Справа215/6907/21

1-кп/215/245/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2024 року Тернівський районий суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

в складі: головуючого, судді ОСОБА_1

за участі секретаря ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №7 в м.Кривому Розі кримінальне провадження №1202104676000288 від 26.08.2021, щодо кримінального правопорушення за обвинуваченням,

ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку смт. Вишневе, П`ятихатського району, Дніпропетровської області, українку, громадянку України, не заміжня, на утримані неповнолітніх, малолітніх та інших осіб не маючої, здійснює догляд за інвалідом війни, на обліку у лікаря-психіатра не перебуваючої,  зареєстрована   за адресою:  АДРЕСА_1 . Засуджена 25.05.2021 Тернівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді одного року обмеження волі. На підставі ст.75 КК України звільнена від відбування призначеного покарання з строком на 1 рік. Ухвалою Петрівського районного суду Кіровоградської області від 01.04.2024 ОСОБА_3 від покарання, призначеного вироком Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.1 ст.309 КК України, звільнено,

за ч. 2 ст. 185 КК України,

Учасники судового процесу:

прокурор ОСОБА_4 ;

обвинувачена ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

25.08.2021 в нічний час доби, ОСОБА_3 знаходилась за місцем свого мешкання, а саме, у квартирі АДРЕСА_2 . Під час розмови із Особою 1, останній запропонував спільно вчинити таємне викрадення чужого майна а саме, метолобрухту, що належить ПрАТ «ПІВНГЗК». Таким чином, заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, ОСОБА_3 та Особа 1, домовились про спільне його вчинення, а саме, діючи спільно і таємно, викрасти належний вказаному підприємству металобрухт. Після чого за допомогою мопеду «Альфа», вирушили на місце вчинення злочину, а саме на територію ПрАТ «ПІВНГЗК» на ділянку місцевості на відрізку залізничної дороги від ЖД переїзду АДРЕСА_3 .

Продовжуючи свій злочинний умисел, 26.08.2021 року приблизно об 02.00 годині ночі, ОСОБА_3 та Особа 1 діючи відповідно до раніше досягнутої домовленості між собою, реалізуючи свій умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, прибули на місце запланованого вчинення крадіжки, тобто до ділянки місцевості на відрізку залізничної дороги від ЖД переїзду АДРЕСА_3 , після чого частково розподілили між собою ролі, тобто визначили дії, які кожен повинен виконати окремо. ОСОБА_3 почала здійснювати спостереження за місцевістю, з метою забезпечення таємності протиправних дій особи 1, тобто зобов`язанням ОСОБА_3 , було завчасно сповістити співучасника про наближення будь-кого із сторонніх осіб, а Особа , – знайти та визначити об`єкт їх злочинного посягання.

Далі, продовжуючи діяти на досягнення свого злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, переконавшись у відсутності свідків та очевидців, впевнившись, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає, Особа , побачивши підкладки Д65 у кількості 28 штук, визначив їх як об`єкт свого злочинного посягання, та за допомогою власної фізичної сили, почав складати вказаний металобрухт на заздалегідь підготовлений багажник мопеду « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». В цей час ОСОБА_3 , залишила своє місце спостереження, яке було поряд із місцем розташування брухту та направилась на те місце, де Особа 1, складав на багажник мопеду підкладки НОМЕР_1 та почала допомагати.

Після цього, ОСОБА_3 та Особа 1, продовжуючи реалізовувати свій прямий та спільний злочинний умисел, склавши накладки у кількості 10 штук на багажник, пересуваючись разом на мопеді «Альфа» покинули вищезазначене місце скоєння кримінального правопорушення, та від`їхавши за територію ПрАТ «ПІВНІЧНИЙ ГЗК», сховали вищевказане майно на придорожній ділянці місцевості, у кущі, для тимчасового зберігання, маючи намір у подальшому повернутися та забрати дане майно, після чого здати на пункт прийому металобрухту. Таким чином, розпорядились викраденим майном на власний розсуд. Далі, продовжуючи свій злочинний умисел повернулися на місце скоєння кримінального правопорушення та знову склавши накладки у кількості 14 штук на багажник, після чого, пересуваючись разом на мопеді «Альфа» покинули вищезазначене місце скоєння кримінального правопорушення аналогічним чином, чим спричинили вказаному підприємству матеріальний збиток на загальну суму 5683,44 гривень.

Ці дії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфіковано за ч.2 ст.185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

В судовому засіданні обвинувачена винуватою себе визнала повністю, підтвердила обставини вчинення нею злочину, пояснивши, що разом зі своїм знайомим вчинила крадіжку металеві накладки. У скоєному щиро кається.

Представник потерпілого в судове засідання не з`явився, надали заяву про розгляд справи у їх відсутності.

Приймаючи до уваги те, що обвинувачена повністю визнала свою вину в інкримінованому їй органом досудового розслідування злочині, погодилася з усіма обставинами вчинених нею діянь, а прокурор не висловив жодних заперечень щодо всіх встановлених обставин, суд, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, враховуючи відсутність заперечень учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, що всі учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, переконався у добровільності їх позиції та роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Ухвалою суду від 21.12.2022 (т.1 а.с.105) кримінальне провадження №1202104760000288 від 26.08.2021 стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за ч.2 ст.185 КК України, зупинено.        

На підставі вищевикладеного, судом установлено винуватість обвинуваченої  ОСОБА_3   в кримінальному правопорушенні  за ч. 2 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого повторно.

При призначенні покарання обвинуваченій, відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, наявність обставин, які обтяжують і пом`якшують покарання обвинуваченій.

Обставинами, які, згідно зі ст. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченому, суд вважає її щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обвинувачена   ОСОБА_3  не перебуває під наглядом лікаря психіатра, нарколога, утриманців не має, здійснює догляд за інвалідом війни (т.2 а.с.223). Відповідно до вироку Тернівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.05.2021 ОСОБА_3 було засуджено за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді одного року обмеження волі. На підставі ст.75 КК України звільнена від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік.

Тобто, кримінальне правопорушення, по якому суд ухвалює вирок вчинений обвинуваченою після постановлення попереднього вироку, але у відповідно до ухвали Петрівського районного суду Кіровоградської області від 01.04.2024 ОСОБА_3 від покарання, призначеного вироком Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.1 ст.309 КК України, звільнено, тому у суда відсутні правові підстави для застосування ч.1 ст.71 КК України, оскільки на момент ухвалення даного вироку ОСОБА_3 на підставі ст.78 КК України була звільнена від призначеного їй покарання

З урахуванням викладеного, суд призначає обвинуваченій покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження скоєння з її сторони нових кримінальних правопорушень, в межах санкції інкримінованої їй статі, зі звільненням від покарання відповідно до ст.75 КК України, враховуючи характеристику засудженої та належну процесуальну поведінку.

Запобіжний захід у даному кримінальному проваджені стосовно обвинуваченої у виді нічного домашнього арешту було обрано 13.10.2021, та в подальшому продовженим не був.

Питання про долю речових доказів і наданих до суду документів підлягають вирішенню після ухвалення рішення стосовно Особи 1 у даному кримінальному провадженні.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченої за наявності документального підтвердження.

       Керуючись ст.ст.373-376 КПК України, суд –        

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі строком 2 (два) роки.

На підставі ст.ст.75, 76 ч.1 п.1-2, ч.3 п.2 КК України ОСОБА_3 від покарання звільнити з випробувальним терміном один рік, зобов`язавши в період визначеного іспитового строку не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, періодично з`являтися для реєстрації в уповноважені органи з питань пробації за місцем проживання, повідомляти зазначені органи про зміну місця проживання, роботи, або навчання.

Цивільний позов не заявлявся.

Судові витрати відсутні.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд м.Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, за виключенням підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися, відповідно до положень ст.349 ч.3 КПК України.

СУДДЯ: