Справа № 463/7260/23

Провадження № 2/463/323/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 року                                Личаківський районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді                                        Гирич С. В.

з участю секретаря судового засідання                Назара Р.М.

позивача                                                 ОСОБА_1

представника позивача                                 ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові у режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення коштів в розмірі 34 025,63 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що сторони 30 червня 2024 року уклали договір оренди приміщення №1 між ОСОБА_3 (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар). За договором орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування ( оренду) нежитлове приміщення за адресою : АДРЕСА_1 , за загальною площею 98,7 кв. м. Строк оренди один рік з дня підписання сторонами Акту прийому-передачі. Згідно з квитанціями від 29.06.2023 року та 30.06.2023 року на користь ОСОБА_3 були сплачені кошти в розмірі, відповідно, 5 125 грн. 63 коп. та 28 900 грн. (разом на суму 34 025 грн. 63 коп.), що становить оплату за перший та останній місяць оренди згідно з договором. Після підписання Акту прийому-передачі ОСОБА_1 викликав майстрів, які повинні були оглянути приміщення для розміщення у ньому обладнання, які зауважили неналежний санітарний стан стін приміщення, який не дозволяє використовувати його за необхідним орендарю призначенням.

10.07.2023 року на адресу ОСОБА_3 рекомендованим листом (трекінг-номер відправлення 7906170066914) була надіслана заява про повернення коштів, в якій ОСОБА_1 просив достроково розірвати договір оренди приміщення № 1 від 30.06.2023 року на підставі п. 9.3. договору і повернути на розрахунковий рахунок орендаря раніше внесений гарантійний платіж у розмірі 17 000 грн., оскільки приміщення не відповідає санітарним нормам для здійснення підприємницької діяльності. Також просив підписати акт повернення-передання приміщення. Вказаний рекомендований лист був вручений відповідачці особисто 20.07.2023 року згідно із даними трекінгу відправлень на сайті Укрпошти. Відповідно до п. 9.3 договору договір оренди між сторонами розірваний з 10.08.2023 року. При цьому орендар не використовував орендоване приміщення та, відповідно, йому не надавались комунальні послуги, що не заперечується відповідачем, оскільки ним не виставлено позивачу рахунок за використання комунальних послуг, як це передбачено п. 4.2 договору.

Оскільки відповідачка в позасудовому порядку кошти не повертає, тому позивач змушений звернутись із позовом до суду.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 11 жовтня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито позовне провадження, надано відповідачу строк на подання відзиву.

До суду поступив відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що в матеріалах справи не міститься доказів про те, що орендодавцем був скерований лист орендарю про те, що кошти які необхідно б було перерахувати на інший рахунок, а не той, що міститься у договорі. А також, якщо дослідити подані позивачем копії квитанцій, які містяться в матеріалах справи, то вони не можуть бути доказом, перерахування коштів за договором №1.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що наведені обставини не спростовано, так як обидва платежі здійснено одному і тому ж одержувачу, який вказаний у договорі оренди приміщення – ОСОБА_4 . Один платіж – на її картковий рахунок, інший – на розрахунковий, який зазначений у реквізитах договору.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, дав пояснення аналогічні наведеним у позовній заяві.

Відповідач в судові засідання не з`явився повторно, явку свого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, відзиву на позов не подав.

Суд вважає, що слід розглянути справу у відсутності відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача та позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши представлені по справі докази та оцінивши їх в сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що сторони 30 червня 2024 року уклали договір оренди приміщення №1 між ОСОБА_3 (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар). За договором орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування ( оренду) нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , за загальною площею 98,7 кв.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої, другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Правові наслідки зміни або розірвання договору передбачені статтею 653 ЦК України. Так, у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто зобов`язання сторін договору найму (оренди) припиняються (ч. 2 ст. 653 ЦКУ) за загальним правилом із дати досягнення угоди про розірвання договору, якщо інше не передбачено договором. Водночас інший порядок може бути прописано в договорі або законі.

Відповідно до ст. 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з ч.1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У разі порушення зобов`язання згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З позовної заяви вбачається, що відповідач порушив умови договору, вказані обставини не спростував, доводи позивача не заперечив.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач не дотримався умов зобов`язання, а тому суд приходить до переконання, що позовні вимоги є підставними, у зв`язку із чим слід стягнути з відповідача одержані кошти.

Як вбачається із заяви про повернення коштів, в якій ОСОБА_1 просив достроково розірвати договір оренди приміщення № 1 від 30.06.2023 року на підставі п. 9.3. договору і повернути на розрахунковий рахунок орендаря раніше внесений гарантійний платіж у розмірі 17 000 грн., оскільки приміщення не відповідає санітарним нормам для здійснення підприємницької діяльності. Проте з пояснення позивача вбачається, що відповідач на вказану вимогу не відреагував, кошти не повернув.

Таким чином, з врахуванням наданих представником позивача пояснень та наданих доказів, суд приходить до переконання про підставіть позовних вимог про стягнення з відповідача коштів, отриманих за договором оренди приміщення №1.

Окрім цього, у відповідності до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати, які складаються із судового збору та витрат на правничу допомогу пропорційно до задоволеної частки позовних вимог.

Керуючись ст.ст.2, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 34 025,63 грн (тридцять чотири тисячі двадцять п`ять гривень шістдесят три копійки).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 073,6 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок)

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного тексту судового рішення – 30 квітня 2024 року.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

                       Суддя:                                                Гирич С. В.