ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м  У к р а ї н и

19 червня 2024 року м. Дніпросправа № 280/921/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді  Щербака А.А. (доповідач),

                               суддів:  Баранник Н.П., Малиш Н.І.,     

за участю секретаря судового засідання Тарантюк А.Р.

розглянувши в м. Дніпро у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та Офісу Генерального прокурора на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року (суддя Бойченко Ю.П.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Офісу Генерального прокурора про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення.

Позивач просить стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1  середній заробіток за час невиконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 14.05.2021 по 04.01.2023 у розмірі 672 395,26 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року позов задоволено частково.  

Суд вирішив стягнути з Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15; код ЄДРПОУ 00034051) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2020 у справі №280/378/20 за період з 14.05.2021 по 18.07.2022 включно у сумі 446 024 (чотириста сорок шість тисяч двадцять чотири) гривні 32 копійки, з яких утримати податки та інші обов`язкові платежі.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Позивачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції змінити,  в мотивувальній частині щодо розміру середнього заробітку за час затримки виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2020 у справі №280/378/20 та періоду, за який  підлягає стягненню середній заробіток, а в резолютивній частині абзаци перший та другий викласти в такій редакції» «Позовну заяв ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі. Стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2020 у справі №280/378/20 за період з 14.05.2021 по 04.01.2023 у сумі 672  395,26грн.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було враховано, що у період з 19.07.2022 по 04.01.2023 офісом генерального  прокурора також не вживались заходи, спрямовані на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від  10.06.2020 в частині поновлення позивача на посаді в Офісі Генерального прокурора. Лише після 05.01.2023 після завершення процедури атестації права позивача було поновлено.

Офісом генерального прокурора також подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову відмовити повністю.  

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновки суду першої інстанції обставинам справи не відповідають, рішення суду у справі №280/378/20 було виконано відповідно до діючого законодавства.

Позивач свою апеляційну скаргу підтримав, проти задоволення апеляційної скарги Офісу Генерального прокурора заперечував.

Колегія суддів зазначає наступне.

Як було встановлено судом першої інстанції, Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2020 у справі №280/378/20 позовну заяву ОСОБА_1 до Генерального прокурора Рябошапки Руслана Гергійовича, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено повністю та, крім іншого, поновлено ОСОБА_1 в Офісі Генерального прокурора на посаді рівнозначній посаді заступника начальника першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному проваджені та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України та органів прокуратури з 25.12.2019. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді допущено до негайного виконання.

12.06.2020 позивачу видано виконавчий лист у даній справі в частині поновлення його на посаді.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.11.2020 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2020 в справі № 280/378/20.

Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменком Олексієм Степановичем 20.04.2021 відкрито виконавче провадження №65220082 з примусового виконання виконачого листа Запорізького окружного адміністративного суду, виданого 12.06.2020 у справі №280/378/20.

14.05.2021 Генеральним прокурором видано наказ №567ц, яким, зокрема, поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України з 25.12.2019.

18.05.2021 Генеральним прокурором видано наказ №599ц, яким позивача увільнено з 18.05.2021 від виконання службових обов`язків у зв`язку із прийняттям його на військову службу за контрактом; наказано зберегти за ОСОБА_1 посаду та середній заробіток на період з 18.05.2021 по 12.04.2025.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.10.2021 у справі №640/19908/21, яке набрало законної сили 25.01.2022, відмовлено у задоволенні адміністративного позову Офісу Генерального прокурора про визнання протиправною та скасування постанови від 26.05.2021 ВП №65220082 про накладення штрафу у розмірі 5 100,00 грн.; визнання протиправною та скасування постанови від 23.06.2021 ВП №65220082 про накладення штрафу у розмірі 10 200,00 грн.

Даним рішенням суду встановлено, зокрема, наступні обставини: «…Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи про протиправність оскаржуваних постанов відповідача, оскільки рішення суду виконане у повному обсязі, а саме видано наказ Генерального прокурора від 14 травня 2021 року №567ц про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному проваджені та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України та органів прокуратури з 25 грудня 2019 року….

…На виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження №65220082 про примусове виконання виконавчого листа, виданого 12 червня 2020 року Запорізьким окружним адміністративним судом №280/378/20 про поновлення ОСОБА_1 в Офісі Генерального прокурора на посаді рівнозначній посаді заступника начальника першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному проваджені та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України та органів прокуратури з 25 грудня 2019 року.

20 квітня 2021 року державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №65220082 у якій зобов`язав боржника невідкладно виконати рішення суду, про що письмово повідомити державного виконавця.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 26 травня 2021 року ВП №65220082 про накладення штрафу за невиконання без поважних причин рішення, на Офіс Генерального прокурора накладено штраф у розмірі 5 100,00 грн.

За повторне невиконання без поважних причин рішення суду, державний виконавець постановою від 23 червня 2021 року ВП №65220082 наклав на Офіс Генерального прокурора штраф у розмірі 10 200,00 грн….

…Сторони визнають, що листом від 21 травня 2021 року №07/1/1-1691вих-21 Офіс Генерального прокурора повідомив Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про те, що на виконання рішення суду ОСОБА_1 поновлено на посаді прокурора та додав копію наказу Генерального прокурора від 14 травня 2021 року №567ц і витяг з трудової книжки.

Зі змісту вказаного наказу вбачається, що ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника начальника першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному проваджені та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України та органів прокуратури з 25 грудня 2019 року.

Суд звертає увагу на те, що згідно резолютивної частини рішення Запорізького окружного адміністративного суду №280/378/20 ОСОБА_1 має бути поновлений в Офісі Генерального прокурора на посаді рівнозначній посаді заступника начальника першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному проваджені та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України та органів прокуратури з 25 грудня 2019 року.

Разом з тим, наказ Генерального прокурора від 14 травня 2021 року №567ц, який видано на виконання вказаного судового рішення, не містить відомостей про поновлення ОСОБА_1 саме в Офісі Генерального прокурора на посаді, рівнозначній тій, яку він обіймав на час звільнення….

… Таким чином, надані Офісом Генерального прокурора документи не підтверджують виконання рішення згідно з виконавчим документом, оскільки рішенням Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/378/20 ОСОБА_1 поновлено в Офісі Генерального прокурора саме на рівнозначній посаді тій, яку він обіймав на час звільнення, а не на посаді, якої на час видачі наказу не існує в штатному розписі Офісу Генерального прокурора….

… Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач у встановлений виконавцем строк рішення суду не виконав, тому оскаржувані постанови відповідача про накладення штрафу є правомірними….».

В подальшому, постановою Верховного Суду від 02.06.2022 у справі №280/378/20 касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора задоволено. Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16.11.2020 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до Третього апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.06.2022 адміністративну справу №280/378/20 прийнято до провадження, а ухвалою від 14.07.2022 зупинено провадження у справі №280/378/20 до припинення перебування ОСОБА_1 (позивача у справі) у військовому формуванні, що переведене на воєнний стан.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20.12.2022 у справі № 280/5734/21 (провадження №СН/280/34/22) позовну заяву ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора задоволено частково. Стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2020 у справі №280/378/20 за період з 11.06.2020 по 13.05.2021 у сумі 458   699, 01 грн (чотириста п`ятдесят вісім тисяч шістсот дев`яносто дев`ять гривень 01 коп.). В іншій частині позовних вимог відмовлено. Станом на день прийняття рішення у даній справі рішення суду від 20.12.2022 у справі № 280/5734/21 (провадження №СН/280/34/22) не набрало законної сили.

Наказом Генерального прокурора від 05.01.2023 №5ц ОСОБА_1 переведено на посаду прокурора першого відділу організації нагляду за додержанням законів у кримінальних провадженнях у сфері охорони навколишнього природного середовища управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в суді у кримінальних провадженнях у сфері охорони навколишнього природного середовища, нагляду за додержанням законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора з 05.01.2023. Підстава наказу: заява ОСОБА_1 ; рішення кадрової комісії офісу Генерального прокурора з атестації прокурорів та слідчих Генеральної прокуратури України від 16.12.2022.

Наказом Генерального прокурора від 05.01.2023 №6ц ОСОБА_1 наказано вважати увільненим з 05.01.2023 від виконання обов`язків за посадою у зв`язку з прийняттям на військову службу за контрактом.

Вважаючи, що має право на отримання середнього заробітку за час затримки виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2020 у справі №280/378/20 за період з 14.05.2021 по 04.01.2023, ОСОБА_1 звернувся до суду з даною позовною заявою.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції зазначив, що позивач має право відповідно до статті 236 КЗпП на виплату йому середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення.

Також суд першої інстанції зазначив, що обчислюючи належну до стягнення на користь позивача суму середнього заробітку, підлягає застосуванню період з 14.05.2021 (не охоплений рішенням суду у справі № 280/5734/21) по 18.07.2022 включно.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.

Відповідно до частин другої, третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частин 1, 8 статті 235 КЗпП у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Статтею 236 КЗпП установлено, що у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною другою статті 372 зазначеного Кодексу встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Пунктом 3 частини першої статті 371 цього ж Кодексу передбачено, що рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що з дня ухвалення рішення про поновлення позивача на роботі у відповідача виник обов`язок щодо його виконання, а рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі слід вважати невидання власником (уповноваженим органом) негайно після проголошення судового рішення наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин.

Як було встановлено судом першої інстанції, рішення суду від 10.06.2020 у справі №280/378/20 в частині поновлення ОСОБА_1 в Офісі Генерального прокурора на посаді, рівнозначній посаді заступника начальника першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному проваджені та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України виконано 05.01.2023 шляхом прийняття наказу Генерального прокурора №5ц.

Вірними є висновки суду першої інстанції, що позивач має право відповідно до статті 236 КЗпП на виплату йому середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення.

Суд першої інстанції вірно взяв до уваги, що наказом від 14.05.2021 №567ц ОСОБА_1 поновлено на посаді в Генеральній прокуратурі України, а не в Офісі Генерального прокурора, як це передбачено рішенням суду від 10.06.2020 у справі №280/378/20.

Щодо належної до стягнення на користь позивача суми.

Як було встановлено судом першої інстанції, відповідно до довідки Офісу Генерального прокурора від 24.03.2023 №21-116зп розмір середньоденної заробітної плати позивача становить 1   985,71 грн.

Суд першої інстанції вірно взяв до уваги Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-IX, який набрав чинності 19.07.2022.

Наведеним Законом внесено зміни до, крім іншого КЗпП, а саме у частині третій статті 119 слова «зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток» замінено словами «зберігаються місце роботи і посада».

З 19.07.2022 частина третя статті 119 КЗпП має наступну редакцію: За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Судом першої інстанції встановлено, що 09.04.2020 позивачем підписано Контракт про проходження військової служби у Службі безпеки України строком на п`ять років з 13.04.2020 по 12.04.2025.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що враховуючи вимоги Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-IX, позивач, як особа, яка проходить військову службу за контрактом, з 19.07.2022 має право на збереження місця роботи та посади, проте на отримання середнього заробітку за основним місцем роботи ці гарантії не розповсюджуються.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що норма ст. 236 КЗпП України спрямована на захист права незаконно звільненого працівника на оплату його праці у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі, але у зв`язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-IX, позивач в будь-якому випадку не отримував би заробітну плату за основним місцем роботи після 19.07.2022, як особа, яка проходить військову службу за контрактом та отримує грошове забезпечення військовослужбовця.  

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що обчислюючи належну до стягнення на користь позивача суму середнього заробітку, підлягає застосуванню період з 14.05.2021 (не охоплений рішенням суду у справі № 280/5734/21) по 18.07.2022 включно.

Також судом першої інстанції було встановлено, що довідками Офісу Генерального прокурора від 10.01.2023 №21-4зп та №21-5зп підтверджується, що ОСОБА_1 у 2021 році отримав заробітну плату в розмірі 79   699,33 грн., а в 2022 році (з січня по липень) – 68   003,64 грн.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що наведені суми мають бути виключені із розрахунку належного позивачу середнього заробітку, з метою уникнення подвійного стягнення заробітної плати.

Вірними є розрахунки суду першої інстанції, що належна до стягнення сума складає 446   024,32 грн., обчислена як 1   985,71 грн. (середньоденна заробітна плата) х 299 (кількість робочих днів за період з 14.05.2021 по 18.07.2022 включно) – 79   699,33 грн. – 68   003,64 грн.

Доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

                                                  ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Офісу Генерального прокурора залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України.

Постанова у повному обсязі складена 20 червня 2024 року.

Головуючий - суддя                                                                      А.А. Щербак

                               суддя                                                                      Н.П. Баранник

                               суддя                                                                      Н.І. Малиш