повернення фінансової допомоги (п. 6.1. договору № 01/03/2021).

29.04.2021 сторони підписали додаткову угоду № 1 до договору № 01/03/2021, якою внесли зміни до п. 2.4. цього договору та визначили строк повернення фінансової допомоги - не пізніше, ніж 30.06.2021.

30.06.2021 сторонами підписано додаткову угоду № 2 до договору № 01/03/2021, якою змінено п. 2.4. цього договору, а саме встановлено наступний порядок повернення фінансової допомоги відповідачем 1: 593 333,00 грн - до 15.10.2021, 593 333,00 грн - до 15.11.2021, 593 334,00 грн - до 15.12.2021.

Крім того, 29.03.2021 між ТОВ «Союзбудінвест», ТОВ «Аркадстрой» (боржник) та ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки б/н (надалі - договір поруки), відповідно до п. 1.1. якого поручитель добровільно бере на себе зобов`язання нести відповідальність перед ТОВ «Союзбудінвест» за невиконання або неналежне виконання боржником взятих на себе зобов`язань, що випливають із укладених договору № 01/03/2021 про надання поворотної фінансової допомоги від 29.03.2021, угод, додаткових угод, змін, доповнень та додатків до договору № 01/03/2021, які укладені та/або будуть укладені в майбутньому та є або будуть його невід`ємними частинами.

Пунктом 1.2. договору поруки сторонами встановлено, що зобов`язання поручителя перед ТОВ «Союзбудінвест» є безумовними і дотримання будь-яких умов, крім тих, що передбачені цим договором та договором № 01/03/2021 не потребують.

Відповідно до п. 1.4. договору поруки поручитель відповідає перед ТОВ «Союзбудінвест» за виконання зобов`язання боржником за договором № 01/03/2021 в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи відшкодування витрат та/або збитків, завданих порушенням боржником зобов`язань за договором № 01/03/2021, сплату неустойки (пені, штрафу). Розмір відповідальності визначається договором № 01/03/2021.

У разі порушення боржником зобов`язань по договору № 01/03/2021, поручитель і боржник відповідають перед ТОВ «Союзбудінвест» як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право останнього вимагати виконання зобов`язань згідно цього договору повністю (чи у будь-якій його частині) як від боржника та поручителя разом, так і від кожного з них окремо. Поручитель несе відповідальність як у випадку порушення боржником будь-якої частини зобов`язання, передбаченого договором № 01/03/2021, так і при невиконанні його в цілому. Поручитель відповідає перед ТОВ «Союзбудінвест» за порушення боржником зобов`язань, передбачених договором № 01/03/2021 у повному об`ємі всім належним йому на праві власності майном та грошовими коштами і не залежно від того чи перебуває він з боржником у трудових відносинах та/або є учасником (власником) боржника (пункти 1.5., 1.6., 1.7. договору поруки).

Згідно з п. 2.1. договору поруки поручитель зобов`язаний виконати зобов`язання, взяті на себе за цим договором, не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги від ТОВ «Союзбудінвест». Зобов`язання поручителя за цим договором буде вважатися виконаним належним чином з моменту зарахування на рахунок ТОВ «Союзбудінвест» коштів в сумі, вказаній у відповідній вимозі останнього (п. 2.4. договору поруки).

Пунктом 5.2. договору поруки погоджено, що підписанням цього договору поручитель підтверджує, що ознайомлений з текстом договору № 01/03/2021, обсягом зобов`язань (відповідальності) боржника за указаним договором та надає свою згоду на внесення змін до нього, в т.ч. прийняття боржником додаткових зобов`язань (відповідальності) за договором № 01/03/2021 без додаткового повідомлення поручителя, та поширення на них дії цього договору в частині забезпечення їх виконання порукою.

Договір поруки вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками (за наявності) (п. 5.5. договору поруки). Порука за цим договором припиняється через 1 (один) рік з дати укладення цього договору, якщо ТОВ «Союзбудінвест» у цей строк не було пред`явлено до поручителя вимоги про виконання поручителем зобов`язань, забезпечених порукою за цим договором. У випадку пред`явлення ТОВ «Союзбудінвест» до поручителя вимоги у вказаний строк, договір діє до повного виконання зобов`язань за договором № 01/03/2021 та цим договором (п. 5.6. договору поруки).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору № 01/03/2021 позивач перерахував відповідачу 1 фінансову допомогу у загальному розмірі 1 780 000,00 грн, а саме: 30.03.2021 перераховано 1 000 000,00 грн (платіжне доручення № 607 від 30.03.2021); 16.04.2021 перераховано 450 000,00 грн (платіжне доручення № 616 від 16.04.2021); 18.05.2021 перераховано 330 000,00 грн (платіжне доручення № 623 від 18.05.2021).

Обґрунтовуючи вимоги первісного позову, позивач зазначає, що відповідач 1 взятих на себе зобов`язань за договором № 01/03/2021 щодо повернення наданої позивачем фінансової допомоги не виконав, жодних платежів відповідно до умов додаткової угоди № 2 до договору № 01/03/2021 не здійснив, у зв`язку з чим у відповідача 1 утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 1 780 000, 00 грн.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Правовою основою для отримання поворотної фінансової допомоги є договір позики, відносини за яким регулюються статтями 1046 - 1053 ЦК України.

Статтею 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1047 ЦК України закріплено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 525 ЦК України та ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт правомірності вказаного договору встановлено у рішенні Господарського суду Київської області від 18.01.2023, залишеному без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 у справі № 911/2574/22, яким у задоволенні позову ТОВ «Аркадстрой» до ТОВ «Союзбудінвест» про визнання недійсним договору про надання поворотної фінансової допомоги від 29.03.2021 № 01/03/2021 відмовлено. Рішення Господарського суду Київської області від 18.01.2023 є таким, що набрало законної сили та станом на момент ухвалення рішення у справі № 910/11759/22 не оскаржувалось у касаційному порядку, що встановлено судом з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Належних та допустимих доказів відповідно до статей 76, 77 ГПК України на підтвердження повернення ТОВ «Аркадстрой» на користь ТОВ «Союзбудінвест» коштів фінансової допомоги у загальному розмірі 1 780 000, 00 грн у визначених додатковою угодою № 2 від 30.06.2021 до договору № 01/03/2021 порядку та терміни матеріали справи не містять.

За таких обставин колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованих висновків щодо наявності у відповідача 1 перед позивачем заборгованості у розмірі 1 780 000,00 грн.

Крім того, враховуючи неповернення відповідачем 1 коштів фінансової допомоги в установлені сторонами терміни, позивачем нараховано інфляційні втрати у розмірі 388 113,58 грн та 15% річних у розмірі 251 882, 18 грн, які поряд з сумою основного боргу позивач просить суд стягнути солідарно з відповідача 1 як боржника та відповідача 2 як його поручителя на підставі договору поруки.

Заперечуючи проти позовних вимог в частині стягнення 15 % річних та збитків від інфляції відповідачі просили визнати недійсним п. 4.1 договору № 01/03/2021 про надання поворотної фінансової допомоги від 29.03.2021.

ТОВ «Аркадстрой» вказує на невідповідність змісту п. 4.1. договору № 01/03/2021 про надання поворотної фінансової допомоги від 29.03.2021 приписам ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, що в силу положень статей 203, 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним. Так, в оспорюваному пункті договору передбачено нарахування відсотків річних на всю суму фінансової допомоги, а не на прострочену суму. Крім того, в п. 4.1. Договору № 01/03/2021 застосовано термін «відсоток» при визначенні розміру плати за користування чужими коштами, а не «процент», як це передбачено в ст. 625 Цивільного кодексу України. Разом з тим, за доводами ТОВ «Аркадстрой», ст. 625 ЦК України не передбачає використання знаку «%».

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч. 2 ст. 16 ЦК України, до яких, зокрема, відноситься визнання правочину недійсним, відновлення становища, яке існувало до порушення. Аналогічні положення містить ст. 20 ГК України.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України.

Як передбачено в ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як визначено у частинах 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Разом з тим, приписами ч. 3 наведеної статті встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 217 ЦК України визначено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначити в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

За приписами частин 1, 3 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Колегією встановлено та сторонами не заперечується, що при укладенні договору № 01/03/2021 про надання поворотної фінансової допомоги від 29.03.2021 було погоджено його предмет (фінансова допомога), ціну (1 780 000,00 грн) та строк дії (п. 6.1. договору).

Враховуючи приписи ст. 627 ЦК України, суд зазначає, що визначення сторонами умов договору та, зокрема, їх формулювання покладається на розсуд самих сторін, виходячи із принципу свободи договору.

Пунктом 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (ч. 2 ст. 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3% (або інший розмір процентів, встановлений договором) річних від простроченої суми.

В даному випадку, сторони в п. 4.1 договору № 01/03/2021 про надання поворотної фінансової допомоги від 29.03.2021 інший розмір річних, а саме 15% річних від суми фінансової допомоги. Встановлення іншого розміру річних, який крім того, був погоджений сторонами шляхом укладення договору, не суперечить вимогам законодавства, зокрема ст. 627 ЦК України.

Щодо зазначення в пункті договору терміну «відсоток», а не «процент», то колегія суддів зазнача наступне. Академічний тлумачний словник української мови, «відсоток» означає соту частина певного числа, що береться за ціле, за одиницю (позначається знаком %); процент; «процент» означає соту частку числа, яке приймається за ціле, за одиницю (позначається знаком %).

Із наведених визначень понять «відсоток» та «процент» вбачається, що ці поняття за своєю суттю є тотожними та обидва позначаються знаком «%».

Отже, визначення в п. 4.1. договору № 01/03/2021 терміну «відсоток» замість «процент», використання знаку «%» саме по собі не впливає на зміст даного пункту договору та цілі, яких прагнули досягти сторони при його викладенні у тексті договору.

Крім цього, з аналізу судових рішень у справі № 911/2574/22 вбачається, що при зверненні із позовом до ТОВ «Союзбудінвест» про визнання недійсним договору про надання поворотної фінансової допомоги № 01/03/2021 від 29.03.2021 у повному обсязі, ТОВ «Аркадстрой» не посилався на невідповідність п. 4.1. цього договору положенням законодавства та судами у межах вказаної справи встановлено факт правомірності договору № 01/03/2021 в цілому.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову, а отже апеляціна скарга ТОВ «Аркадстрой» не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києві від 20.12.2023 в цій частині - зміні.

Пунктом 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (ч. 2 ст. 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3% (або інший розмір процентів, встановлений договором) річних від простроченої суми.

Так, сторонами договору № 01/03/2021 в п. 4.1. узгоджено, що у разі прострочення повернення отриманої фінансової допомоги проти термінів, зазначених у п. 2.4. договору, ТОВ «Аркадстрой» на вимогу ТОВ «Союзбудінвест» зобов`язаний повернути суму фінансової допомоги з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 15% (п`ятнадцять відсотків) річних від суми фінансової допомоги за кожен день прострочення.

Отже, суд першої інстанції прийшов до правильних висновків, що вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 інфляційних втрат та 3% річних є такими, що заявлені правомірно. При цьому, у даному випадку сторонами внаслідок вільного волевиявлення відповідно до ст. 627 ЦК України визначено у договорі № 01/03/2021 більший розмір процентів річних, аніж передбачений ч. 2 ст. 625 ЦК України, що не суперечить законодавству.

Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 , то колегія суддів відзначає наступне.

Як зазначалося вище, 29.03.2021 між ТОВ «Союзбудінвест», ТОВ «Аркадстрой» (боржник) та ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки, відповідно до п. 1.1. якого поручитель добровільно бере на себе зобов`язання нести відповідальність перед ТОВ «Союзбудінвест» за невиконання або неналежне виконання боржником взятих на себе зобов`язань, що випливають із укладених договору № 01/03/2021 про надання поворотної фінансової допомоги від 29.03.2021, угод, додаткових угод, змін, доповнень та додатків до договору № 01/03/2021, які укладені та/або будуть укладені в майбутньому та є або будуть його невід`ємними частинами.

Згідно з п. 2.1. договору поруки поручитель зобов`язаний виконати зобов`язання, взяті на себе за цим договором, не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги від ТОВ «Союзбудінвест».

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача 2 з вимогою № 61 від 27.07.2022 про виконання зобов`язання з повернення грошових коштів, яку відповідачем 2 отримано 28.07.2022, що підтверджується розпискою останнього на указаній вимозі.

Відповідач-2, у свою чергу, вказував на відсутність жодних зобов`язань перед позивачем за договором поруки, у зв`язку не зверненням позивачем із вимогою про виконання забезпечених порукою зобов`язань протягом одного року з дня укладення договору поруки, як це визначено у п. 5.6. вказаного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Частинами 1-2 ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання. Підставою поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Таким чином, при солідарному обов`язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред`явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред`явити вимогу до іншого солідарного боржника.

Обсяг відповідальності поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини 1, 2 ст. 553 ЦК України).

Разом з тим, за положеннями частин 1-4 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не погодився забезпечувати виконання зобов`язання іншим боржником у договорі поруки чи при переведенні боргу. Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що договір поруки укладено 29.03.2021, а відповідно до умов п. 5.6., порука за цим договором припиняється через 1 рік з дати його укладення, за умови, якщо в цей строк ТОВ «Союзбудінвест» не було пред`явлено до поручителя вимоги про виконання поручителем зобов`язань, забезпечених порукою.

Так, вимогу ТОВ «Союзбудінвест» до поручителя пред`явлено у липні 2022 року, тобто у строк більше ніж 1 рік з дати укладення договору поруки.

Водночас, суд першої інстанції зазначив, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX було доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, зокрема, пунктом 19 такого змісту «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

Строки, встановлені статтею 559 ЦК України є присічними (преклюзивними), тобто, їх закінчення є підставою для припинення поруки. Водночас, тривалість визначених ст. 559 цього Кодексу строків продовжена Законом № 2120-IX.

Тобто, якщо строк закінчення поруки, встановлений договором поруки, припадає на 24.02.2022 або на час воєнного, надзвичайного стану, то строк дії поруки продовжується до першого робочого дня після закінчення періоду дії в Україні воєнного, надзвичайного стану.

Отже, оскільки в період дії поруки за укладеним між сторонами первісного позову договором поруки було введено воєнний стан, відповідно, строк поруки за цим договором продовжено відповідно до п. 19 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов висновку, що у даному випадку ОСОБА_1 має відповідати з ТОВ «Аркадстрой» за невиконання грошових зобов`язань перед позивачем за договором № 01/03/2021 про надання поворотної фінансової допомоги від 29.03.2021 солідарно.

Заперечуючи проти вказаного висновку суду першої інстанції, апелянт - ОСОБА_1 зазначає, що здійснюючи аналіз статтей вказаних в пункті 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (в редакції чинній станом на 27-28.07.2022) вбачається, що останні стосуються питання позовної давності та її строків, а також їх продовження на строк дії в Україні воєнного, надзвичайного стану, і жодним чином не стосуються зобов`язань за договорами, строки по яким закінчилися, і вони є припиненими.

В силу положень ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Оскільки, згідно із п. 5.6 договору поруки, порука припиняється через 1 (один) рік з дати укладення договору, та враховуючи те, що у зазначений строк позивач не пред`явив вимоги до поручителя, порука є припиненою.

Колегія суддів частково погоджується із доводами ОСОБА_1 з огляду на наступне.

Внаслідок закріплення пункту 19 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України (в редакції станом на 27-28.07.2022) законодавець передбачив продовження окремих строків на час дії воєнного стану.

Так, статтями 257-259, 681, 728, абз. 2 ч. 4 ст. 362, ч. 1 ст. 786 та ч. 2 ст. 1293 ЦК України дійсно передбачено продовження загальних та спеціальних строків позовної давності. Натомість, абз. 2 ч. 2 ст. 362 ЦК України встановлений строк здійснення переважного права, а ч. 4 ст. 559 ЦК України закінчення строку поруки, у разі не встановлення його у договорі.

Таким чином, твердження ОСОБА_1 , що пунктом 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено продовження у період дії в Україні воєнного, надзвичайного строку лише строків позовної давності є необґрунтованим.

Водночас, частиною 4 ст. 559 ЦК України законодавчо встановлено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя.

Як зазначалося вище, відповідно до п. 5.6 договору поруки, порука за цим договором припиняється через 1 (один) рік з дати укладення цього договору, якщо ТОВ «Союзбудінвест» у цей строк не було пред`явлено вимоги до поручителя.

Ні ст. 559 ЦК України, ні пункт 19 «Прикінцевих та перехідних положення» ЦК України не містять підстави зміни та/або продовження строку поруки, який був встановлений договором.

Як встановлено колегією суддів, у вказаний строк (1 рік) позивач вимогу до поручителя не направляв. З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Союзбудінвест» направив до ОСОБА_1 вимогу про сплату заборгованості лише 27.08.2022, тобто зі спливом строк поруки встановленого договором.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із доводами апелянта - ОСОБА_1 , порука згідно договору поруки від 29.03.2021 є припиненою.

Беручи до уваги викладене, апеляційний суд зазначає, що висновки суду першої інстанції, про солідарне стягнення з ОСОБА_1 1 780 000, 00 грн. боргу, 51 990, 24 грн. інфляційних втрат та 73 394, 51 грн. 15% річних є необґрунтованими, а тому позовні вимоги до ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Відповідно до частин 1, 4 статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркадстрой» не підлягає задоволенню, натомість апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2023 у справі № 910/11759/22 в частині задоволених позовних вимог до ОСОБА_1 підлягає скасуванню та прийняттю в цій частині нового рішення, про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркадстрой» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2023 у справі № 910/11759/22 залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2023 у справі № 910/11759/22 задовольнити.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2023 у справі № 910/11759/22 в частині задоволених позовних вимог до ОСОБА_1 скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення Господарського суу міста Києва від 20.12.2023 у справі № 910/11759/22 залишити без змін.

4. Резолютивну частину рішення викласти у наступній редакції:

« Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркадстрой» (вул. Шовковична, буд. 42/44, офіс LL2-B, м. Київ, 01024; ідентифікаційний код 42104905) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзбудінвест» (вул. Промислова, 4, оф. прим. 44, м. Вишгород, Київської області, 07301; ідентифікаційний код 41656366) 1 780 000, 00 грн боргу, 51 990, 24 грн., інфляційних втрат та 73 394, 51 грн 15% річних, 28 580, 78 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції. В іншій частині вимог первісного позову відмовити.

У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ».

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзбудінвест» (вул. Промислова, 4, оф. прим. 44, м. Вишгород, Київської області, 07301; ідентифікаційний код 41656366) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 42 871, 36 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.

6. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

7. Матеріали справи № 910/11759/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Коротун

О.М. Гаврилюк

Дата складення повного тексту 27.06.2024