ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2024 р.                                 м. Київ                            Справа № 911/867/24  

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., дослідивши в спрощеному позовному провадженні матеріали справи

За позовом фізичної особи-підприємця Баламут Наталії Геннадіївни

до Приватного сільськогосподарського підприємства «Колос»

про стягнення 147 957,70 грн

Без виклику учасників справи;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Баламут Наталія Геннадіївна звернулась до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Приватного сільськогосподарського підприємства «Колос» про стягнення 147 957,70 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконанні свої зобов`язання щодо виконання умов договору найму (оренди) сільськогосподарської техніки з екіпажем № 12/07/22 від 12.07.2022 в частині своєчасної сплати за надані послуги. У зв`язку із чим позивачем було подану зазначену позовну заяву про стягнення з відповідача 112 245,05 грн пені, 12 057,20 грн інфляційних втрат, 23 655,45 грн 10% річних.

Разом із позовною заявою, позивач заявив клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У зв`язку з перебуванням судді Сокуренко Л.В. з 08.04.2024 по 12.04.2024 у відрядженні, питання про відкриття провадження у справі №911/867/24 було вирішено після повернення судді з відрядження.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/867/24. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу – для подання відповіді на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5, 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету – рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи Господарським судом Київської області та про його право подати відзив на позовну заяву, з урахуванням того, що у відповідача відсутній електронний кабінет, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 19.02.2024 була направлена відповідачу на його адресу-місцезнаходження, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Центральна, буд. 224-А, смт Бородянка, Бородянський район, Київська обл., 07800.

Зазначене поштове відправлення було вручене відповідачу за довіреністю 19.04.2024, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за трек №0600910948587.

06.05.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не погоджується із викладеними в позовній заяві позовними вимогами та вважає, що заявлені до стягнення 112 245,05 грн пені, 12  057,20 грн інфляційних втрат, 23 655,45 грн 10% річних неспівмірними з сумою заборгованості, а сплата таких розмірів штрафу та пені набувають ознак каральної санкції та не містять ознак компенсаційного характеру. На переконання відповідача, умови договору найму (оренди) сільськогосподарської техніки з екіпажем № 12/07/22 від 12.07.2022 є несправедливим щодо орендаря, невиправдано обтяжливими, порушують принципи добросовісності та призводять до істотного дисбалансу договірних відносин. Відповідач зазначає, що позивач не надав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що порушення зобов`язань за договором завдало збитків позивачу або іншим учасникам господарських відносин, або ж призвело до безповоротних негативних наслідків. На переконання відповідача, доводи позивача у позовній заяві зводяться до бажання застосувати до відповідача відповідальність у надмірному розмірі. Крім того, щодо стягнення з відповідача 10% річних відповідач зазначив, що відсотки за користування грошовими коштами, які за умовами договору нараховуються за кожен день прострочення виконання зобов`язання, за своєю правовою природою, ураховуючи спосіб їх обчислення за кожен день прострочення, підпадають під визначення пені (ч. 3 ст. 549 ЦК України), яку сторонами вже було погоджено, умовами договору, в розмірі двох облікових ставок НБУ від неоплаченої вартості орендної плати за кожен день прострочення за той самий період, що не узгоджується з приписами ст. 61 Конституції України, за змістом якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне і те саме правопорушення. З урахуванням зазначеного вище, відповідач просив суд застосувати ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України та відмовити у задоволенні позову в частині стягнення пені, а також просив суд відмовити у задоволенні позову в частині стягнення 10% річних.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд розгляд справи № 911/867/24 провести в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

06.05.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява про усунення недоліків, до якої відповідачем долучено докази направлення відзиву на позовну заяву позивачу, а також зазначено відомості про зареєстровані електронні кабінети учасників справи в підсистемі «Електронний суд».

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.05.2024 у справі № 911/867/24 прийнято відзив ПСП «Колос» на позовну заяву до розгляду з додатками. Відмовлено у задоволенні клопотання ПСП «Колос» про розгляд справи № 911/867/24 з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що учасники судового процесу скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження – п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

12.07.2022 між фізичною особою-підприємцем Баламут Наталією Геннадіївною (далі – орендодавець, позивач) та Приватним сільськогосподарським підприємством «Колос» (далі – орендар, відповідач) укладено договір найму (оренди) сільськогосподарської техніки з екіпажем № 12/07/22 (далі – договір), за змістом п. 1.1 якого орендодавець зобов`язується передати орендарю в строкове платне користування сільськогосподарську техніку (далі – техніка) з екіпажем для здійснення сільськогосподарської діяльності орендаря, а орендар зобов`язується прийняти в тимчасове володіння та користування техніку і зобов`язується сплачувати орендодавцю орендну плату.

Відповідно до п. 1.2 вказаного правочину, перелік техніки, яка визначена у п. 1.1 договору, та реквізити її екіпажу наведені в додатках до даного договору, який є невід`ємною частиною.

Згідно з пп. 1.3, 1.4 договору, техніка використовуватиметься орендарем для виконання останнім виключно наступних сільськогосподарських робіт: збирання кормової культури – кукурудзи на силос (далі – кормова культура), на земельних ділянках загальною площею 230 га (далі – погоджена площа земельних угідь (полів)), які знаходяться: Київська обл., Бородянський район, селище міського типу Бородянка (далі – земельні угіддя (поля)). Техніка має використовуватись орендарем за її цільовим призначенням.

Керування технікою здійснюється виключно силами орендодавця, а саме особами, які перебувають у трудових та/або інших цивільних та/або господарських відносинах з орендодавцем (далі – екіпаж). Під час дії даного договору екіпаж не припиняє своїх трудових та/або цивільних та/або господарських відносин з орендодавцем та не вступає в такі відносини з орендарем (п. 1.5 договору).

Пунктом 1.7 договору визначено, що орендодавець підтверджує, що техніка передається в оренду у стані придатному для використання за її цільовим призначенням, що він має право володіти, користуватися та розпоряджатися технікою, в тому числі і передавати її в оренду, що техніка не є предметом судового спору, не розпайована, а також що техніка не обтяжена в контексті права передачі її в оренду будь-яким іншим чином, передбаченим чинним законодавством.

В пункті 1.8 договору зазначено, що техніка обладнана GPS-трекером, якій здійснює GPS-моніторинг пробігу техніки під час перебування техніки в оренді згідно з умовами даного договору. Сторони домовилися, що показники GPS-трекерів, якими обладнана техніка, є пріоритетними при визначенні кількості гектарів земельних угідь (полів), на яких технікою буде зібрана кормова культура, з метою розрахунку розміру орендної плати по даному договору.

В пункті 2.1 договору сторони узгодили, що приймання-передача техніки в оренду та з оренди здійснюється повноваженими представниками сторін за актом приймання-передачі.

За змістом п. 2.2 договору, техніка повинна бути передана орендодавцем та прийнята орендарем в оренду орієнтовно 25-27.08.2022 року. Точна дата передачі техніки в оренду узгоджується сторонами до 24.08.2022 року включно. У разі, якщо сторони не погодили згідно з ч. 2 цього пункту даного договору точної дати передачі техніки в оренду, то орендодавець має право (і) передати, а орендар зобов`язаний прийняти техніку в оренду в дату, яка зазначена в частині першій цього пункту даного договору, або в період, який починається за 5 (п`ять) календарних днів до такої дати та в будь-який день після такої дати, або (іі) притримати передачу техніки на строк, який орендодавець визначає на свій розсуд, або (ііі) відмовитися від передачі техніки по даному договору – в такому разі даний договір є таким, що припинений з дати такої відмови орендодавця.

Згідно з п. 2.3 договору, передача техніки орендарю в оренду та орендодавцю з оренди здійснюється за адресою: Черкаська область, Христинівський район, село Заячківка (далі – місце передачі).

Відповідно до п. 3.1 договору, строк оренди становить 9 (дев`ять) календарних днів, який починається з дати передачі техніки в оренду та закінчується в останню дату вказаного строку.

Техніка повинна бути повернута орендарем та прийнята орендодавцем з оренди в останню дату строку оренди, яка визначається згідно з розділом 3 даного договору (п. 2.4 договору).

Відповідно до пп. 4.1, 4.2 договору, ціна даного договору дорівнює загальному розміру орендної плати, яка буде нараховано по даному договору.

Загальний розмір орендної плати по даному договору є розрахунковим та визначається виходячи із загальної кількості гектар земельних угідь (полів), на якій технікою буде забрана кормова культура, з розрахунку 1  675,00 грн без ПДВ за 1 (один) такий гектар.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що загальний/частковий розмір орендної плати по даному договору сторони фіксують у відповідному акті/актах прийому-передачі послуг з оренди техніки, які складаються відповідно до розділу 6 даного договору.

За змістом п. 4.4 договору, орендна плата по даному договору сплачується шляхом перерахування орендарем грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця протягом 3-х (трьох) банківських днів з моменту отримання від орендодавця відповідного рахунка. Орендодавець вправі виставляти орендарю рахунки на оплату частини розміру орендної плати, а орендар зобов`язаний їх оплачувати в строк, який зазначений в першій частині цього пункту даного договору. За погодженням між сторонами орендодавець має право виставляти рахунки на оплату авансу. Остаточний розрахунок по даному договору проводиться орендарем протягом 3-х (трьох) банківських днів з моменту підписання сторонами акта/актів приймання-передачі послуг з оренди техніки в порядку, який зазначений в розділі 6 цього договору.

Згідно з підп. 4.5.1, 4.5.2 пункту 4.5 договору, до 15.07.2022 включно орендар сплачує на користь орендодавця 167  500,00 грн без ПДВ, що є орендною платою за використання техніки для збирання кормової культури на перших 100 гектарах земельних угідь (полів) орендаря. Не пізніше ніж за один календарний день до початку використання техніки для збирання кормової культури на кожних наступних 100 гектарах земельних угідь (полів) орендаря він сплачує на користь орендодавця відповідно по 167 500,00 грн без ПДВ, що є орендною платою за використання техніки для збирання кормової культури на кожних наступних 100 гектарах Земельних угідь (полів) орендаря.

В пункті 5.3 договору вказано, що орендар зобов`язаний, зокрема: забезпечити використання техніки під час строку оренди, на який зазначений в п. 3.1 даного договору, для здійснення сільськогосподарських робіт на всій площі, яка зазначені в п. 1.3 даного договору; оформляти акти/акт прийому-передачі послуг з оренди техніки згідно з розділом 6 даного договору; оплатити орендну плату згідно з умовами, що передбачені даним договору.

В пункті 6.1 договору сторони узгодили, що прийом-передача послуг з оренди техніки оформляється актом/актами прийому-передачі послуг з оренди техніки (далі – акти), які підписуються сторонами.

В пункті 6.2 договору визначено, що акти складаються орендодавцем в 2 (двох) примірниках і передаються/направляються орендарю. Орендар зобов`язаний протягом доби, в якій він отримав від орендодавця акти, підписати їх, скріпити їх своєю печаткою і передати/направити 1 (один) його примірник орендодавцю або надати останньому обґрунтоване заперечення у випадку не підписання акта орендарем. У разі, якщо орендар не вчинить дій, які вказані в частині другій цього пункту даного договору, то сторони вважають, що вказаний акт є підписаним орендарем, що вказані в такому акті послуги з оренди техніки надані орендодавцем в повному обсязі, належним чином та що орендар не має до орендодавця щодо них жодних претензій, а також що розмір орендної плати, який зазначений в такому акті, є погодженим сторонами. Такий акт є підставою для виставлення орендодавцем орендарю остаточного рахунку, який зазначений в частині четвертій п. 4.4 даного договору. В порядку, який визначений цим пунктом даного договору, орендодавець має право складати акти на щоденній основі та/або за певний обсяг гектарів земельних угідь (полів), на яких технікою буде зібрана кормова культура, та передавати/направляти їх орендарю.

За змістом п. 6.3 договору, наявність у орендаря будь-яких претензій щодо частини послуг з оренди техніки не звільняє його від обов`язку своєчасно оплатити іншу частину послуг з оренди техніки щодо якої у нього не має претензій.

Згідно з п. 7.1 договору, даний договір діє з дати його підписання сторонами і до 30.09.2022 включно, а в частині виконання своїх грошових обов`язків по даному договору до дати їх повного виконання.

Підпунктом 8.2.5 пункту 8.2 договору визначено, при порушенні умов розрахунків згідно п. 4.4 даного договору орендар відшкодовує орендодавцю всі завдані, в тому числі третім особам, збитки та додатково сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від неоплаченої вартості орендної плати за кожний день прострочення по день погашення заборгованості включно, збитки завдані інфляцією, а також 10% річних від простроченої суми за кожен день прострочення по день погашення заборгованості включно.

Суд встановив, що 12.07.2022 позивач виставив відповідачу рахунок № 12/07/22 від 12.07.2022 на суму 167  000,00 грн на оплату авансу за оренду техніки по договору найму (оренди) сільськогосподарської техніки з екіпажем № 12/07/22 від 12.07.2022.

14.07.2022 відповідач, на виконання пп. 4.5.1, 4.5.2 договору, сплатив на користь позивача передоплату за оренду техніки згідно рахунку № 12/07/22 від 12.07.2022 на суму 167  000,00 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 535 від 14.07.2022.

В матеріалах справи наявний додаток № 1 до договору від 09.09.2022, в якому зазначено про перелік техніки, що передається в оренду, відповідно до змісту якого орендарю в тимчасове володіння та користування передається один комбайн кормозбиральний CLAAS JAGUAR 850, з корн-крекером, серія, номер свідоцтва про державну реєстрацію НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , вартість техніки 60000 дол. США. Екіпаж: в кількості 1. Вказаний додаток підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх відтисками печаток без зауважень та заперечень.

Також в матеріалах справи наявне свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_1 , відповідно до якого власником комбайна кормозбирального, реєстраційний номер НОМЕР_2 , марки CLAAS JAGUAR 850, 2002 року випуску є Баламут Наталія Геннадіївна.

Суд встановив, що 09.09.2022 орендодавець передав, а орендар на підставі акта прийому-передачі техніки в оренду № 1 прийняв в тимчасове платне користування наступну техніку: один комбайн кормозбиральний CLAAS JAGUAR 850, з корн-крекером, серія, номер свідоцтва про державну реєстрацію НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , вартість техніки 60000 дол. США. Екіпаж: в кількості 1.

В пункті 2 акта № 1 від 09.09.2022 вказано, що підписанням даного акта сторони свідчать, що стан техніки є придатним для використання за цільовим призначенням, що визначений договором. Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх відтисками печаток без будь-яких зауважень та заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що 06.10.2022 позивачем складено акт № 1 прийому-передачі послуг з оренди техніки по договору, в пункті 1 якого сторони підтверджують, що відповідно до умов договору техніка, яка зазначена в п. 1 таблиці даного акта, з 09.09.2022 по 06.10.2022 включно знаходилася в оренді у орендаря.

В пункті 2 акта № 1 від 06.10.2022 зазначено: сторони підтверджують, що відповідно до умов договору технікою в період, який зазначений в п. 1 акта, було оброблено 236 га.

Згідно з п. 3 акта № 1 від 06.10.2022, всього орендна плата за період, який зазначений в п. 1 даного договору, становить 395  300,00 грн без ПДВ.

Суд встановив, що акт № 1 прийому-передачі послуг з оренди техніки по договору від 06.10.2022 підписаний та скріплений печаткою позивача, з боку відповідача вказаний акт не підписаний.

Також 06.10.2022 позивач виставив відповідачу рахунок на оплату орендної плати (остаточний розрахунок) згідно з актом № 1 від 06.10.2022 прийому-передачі послуг з оренди техніки, на суму 227  800,00 грн за оброблені 136 га.

З матеріалів справи вбачається, що 17.10.2022 позивач направив відповідачу супровідний лист вих. № 11-ю від 17.10.2022, разом з яким направив відповідачу підписані та скріплені печаткою з боку позивача два акти прийому-передачі послуг з оренди техніки № 1 від 17.10.2022 по договору № 12/07/22 та один рахунок № 06/10/22 від 06.10.2022. Листом позивач просив відповідача підписати вказані документи, скріпити їх печаткою зі свого боку та повернути позивачу по одному примірнику. Також листом позивач просив відповідача оплатити долучений рахунок.

На підтвердження направлення вказаного супровідного листа з документами позивач долучив до матеріалів справи опис вкладення у цінний лист, поштову накладну та фіскальний чек за № 1800108723890. Відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 1800108723890, зазначене вище поштове відправлення було вручено відповідачу 20.10.2022.

Проте, як зазначив позивач, у строк до 21.10.2022 включно відповідач не направив позивачу ні підписаного та скріпленого з його боку печаткою акта № 1 від 06.10.2022, ні обґрунтованих заперечень щодо його підписання.

Як зазначив позивач, враховуючи непідписання відповідачем акта № 1 від 06.10.2022 та за умови відсутності обґрунтованих заперечень щодо його підписання, в силу п. 6.2 договору, акт № 1 від 06.10.2022 є таким, що підписаний з боку відповідача, а вказані в акті послуги є такими, що надані позивачем належним чином та прийняті відповідачем без зауважень та заперечень, а розмір орендної плати, який зазначений в такому акті, є погодженим сторонами.

Отже, як зазначив позивач, з урахуванням сплаченого відповідачем 14.07.2022 авансу в сумі 167  500,00 грн, відповідач зобов`язаний був здійснити оплату наданих послуг за актом № 1 від 06.10.2022 в сумі 277  800,00 грн в строк до 26.10.2022 включно, проте відповідач зобов`язання з оплати наданих послуг не виконав.

28.10.2022 позивач направив відповідачу повідомлення вих. № 19-ю від 28.10.2022 про наявність простроченої заборгованості в сумі 227  800,00 грн, яким повідомив відповідача про те, що станом на дату складення повідомлення відповідач має прострочену заборгованість в сумі 227  800,00 грн по договору згідно з актом прийому-передачі послуг з оренди техніки № 1 від 06.10.2022. Повідомленням позивач просив відповідача погасити прострочену заборгованість перед позивачем в сумі 227  800,00 грн.

На підтвердження направлення вказаного супровідного листа з документами позивач долучив до матеріалів справи опис вкладення у цінний лист, поштову накладну та фіскальний чек за № 1800108795956.

Проте, як зазначив позивач, відповідачем проігноровано вказане вище повідомлення, та не сплачено заборгованість в сумі 227  800,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач направив позивачу лист вих. № 137 від 27.10.2022, в якому зазначив, що ПСП «Колос» було направлено позивачу лист від 06.10.2022 за вих. № 117 щодо завдання матеріальних збитків підприємству у зв`язку із порушенням термінів поставки кормозбирального комбайна «Jaguar 850» та несправним його станом, через що виникло порушення термінів збору урожаю. Відповідач в листі підтвердив отримання рахунку позивача № 06/10/22 від 06.10.2022 та акта прийому-передачі послуг з оренди № 06/10/22 від 06.10.2022 на суму 277  800,00 грн. В листі відповідач зазначив, що у зв`язку із нанесенням ПСП «Колос» фінансових збитків, відповідач вважає за доцільне суму, яка вказана в рахунку № 06/10/22 від 06.10.2022 на суму 277  800,00 грн вирахувати від суми завданих збитків в розмірі 3  276  000 грн з ПДВ та відшкодувати ПСП «Колос» різницю в сумі 3  048  200 грн.

Відповідач направив позивачу повторно лист-претензію вих. № 140 від 03.11.2022 з аналогічним змістом листу вих. № 137 від 27.10.2022.

05.11.2022 позивач, у відповідь на зазначені вище листи, направив відповідачу претензію вих. № 21-ю від 05.11.2022 на суму 250 580,00 грн, в якій заперечив щодо вимог відповідача та просив сплатити суму простроченої заборгованості з оплати орендної плати в розмірі 227 800,00 грн та штраф по договору № 12/07/22 від 12.07.2022 в розмірі 22  780,00 грн.

На підтвердження направлення вказаної претензії, позивач долучив до матеріалів справи опис вкладення у цінний лист, поштову накладну та фіскальний чек за № 1800108671637. Відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 1800108671637, зазначене вище поштове відправлення було вручено відповідачу 09.11.2022.

Проте, як зазначив позивач, відповідачем проігноровано претензію та не сплачено суму простроченої заборгованості та штрафу.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором в частині здійснення оплати за оренду техніки, фізична особа-підприємець Баламут Н.Г. звернулась до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Приватного сільськогосподарського підприємства «Колос» про стягнення 227 800,00 грн основної заборгованості та 68 340,00 грн штрафу. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням ПСП «Колос» умов договору № 12/07/22 найму (оренди) сільськогосподарської техніки з екіпажем від 12.07.2022 щодо оплати згідно з актом № 1 прийому-передачі послуг від 06.10.2022 на суму 395 300,00 грн (із врахуванням здійсненої передоплати 14.07.2022 на суму 167 500,00 грн.).

Рішенням Господарського суду Київської області від 10.04.2023 у справі № 911/2498/22 позовні вимоги первісного позову фізичної особи-підприємця Баламут Наталії Геннадіївни до Приватного сільськогосподарського підприємства «Колос» про стягнення 296  140,00 грн задоволено частково. Стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства «Колос» на користь фізичної особи-підприємця Баламут Наталії Геннадіївни 227 798,33 грн основного боргу, 68 339,50 грн штрафу, 4 442,07 грн судового збору. У задоволенні позовних вимог зустрічного позовну відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ПСП «Колос» подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Київської області від 10.04.2023 у справі № 911/2498/22 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні первісного позову ФОП Баламут Н.Г. до ПСП «Колос» про стягнення 296 140,00 грн відмовити повністю, а зустрічний позов ПСП «Колос» до ФОП Баламут Н.Г. про стягнення 227 335,56 грн задовольнити повністю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 у справі № 911/2498/22 апеляційну скаргу ПСП «Колос» на рішення Господарського суду Київської області від 10.04.2023 у справі № 911/2498/22 з доданими документами повернуто заявнику без розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Отже, рішення Господарського суду Київської області від 10.04.2023 у справі № 911/2498/22 набрало законної сили 11.07.2023 відповідно до ухвали Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 у справі № 911/2498/22 про повернення апеляційної скарги ПСП «Колос».

Статтею 75 ГПК України передбачено підстави звільнення від доказування. Зокрема, господарським процесуальним законодавством визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При цьому, не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах – позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Преюдиціальність – це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Наведеної позиції також дотримується Вищий господарський суд України у постановах від 30.01.2013 по справі № 5020-660/2012 та від 06.03.2014 по справі № 910/11595/13.

У пункті 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 міститься висновок, що преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Отже, рішення Господарського суду Київської області від 10.04.2023 у справі № 911/2498/22, яке набрало законної сили 11.07.2023, має преюдиціальне значення, а встановлені ним факти повторного доведення не потребують.

Звертаючись до суду із даним позовом позивач зазначає, що 12.10.2023 ПСП «Колос» сплатило на користь ФОП Баламут Н.Г. суму штрафу у розмірі 68  339,50 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 571_00000/077a4082-b511-436e-9f49-51ed26edd81a від 12.10.2023 із призначенням платежу: «оплата штрафу згідно рішення Господарського суду, справа №911/2498/22 від 10.04.2023 без ПДВ» (копія наявна в матеріалах справи).

13.10.2023 Господарський суд Київської області видав наказ на примусове виконання рішення Господарського суду Київської області 10.04.2023, який було пред`явлено до виконання 02.11.2023, на підтвердження чого позивач долучив до матеріалів справи заяву про примусове виконання рішення суду, докази направлення вказаної заяви приватному виконавцю.

06.11.2023 ПСП «Колос» частково виконало грошове зобов`язання по договору від 12.07.2022 щодо оплати орендної плати, здійснивши оплату в розмірі 27 798,33 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 624_00000/79са88d6-7530-4f2a-84e0-ef85f2a220ec від 06.11.2022 на суму 27 798,33 грн із призначенням платежу: «оплата основного боргу згідно рішення Господарського суду, справа №911/2498/22 від 10.04.2023. В тому числі ПДВ 4633,06 грн.».

06.11.2023 приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 73241289 (копія постанови долучена до матеріалів справи).

07.11.2023 в межах виконавчого провадження з ПСП «Колос» на користь ФОП Баламут Н.Г. було стягнуто 36  590,38 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 07/11/2023520_00000/5dа95fa8-0dbb-4e30-b094-410e45279585 від 07.11.2023 на суму 35  411,59 грн із призначенням платежу: «№911/2498/22; 13.10.2023; Приватне сільськогосподарське підприємство «Колос», ЄДРПОУ 30684507; №73241289; кошти за ВД, стягнуті на користь стягувача» та платіжною інструкцією № 07/11/2023520_00000/48d4bc08-2847-48c6-8b46-32aa933b10b3 від 07.11.2023 на суму 1  178,79 грн із призначенням платежу: «№911/2498/22; 13.10.2023; Приватне сільськогосподарське підприємство «Колос», ЄДРПОУ 30684507; №73241289; кошти за ВД, стягнуті на користь стягувача».

10.11.2023 в межах виконавчого провадження з ПСП «Колос» на користь ФОП Баламут Н.Г. було стягнуто 167  851,69 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 10/11/2023534_00000/de3426c6-fb4d-4f44-bed9-a086c7933ec2 від 10.11.2023 на суму 167  851,69 грн із призначенням платежу: «№911/2498/22; 13.10.2023; Приватне сільськогосподарське підприємство «Колос», ЄДРПОУ 30684507; №73241289; кошти за ВД, стягнуті на користь стягувача».

10.11.2023 виконавче провадження з примусового виконання наказу від 13.10.2023 закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з повним фактичним виконанням, що підтверджується наявною в матеріалах справи постановою про закінчення виконавчого провадження № 73241289 від 10.11.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням Господарського суду Київської області від 10.04.2023 встановлено наступні обставини та факти, які мають преюдиційне значення для учасників даної справи, а саме: - ПСП «Колос» порушило грошове зобов`язання перед ФОП Баламут Н.Г. по договору від 12.07.2022 щодо оплати орендної плати в розмірі 227 798,33 грн; - 26.10.2022 – останній день строку щодо оплати орендної плати в розмірі 227 798,33 грн по договору від 12.07.2022; - 27.10.2022 року – початок прострочення грошового зобов`язання з боку ПСП «Колос» щодо оплати орендної плати в розмірі 227  798,33 грн по договору від 12.07.2022.

Звертаючись до суду із даним позовом позивач посилається на підп. 8.2.5 п. 8.2 договору, за змістом якого при порушенні умов розрахунків згідно п. 4.4 даного договору орендар відшкодовує орендодавцю всі завдані, в тому числі третіми особами, збитки та додатково сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від неоплаченої вартості орендної плати за кожний день прострочення по день погашення заборгованості включно, збитки завдані інфляцією, а також 10% річних від простроченої суми за кожний день прострочення по день погашення заборгованості включно.

У позовній заяві позивач також звертає увагу на ту обставину, що сторони в підп. 8.2.5 договору встановили, що пеня нараховується «по день погашення заборгованості включно», тобто нарахування пені припиняється лише фактом погашення заборгованості, а розмір пені встановлено на рівні подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої вартості орендної плати. Також позивач зазначив, що договором не визначено, що пеня сплачується із урахуванням обмежень встановлених чинним ЦК України та ГК України щодо максимального розміру пені та загального строку стягнення.

З урахуванням зазначеного вище, а також враховуючи факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором в частині своєчасної сплати орендної плати згідно акта № 1 від 06.10.2022, з огляду на те, що відповідач фактично виконав рішення Господарського суду Київської області від 10.04.2023 у справі № 911/2498/22 – 10.11.2023, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача 112  245,05 грн пені, 12 057,20 грн інфляційних втрат та 23  655,45 грн 10% річних за загальний період прострочення з 27.10.2023 до 10.11.2023.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір найму (оренди) сільськогосподарської техніки з екіпажем № 12/07/22 від 12.07.2022, як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у його сторін взаємних цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За умовами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

За правовою природою укладений між сторонами договір є змішаним договором найму (оренди) з елементами договору про надання послуг.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

В матеріалах справи наявний додаток № 1 до договору від 09.09.2022, в якому зазначено про перелік техніки, що передається в оренду, відповідно до змісту якого орендарю в тимчасове володіння та користування передається один комбайн кормозбиральний CLAAS JAGUAR 850, з корн-крекером, серія, номер свідоцтва про державну реєстрацію НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , вартість техніки 60000 дол. США. Екіпаж: в кількості 1.

Також в матеріалах справи наявне свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_1 , відповідно до якого власником комбайна кормозбирального, реєстраційний номер НОМЕР_2 , марки CLAAS JAGUAR 850, 2002 року випуску є Баламут Наталія Геннадіївна.

Суд встановив, що 09.09.2022 орендодавець передав, а орендар на підставі акта прийому-передачі техніки в оренду № 1 прийняв в тимчасове платне користування наступну техніку: один комбайн кормозбиральний CLAAS JAGUAR 850, з корн-крекером, серія, номер свідоцтва про державну реєстрацію НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , вартість техніки 60000 дол. США. Екіпаж: в кількості 1.

В пункті 2 акта № 1 від 09.09.2022 вказано, що підписанням даного акта сторони свідчать, що стан техніки є придатним для використання за цільовим призначенням, що визначений договором. Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх відтисками печаток без будь-яких зауважень та заперечень.

Господарський суд Київської області у своєму рішенні від 10.04.2023 у справі № 911/2498/22 встановив, що з наданих ФОП Баламут Н.Г. роздруківок показників GPS-трекерів комбайну кормозбирального CLAAS JAGUAR 850 вбачається площа земельних угідь (полів), на яких була зібрана та не зібрана кормова культура, становить 235,999 га, а сааме: 60,511 га площа земельних угідь (полів) на яких була зібрана кормова культура; 175,488 га площа земельних угідь (полів) на яких була зібрана кормова культура (181,594 га площа земельних угідь (полів) на яких збиралась кормова культура мінус земельні ділянки площею 3,061 га та 3,045 га – на яких не було зібрано кормову культуру).

Отже, суд встановив, що позивач належним чином виконав зобов`язання за договором та надав відповідачу в строкове платне користування сільськогосподарську техніку.

Відповідно до ст. 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Згідно із частиною 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Також відповідно до частини 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За таких обставин, право наймача використовувати орендоване майно протягом дії договору найму породжує для наймача обов`язок сплати орендної плати, яка є встановленою договором платою за правомірне користування майном.

За умовами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання – є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до п. 4.2 договору, загальний розмір орендної плати є розрахунковим та визначається виходячи із загальної кількості гектар земельних угідь (полів), на яких технікою буде зібрана кормова культура, з розрахунку 1 675,00 грн без ПДВ, за 1 (один) такий гектар.

Господарський суд Київської області у своєму рішенні від 10.04.2023 у справі № 911/2498/22 встановив, що позивач здійснив заокруглення площі земельних угідь (полів) на яких збиралась кормова культура з 235,999 га до 236 га, відтак нарахував орендну плату в розмірі 395 300,00 грн. Однак, вірно розрахована орендна плата становить 395  298,33 грн (235,999 га * 1 675,00 грн).

Судом було встановлено вище, що 12.07.2022 позивач виставив відповідачу рахунок № 12/07/22 від 12.07.2022 на суму 167  000,00 грн на оплату авансу за оренду техніки по договору найму (оренди) сільськогосподарської техніки з екіпажем № 12/07/22 від 12.07.2022 (копія рахунку наявна в матеріалах справи).

14.07.2022 відповідач, на виконання пп. 4.5.1, 4.5.2 договору, сплатив на користь позивача передоплату за оренду техніки згідно рахунку № 12/07/22 від 12.07.2022 на суму 167  000,00 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 535 від 14.07.2022.

Відтак, за зібрану кормову культуру з земельних угідь (полів) площею 235,999 га ПСП «Колос» зобов`язане сплатити орендну плату в розмірі 227 798,33 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 06.10.2022 позивачем складено акт № 1 прийому-передачі послуг з оренди техніки по договору, в пункті 1 якого сторони підтверджують, що відповідно до умов договору техніка, яка зазначена в п. 1 таблиці даного акта, з 09.09.2022 по 06.10.2022 включно знаходилася в оренді у орендаря.

В пункті 2 акта № 1 від 06.10.2022 зазначено: сторони підтверджують, що відповідно до умов договору технікою в період, який зазначений в п. 1 акта, було оброблено 236 га.

Згідно з п. 3 акта № 1 від 06.10.2022, всього орендна плата за період, який зазначений в п. 1 даного договору, становить 395  300,00 грн без ПДВ.

Також 06.10.2022 позивач виставив відповідачу рахунок на оплату орендної плати (остаточний розрахунок) згідно з актом № 1 від 06.10.2022 прийому-передачі послуг з оренди техніки, на суму 227  800,00 грн за оброблені 136 га.

Суд встановив, що акт № 1 прийому-передачі послуг з оренди техніки по договору від 06.10.2022 підписаний та скріплений печаткою позивача, з боку відповідача вказаний акт не підписаний. З приводу цього суд зазначає наступне.

В пункті 6.1 договору сторони узгодили, що прийом-передача послуг з оренди техніки оформляється актом/актами прийому-передачі послуг з оренди техніки (далі – акти), які підписуються сторонами.

В пункті 6.2 договору визначено, що акти складаються орендодавцем в 2 (двох) примірниках і передаються/направляються орендарю. Орендар зобов`язаний протягом доби, в якій він отримав від орендодавця акти, підписати їх, скріпити їх своєю печаткою і передати/направити 1 (один) його примірник орендодавцю або надати останньому обґрунтоване заперечення у випадку не підписання акта орендарем. У разі, якщо орендар не вчинить дій, які вказані в частині другій цього пункту даного Договору, то сторони вважають, що вказаний акт є підписаним орендарем, що вказані в такому акті послуги з оренди техніки надані орендодавцем в повному обсязі, належним чином та що орендар не має до орендодавця щодо них жодних претензій, а також що розмір орендної плати, який зазначений в такому акті, є погодженим сторонами. Такий акт є підставою для виставлення орендодавцем орендарю остаточного рахунку, який зазначений в частині четвертій п. 4.4 даного договору.

За змістом п. 6.3 договору, наявність у орендаря будь-яких претензій щодо частини послуг з оренди техніки не звільняє його від обов`язку своєчасно оплатити іншу частину послуг з оренди техніки, щодо якої у нього не має претензій.

З матеріалів справи вбачається, що 17.10.2022 позивач направив відповідачу супровідний лист вих. № 11-ю від 17.10.2022, разом з яким направив відповідачу підписані та скріплені печаткою з боку позивача два акти прийому-передачі послуг з оренди техніки № 1 від 17.10.2022 по договору № 12/07/22 та один рахунок № 06/10/22 від 06.10.2022. Листом позивач просив відповідача підписати вказані документи, скріпити їх печаткою зі свого боку та повернути позивачу по одному примірнику. Також листом позивач просив відповідача оплатити долучений рахунок.

На підтвердження направлення вказаного супровідного листа з документами позивач долучив до матеріалів справи опис вкладення у цінний лист, поштову накладну та фіскальний чек за № 1800108723890. Відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 1800108723890, зазначене вище поштове відправлення було вручено відповідачу 20.10.2022.

Заперечень з боку відповідача щодо отримання вказаного вище листа разом з актами та рахунком матеріали справи не містять.

Господарський суд Київської області у своєму рішенні від 10.04.2023 у справі № 911/2498/22 встановив наступне:

«В матеріалах справи відсутні докази надання ПСП «Колос» заперечень проти підписання актів прийому-передачі послуг з оренди техніки протягом доби, як це передбачено п. 6.2 Договору, які ним було отримано 20.10.2022.

Відтак, у порядку пункту 6.2 договору акти вважаються підписаними орендарем в повному обсязі 21.10.2022; орендар не заявив до орендодавця претензій у встановлений договором строк; розмір орендної плати, який зазначений в акті, є погодженим сторонами.

Враховуючи п. 4.4 договору, яким передбачено, що остаточний розрахунок по даному договору проводиться орендарем протягом 3-х банківських днів з моменту підписання сторонами акта/актів приймання-передачі послуг з оренди техніки в порядку, який зазначений в розділі 6 даного договору, ПСП «Колос» мало сплатити орендну плату до 26.10.2022, відтак з 27.10.2022 настало прострочення.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Доказів оплати орендної плати відповідач за первісним позовом суду не подав у тому числі на вимогу пункту 5 ухвали суду від 02.12.2022 про відкриття провадження.».

У даній справі суд встановив, що 12.10.2023 ПСП «Колос» сплатило на користь ФОП Баламут Н.Г. суму штрафу у розмірі 68  339,50 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 571_00000/077a4082-b511-436e-9f49-51ed26edd81a від 12.10.2023 із призначенням платежу: «оплата штрафу згідно рішення Господарського суду, справа №911/2498/22 від 10.04.2023 без ПДВ» (копія наявна в матеріалах справи).

13.10.2023 Господарський суд Київської області видав наказ на примусове виконання рішення Господарського суду Київської області 10.04.2023, який було пред`явлено до виконання 02.11.2023, на підтвердження чого позивач долучив до матеріалів справи заяву про примусове виконання рішення суду, докази направлення вказаної заяви приватному виконавцю.

06.11.2023 ПСП «Колос» частково виконало грошове зобов`язання по договору від 12.07.2022 щодо оплати орендної плати, здійснивши оплату в розмірі 27 798,33 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 624_00000/79са88d6-7530-4f2a-84e0-ef85f2a220ec від 06.11.2022 на суму 27 798,33 грн із призначенням платежу: «оплата основного боргу згідно рішення Господарського суду, справа №911/2498/22 від 10.04.2023. В тому числі ПДВ 4633,06 грн.».

06.11.2023 приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 73241289 (копія постанови долучена до матеріалів справи).

07.11.2023 в межах виконавчого провадження з ПСП «Колос» на користь ФОП Баламут Н.Г. було стягнуто 36  590,38 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 07/11/2023520_00000/5dа95fa8-0dbb-4e30-b094-410e45279585 від 07.11.2023 на суму 35  411,59 грн із призначенням платежу: «№911/2498/22; 13.10.2023; Приватне сільськогосподарське підприємство «Колос», ЄДРПОУ 30684507; №73241289; кошти за ВД, стягнуті на користь стягувача» та платіжною інструкцією № 07/11/2023520_00000/48d4bc08-2847-48c6-8b46-32aa933b10b3 від 07.11.2023 на суму 1  178,79 грн із призначенням платежу: «№911/2498/22; 13.10.2023; Приватне сільськогосподарське підприємство «Колос», ЄДРПОУ 30684507; №73241289; кошти за ВД, стягнуті на користь стягувача».

10.11.2023 в межах виконавчого провадження з ПСП «Колос» на користь ФОП Баламут Н.Г. було стягнуто 167  851,69 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 10/11/2023534_00000/de3426c6-fb4d-4f44-bed9-a086c7933ec2 від 10.11.2023 на суму 167  851,69 грн із призначенням платежу: «№911/2498/22; 13.10.2023; Приватне сільськогосподарське підприємство «Колос», ЄДРПОУ 30684507; №73241289; кошти за ВД, стягнуті на користь стягувача».

Суд встановив, що станом на 10.11.2023 ПСП «Колос» сплатив на користь ФОП Баламут Н.Г. грошові кошти в загальній сумі 300  579,90 грн, з яких 68  339,50 грн в рахунок погашення штрафу та 232  240,40 грн в рахунок погашення основного боргу.

10.11.2023 виконавче провадження з примусового виконання наказу від 13.10.2023 закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з повним фактичним виконанням що підтверджується наявною в матеріалах справи постановою про закінчення виконавчого провадження № 73241289 від 10.11.2023.

Отже суд встановив, що відповідач фактично виконав зобов`язання за договором найму (оренди) сільськогосподарської техніки з екіпажем № 12/07/22 від 12.07.2022 в частині сплати орендної плати згідно акта прийому-передачі послуг з оренди техніки № 1 від 06.10.2022 – 10.11.2023.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 4.11 договору, всі платежі, які передбачені даним договором, вважаються належним чином сплаченими орендарем з моменту зарахування коштів на банківський рахунок орендодавця.

Відповідно до частини ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За приписами ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, з прийняттям рішення про стягнення боргу, яким по суті фіксується обов`язок сторони сплатити кошти, зобов`язання, що виникли на підставі договору та їх прострочення не припиняються.

Предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача 112 245,05 грн пені, 12  057,20 грн інфляційних втрат та 23 655,45 грн 10% річних за період прострочення з 27.10.2023 (дата, з якої виникло прострочення по оплаті акта № 1 від 06.10.2022) до 10.11.2023 (дати фактичного виконання рішення Господарського суду Київської області у від 10.04.2023 у справі № 911/2498/22 та сплата заборгованості перед позивачем).

Суд зазначає, що саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного суду від 11.03.2020 у справі № 910/5587/19).

З ухваленням рішення Господарського суду Київської області від 10.04.2023 у справі № 911/2498/22 зобов`язання боржника сплатити заборгованість за договором не припинилося та триває до моменту фактичного виконання грошового зобов`язання.

Відповідно зі ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до підпункту 8.2.5 пункту 8.2 договору, при порушенні умов розрахунків згідно п. 4.4 даного договору орендар відшкодовує орендодавцю всі завдані, в тому числі третім особам, збитки, та додатково сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від неоплаченої вартості орендної плати за кожний день прострочення по день погашення заборгованості включно, збитки завдані інфляцією, а також 10% річних від простроченої суми за кожен день прострочення по день погашення заборгованості включно.

Позивач за прострочення строків оплати наданих послуг згідно акта прийому-передачі послуг з оренди техніки № 1 від 06.10.2022, керуючись підп. 8.2.5 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 112  245,05 грн, розраховану наступним чином: пеня, розрахована на суму боргу в розмірі 27  798,33 грн за період з 27.10.2022 до 06.11.2023, складає 13  623,47 грн; пеня, розрахована на суму боргу в розмірі 35  411,59 грн за період з 27.10.2022 до 07.11.2023, складає 17  385,64 грн; пеня, розрахована на суму боргу в розмірі 1  178,79 грн за період з 27.10.2022 до 07.11.2023, складає 578,74 грн; пеня, розрахована на суму боргу в розмірі 163  409,62 грн за період прострочення до 10.11.2023, складає 80  657,20 грн.

При дослідженні розрахунку позивача суд встановив, що останнім здійснено нарахування пені на прострочену заборгованість із перевищенням шестимісячного терміну, встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, з приводу чого суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України та ч. 1 ст. 230 ГК України неустойкою (штрафними санкціями) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 4, 6 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже, встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов`язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати). Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 21.06.2017 зі справи № 910/2031/16 та Верховного Суду від 10.04.2018 зі справи № 916/804/17.

З огляду на наведене суд зазначає, що умови ч. 6 ст. 232 ГК України застосовуються, якщо, зокрема у договорі сторони не погодили та не встановили чіткі межі щодо строку нарахування штрафних санкцій.

Водночас, в підп. 8.2.5 п. 8.2 договору сторони узгодили, що при порушенні умов розрахунків згідно п. 4.4 даного договору орендар відшкодовує орендодавцю всі завдані, в тому числі третім особам, збитки, та додатково сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від неоплаченої вартості орендної плати за кожний день прострочення по день погашення заборгованості включно.

Отже суд встановив, що в підп. 8.2.5 п. 8.2 договору сторонами встановлені інші строки нарахування пені, ніж передбачені ч. 6 ст. 232 ГК України.

Умовами підп. 8.2.5 п. 8.2 договору сторони чітко визначили та погодили момент до якого має бути нарахована пеня, а саме «по день погашення заборгованості включно». Дана подія є чіткою межею, яку можна зафіксувати та встановити.

В разі не застосування положень підп. 8.2.5 п. 8.2 договору відбудеться нівелювання волевиявлення сторін, що були викладені та погодженні у договорі.

Здійснивши перевірку розрахунку пені, враховуючи дату виникнення прострочення по оплаті акта прийому-передачі послуг з оренди техніки № 1 від 06.10.2022 (27.10.2022), яка встановлена Господарським судом Київської області в рішенні від 10.04.2023 у справі № 911/2498/22, враховуючи здійснені відповідачем часткових оплат в рахунок погашення заборгованості перед позивачем та фактичну дату погашення заборгованості за актом прийому-передачі послуг з оренди техніки № 1 від 06.10.2022, з урахуванням підп. 8.2.5 п. 8.2 договору, суд дійшов до висновку, що розрахунок позивача є обґрунтованими та арифметично вірним, у зв`язку із чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.

В підпункті 8.2.5 пункту 8.2 договору сторони дійшли згоди, що при порушенні умов розрахунків згідно п. 4.4 даного договору орендар відшкодовує орендодавцю всі завдані, в тому числі третім особам, збитки, та додатково сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від неоплаченої вартості орендної плати за кожний день прострочення по день погашення заборгованості включно, збитки завдані інфляцією, а також 10% річних від простроченої суми за кожен день прострочення по день погашення заборгованості включно.

Отже, суд встановив, що в підп. 8.2.5 п. 8.2 договору сторонами узгоджено інший розмір процентів, який підлягає нарахуванню, у разі прострочення орендарем грошового зобов`язання.

Позивач за прострочення строків оплати наданих послуг згідно акта прийому-передачі послуг з оренди техніки № 1 від 06.10.2022, керуючись підп. 8.2.5 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 12 057,20 грн інфляційних втрат та 23 655,45 грн 10% річних, розрахованих наступним чином: інфляційні втрати та 10% річних, розраховані на суму боргу в розмірі 27  798,33 грн за період з 27.10.2022 до 06.11.2023, складають 1  471,35 грн та 2  863,61 грн відповідно інфляційні втрати та 10% річних, розраховані на суму боргу в розмірі 35  411,59 грн за період з 27.10.2022 до 07.11.2023, складають 1  874,31 грн та 3  657,58 грн відповідно; інфляційні втрати та 10% річних, розраховані на суму боргу в розмірі 1  178,79 грн за період з 27.10.2022 до 07.11.2023, складають 62,39 грн та 121,75 грн відповідно; інфляційні втрати та 10% річних, розраховані на суму боргу в розмірі 163  409,62  грн за період прострочення до 10.11.2023, складають 8  649,15 грн та 17  012,51 грн відповідно.

Здійснивши перевірку розрахунку інфляційних втрат та 10% річних, враховуючи дату виникнення прострочення по оплаті акта прийому-передачі послуг з оренди техніки № 1 від 06.10.2022 (27.10.2022), яка встановлена Господарським судом Київської області в рішенні від 10.04.2023 у справі № 911/2498/22, враховуючи здійснені відповідачем часткових оплат в рахунок погашення заборгованості перед позивачем та фактичну дату погашення заборгованості за актом прийому-передачі послуг з оренди техніки № 1 від 06.10.2022, з урахуванням підп. 8.2.5 п. 8.2 договору, суд дійшов до висновку, що розрахунок позивача є обґрунтованими та арифметично вірним, у зв`язку із чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат та 10% річних також підлягають задоволенню повністю.

Стосовно посилань відповідача на те, що умови договору найму (оренди) сільськогосподарської техніки з екіпажем № 12/07/22 від 12.07.2022 є несправедливим щодо орендаря, невиправдано обтяжливими, порушують принципи добросовісності та призводять до істотного дисбалансу договірних відносин, суд зазначає наступне.

Згідно до ч. 4 ст. 179 ГК України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Статтею 193 ГК України та статтею 526 ЦК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Згідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору заснована на свободі волевиявлення, а останнє, у свою чергу, спирається на свободу волі, що реалізується за допомогою диспозитивності норм цивільного права. Під диспозитивністю прийнято розуміти засновану на нормах даної галузі права юридичну свободу суб`єкта цивільних правовідносин здійснювати свої суб`єктивні права за своїм розсудом.

Отже, правовими засобами закріплення свободи договору традиційно розуміють норми-принципи, які проголошують свободу договору, свободу підприємницької діяльності та диспозитивні норми права, в яких втілено даний принцип.

Зміст принципу свободи договору розкривається в ст. 627 ЦК України. Він є однією з фундаментальних засад цивільно-правового принципу диспозитивності, через який суб`єкти цивільного права набувають і здійснюють свої цивільні права вільно на свій розсуд (ч. 1 ст. 12 ЦК України).

Важливим елементом свободи договору є воля та її зовнішній вираз – волевиявлення.

Враховуючи викладене вище, наявність укладеного між сторонами договору свідчить про те, що обидві сторони бажали укласти договори, і що їхній зовнішній вираз волі (волевиявлення) відповідав внутрішній волі.

Частинами 2, 3 ст. 180 ГК України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За змістом ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи викладене вище, положеннями Цивільного кодексу України передбачено, що правочин (договір) (який вчиняється у письмовій формі) повинен бути підписаний сторонами, при цьому у разі вчинення правочину юридичною особою, крім підпису уповноваженої на це особи, – також скріплений печаткою юридичної особи.

За змістом ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом було встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Приватне сільськогосподарське підприємство «Колос» беззастережно схвалило та прийняло умови договору найму (оренди) сільськогосподарської техніки з екіпажем № 12/07/22 від 12.07.2022 до виконання, та у подальшому на відповідних ухвалених та узгоджених умовах такого правочину підприємством здійснювалось виконання такого договору, зокрема шляхом підписання безпосередньо договору та скріплення його печаткою, сплатою авансового платежу в сумі 167500,00 грн на підставі платіжного доручення № 535 від 14.07.2022, підписання додатку № 1 від 09.09.2022 та прийняття без зауважень та заперечень техніку в тимчасове користування на підставі акта прийому-передачі техніки в оренду № 1 від 09.09.2022.

Дослідивши умови та положення договору найму (оренди) сільськогосподарської техніки з екіпажем № 12/07/22 від 12.07.2022, суд зазначає, що такий договір відповідає чинному законодавству України. Визнання в судовому порядку окремих пунктів договору як таких, що не відповідають приписам законодавства, матеріали справи не містять.

Крім того, як було зазначено судом раніше, за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже чинним законодавством України передбачено можливість встановлення сторонами в договорі іншого розміру процентів річних, що не суперечить положенням ст. 625 ЦК України.

З огляду на наведене, суд зазначає, що підпункт 8.2.5 п. 8.2 договору, який передбачає обов`язок орендаря сплатити орендодавцю 10% річних при порушенні умов розрахунків згідно п. 4.4 договору, кореспондується з вимогами закону ст. 625 ЦК України та не суперечить вказаній статті.

Водночас, підпункт 8.2.5 п. 8.2 договору також встановлює, що при порушенні умов розрахунків згідно п. 4.4 даного договору орендар відшкодовує орендодавцю всі завдані, в тому числі третім особам, збитки, та додатково сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від неоплаченої вартості орендної плати за кожний день прострочення по день погашення заборгованості включно.

Отже, в підпункті 8.2.5 п. 8.2 договору сторонами передбачено як вид договірної відповідальності, що відповідає приписам ст. 549 Цивільного кодексу України та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, так і відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, яка передбачає, у тому числі можливість встановлення сторонами в договорі іншого розміру процентів річних.

При цьому суд зазначав вище, що сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов`язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати)

При цьому за приписами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Сторони не позбавлені можливості встановити в договорі умови, за яких як строк нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, так і строк нарахування відсотків річних може бути здійснений за кожен день прострочення до дати фактичного погашення заборгованості включно, що не суперечить чинному законодавству України.

Наведене свідчить про те, що нарахування 10% річних та пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення мають абсолютно різні підстави та способи нарахування.

Вказане спростовує твердження відповідача, що стягнення з відповідача 10% річних та пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої вартості орендної плати за кожен день прострочення за той самий період не узгоджується з приписами ст. 61 Конституції України, за змістом якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне і те саме правопорушення.

Щодо посилань відповідача на підстави для застосування у даній справі приписів ст. 551 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За приписами ч. 4 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Слід зауважити, що у вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.

Суд зазначає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін, що і було здійснено судами в даній справі.

Загальними засадами цивільного законодавства згідно з ст. 3 Цивільного кодексу України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.

Господарський суд об`єктивно оцінює, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання).

Вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 04.05.2018 по справі № 908/1453/14.

Зменшення суми неустойки є правом, а не обов`язком суду, яке може бути реалізовано ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів (позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 01.08.2019 р. у справі № 922/2932/18, від 08.10.2019 р. у справі № 922/2930/18, від 08.10.2019 р. у справі № 923/142/19, від 09.10.2019 р. у справі №904/4083/18).

З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

При цьому, у чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

В обґрунтування підстав для застосування у даній справі ч. 3 ст. 551 ЦК України та відмови у задоволенні позову в частині стягнення пені та 10% річних, відповідач посилається на не доведення позивачем жодними належними та допустими доказами того, що порушення зобов`язань за договором завдало збитків позивачу або іншим учасникам господарських відносин, або ж призвело до безповоротних негативних наслідків. Також, на переконання відповідача, доводи позивача в позовній заяві зводяться до бажання застосувати до відповідача відповідальність у надмірному розмірі.

Суд враховує, що у даному випадку прострочення орендної плати згідно акта № 1 від 06.10.2022 мало місце тривалий проміжок часу (з 27.10.2022 до 10.11.2023).

Крім цього, відповідачем не доведено жодними доказами того, що майновий стан останнього та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.

Також суд враховує, що загальний розмір штрафних санкцій, які позивач просить суд стягни у даній справі та враховуючи присуджений до стягнення рішенням Господарського суді Київської області від 10.04.2023 у справі № 911/2498/22 розмір штрафу, не перевищує розмір основного зобов`язання за актом прийому-передачі послуг з оренди № 1 від 06.10.2022.

З огляду на наведене, суд зазначає, що відповідачем не доведено суду обставину того, що належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора.

Варто також зазначити, що відповідач, посилаючись на приписи ст. 551 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, які регулюють можливість зменшення судом неустойки, фактично просить суд відмовити у задоволенні позову в частині стягнення пені, що фактично нівелює відповідальність, передбачену сторонами в підп. 8.2.4 п. 8.2 договору.

Враховуючи все викладене вище, суд дійшов висновку, що правові підстави для зменшення розміру штрафних санкцій відповідачем не обґрунтовані та не доведені.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Слід зазначити, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Приймаючи до уваги висновки суду про повне задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3  028,00 грн.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236 – 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути Приватного сільськогосподарського підприємства «Колос» (місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 224-А, смт Бородянка, Бучанський р-н, Київська обл., 07801; код ЄДРПОУ 30684507) на користь фізичної особи-підприємця Баламут Наталії Геннадіївни (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_3 ) 112  245,05 грн пені, 12  057,20 грн інфляційних втрат, 23  655,45 грн 10% річних та 3  028,00 грн судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч. 1 ст. 256, ст. 257 та підп. 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 25.06.2024.

Суддя                                                                                        Л.В. Сокуренко