Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #1165302709


УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня2024 року

м. Київ

справа № 331/1664/22

провадження № 51-6125 ск 23

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу підозрюваного ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18 серпня 2022 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 19 квітня 2024 року про відмову у відкритті апеляційного провадження,

встановив:

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18 серпня 2022 року задоволено клопотання старшого слідчого про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 22022080000000904 від 15 червня 2022 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 4 ст. 111-1 КК України.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 19 квітня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на вищевказану ухвалу слідчого судді, оскільки її було подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України.

Не погодившись із зазначеними рішеннями, ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить переглянути оскаржувані судові рішення, оскільки вважає, що вони постановлені з порушенням норм кримінального процесуального законодавства.

Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, долучену до неї копію судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до ст. 310 КПК України, оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку, тобто касаційне оскарження ухвал слідчого судді законом не передбачено.

Враховуючи викладене, ухвала слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18 серпня 2022 рокукасаційному оскарженню не підлягає, а тому не може бути предметом касаційного розгляду, у зв`язку із чим в цій частині доводів касаційної скарги слід відмовити у відкритті касаційного провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України.

Що стосується доводів касаційної скарги на ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження, колегія суддів Верховного Суду вважає за доцільне вказати наступне.

Згідно з ч. 6 ст. 399 КПК України ухвала про повернення апеляційної скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в касаційному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 1 КПК України встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством, аналіз якого свідчить, що унормування кримінальних процесуальних відносин відбувається шляхом чіткого та імперативного визначення процедур, регламентації прав їх учасників для попередження свавільного використання владними органами своїх повноважень і забезпечення умов справедливого судочинства.

У положеннях частин 1 та 2 ст. 309 КПК України наведено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які підлягають апеляційному оскарженню під час досудового розслідування, до якого оскаржувана ухвала слідчого судді не віднесена.

Отже, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що вказана ухвала слідчого судді згідно зі ст. 309 КПК України не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, а тому діяв відповідно до положень ч. 4 ст. 399 цього Кодексу і прийняв законне, обґрунтоване, належно вмотивоване судове рішення, з яким погоджується і колегія суддів касаційної інстанції.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 08 січня 2008 року щодо прийнятності заяви N 32671/02 у справі "Скорик проти України" зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак, ці обмеження не повинні впливати на користування правом у такий спосіб і до такої міри, що саму його суть буде порушено. Вони повинні відповідати законній меті, і тут має бути розумний ступінь пропорційності між засобами, що застосовуються, та метою, яку намагаються досягнути.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду, такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (п. 96 Рішення у справі «Кромбах проти Франції» від 13 лютого 2001 року).

За таких обставин, наявність визначених у законі вимог щодо звернення до суду вищого рівня в разі незгоди із судовим рішенням не є тотожним обмеженню в доступі до правосуддя, а отже не означає обмеження у праві на справедливий судовий розгляд.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги в частині оскарження ухвали апеляційного суду, а тому відмовляє у відкритті касаційного провадження в цій частині на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України.

Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою підозрюваного ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжявід 18 серпня 2022 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 19 квітня 2024 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація