Єдиний унікальний номер № 333/5623/24

Провадження № 2-о/333/366/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2024 року                                                         м. Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Ходька В.М., за участі секретаря судового засідання Крамаренко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Комунарський відділдержавної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, за відсутності учасників справи, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті її сина – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території України, з метою реєстрації його смерті уповноваженими органами України.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За таких обставин, враховуючи положення ч.ч.1, 3 ст.223 та ч.2 ст.247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового засідання технічними засобами у відсутності учасників справи на підставі доказів, які є в матеріалах справи.

Суд дослідивши надані письмові докази в їх сукупності, вважає вимоги заяви обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Частиною 2 статті 49 ЦК України передбачено, що актами цивільного стану є, серед іншого, смерть фізичної особи, а згідно з положеннями частини 3 і 4 цієї ж статті, смерть фізичної особи підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст.ст.315, 317 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті. Заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.

Судом встановлено, що заявник є матір`ю ОСОБА_2 , що підтверджується: свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 09.03.1989 (запис №445).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , помер, що підтверджується медичним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 19.12.2023 Державною бюджетною установою охорони здоров`я Республіки Крим «Кримське республіканське бюро судово-медичної експертизи»; копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 19 грудня 2023 року, яке видано (рос.) «Бахчисарайским районным отделом ЗАГС Департамента ЗАГС Министерства юстиции Республики Крым»; довідкою про смерть № С-02572, виданою 19.12.2023 Бахчисарайським районним відділом запису актів громадянського стану Міністерства юстиції Республіки Крим. Причиною смерті зазначено недостатність лівого шлуночка, кардіоміопатія.

Підрозділом 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року № 52/5 (зі змінами) передбачено, що підставою для державної реєстрації смерті є: лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о); фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о); лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; рішення суду про оголошення особи померлою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням не судових та судових органів; повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Таким чином, діюче законодавство України передбачає державну реєстрацію факту смерті або на підставі лікарського свідоцтва про смерть, або на підставі рішення суду. При цьому видача лікарського свідоцтва про смерть заочно, тобто без встановлення лікарем факту смерті, забороняється.

Враховуючи викладене, єдиною підставою для державної реєстрації смерті в даних випадках є рішення суду про встановлення факту смерті.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією", вся територія Автономної Республіки Кримвизнана тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.

Частиною 2 статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" передбачено, що Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими Російською Федерацією з 20 лютого 2014 року.

Згідно положень ст. 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.07.2014 № 1207-VII (далі Закон № 1207-VII) будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, що створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону № 1207-VII Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Тому у зв`язку з тим, що смерть ОСОБА_2 настала в селі Табачне, Бахчисарайського району, АР Крим, на території якого нині жодний орган державної влади України не працює, суд погоджується із тим, що отримати свідоцтво про смерть встановленого зразка і виданого компетентним органом державної влади України є неможливим.

Відповідно до ст.ст.3, 8, 9 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані "намібійські винятки", згідно яких, якщо невизнання документів, виданих окупаційною владою, веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян, такі документи повинні визнаватися. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії" зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але "у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів".

Таким чином, медичне свідоцтво про смерть, видане органом окупаційної адміністрації Російської Федерації, суд приймає як доказ з урахуванням Закону № 1207-VII, оскільки воно містить фактичні дані, які відповідно до ст. 76 ЦПК України підтверджують вимоги заявника про встановлення факту смерті ОСОБА_2 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 81, 89, 259, 263-265, 268, 293, 315, 317, 319 ЦПК України, ст. 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті – задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у селі Табачне, Бахчисарайського району, Автономної Республіки Крим, Україна.

Рішення суду підлягає негайному виконанню, оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд міста Запоріжжя, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа – Комунарський відділдержавної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)місцезнаходження: вул. Ситова, буд. 11, м. Запоріжжя, 69104; ЄДРПОУ 04593296.

Повний текст рішення складено 26 червня 2024 року.

Суддя                                                                                 В.М. Ходько