ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2024 р.                                                        Справа №907/268/22

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді                                                                      Орищин Г.В.,

суддів                                                                                          Галушко Н.А.,

                                                                                                    Желіка М.Б.,

секретар судового засідання Хом`як Х.А.

розглянув апеляційну скаргу Міністерства економіки України від 13.12.2022 (за вих. №2431-05/276)

на окрему ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 25.11.2022, яку надіслано до Міністерства економіки України

у справі № 907/268/22

за позовом Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, смт. Середнє Закарпатської області,

до відповідача Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, м. Ужгород,

за участю:

прокурора - Закарпатської обласної прокуратури, що діє в інтересах держави в особі відповідача Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - 1 Державного підприємства "Червона зірка", с. Кибляри Ужгородського району Закарпатської області,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - 2 Міністерства економіки України, м. Київ,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - 3 Фонду державного майна України, м. Київ

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

за участю представників:

прокурор – Виницька Л.М.

від позивача – Завада Т.Р.

від відповідача – не з`явились

від третьої особи 1 – не з`явились

від третьої особи 2 – Колода Є.Г. (в режимі відеоконференції)

від третьої особи 3 – не з`явились

16 травня 2022 Середнянська селищна рада Ужгородського району Закарпатської області (далі Середнянська селищна рада) вважаючи, що Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області (далі ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області) не виконує свої визначені законом повноваження та припускається бездіяльності, звернулася до Господарського суду Закарпатської області з позовом про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Господарський суд Закарпатської області в рішенні від 25.11.2022 у справі № 907/268/22 позовні вимоги Середнянської селищної ради задоволив частково;

-          визнав протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області щодо неприйняття рішення про припинення належного ДП «ЧЕРВОНА ЗІРКА» (код ЄДРПОУ 00413831) права постійного користування земельною ділянкою площею 1627 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування, яка перебуває у постійному користуванні згідно державного акта на право постійного користування землею Серії ЗК № 012-00051, зареєстрованому в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 41 та яку надано у постійне користування для сільськогосподарського використання відповідно до рішення Пацканівської сільської ради народних депутатів від « 29» квітня 1992 року № 11 та передачу вказаної земельної ділянки до земель запасу Середнянської селищної ради у зв`язку із прийняттям рішення про припинення права постійного користування;

-          зобов`язав Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області прийняти рішення про припинення належного ДП «ЧЕРВОНА ЗІРКА» (код ЄДРПОУ 00413831) права постійного користування земельною ділянкою площею 1627 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування, яка перебуває у постійному користуванні згідно державного акта на право постійного користування землею Серії ЗК № 012-00051, зареєстрованому в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 41 та яку надано у постійне користування для сільськогосподарського використання відповідно до рішення Пацканівської сільської ради народних депутатів від « 29» квітня 1992 року № 11, а також передати земельні ділянки державної власності, які знаходяться у межах плану землекористування згідно державного акта на право постійного користування землею Серії ЗК № 012-00051, та які є сформованими як об`єкти цивільних прав і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, за їх кадастровими номерами відповідно до приписів ст. 117 Земельного кодексу України - до земель запасу Середнянської селищної ради;

- визнав протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області щодо неприйняття рішення про припинення належного ДП «ЧЕРВОНА ЗІРКА» (код ЄДРПОУ 00413831) права постійного користування земельною ділянкою площею 2805 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування, яка перебуває у постійному користуванні згідно державного акта на право постійного користування землею Серії ЗК № 012-00052, зареєстрованому в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №1 та яку надано у постійне користування для сільськогосподарського використання відповідно до рішення Киблярівської сільської ради народних депутатів від « 17» вересня 1992 року №15 та передачу вказаної земельної ділянки до земель запасу Середнянської селищної ради у зв`язку із прийняттям рішення про припинення права постійного користування;

- зобов`язав Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області (Код ЄДРПОУ 39766716, Адреса: 88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, ПЛОЩА НАРОДНА, будинок 4) прийняти рішення про припинення належного ДП «ЧЕРВОНА ЗІРКА» (код ЄДРПОУ 00413831) права постійного користування земельною ділянкою площею 2805 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування, яка перебуває у постійному користуванні згідно державного акта на право постійного користування землею Серії ЗК № 012-00052, зареєстрованому в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №1 та яку надано у постійне користування для сільськогосподарського використання відповідно до рішення Киблярівської сільської ради народних депутатів від « 17» вересня 1992 року №15, а також передати земельні ділянки державної власності, які знаходяться у межах плану землекористування згідно державного акта на право постійного користування землею Серії ЗК № 012-00052, та які є сформованими як об`єкти цивільних прав і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, до земель запасу Середнянської селищної ради.

- відмовив в задоволенні іншої частини позовних вимог стосовно передачі до земель запасу Середнянської селищної ради земель державної власності, право власності держави на які не зареєстровані у Державному земельному кадастрі, включно із земельними ділянками під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна Державного підприємства «Червона зірка», право на які переходить до територіальних громад автоматично;

- судові витрати поклав на відповідача.

Розглядаючи цю справу, Господарський суд Закарпатської області, серед іншого, встановив, що Міністерство економіки України (далі Мінекономіки), за чинності Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», не погоджувало ліквідатору Дідичу М. А. перелік об`єктів ліквідаційної маси майна банкрута ДП «Червона Зірка», відтак, Мінекономіки діяло всупереч вимог вказаного Закону, не вживало заходів до відновлення платоспроможності боржника підчас його санації, а з часу визнання його банкрутом, не сприяло здійсненню ліквідаційної процедури у строки, що визначені законом через непогодження складу ліквідаційної маси банкрута та нездійснення інших правомочностей.

Обставини у цій справі вказують на те, що держава в особі Мінекономіки не виконує свої обов`язки щодо формування та реалізації у своїй практичній діяльності державної політики економічного і соціального розвитку територій (територіальних громад), управління об`єктами державної власності. До компетенції Мінекономіки належать і повноваження щодо контролю передачі (повернення) державі в особі Держгеокадастру для подальшого використання спірного майнового активу в економічній сфері сільськогосподарського обороту, зокрема - земельних ділянок площею понад 4,2 тис.га, які належали банкруту ДП «Червона зірка» на праві постійного користування, балансоутримувачем яких був банкрут.

В межах такого контролю, як учасник справи про банкрутство та особа, якій відповідно до закону належить право дорадчого голосу в комітеті кредиторів банкрута, Мінекономіки мав (і на час провадження у цій справі) можливість ініціювати ці питання під час розгляду справи про банкрутство, вимагати від ліквідатора вчинити певні дії щодо повернення державі як власнику, земельних ділянок, що є майном, яке не включається до ліквідаційної маси тощо.

Однак, як встановлено судом і підтверджено ліквідатором Дідичем О.А., від нього ні Мінекономіки, як орган уповноважений державою управляти майном, ні Держгеокадастр, як розпорядник земель державної власності, ні будь-який інший державний орган, не вимагали передати (повернути) землі державної власності після припинення у процедурах банкрутства їх використання ДП «Червона зірка».

Вказані обставини слугували для суду підставою для постановлення щодо Міністерства економіки України 25.11.2022 окремої ухвали, яку надіслано до Міністерства економіки України з метою повідомлення про недоліки в роботі та вжиття заходів загального характеру в організації роботи органу аби запобігти їх повторенню в майбутньому, зокрема в роботі з державними підприємствами-банкрутами, щодо яких введено судову процедуру ліквідації, та які в силу закону припиняють свою діяльність, у тому числі й використання земельних ділянок, що знаходяться в їх постійному користуванні, а також реалізації прав територіальних громад на землі, що вважаються землями комунальної власності, сприянню наведення відповідного правопорядку в діяльності органу, уповноваженого управляти державним майном підприємств.

Не погодившись із окремою ухвалою суду від 25.11.2022 у цій справі Міністерство економіки України оскаржило її в апеляційному порядку, надіславши 16.12.2022 на адресу Західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, як на підставу для скасування оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду, покликалося на таке:

-           оскаржувана окрема ухвала є формальною за змістом та не містить конкретних і реальних для виконання вказівок. Для встановлення протиправності дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень потрібно з`ясувати які дії відповідно до закону він мав вчинити, проте не вчинив, чи яке рішення повинен був прийняти, але не прийняв. Натомість, суд в окремій ухвалі не навів жодного мотиву щодо дій, які мало вчинити Мінекономіки у цій справі, проте не вчинило та які саме обов`язки вимог ухвал суду у справі № 907/268/22 Мінекономіки не виконало, як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору;

-          суд, перевіряючи дії Мінекономіки на відповідність вимог Кодексу України з процедур банкрутства не мав права втручатися у дискрецію Мінекономіки за наявними підставами, зазначеними у позовній заяві у цій справі, оскільки права та обов`язки Мінекономіки у справі про банкрутство поза межами перевірки прав та охоронюваних законом інтересів Мінекономіки;

-          Кодекс процедур банкрутства, норми якого мають пріоритет у застосуванні над нормами Закону України «Про об`єкти державної власності» не містять положень щодо обов`язку Мінекономіки погоджувати ліквідатору перелік ліквідаційної маси майна банкрута. Відповідно, в окремій ухвалі не правильно застосовано норми матеріального права щодо пріоритетності норм спеціальних законодавчих актів. Водночас, апелянт зазначає, що за результатами розгляду листа ліквідатора від 19.02.2021 Мінекономіки листом від 22.03.2021 надало зауваження до переліку ліквідаційної маси майна банкрута, які ліквідатором Дідичем М.А. не були усунуті. Відтак, покликання суду на бездіяльність Мінекономіки та не погодження переліку ліквідаційної маси майна банкрута не відповідають дійсності та не підтверджуються жодним доказом.

Скориставшись своїм правом, наданим ст. 263 ГПК України, позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив доводи апелянта та вказав, що із системного аналізу відповідних норм випливає, що Мінекономіки, як уповноважений орган, зобов`язаний здійснювати погодження переліку ліквідаційної маси підприємства-банкрута, оскільки таке його повноваження передбачене нормами відповідного Закону та не входить в обсяг управлінських функцій підприємства-банкрута, а входить в обсяг функцій органу, що уповноважений здійснювати управління державним майном. Доводи Мінекономіки про відсутність такого обов`язку не відповідають об`єктивній дійсності, оскільки нормами законодавства чітко визначено обов`язок погоджувати перелік ліквідаційної маси, а суд першої інстанції, постановляючи окрему ухвалу прямо вказав на цей обов`язок та норму права, яка його обумовлює.

Третя особа -3 також подала відзив на апеляційну скаргу, в якому підтримала доводи апелянта та вказала, що в силу положень статей 19 та 124 Конституції України, а також норм Господарського процесуального кодексу України щодо компетенції суду, суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу. Таким чином, суд не мав права втручатися в дискрецію Міністерства економіки України. З огляду на вказане просив задоволити вимоги апеляційної скарги Мінекономіки та скасувати оскаржувану окрему ухвалу місцевого господарського суду.

Процесуальний хід розгляду вказаної апеляційної скарги відображено у відповідних ухвалах Західного апеляційного господарського суду. За клопотанням представників відповідача та третіх осіб, розгляд справи відбувався в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Водночас, Міністерство економіки України, Закарпатська обласна прокуратура та Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області не погодились з ухваленим 25.11.2022 рішенням місцевого господарського суду та звернулися до Західного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.

Розглянувши апеляційні скарги Заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури, Міністерства економіки України та Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Західний апеляційний господарський суд 24.08.2023 прийняв постанову, в якій відмовив задоволенні вимог вказаних апеляційних скарг; рішення Господарського суду Закарпатської області від 25.11.2022 у цій справі залишив без змін.

Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, заступник керівника Львівської обласної прокуратури та Міністерство економіки України оскаржили постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.08.2023 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 25.11.2022 у цій справі в касаційному порядку.

9 жовтня 2023 року на електронну адресу Західного апеляційного господарського суду надійшла ухвала Верховного Суду про відкриття касаційного провадження у справі № 907/268/22 та витребування матеріалів вказаної справи.

Відтак, з огляду на положення  п. 17.12 розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд 02.11.2023 постановив ухвалу про зупинення апеляційного провадження з розгляду апеляційної скарги Міністерства економіки України на окрему ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 25.11.2022, яку надіслано до Міністерства економіки України, до повернення на адресу Західного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 907/268/22.

12 грудня 2023 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалив постанову, якою касаційні скарги Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, заступника керівника Львівської обласної прокуратури, Міністерства економіки України задоволив частково; постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.08.2023 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 25.11.2022 у справі № 907/268/22 скасував; означену справу направив на новий розгляд до Господарського суду Закарпатської області.

3 травня 2024 року на електронну адресу Західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про поновлення апеляційного провадження у справі №907/268/22 з розгляду апеляційної скарги Міністерства економіки України на окрему ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 25.11.2022, яку надіслано до Міністерства економіки України.

13.05.2024 Західний апеляційний господарський суд постановив ухвалу про поновлення провадження у справі №907/268/22 з розгляду апеляційної скарги Міністерства економіки України на окрему ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 25.11.2022, яку надіслано до Міністерства економіки України; розгляд справи призначено на 13.06.2024.

В дане судове засідання в приміщення суду прибули прокурор та представник позивача, на зв`язок із судом вийшов представник апелянта, які підтримали свої доводи та міркування, висловлені у попередніх судових засіданнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи, наведені сторонами в їх процесуальних документах, з огляду на ту обставину, що постановою Верховного суду від 12.12.2023 скасовано рішення Господарського суду Закарпатської області від 25.11.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.08.2023 у даній справі, судова колегія не вбачає підстав для постановлення та скерування окремої ухвали до Міністерства економіки України, відтак оскаржувана окрема ухвала Господарського суду Закарпатської області від 25.11.2022, яку скеровано до Міністерства економіки України, підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 269, 271, 275, 277, 282-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства економіки України задоволити.

Окрему ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 25.11.2022, скеровану до Міністерства економіки України у справі № 907/268/22 скасувати.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.

Справу повернути в Господарський суд Закарпатської  області.

повний текст постанови складено 24.06.2024

Головуючий суддя                                                  Г.В. Орищин

суддя                                                                                Н.А. Галушко

суддя                                                                                М.Б. Желік