ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Справа №1- 1068/2010

15 жовтня 2010 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

 головуючої - судді Сировєтнік Т.І.

при секретарі – Махлай К.М.  

з участю прокурора -  Новосел Р.І.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м. Кременчуці кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Погреби Глобинського району Полтавської області, громадянин України, українця, освіта середня спеціальна, одружений, працює за домовленістю, проживаєАДРЕСА_1 раніше судимий 02.12.2009 року Автозаводським райсудом м. Кременчука за ч.1 ст.186 КК України  до 120 годин громадських робіт, покарання відбув,

    в скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України,

В с т а н о в и в :

Згідно рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука за №2-3752 від 14.09.2009 року ОСОБА_1 зобов’язаний сплачувати аліменти на утримання своїх дітей: доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, в розмірі 1/8 частини з усіх видів заробітку до досягнення дитиною повноліття починаючи з 07.07.2009 року,  сина ОСОБА_3ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, в розмірі 1/8 частини з усіх видів заробітку до досягнення дитиною повноліття починаючи з 07.07.2009 року, доньки ОСОБА_4ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, в розмірі 1/8 частини з усіх видів заробітку до досягнення дитиною повноліття починаючи з 07.07.2009 року. Оскільки діти утримуються в Кременчуцькій школі-інтернаті ім. Макаренка, то відповідно до ст.193 Сімейного Кодексу України аліменти необхідно перераховувати на особистий рахунок кожного з дітей у відділенні Державного ощадного банку України.  

Достовірно знаючи про винесене судом рішення, ОСОБА_1 злісно ухиляється від сплати аліментів на утримання дітей: на попередження державного виконавця не реагує, про місце роботи не повідомляє, матеріальної допомоги на утримання дітей не надає. Станом на 01.08.2010 року заборгованість по аліментам складає 10752,27 грн., що складає 12 місяців 25 днів.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину в скоєні інкримінуємого йому злочину визнав повністю, підтвердивши факт злісного ухилення від сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей, неявку на виклики державного виконавця, неповідомлення про зміну місця проживання та роботи, аліменти не сплачував, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Крім повного визнання вина підсудного підтверджується зібраними письмовими доказами – матеріалами кримінальної справи у їх сукупності, які не оспорювалися підсудним.

 Враховуючи показання підсудного, суд знаходить, що він правильно розуміє обставини справи, і суд не має сумнівів в добровільності та істинності його позиції, яка ним не оспорюється, тому відповідно до ч.3 ст.299 КПК України суд досліджував докази в скороченому порядку.

Наведені докази є належними, допустимими, достовірними та достатніми для визнання підсудного винним у вчиненні встановленого судом злочину.

Тому, умисні дії ОСОБА_1, виражені в злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду аліментів на утримання дитини, суд кваліфікує за ч.1 ст.164  КК України.

Обговорюючи питання про призначення підсудному покарання, суд враховує тяжкість скоєного злочину, який є злочином невеликої тяжкості, особу підсудного, який є працездатним, раніше судимим, працює за домовленістю, посередньо характеризується за місцем проживання, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання підсудного обставини.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудному, суд вважає скоєння злочину вперше, повне визнання своєї вини, щире каяття в скоєному.

 Обставин, що обтяжують покарання підсудного, суд не знаходить.  

 За висновком ЛКК підсудний в лікуванні від алкоголізму та наркоманії не потребує.

                 На підставі вище викладеного суд доходить до висновку про достатність виправлення та перевиховання підсудного без ізоляції його від суспільства, застосувавши йому покарання у вигляді обмеження волі на строк в межах санкції статті, за якою його визнано винним, та звільнивши його від відбування покарання на підставі ст. 75  КК України з іспитовим строком, поклавши передбачені ст.76  КК України обов’язки.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд –

З А С У Д И В  :

            ОСОБА_1 визнати винним за ч. 1 ст. 164 КК України, призначивши покарання у вигляді 1 року обмеження волі.

 На підставі  ст.75  КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, поклавши на нього згідно ст. 76  КК України обов’язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи  .

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком чинності залишити підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області на протязі 15 діб через Автозаводський райсуд м. Кременчука .  

СУДДЯ: