РІШЕННЯ справа № 2-1045/2007р.
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2007року Галицький районний суд м. Львова
у складі: головуючої судді Шумської Н.Л.
при секретарі Бляхарській Л.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом
ОСОБА_1до ОСОБА_2про відшкодування шкоди внаслідок ДТП, суд-
встановив:
Позивач звернувся до суду 17.05.2006року з позовом до відповідача про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження його автомашини при дорожньо-транспортній пригоді- ДТП 04.12.2005року на вул. Князя Романа в мЛьвові. Позов мотивує тим, що внаслідок протиправних дій відповідача було заподіяно шкоду автомобілю ВАЗ-2109 д.н.НОМЕР_1, який перебуває у його володінні, на суму 2540,88грн., згідно авто-товарознавчого дослідження. Крім того, йому було заподіяно моральну шкоду яку оцінює в розмірі 1500грн., яку заподіяно внаслідок пошкодження авто, неможливості ним користуватись, витрачати часу на пошуки запчастин, ускладенень у його житті.
На суді позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю та просили задовольнити,стягнувши з відповідача 2540,88грн. матеріальної шкоди у зв»зку з пошкодженням авто, 367,20грн. сплаченої ним вартості автотоварознавчого дослідження, 1500грн. відшкодування моральної шкоди, понесені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та судовий збір в розмірі 68грн. та 30грн.
Крім того, на суді представник позивача заявив клопотання про стягнення також звідповідача 1010грн. оплачених позивачем його послуг, мотивуючи тривалими судовими процесами, в тому числі по розгляду адміністративної справи, де він представляв інтереси позивача.
Відповідач та його представник позов заперечили, мотивуючи безпідставністю позовних вимог, оскільки вину у ДТП покладають на позивача, який порушив правила вуличного руху, що стверджувалось протоколом адмінправопорушення, складеного працівниками ДАІ одразу після ДТП.
Заслухавши сторін, представників, свідка, з»ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про часткову підставність позовних вимог.
Судом встановлено та визнається обома сторонами, що вночі 04.12.2005року на регульованому перехресті вул. Князя Романа-Фредра сталась ДТП між автомобілями ВАЗ 2109 д.н. НОМЕР_1, яким керував позивач, та Мерседес д.н.НОМЕР_2 керуванням відповідача.
З матеріалів адміністративної справи №2298 Личаківського районного суду вбачається, що постановою суду від 03.02.2006року у притягненні ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ст.124 КУПАП відмовлено у зв»язку з відсутністю його вини та провадження по справі закрито. Мотиви постанови- недостовірне відображення схеми проголи працівниками ДАІ в адмінматеріалах, що потягло неправильну оцінку руху транспортних засобів та вини позивача в ДТП, також суперечність висновків ДАІ поясненням свідків-очевидців події.
Таким чином, судом при розгляді адміністративної справи, на підставі пояснень допитаних судом свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4встановлено, що обставини справи, викладені у протоколі про адмінправопорушення не відповідають дійсним обставинам справи.
Зокрема, будучи допитаний судом як свідок ОСОБА_3 пояснив, що як працівник служби охорони, прибувши внаслідок спрацювання сигналізації в приміщенні аптеки, став очевидцем подій ДТП 04.12.2005року. Бачив, як авто відповідача на великій швидкості та на забороняючий сигнал світлофора виїхало на вул.Князя Романа, що призвело до наїзду. Такі свідчення суд вважає такими,що відповідають дійсним обставинам справи та бере до уваги як доказ.
Таким чинлом, на підставі постанови Личаківського районного суду та свідчення ОСОБА_3 суд прихождить до висновку про наявність вини відповідача у вчиненні ДТП. Заподіяна внаслідок винних протиправних дій шкода повинна бути відшкодована особою, що її завдала, у відповідності до ст. 1166 ЦК України.
2
Позивач також заявляє вимогу про відшкодування моральної шкоди в розмірі 1500грн. Однак суд не вбачаєзаконних підстав для її відшкодування. Позивачем, всупереч вимогам Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» про те, що заподіяння особі моральної шкоди має доводитись на суді як будь-яка інша вимога, на підставі належних та допустимих доказів не представлено суду жодних доказів заподіяння такої, не обмотивовано суму. Рішення суду, у відповідності до вимог ст. 60ЦПК, не може грунтуватись на припущеннях, тому у відшкодуванні моральної шкоди слід відмовити.
Згідно ст. 12 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право на правову допомогу, яка надається адвокатами або іншими фахівцями в галузі права в порядку встановленому законом. Адвокат ОСОБА_5 приймав участь у справі як представник позивача, з відповідними повноваженнями, а не як особа, що надає правову допомогу. Крім того, оплата праці адвоката-представника не аргументована, не представлено суду договір про надання правової допомоги, не вказано які саме адвокацькі послуги надані позивачу та не визначену їх вартість.
Підлягає задовленню вимога позивача про стягнення з відповідача судових витрат - вартості проведеного дослідження, витрат на ГТЗ судового розгляду та судового збору, але у розмірі, згідно ст. 88 ЦПК. Тобто з відповідача слід стягнути 30грн. сплачених витрат ГГЗ, 369,20грн.сплаченої вартості автотехнічного дослідження та частково сплачений судовий збір -51грн.
Керуючись ст.ст.10,11,60,61,79,88,215,218 ЦПК, ст.ст.11,1166,1187,1188 ЦКУкраїни, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1до ОСОБА_2задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_12540грн. 88коп. матеріальної шкоди, 369грн.20коп. сплаченої вартості експертизи, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення та 51грн. судового збору, а разом 2991,08грн.
У задоволенні інших вимог- відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області протягом 20 днів у випадку подачі заяви про оскарження протягом 10 днів з часу постановления.