ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

26 червня 2024 року м. ДніпроСправа № 360/450/24

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича про відмову у прийнятті відзиву на позовну заяву у справі за позовною заявою адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,              

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі – відповідач), в якому просить:

-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо здійснення розрахунку розміру пенсії позивача без врахування ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та незарахування до загального страхового стажу періоду роботи з 29.12.1994 по 14.02.1995 слюсарем і до пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею періодів роботи з 01.03.1995 по 17.04.1995 – учнем гірника підземного з повним робочим днем під землею, з 18.04.1995 по 05.12.1995 – гірником підземним з повним робочим днем під землею, з 06.12.1995 по 05.09.1999 – машиністом підіймальних машин з повним робочим днем під землею, з 06.09.1999 по 20.01.2000 – навчання за фахом «Підземний електрослюсар», з 21.01.2000 по 19.01.2007 – електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею; з 07.10.2019 по 28.03.2024– електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до загального страхового стажу позивача періоду роботи з 29.12.1994 по 14.02.1995 слюсарем і до пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею періодів роботи з 01.03.1995 по 17.04.1995 – учнем гірника підземного з повним робочим днем під землею, з 18.04.1995 по 05.12.1995 – гірником підземним з повним робочим днем під землею, з 06.12.1995 по 05.09.1999 – машиністом підіймальних машин з повним робочим днем під землею, з 06.09.1999 по 20.01.2000 – навчання за фахом «Підземний електрослюсар», з 21.01.2000 по 19.01.2007 – електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею; з 07.10.2019 по 28.03.2024– електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею, здійснивши перерахунок пенсії з врахуванням ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з дати її призначення, тобто з 02.01.2024.

Ухвалою суду від 09.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

18.06.2024 на офіційну електронну адресу суду від відповідача надійшов відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Адвокат позивача 19.06.2024 подав до суду клопотання, в якому просив суд відмовити відповідачу у прийнятті відзиву відповідача на позовну заяву та невраховувати його при ухваленні рішення в зв`язку з його поданням з порушенням встановлених процесуальних строків.

Розглянувши клопотання адвоката Галкіна В.Л. про відмову у прийнятті відзиву на позовну заяву, суд враховує наступне.

Згідно з частиною першою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Пунктом 2 частини четвертої статті 162 КАС України визначено, що до відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

Згідно довідки, сформованою ЄСІТС ухвала від 09.05.2024 була доставлена в електронний кабінет відповідача 09.05.2024, тобто представник відповідача мав подати відзив на позовну заяву разом з усіма витребуваними документами по 24.05.2025 включно.

Від представника відповідача відзив на позовну заяву разом з усіма документами надійшов до суду через електронний суд та був зареєстрований в КП «ДСС» 18 червня 2024 року. Дані документи були сформовані в системі «Електронний суд» 17.06.2024.

Під час вирішення клопотання суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 16.02.2023 у справі № 580/5209/22 та від 28.02.2023 у справі №260/1322/21, в яких зазначив, що застосовуючи процесуальні норми суди мають керуватися принципом розумності, відповідно до якого застосування цих норм має бути спрямованим на досягнення легітимної мети, уникаючи надмірного формалізму, що може порушувати право особи на доступ до суду.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Belesand Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).

При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Perezde Rada Cavanilles v. Spain»).

Отже, при застосуванні процесуальних норм належить уникати надмірного формалізму, що може призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.

Про вказане зазначала і Велика Палата Верховного Суду у постановах від 15.01.2020 у справі № 145/1330/17 та від 30.09.2020 у справі № 9901/144/20.

Крім того, суд зауважує, що однією з основних засад судочинства в Україні є принцип змагальності сторін.

Водночас, надто суворе трактування судом адміністративно-процесуальних правил в даному випадку та повернення відзиву на позов з формальних підстав, може призвести до порушення принципу змагальності сторін та позбавлення відповідача можливості надати свої заперечення (міркування) щодо суті спору, що є неспівмірним допущеному порушенню.

Отже, з метою дотримання принципу змагальності сторін, з урахуванням вищенаведених висновків суду, а також враховуючи, що додані відповідачем до відзиву докази стосуються предмету розгляду даної справи та несуттєвого порушення строку подання відзиву на позовну заяву, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про відмову у прийнятті відзиву на позовну заяву.

Керуючись статтями 9, 48, 162, 241, 243, 248, 256, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича про відмову у прийнятті відзиву на позовну заяву у справі за позовом адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії  відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу суду можуть бути зазначені в апеляційній скарзі на рішення суду за наслідками розгляду справи по суті.     

Суддя Н.М. Басова