ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

21 червня 2024 рокум. ДніпроСправа № 360/505/24

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін адміністративну справу за позовом адвоката Терещенка Олега Івановича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

15 травня 2024 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката Терещенка Олега Івановича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, відповідно до якого позивач, з урахуванням уточнення від 07.06.2024, просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 08.04.2024 № 262940017908 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 01.04.2024 та зарахувати до її страхового стажу періоди роботи з 06.01.1993 по 29.07.1994, з 30.07.1994 по 20.06.1995 та з 01.03.2022 по 31.03.2024.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01.04.2024 ОСОБА_1 звернулась із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (Солом`янський район) про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.

Заява позивача, відповідно до принципу екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань, розглядалась ГУ ПФУ в Луганській області, яким прийнято рішення від 08.04.2024 № 262940017908 про відмову в призначенні пенсії. Підстава відмови - відсутність необхідного страхового стажу.

Зокрема, зі змісту зазначеного рішення про відмову в призначенні пенсії вбачається, що на час звернення за пенсією за віком, вік позивача становить 60 років, страховий стаж - 28 років 09 місяців 26 днів. До страхового стажу позивачки не зараховано періоди роботи: з 06.01.1993 по 29.07.1994 на МП «Елхім» АН України (при Академії наук України) з підстав відсутності запису про прийняття на роботу, при цьому вказано лише назву підприємства; з 30.07.1994 по 20.06.1995 у ТОВ «НОВА Ко» - відсутній запис про прийняття на роботу, вказано лише назву підприємства.

Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним, у зв`язку з чим звернулась до суду.

Ухвалою суду від 20.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

29.05.2024 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 звернулася до сервісного центру № 9 Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою від 01.04.2024 № 4465 про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Для призначення пенсії ОСОБА_1 , зокрема, надала: диплом серії НОМЕР_2 від 24.06.1986 № 474; свідоцтво про народження дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 29.11.1985, серії НОМЕР_3 ; трудову книжку від 11.05.1987, серії НОМЕР_4 ; свідоцтво про укладення шлюбу від 09.12.1984 серії НОМЕР_5 ; свідоцтво про розірвання шлюбу від 19.09.1989 серії НОМЕР_6 ; свідоцтво про одруження серії НОМЕР_7 від 17.09.2001.

Заяву відпрацьовано за принципом «єдиної» черги завдань та «єдиної» черги спеціалістів, спеціалістом з призначення пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.

Страховий стаж обчислений згідно наданих заявницею трудової книжки, свідоцтва про народження дитини та за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб.

За розглядом заяви від 01.04.2024 та наданих позивачем документів, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 08.04.2024 № 262940017908 ОСОБА_1 відмовлено у призначення пенсії відповідно до норм статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Зокрема, за трудовою книжкою від 11.05.1987 серії НОМЕР_4 до страхового стажу неможливо зарахувати періоди роботи:

- з 06.01.1993 по 29.07.1994 у Малому підприємстві МП «Елхім» АН України, оскільки записи трудової книжки виконано з порушенням норм пункту 2.14 Інструкції, в записі № 12 зазначено лише назву підприємства, а запис про прийняття на роботу відсутній. У графi 3 не зазначено, що заявниця прийнята до такого-то цеху, вiддiлу, пiдроздiлу, на дiльницю, виробництво iз зазначенням їх конкретного найменування, а також роботи, професiї або посади i присвоєнного розряду. Таким чином зазначений період роботи підлягає уточненню довідкою;

- з 30.07.1994 по 20.06.1995 у ТОВ «НОВА Ко», оскільки записи трудової книжки виконано з порушенням норм пункту 2.14 Інструкції, в записі № 14 зазначено лише назву підприємства, запис про прийняття на роботу відсутній. У графi 3 не зазначено, що заявниця прийнята до такого-то цеху, вiддiлу, пiдроздiлу, на дiльницю, виробництво iз зазначенням їх конкретного найменування, а також роботи, професiї або посади i присвоєного розряду. Таким чином зазначений період роботи підлягає уточненню довідкою;

- з 01.03.2022 по 31.03.2024 у Дніпропетровській обласній дитячій громадській організації “Федерація спортивних єдиноборств” “Сакура”, у зв`язку з відсутністю записів в трудовій книжці за період роботи на зазначеному підприємстві, відомостей з нарахування заробітної плати та сплати підприємством страхових внесків у Реєстрі застрахованих осіб.

Для призначення пенсії за віком ОСОБА_1 необхідно мати 31 рік страхового стажу, як визначено частиною 1 статті 26 цього Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 63 роки за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 24 до 34 років.

За розрахунком Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області та наданими позивачем документами, страховий стаж ОСОБА_1 складає 28 років 9 місяців 26 днів (страховий стаж зараховано по 24.12.2005).

Саме відсутністю необхідного для призначення пенсії страхового стажу у позивача і мотивоване рішення Головного управління Пенсійного фонду в Луганській області від 08.04.2024 № 262940017908 про відмову ОСОБА_1 у призначення пенсії відповідно до норм статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» .

Відповідач зазначає, що ним правомірно прийнято рішення від 08.04.2024 № 262940017908 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії відповідно до норм статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», через відсутність необхідного страхового стажу.

07.06.2024 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої представник позивача зазначає про необґрунтованість доводів відповідача та наполягає на задоволенні позовних вимог.

Додатково, щодо не зарахування до страхового стажу період роботи з 01.03.2022 по 31.03.2024 у Дніпропетровській обласній дитячій громадській організації “Федерація спортивних єдиноборств” “Сакура”, у зв`язку з відсутністю записів в трудовій книжці за період роботи на зазначеному підприємстві, відомостей з нарахування заробітної плати та сплати підприємством страхових внесків у Реєстрі застрахованих осіб, представник зазначив таке.

Із записів в трудовій книжці позивача вбачається, що з 12.06.2019 по цей час позивач працює у Дніпропетровській обласній дитячій громадській організації “Федерація спортивних єдиноборств” “Сакура” на посаді директора. З 01.03.2022, у зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації, знаходиться у відпусці за власний рахунок відповідно до частини 3 статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Представник позивача зазначив, що відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи. Внаслідок ймовірного невиконання страхувальником обов`язку по сплаті внесків, позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд дійшов такого.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 звернулася до сервісного центру № 9 Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою від 01.04.2024 № 4465 про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Вищевказану заяву з доданими документами розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області.

За розглядом заяви від 01.04.2024 та наданих позивачем документів, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 08.04.2024 № 262940017908 ОСОБА_1 відмовлено у призначення пенсії відповідно до норм статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Про прийняття вказаного рішення позивача повідомлено листом від 12.04.2024 № 2600-0212-8/76892.

Зокрема, відповідно до вказаного рішення, відповідачем за розглядом документів до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи:

- з 06.01.1993 по 29.07.1994 на МП «Елхім» за записами трудової книжки від 11.05.1987 серії НОМЕР_4 через відсутність запису про прийняття на роботу, зазначено лише назву підприємства (підлягає уточненню довідкою);

- з 30.07.1994 по 20.06.1995 у ТОВ «НОВА Ко» внаслідок відсутності запису про прийняття на роботу, зазначено лише назву підприємства (підлягає уточненню довідкою);

- з 01.03.2022 по 31.03.2024 у Дніпропетровській обласній дитячій громадській організації «Федерація спортивних єдиноборств», у зв`язку з відсутністю в Реєстрі сум нарахованої заробітної плати та інформації про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду.

Відповідач зазначає про неможливість зарахування вищевказаних періодів, оскільки перші два періоди роботи позивача не містять запису про прийняття на роботу, а зазначено лише назву підприємства, що підлягає уточненню довідкою. Стосовно третього періоду зазначено про неможливість його зарахування, у зв`язку з відсутністю в Реєстрі сум нарахованої заробітної плати та інформації про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду.

За розрахунком Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області страховий стаж ОСОБА_1 складає 28 років 9 місяців 26 днів (страховий стаж зараховано по 24.12.2005).

Не погоджуючись із прийнятим відповідачем рішенням від 08.04.2024 № 262940017908, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно положень статті 3 Основного Закону України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV), розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону № 1058-IV, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

За приписами частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. […].

Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

Статтею 44 Закону № 1058-IV визначено, що:

- заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (частина перша);

- заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (частина друга);

- органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно із частиною п`ятою статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Згідно з пунктом 1.1 розділу I “Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії” Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через веб портал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

Підпунктами 1, 2, 4, 5 пункту 2.1 розділу II “Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший” Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема: документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, орган, що призначає пенсію, додає довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення; документи про місце проживання (реєстрації) особи; документи, які засвідчують особливий статус особи.

Згідно з пунктом 4.1 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1, заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Пунктом 4.2 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку №22-1 встановлено, що при прийманні документів працівник сервісного центру:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

з`ясовує наявність у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;

видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно з пунктом 4.3 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1 вбачається, що створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії приймається без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно з пунктом 4.7 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Частиною другою статті 82 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” передбачено, що повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.

Тобто, відмовляючи особі в призначенні/перерахунку пенсії, орган, що призначає/перераховує пенсію, має зазначити причини такої відмови, у тому числі обґрунтувати мотиви не зарахування до страхового чи пільгового стажу окремих періодів роботи та/або навчання.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи: з 06.01.1993 по 29.07.1994 на Малому підприємстві МП «Елхім» АН України; з 30.07.1994 по 20.06.1995 у ТОВ «НОВА Ко», оскільки записи про такі періоди роботи не містять інформації щодо прийняття позивача на роботу із зазначенням посади. Період з 01.03.2022 по 31.03.2024 у Дніпропетровській обласній дитячій громадській організації “Федерація спортивних єдиноборств” “Сакура” не зараховано через відсутність в Реєстрі сум нарахованої заробітної плати та інформації про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду.

З наданої трудової книжки позивача від 11.05.1987 серії НОМЕР_4 вбачається, що ОСОБА_1 , зокрема, у періоди:

з 06.01.1993 по 29.07.1994 працювала на Малому підприємстві МП «Елхім» АН України. Запис містить інформацію про дату прийняття та звільнення, номери та дати наказів, підпис уповноваженої особи та печатку підприємства, однак відсутня інформація щодо посади, на яку позивача прийнято на роботу;

з 30.07.1994 по 20.06.1995 у ТОВ «НОВА Ко» - запис містить інформацію про дати прийняття та звільнення, номери та дати наказів, підпис уповноваженої особи та печатку підприємства, однак не містить інформації щодо посади, на яку позивача прийнято на роботу;

з 19.06.2019 позивач прийнята на посаду директора у Дніпропетровську обласну дитячу громадську організацію “Федерація спортивних єдиноборств” “Сакура”, де працює по теперішній час. Запис про прийняття позивача на роботу виконаний чітко, без виправлень та містить дату прийняття та дату та номер наказу.

Порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях визначався Інструкцією, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20 червня 1974 року №162, яка втратила чинність на підставі Наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993.

Підпунктом 1.1 Інструкції № 162 було встановлено, що трудова книжка є основним документом трудової діяльності робочих і службовців.

Згідно з пунктом 2.2 Інструкції №162 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по-батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Пунктом 2.3 Інструкції №162 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Відповідно до п.2.13. Інструкції 162, в графі 3 розділу "Відомості про роботу як  заголовок пишеться повне найменування підприємства.

Під цим заголовком  у  графі  1  ставиться  порядковий  номер запису, що  вноситься,  у  графі  2 зазначається дата прийняття на роботу.

У графі  3 пишеться:  "Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу,   підрозділу,   на   дільницю,   виробництво"    із зазначенням його   конкретного   найменування,   а  також  роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії   або   посади   на   яку   прийнятий  працівник, виконуються для   робітників   та   службовців    відповідно    до найменування  професій  і  посад,  зазначених   у   "Класифікаторі професій".

Згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 затверджено «Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників», яка містить аналогічні за змістом положення.

Зокрема, пунктом 2.14. Інструкції 58 визначено, що у графі 3 розділу "Відомості про роботу"  як  заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком  у  графі  1  ставиться  порядковий  номер запису, що  вноситься,  у  графі  2 зазначається дата прийняття на роботу. У графі  3 пишеться:  "Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу,   підрозділу,   на   дільницю,   виробництво"    із зазначенням його   конкретного   найменування,   а  також  роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії   або   посади   на   яку   прийнятий  працівник, виконуються для   робітників   та   службовців    відповідно    до найменування  професій  і  посад,  зазначених   у   "Класифікаторі професій" .

Оглядом трудової книжки позивача судом встановлено, що в записах про спірні періоди роботи з 06.01.1993 по 29.07.1994 на Малому підприємстві МП «Елхім» АН України та з 30.07.1994 по 20.06.1995 у ТОВ «НОВА Ко», дійсно відсутня інформація про прийняття та посади, на яку прийнято позивача, а лише міститься найменування підприємства. Проте, такі записи містять інформацію про дату прийняття та звільнення, номери та дати наказів, на підставі яких позивача прийнято та звільнено з роботи, підпис уповноваженої особи та печатку підприємства.

Суд заважує, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві. В свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах.

Відтак суд вважає незмістовними доводи відповідача про неможливість врахування до страхового стажу позивача спірних періодів роботи з 06.01.1993 по 29.07.1994 на Малому підприємстві МП «Елхім» АН України та з 30.07.1994 по 20.06.1995 у ТОВ «НОВА Ко» при призначенні пенсії позивачу, з підстав того, що трудова книжка заповнена з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок.

Наведене вище узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.

Слід зазначити, що трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Відповідачем при прийнятті рішення не враховано, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №754/14898/15-а.

Зважаючи на вищевикладене, суд погоджується з твердженнями позивача, що відповідач під час розгляду заяви про призначення пенсії, безпідставно не врахував зазначені записи трудової книжки через неповноту інформації, оскільки як було зазначено вище, не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу. Тобто, визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Суд вважає, що право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії безпідставно не враховано періоди роботи з 06.01.1993 по 29.07.1994 на Малому підприємстві МП «Елхім» АН України та з 30.07.1994 по 20.06.1995 у ТОВ «НОВА Ко», а отже рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про відмову позивачу в призначенні пенсії від 08.04.2024 № 262940017908 в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню, а вказані періоди зарахуванню до страхового стажу позивача.

Щодо тверджень відповідача про неможливість зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 01.03.2022 по 31.03.2024 у Дніпропетровській обласній дитячій громадській організації “Федерація спортивних єдиноборств” “Сакура”, у зв`язку з відсутністю відомостей з нарахування заробітної плати та сплати підприємством страхових внесків у Реєстрі застрахованих осіб, суд зазначає таке.

Особливості трудових відносин у період воєнного стану, не передбачені іншими актами трудового законодавства, визначені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» 15.03.2022 № 2136-IX.

Зокрема, частиною третьою статті 12 Закону № 2136 визначено, що протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про відпустки", без зарахування часу перебування у такій відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону України "Про відпустки".

Позивачем не заперечується той факт, що вона з 01.03.2022 по теперішній час, у зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації знаходиться у відпустці за власний рахунок відповідно до частини 3 статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Зазначене також підтверджується формою ОК5, з якої вбачається, що заробітна плата позивачу з березня 2022 року по теперішній час не нараховується, відповідно страхові внески не сплачуються.

Згідно із частиною другою статті 24 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Водночас, частиною шостою статті 20 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.

Аналіз наведених приписів законодавства свідчить про те, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, та вказані внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника таких внесків.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування»  № 1105-XIV, страховий стаж - період, протягом якого особа підлягала страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, та за який щомісяця роботодавець або особа сплачували страхові внески в сумі не менше мінімального страхового внеску.

Мінімальний страховий внесок — сума коштів, що визначають розрахунково як добуток розміру мінімальної зарплати і розміру єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (ЄСВ), встановлених законом, на місяць, за який нараховують зарплату/дохід (частина тринадцята статті 1 Закону № 1058-IV).

Водночас, якщо працівник повний місяць перебував у відпустці за свій рахунок, йому не зараховується страховий стаж, в тому числі для пенсії, оскільки не сплачені страхові внески.

При цьому, в даному випадку відсутня вина роботодавця щодо несплати страхових внесків, оскільки позивачу не нараховувалась та не виплачувалась заробітна плата за спірний період, у зв`язку з її перебуванням у безоплатній відпустці.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно відмовлено позивачу у зарахуванні періоду роботи з 01.03.2022 по 31.03.2024 до її страхового стажу з підстав не нарахування заробітної плати ОСОБА_1 за вказаний період  та, відповідно несплати страхових внесків не з вини роботодавця.

Отже, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України Луганській області зарахувати до страхового стажу позивача період роботи з 01.03.2022 по 31.03.2024, слід відмовити.

Судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги фактично підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 1211,20 грн стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Луганській області.

Керуючись статтями 2, 5, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги адвоката адвоката Терещенка Олега Івановича  в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 08.04.2024 № 262940017908 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 01.04.2024, зарахувавши до її страхового стажу періоди роботи з 06.01.1993 по 29.07.1994 та з 30.07.1994 по 20.06.1995.

У задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                             К.Є. Петросян