ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/12778/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Баранець О.М., Кібенко О.Р.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

представників учасників справи:

позивача - Рикова О.О.,

відповідача-1 - не з`явились,

відповідача-2 - не з`явились,

відповідача-3 - не з`явились,

відповідача-4 - не з`явились,

відповідача-5 - не з`явились,

третьої особи - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"

про ухвалення додаткового рішення

у справі №910/12778/22

за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"

до 1. Моторного (транспортного) страхового бюро України,

2. Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта",

3. Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго",

4. Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша",

5. Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія Аска",

про визнання недійсними рішення та протоколу,

ВСТАНОВИВ:

1.У листопаді 2022 року Приватне акціонерне товариство "Українська транспортна страхова компанія" (далі також ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі також МТСБУ), Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (далі також ПАТ "НАСК "Оранта"), Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго" (далі також ПрАТ "АСК "Інго"), Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" (далі також ПрАТ "СК "Перша") та Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (далі також ПрАТ "СГ "ТАС") про (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог):

- визнання недійсним рішення учасників договору облігаторного квотно-пропорційного перестрахування власного утримання за договором зовнішнього перестрахування від 28.12.2012, оформленого пунктом 1.1 питання 1 протоколу пулу внутрішнього перестрахування №8/2021 (ПВП) від 25.06.2021, щодо затвердження Порядку розподілу суми коштів цільових додаткових внесків до фонду страхових гарантій, яка може бути повернута страховику - повному члену МТСБУ, який є учасником пулу внутрішнього перестрахування; визнання недійсним рішення учасників договору облігаторного квотно-пропорційного перестрахування власного утримання за договором зовнішнього перестрахування від 28.12.2012, оформленого пунктом 1.2 питання 1 протоколу пулу внутрішнього перестрахування №8/2021 (ПВП) від 25.06.2021;

- визнання недійсним протоколу №8/2021 (ПВП) від 25.06.2021 учасників договору облігаторного квотно-пропорційного перестрахування власного утримання за договором зовнішнього перестрахування від 28.12.2012;

- зобов`язання ПрАТ "АСК "Інго", ПрАТ "СК "Перша", ПрАТ "СГ "ТАС" вчинити дії для повернення коштів до МТСБУ, попередньо розподілених на виконання вимог протоколу від 25.06.2021 №8/2021 (ПВП) учасників договору облігаторного квотно-пропорційного перестрахування власного утримання за договором зовнішнього перестрахування від 28.12.2012.

2.Господарський суд міста Києва рішенням від 23.05.2023 у справі №910/12778/22 у задоволенні позову ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" відмовив повністю.

3.Північний апеляційний господарський суд постановою від 23.01.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі №910/12778/22 скасував та ухвалив нове рішення. Позовні вимоги ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" задовольнив частково. Визнав недійсним рішення учасників договору облігаторного квотно-пропорційного перестрахування власного утримання за договором зовнішнього перестрахування від 28.12.2012 оформлене: - пунктом 1.1 питання 1 протоколу пулу внутрішнього перестрахування №8/2021 (ПВП) від 25.06.2021 щодо затвердження Порядку розподілу суми коштів цільових додаткових внесків до фонду страхових гарантій, яка може бути повернута страховику - повному члену МТСБУ, який є учасником пулу внутрішнього перестрахування; пунктом 1.2 питання 1 протоколу пулу внутрішнього перестрахування №8/2021 (ПВП) від 25.06.2021. В іншій частині у задоволенні позову відмовив.

4.Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 і передати справу повністю на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

5.28.04.2024, тобто у строк, встановлений Верховним Судом, ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" подало відзив на касаційну скаргу. До відзиву на касаційну скаргу представником ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" - адвокатом Риковим О.О. було додано попередній (орієнтовний) розмір судових витрат, які планує понести ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" на професійну правничу допомогу адвоката при розгляді справи №910/12778/22 у Верховному Суді, відповідно до якого сума таких витрат становить 30 000 грн. Адвокатом також зазначено, що заяву про ухвалення додаткового рішення, в частині витрат ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" на правову допомогу, з долученням доказів з цього приводу, буде подано до Верховного Суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду

6.Верховний Суд постановою від 22.05.2024 у справі №910/12778/22 касаційну скаргу МТСБУ залишив без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 залишив без змін.

7.27.05.2024 до Верховного Суду від ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" надійшла заява, в якій товариство просить ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з МТСБУ на його користь витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді касаційної інстанції в сумі 30 000 грн.

8.Верховний Суд ухвалою від 30.05.2024 призначив до розгляду заяву ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/12778/22 щодо стягнення судових витрат за надання правничої допомоги на 05.06.2024 об 11:35 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, зал судових засідань №328.

7.Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, Верховний Суд виходить з такого.

8.Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

9.Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване у статті 131-2 Конституції України, статті 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), відповідних нормах Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

10.Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).

11.Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

12.Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК).

13.Згідно із статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

14.Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

15.Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК).

15.Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).

16.Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядку.

17.За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

18.Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

19.Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

20.Як вбачається з матеріалів справи, 19.12.2022 між ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" (далі також клієнт) та адвокатом Риковим Олександром Олександровичем (далі також адвокат) укладено договір про надання правової допомоги №19/12/2022, за умовами якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати професійну правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

21.Правнича допомога адвоката за цим договором полягає в тому, що клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання здійснити представництво інтересів клієнта у справі №910/12778/22 (пункт 1.2 договору).

22.За професійну правничу допомогу, передбачену в пункті 1.1 договору, клієнт сплачує адвокату винагороду в розмірі, визначеному в цьому договорі, на підставі підписаної між сторонами додаткової угоди (пункт 4.1 договору).

23.Відповідно до пунктів 1, 2 додаткової угоди від 30.04.2024 про розмір та порядок сплати гонорару до договору про надання правової допомоги №19/12/2022 від 19.12.2022 вартість послуг (гонорар) адвоката за підготовку, подачу документів та представництво інтересів клієнта у Верховному Суді по справі №910/12778/22 становить 30 000 грн. Сторони узгодили, що клієнт зобов`язаний сплатити адвокату вартість послуг (гонорару), визначену пунктом 1 цієї додаткової угоди, протягом двох місяців після розгляду справи №910/12778/22 у Верховному Суді.

24.Як вже зазначалось у пункті 5, до відзиву на касаційну скаргу адвокатом було додано попередній (орієнтовний) розмір судових витрат, які планує понести ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" на професійну правничу допомогу адвоката при розгляді справи №910/12778/22 у Верховному Суді, відповідно до якого сума таких витрат становить 30 000 грн. Адвокатом також зазначено, що заява про ухвалення додаткового рішення, в частині витрат ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" на правову допомогу, з долученням доказів з цього приводу, буде подано до Верховного Суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду

25.27.05.2024 ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" подало до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якої просило Суд стягнути з МТСБУ на свою користь 30 000 грн витрат на правову допомогу, понесених в суді касаційної інстанції. До вказаної заяви адвокатом було долучено акт виконаних робіт за договором про надання правової допомоги №19/12/2022 від 19.12.2022 згідно з додатковою угодою від 30.04.2024, відповідно до якого адвокат надав клієнту наступні послуги:

- детальний аналіз змісту касаційної скарги МТСБУ (перша редакція) - 3 години;

- детальний аналіз змісту нової редакції касаційної скарги МТСБУ - 3 години;

- здійснення моніторингу стану розгляду справи №910/12778/22 на офіційному сайті Судової влади України - 0,5 годин;

- підготовка та відправка відзиву на касаційну скаргу - 8 годин;

- підготовка та подача до суду заяви про попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат - 2 години;

- участь в судовому засіданні Верховного Суду - 2 години;

Фіксований розмір гонорару адвоката за вказані послуги становить 30 000 грн.

26.Беручи до уваги наведене, колегія суддів доходить висновку, що ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" довело фактичне надання йому послуг на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.

27.Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

28.Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

29.Разом з тим, за змістом частини четвертої статті 126 ГПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

30.У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК).

31.У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

32.Крім того, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може також відступити від вказаного у частині четвертій статті 129 ГПК загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

33.Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

34.При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

35.Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

36.Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

37.Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 ГПК).

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об?єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі №910/353/19.

38.З матеріалів справи вбачається, що ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" дотрималось вимог щодо строків звернення із заявою про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та подання відповідних доказів. Відповідно до цих доказів сума витрат на правову допомогу ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" у суді касаційної інстанції складає 30 000 грн.

39.ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" зазначило, що оскільки такі витрати були понесені саме у зв`язку з поданням касаційної скарги МТСБУ, тоді як інші відповідачі не подавали заяв про приєднання до касаційної скарги МТСБУ і не подавали окремо касаційних скарг, витрати на правову допомогу мають бути стягнуті саме з останнього.

40.Колегія суддів погоджується з такими доводами ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" та вважає, що з урахуванням наведених обставин, доводити безпідставність та неспівмірність заявлених позивачем витрат на правову допомогу мало саме МТСБУ.

41.Як вбачається з матеріалів справи, представником ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" було направлено МТСБУ копію заяви про ухвалення додаткового рішення (в порядку частини восьмої статті 129 ГПК) та доказів на підтвердження витрат з правової допомоги, що підтверджується квитанцією №1106324 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС (МТСБУ). Дата, час доставки: 27.05.2024 15:11.

42.Крім того, про розгляд Верховним Судом заяви ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" про ухвалення додаткового рішення МТСБУ було повідомлено ухвалою від 30.05.2024, яка за інформацією, отриманою з автоматизованої системи документообігу суду КП "ДСС", була доставлена в електронний кабінет одержувача - МТСБУ 31.05.2024 о 20 год. 24 хв.

43.Однак, від МТСБУ клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката та заперечень стосовно розміру заявлених ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" витрат на правничу допомогу, понесених у зв`язку із касаційним розглядом справи №910/12778/22, не надходило.

44.У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката, МТСБУ до справи не надав.

45.З огляду на наведене, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність справи, Суд вважає, що заявлені ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" витрати на правову допомогу відповідають встановленим критеріям та є підтвердженими.

46.За таких обставин, зважаючи на відсутність клопотання МТСБУ про зменшення таких витрат, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з МТСБУ на користь ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції у заявленій сумі.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 315, 317 ГПК, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Заяву Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу в суді касаційної інстанції у справі №910/12778/22 - задовольнити.

2.Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, Україна, місто Київ, Русанівський бульвар, будинок, 8; Код ЄДРПОУ 21647131) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (01033, Україна, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок, 77; Код ЄДРПОУ 22945712) витрати на оплату правничої допомоги в суді касаційної інстанції у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн.

3.Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання додаткової постанови Верховного Суду.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді О.М. Баранець

О.Р. Кібенко