Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

м. Тернопіль, вул. Котляревського, 34, 46003, (0352) 52-31-60

Справа 2-1675/2003

Р І Ш Е Н Н Я

І М ' Я М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2003р. Тернопільський міський суд в складі:

головуючого Шміло В.І.

при секретарі Тешнер І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя;

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про поділ майна подружжя посилаючись на те, що в добровільному порядку вирішити спір не може.

В судовому засіданні свої позовні вимоги позивачка підтвердила і показала, що перебуваючи в шлюбі з відповідачем вони придбали незавершений будівництвом будинок в АДРЕСА_1 , автомобіль «Москвич-2140» та стали власниками часток квартири АДРЕСА_2 . В зв`язку з тим, що на житло вона не претендує за адресою: АДРЕСА_3 вона просить визнати за нею право власності на незавершений будівництвом будинок в АДРЕСА_1 , зарахувавши у власність відповідача її частку в квартирі по АДРЕСА_2 та спільно придбаний автомобіль «Москвич 2140».

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позову не визнав і пояснив, що позов в частині визнання права власності на незавершений будівництвом будинок в с. Пронятин, Тернопільського р-ну він визнає і жодних претензій на нього немає, а що стосується частки в квартирі по АДРЕСА_3 , та автомобіля «Москвич 2140» , то в цій частині він позову не визнає, оскільки автомобіль, вже старий, а свою частку в квартирі нехай позивачка віддасть на користь когось з дітей, компенсувавши йому вартість своєї частки.

Дослідивши та оцінивши докази по справі , суд встановив такі факти: сторони, перебуваючи в шлюбі придбали незавершений будівництвом будинок в АДРЕСА_1 .

23 лютого 2000р. сторони шлюб розірвали, про що в відділі реєстрації актів громадянського стану Тернопільської міської Ради зроблено запис №102.

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 14 жовтня 1996р. , виданого Тернопільським міськбюро технічної інвентаризації слідує, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 , на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_3 - батьку відповідача; ОСОБА_4 - матері відповідача; ОСОБА_2 , його бувшій дружині ОСОБА_1 та їх дітям: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , тобто кожному із співвласників належить по 1/6 вартості згаданої квартири.

В судовому засіданні і позивачка і відповідач пояснила, що ні вона ні він, ні діти у власній квартирі не проживають, і живе там лише мати відповідача.

Крім цього сторони показали, що після смерті ОСОБА_3 - батька відповідача, його частка, згідно заповіту, перейшла до ОСОБА_5 , однак документально це не оформлено.

В судовому засіданні позивачка ше й заявила, що після розірвання шлюбу вона придбала собі квартиру в одному з мікрорайонів в м.Тернополі, а тому на житло по АДРЕСА_2 вона не претендує і відмовляється від своєї частки в ній на користь відповідача.

Згідно ухвали Тернопільської міської Ради н/д від 20.04.1995р. , подружжю Бавровських була надана земельна ділянка площею 0.10 га під будівництво та обслуговування індивідуального житлового будинку в житловому АДРЕСА_1 ,

В судовому засіданні сторони пояснили, що в даний час в АДРЕСА_1 , знаходиться зведеним в шлюб незавершеною будівництвом господарська будівля.

Згідно цього в судді з`ясовано , що за час перебування в шлюбі, сторони придбали автомобіль «Москвич2140», 1987р., який в даний час знаходиться в користуванні відповідача.

Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №671 від 14.07.2003р. та будівельно-технічної №603 від 27.06.2003р., вбачається, що дійсно (ринкова)вартість автомобіля М-214054, 1987 р., д.н.з. НОМЕР_1 , станом на липень 2003р. становить 3111, 3 грн., ринкова вартість незавершеного будівництвом в АДРЕСА_1 , становить 28200 грн., та ринкова вартість квартири АДРЕСА_2 становить 59580 грн.

Таким чином встановлено, що частка сторін у квартирі становить по 9930 грн., в незавершеній будівництвом господарській будівлі по 14098 грн та автомобілі 1555грн., а всього у спільно придбаному майні подружжя сторони мають по 25583 грн.

З урахуванням ситуації, яка склалася між сторонами, приймаючи до уваги те, що позивачка житловою площею забезпечена, беручи до уваги позицію сторін в судовому засіданні щодо заявлених позовних вимог , суд вважає, що спільне майно подружжя слід поділити в такий спосіб: позивачці - залишити у власність незавершену будівництвом господарську будівлю в АДРЕСА_1 , а відповідачу автомобіль М-214054 1987р. д.н.з. НОМЕР_1 та визнати за ним право власності належну ОСОБА_1 1/6 частину квартири по АДРЕСА_2 , зобов`завши позивачку сплатити відповідачу 3285 грн., вартості в різниці поділеного майна, стягнувши з позивачки на користь відповідача вказану суму.

З урахуванням позиції позивачки суд вважає, що судові витрати на відповідача покладати не слід.

Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст..ст.22,28,29 КпШС України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити. Визнати право власності за ОСОБА_1 на незавершену будівництвом господарську будівлю в АДРЕСА_1 .

Визнати право власності за ОСОБА_2 на приналежну ОСОБА_1 1/6 частини квартири по АДРЕСА_2 та автомобіль М-214054, 1987р. д.н.з. НОМЕР_1 .

Зобов`язати ОСОБА_1 сплатити ОСОБА_2 3285 грн. вартості в різниці спільного придбаного майна, стягнувши з позивачки на користь відповідача вказану суму.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Тернопільської області через міський суд протягом одного місяця з наступного дня після його проголошення.

Суддя Шміло В.І.