Справа № 308/2296/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2024 року                                                         м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді                                 ОСОБА_1

при секретарі судового засідання         ОСОБА_2

з участю прокурора                               ОСОБА_3

обвинувачених                                       ОСОБА_4

ОСОБА_5

захисника                                         ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Ужгороді об`єднане в одне судове провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070030000164 від 15.01.2020, про обвинувачення:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною загальною освітою, одруженого, на утриманні троє неповнолітніх дітей, тимчасово не працюючого, вважається не судимим,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з повною загальною освітою, одруженого, на утриманні 5 неповнолітніх дітей, тимчасово не працюючого, раніше судимого,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Козачки, Калінінградського району, Російської Федерації, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , українця, громадянина України, з повною загальною освітою, одруженого, на утриманні двоє дітей, тимчасово не працюючого, раніше судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,

та кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за та №12018070030003969 від 13.12.2018, про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у вчиненні злочину, передбаченого за ч. 2 ст. 185 КК України,

встановив:

На розгляді в Ужгородському міськрайонному суді Закарпатської області знаходиться об`єднане в одне судове провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстр судових розслідувань за №12020070030000164 від 15.01.2020 про обвинувачення ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, та за №12018070030003969 від 13.12.2018 про обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до двох місяців у зв`язку з наявністю ризиків для кримінального провадження.

Захисник обвинуваченого просив відмовити у задоволенні клопотання, обравши щодо його підзахисного запобіжний захід у вигляді утримання під домашнім арештом, так як наміру ухилятися від суду та впливати на свідків й потерпілу його підзахисний не має.

Обвинувачений підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши клопотання прокурора та сторони захисту, матеріали кримінального провадження та додані до нього документи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні щодо обвинуваченого ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Ужгородського міськайонного суду Закарпатської області від 20.03.2020 (справа № 308/505/20) обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту без застосування засобу електронного контролю та з покладенням на нього процесуальних обов`язків: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає ( АДРЕСА_3 ), без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 29.04.2020 ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.03.2020, якою підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту без застосування засобу електронного контролю скасовано та постановлено обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, апеляційний суд виходив із тяжкості вчиненого ОСОБА_4 злочину, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, що підозрюваний, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, може вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім цього враховано, що підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжких і за який йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років із конфіскацією майна.

Згодом ухвалами Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 неодноразово продовжувався, востаннє до 15.12.2023, однак враховуючи те, що ОСОБА_4 утримувався під вартою на виконання вироку суду, доцільність продовження йому запобіжного заходу на той час відпала.

Разом з тим, ухвалою суду від 30.11.2023 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на період судового розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів, а саме до 28 січня 2024 року включно з визначенням розміру застави.

Ухвалою суду від 25.01.2024 постановлено продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 на період судового розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів, а саме до 24.03.2024 включно. Визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України, у 40 (сорок) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить суму у 107360 грн. Роз`яснено, що ОСОБА_4 або заставодавець мають право в будь який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У разі внесення застави на ОСОБА_4 постановлено покласти наступні обов`язки: прибувати до суду на його першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування з потерпілими та свідками по справі; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Відповідними ухвалами строк утримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 було продовжено.

Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. За ч. 2 вказаної статті вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб та за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Злочин, передбачений ч. 2 ст. 187 КК України, у відповідності до вимог ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років із конфіскацією майна, злочин передбачений ч. 2 ст. 185 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання до п`яти років позбавлення волі.

Суд враховує характер пред`явленого ОСОБА_4 обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, що має підвищений ступінь суспільної небезпеки, наявність якої потребує забезпечення не лише його прав, але й високих стандартів охорони загальносуспільних інтересів, особу обвинуваченого, його вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків в місці постійного проживання, наявність в нього родини, який одружений, відсутність у нього постійного місця роботи та джерела доходу, репутацію, який згідно з характеристикою за місцем проживання зарекомендував себе добре, майновий стан обвинуваченого, наявність у нього судимостей.

Суд враховує особу обвинуваченого, його вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків в місці постійного проживання, наявність в нього родини, який одружений, відсутність у нього постійного місця роботи та джерела доходу, репутацію, який згідно з характеристикою за місцем проживання зарекомендував себе добре, майновий стан обвинуваченого, наявність у нього судимостей.

Суд бере до уваги тяжкість покарання за ч. 2 ст. 187 КК України та за ч. 2 ст. 185 КК України, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вказаних злочинах, враховує те, що докази, передбачені ст. 84 КПК України, із сторони обвинувачення та сторони захисту судом не досліджено, та з урахуванням наведених даних, суд вважає доведеними під час розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування обвинуваченого від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім цього суд вважає, що застосування альтернативних запобіжних заходів, не пов`язаних з ізоляцією ОСОБА_4 від суспільства буде недостатнім для попередження вищевказаних ризиків.

За таких обставин, виходячи з вимог ст. ст. 177, 178 КПК України та з огляду на тяжкість ймовірного покарання, конкретні обставини кримінального правопорушення, встановлені ризики, що оцінені в сукупності із даними про особу обвинуваченого, суд вважає, що належний контроль за поведінкою ОСОБА_4 та дієве запобігання встановленим в провадженні ризикам неможливе шляхом застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зокрема у зв`язку з тим, що строк відбування покарання за вироком судом, на підставі якого обвинувачений наразі утримується під вартою, спливає, а відтак клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є підставним та підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт, слід відмовити.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі провадження, не встановлено та сторонами кримінального провадження не наведено.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Так, на переконання суду, наразі наявні підстави для продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що обумовлено необхідністю завершення судового розгляду кримінального провадження без вищевказаних ризиків для кримінального провадження, а також неможливістю попередження таких, застосувавши більш м`який запобіжний захід. Відтак, суд прийшов до висновку, що нижче вказаний запобіжний захід, обраний щодо ОСОБА_4 , підлягає продовженню на період судового розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених названим Кодексом.

На виконання означених вимог Закону, суд визначає розмір застави, виходячи з вимог п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, і вважає, що розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, визначених судом в резолютивній частині ухвали, становить 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб й буде належним стримуючим засобом, щоб у обвинуваченого не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Суд роз`яснює, що обвинувачений або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі. У разі внесення застави на обвинуваченого покладаються обов`язки, визначені в резолютивній частині ухвали, строк яких, відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, визначено до двох місяців.

Керуючись ст. ст. 176-178, 331, 369-372 КПК України, суд

постановив:

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 на період судового розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів, а саме до 17 серпня 2024 року включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України, у 40 (сорок) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить суму у 107360 (сто сім тисяч триста шістдесят) гривень.

Роз`яснити, що ОСОБА_4 або заставодавець мають право в будь який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави на ОСОБА_4 покласти наступні обов`язки:

- прибувати до суду на його першу вимогу;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування з потерпілими та свідками по справі;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1