125/1729/23

2/125/347/2023

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2024 року м. Бар Вінницької області

Барський районний суд Вінницької області в складі:

судді Єрмічової В. В.,

за участю секретаря судового засідання Віннічук В. Л.,

       розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

       Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" звернулося до суду із вказаним позовом обґрунтовуючи тим, що 14 лютого 2021 року між ТОВ "Авентус Україна", правонаступником права грошової вимоги якого є ТОВ "Українськ фінансові операції ,відповідно до договору факторингу № 13/09/2021 від 13 вересня 2021 року, правонаступником права грошової вимоги якого є ТОВ "Фінансова компанія "Фінтрат Україна", відповідно до договору факторингу № 17-08/23-Ф від 17 серпня 2023 року, та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3668977 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір булоукладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ "Авентус Україна", затверджених наказом № 53-ОД від 16 січня 2020 року, та розміщених на сайт https://creditplus.ua/ru/documents. Згідно умов кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 20000 грн; строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту (16.03.2021) вказується в Графіку платежів, що є Додатком № 1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах, визначених в Розділі 4 цього Договору. ТОВ "Авентус Україна" свої зобов`язання перед відповідачем ОСОБА_1 за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 20000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 . Відповідно до п. 1.5. Кредитного договору Стандартна процентна ставка становить 1,90 % в день та застосовується: - у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору; - у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Споживача, відповідно до п. 4.2 Договору; - у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п. 4.3 Договору. 16 березня 2021 року відповідач ОСОБА_1 свої зобов?язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, в зв?язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3. Кредитного договору Кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 (дев?яносто) календарних днів поспіль. Надалі Відповідач оплати за Кредитним договором не здійснював. Станом на 25 серпня 2023 року у відповідача ОСОБА_1 виникла заборгованість за кредитним договором в сумі 65600 грн, з якої: сума кредиту становить 20000 грн, сума процентів за користування кредитом становить 45600 грн. Інфляційні втрати в розмірі 22763 грн 20 коп. Три відстотки річних в розмірі 4318 грн 82 коп. Враховуючи викладене вище, позивач ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" просить стягнути на свою користь з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 3668977 в розмірі 65600 грн, з якої: сума кредиту становить 20000 грн, сума процентів за користування кредитом становить 45600 грн; інфляційні втрати в розмірі 22763 грн 20 коп.; три відстотки річних в розмірі 4318 грн 82 коп. та понесені судові витрати.

       У судове засідання представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання. Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна"  Столітній М. М. подав до суду заяву, в якій просить розглянути справу у відсутності представника позивача, не заперечує проти ухвалення заочного рішення у разі неявки відповідача в судове засідання.

       У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився повторно.

       Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи, видано відділом "Центр надання адміністративних послуг" Барської міської ради Вінницької області від 13 вересня 2023 року № 08-11/638, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

       За вказаною адресою відповідачу ОСОБА_1 повторно надіслано судову повістку про виклик у суд, зокрема на 21 червня 2024 року, однак до суду повернувся конверт з рекомендованим повідомленням з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".

       Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

       За таких підстав відповідач ОСОБА_1 вважається належно повідомленим про дату, час і місце судового засідання.

       Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

       Так, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнов проти України" вказав, що згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

       У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

       За таких підстав розгляд справи за відсутності ОСОБА_2 є цілком виправданим, оскільки відкладення розгляду справи призвело б до безпідставного її затягування та порушення вимог п. 10 ч. 3 ст. 2, ст. 121 ЦПК України.

       З урахуванням вимог, передбачених ч. 1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи і ухвалити заочне рішення на підставі наявних у ній доказів.

       Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося у зв`язку з неявкою всіх учасників справи в судове засідання.

       Враховуючи заяву представника позивача, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов такого висновку.

       Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

       Відповідно до частин 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

       Згідно із частинами 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

       Встановлено, що 14 лютого 2021 року між ТОВ "Авентус Україна" та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір № 3668977 про надання споживчого кредиту в електронній формі шляхом використання позичальником електронного підпису одноразовим ідентифікатором (а.с. 47-50).

       Відповідно до п. 9.8 договору № 3668977 від 14 лютого 2021 року підписуючи цей договір, ОСОБА_1 підтверджує, що перед укладенням цього Договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування; б) вказана в ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та розміщена на Веб-сайті; - він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, ТОВ "Авентус Україна", (далі - Правила), що розміщені на Веб-сайті та затверджені наказом № 53-ОД від 16.01.2020 року, повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов?язується неухильно їх дотримуватися;- дані, що стосуються його особи (дані паспорту, РНОКПП, ПІБ, місце проживання, інше), зазначені в преамбулі, та реквізитах сторін цього Договору є актуальними, правильними та відповідають дійсності. Споживач погоджується, що наявність помилок та/або неточностей, та/або описок в таких даних, не пливають на зобов?язання Споживача, передбачені цим Договором;- він погоджується, що у випадку передбаченому пп. 2 п. 5.1. Договору для Товариства не наступає простроченнякредитора.

       Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

       Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

       Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

       Відповідно до договору факторингу № 13/09/2021 від 13 вересня 2021 року ТОВ "Українські фінансові операції", отримало, а ТОВ "Авентус Україна" відступило ТОВ "Українські фінансові операції" право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ "Авентус Україна" (а.с. 51-55).

       Згідно договору факторингу № 17-08/23-Ф від 17 серпня 2023 року ТОВ "Українські фінансові операції" відступило ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" право грощової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрах боржників (а.с. 69-72).

       Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 17-08/23-Ф від 17 серпня 2023 року ТОВ "Українські фінансові операції" відступило ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" право вимоги до, у тому числі, боржника ОСОБА_1 за договором № 3668977 (а.с. 73-74).

       Вказані обставини свідчать про те, що станом на день пред`явлення позову до суду, ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" є кредитором у зобов`язанні щодо виконання умов кредитного договору № 3668977 від 14 лютого 2021 року і саме йому належить право вимоги до ОСОБА_1 .

       Правовідносини в даній цивільній справі регулюються положеннями Цивільного кодексу України, що регулюють договірні правовідносини, а також Законом України "Про електронну комерцію".

       Згідно з ч. 7 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

       Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

       Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

       Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

       Згідно зі статтями 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

       Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

       Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

       Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

       Згідно з частинами 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

       Відповідно до частин 1, 2 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

       Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

       З аналізу наведених норм вбачається, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму.

       Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

       Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

       Згідно із ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

       Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (щодо договору позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

       Згідно із ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

       Згідно зі ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

       Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

       Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

       Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

       Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

       Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

         Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

        Встановлено, що договір № 3668977 від 14 лютого 2021 року укладений між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 в електронній формі, який містить електронний підпис ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором та представника ТОВ "Авентус Україна" Довгаль В. В., тому має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами.

       Зі змісту договору № 3668977 від 14 лютого 2021 року, який наданий позивачем, встановлено, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для таких видів договорів, умови кредитування, а позичальник в свою чергу погодився на укладення договорів саме такого змісту, про що свідчить підписання договорів відповідачем ОСОБА_1 .

       Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

       Кредитний договір, який є предметом спору, підписаний відповідачем ОСОБА_1 із використанням електронного підпису одноразовими ідентифікаторами, тобто укладання між сторонами правочину підтверджено належними та допустимими доказами. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що підтверджується матеріалами справи.

       Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

       Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

       Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

       Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

       Згідно договору № 3668977 від 14 лютого 2021 року сума кредиту становить 20000 грн (п. 1.3); строк кредиту 30 днів (п. 1.4); стандартна процентна ставка становить 1,90 % в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п. 1. 4 цього Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Споживача, відповідно до п. 4.2 Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п. 4.3 Договору (п. 1.5) (а.с. 47).

       Через неналежне виконання відповідачем ОСОБА_1 взятих на нього зобов`язань за договором № 3668977 від 14 лютого 2021 року розмір заборгованості складає 65600 грн, з якої: сума кредиту становить 20000 грн, сума процентів за користування кредитом становить 45600 грн; інфляційні втрати в розмірі 22763 грн 20 коп.; три відстотки річних в розмірі 4318 грн 82 коп.

       Враховуючи викладене вище, суд вважає за необхідне позов задовольнити та стягнути на користь ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" з відповідача ОСОБА_1 суму заборгованості за договором № 3668977 від 14 лютого 2021 року в розмірі 65600 грн, з якої: сума кредиту становить 20000 грн, сума процентів за користування кредитом становить 45600 грн; інфляційні втрати в розмірі 22763 грн 20 коп.; три відстотки річних в розмірі 4318 грн 82 коп.

       Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

       З урахуванням вимог, передбачених ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд стягує на користь позивача з відповідача документально підтверджені витрати понесені на сплату судового збору у розмірі 2147 грн 20 коп. (а.с. 1).

       Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України  до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

       Тому суд стягує на користь позивача з відповідача витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн, які документально підтверджені (а.с. 35-37).

       На підставі ст. 6, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 205, частин 1, 2 ст. 207, ст. 509, ч. 1 ст. 526, статтей 626-628, ст. 638, ч. 2 ст. 639, ст. 640, ст. 642, ст. 1046, ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049, частин 1, 2 ст. 1054, частин 1, 2 ст. 1055 ЦК України, ст. 3, частин 3, 5, 6, 7, 12 ст. 11, ч. 1 ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", керуючись частинами 1, 2 ст. 76, ч. 1 ст. 81, частинами 1-3 ст. 89, п. 1 ч. 8 ст. 128, ч. 1 ст. 141, ч. 4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, ч. 1 ст. 280, ст. 281, п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 258, частинами 1-3 ст. 259, статями 263-265, частинами 3-5, 7, 8 ст. 268, частинами 5, 6 ст. 272, ч. 1 ст. 280, статтями 281-284, 288, 289 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

       Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

       Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" суму заборгованості за кредитним договором № 3668977 від 14 лютого 2021 року в розмірі 65600 грн, з якої: сума кредиту становить 20000 (двадцять тисяч) грн, сума процентів за користування кредитом становить 45600 (сорок п`ять тисяч шістсот) грн; інфляційні втрати в розмірі 22763 (двадцять дві тисячі сімсот шістдесят три) грн 20 коп.; три відстотки річних в розмірі 4318 (чотири тисячі вісімнадцять) грн 82 коп.

       Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн 20 коп. витрат на сплату судового збору.

       Стягнути на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" з   ОСОБА_1 витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

       Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

       Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним Кодексом.

       Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цивільним процесуальним Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

       Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" (місцезнаходження юридичної особи: 54005, м. Миколаїв, вул. Пушкінська, 28, каб. 7 вул. Загородня, 15, офіс 118/2, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код юридичної особи 44559822).

       Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_2 ).

       Повне судове рішення складено і оголошено 21 червня 2024 року.

Суддя                                                                                                 Віта ЄРМІЧОВА