Справа №11 а-748 2007 р.

Головуючий у 1 інстанції Легостаєв О.А.

Доповідач Самойленко А.І.

УХВАЛА

Іменем України

6 березня 2007 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого Самойленко А.І.

суддів Черкащина М.В., Дем'яносова О.В. з участю

прокурора Єроклінцевої Н.С.

засудженого ОСОБА_1 розглянув  у  відкритому   судовому  засіданні   в  місті   Донецьку  справу   за апеляцією засудженогоОСОБА_1на вирок Петровського районного суду м.Донецька від 8 грудня 2006 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1

року    народження,    уродженця    і    мешканця

м.Донецька, не судимого засуджено за ст.121 ч.І КК України на 5 років позбавлення волі.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 20 вересня 2006 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за місцем свого проживання в квартиріАДРЕСА_1, під час вживання спиртних напоїв і сварки між ним і співмешканкою ОСОБА_2 умисно побив останню ногами, руками, а також металевою ніжкою від стільця, наносячи удари в голову, по тулубу та інші частини тіла. Внаслідок цих дій ОСОБА_1 умисно завдав потерпілій ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень у виді забиття головного мозку 2-го ступеню із здавленням його внутрішньомозковою гематомою і лівостороннім гемипарезом, що потребувало оперативного втручання у виді кістково-пластичної трепанації в правій скронево-тім'яної області, видалення внутрішньомозкової гематоми, які є небезпечними для життя в момент заподіяння.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 посилається на те, що він вдарив потерпілу ОСОБА_2 ніжкою від стільця після того, як остання стала бити його цією ніжкою і вирвавши її з рук потерпілої, тобто, захищаючись від насильства з боку ОСОБА_2. Суд першої інстанції неправильно встановив фактичні обставини справи, неправильно кваліфікував його дії. Тому просить кваліфікувати його дії з урахуванням наведених ним обставин або скасувати вирок і направити справу на додаткове розслідування.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, прокурора, який висловився про необхідність відхилити апеляцію і залишити вирок без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що апеляція не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

2

Винуватість ОСОБА_1у вчиненні злочину, за який його засуджено, підтверджена сукупністю доказів у справі, які були досліджені судом першої інстанції.

Так, сам засуджений ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що він дійсно під час сварки з потерпілою бив останню по обличчю і тулубу. Стверджував, що він не пам'ятає усіх подій через перебування у стані алкогольного сп'яніння під час подій, однак не виключав того, що можливо бив потерпілу і металевою ніжкою від стільця.

При цьому, ні в судовому засіданні, ні під час досудового слідства він не посилався на застосування до нього будь-якого насильства з боку потерпілої.

Наведені показання засудженого узгоджуються з іншими доказами у справі, зокрема, з показаннями потерпілої ОСОБА_2, які вона давала під час досудового слідства і які були досліджені судом. У своїх показаннях потерпіла пояснила, що 20 вересня 2006 року під час сварки ОСОБА_1 побив її кулаками, ногами і якимось предметом, який вона не бачила, оскільки закривалась від ударів. Внаслідок побиття її ОСОБА_1, їй були завдані тілесні ушкодження, з якими вона була доставлена в лікарню, де їй зробили операцію на голові.

Згідно висновків судово-медичної експертизи потерпілій ОСОБА_2 у вказаний нею час і за вказаних нею обставин було завдано тяжких тілесних ушкоджень у виді забиття головного мозку 2-го ступеню із здавленням його внутрішньомозковою гематомою і лівостороннім гемипарезом, що потребувало оперативного втручання у виді кістково-пластичної трепанації в правій скронево-тім'яної області, видалення внутрішньомозкової гематоми, які є небезпечними для життя в момент заподіяння.

Під час проведення огляду місця події за місцем проживання засудженого і потерпілої була виявлена металева ніжка від стільця, якою згідно показань засудженого він бив потерпілу.

Наведені дані свідчать, що доводи апеляції засудженого про те, що потерпіла перша стала бити його, що він, захищаючись від її дій, вирвав металеву ніжку і вдарив потерпілу, суперечать наявним у справі доказам, в тому числі показанням самого засудженого. Тому ці доводи апеляції про перебування засудженого в стані необхідної оборони є необгрунтованими.

Свідок ОСОБА_2 - син потерпілої, в судовому засіданні пояснив, що потерпіла через поганий стан здоров'я після отримання тілесних ушкоджень і хірургічної операції на голові не може з'явитись в судове засідання.. Ні ОСОБА_1, ні інші учасники судового розгляду не висловили заперечень щодо можливості розгляду справи у відсутності потерпілої і дослідження показань останньої, які вона давала під час досудового слідства.

Таким чином, рішення суду про розгляд справи у відсутності потерпілої і оголошення її показань під час досудового слідства було прийнято з урахуванням думок учасників судового розгляду, в тому числі самого ОСОБА_1, і відповідає вимогам ст.ст.290, 306, 308 КПК України.

За таких обставин посилання засудженого в апеляції на те, що суд порушив вимоги КПК України, розглянувши справу у відсутності потерпілої, не можуть бути визнані обгрунтованими.

Сукупністю наявних у справі доказів доведена вина засудженого ОСОБА_1в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_2, кваліфікація дій засудженого за ст.121 ч.І КК України є правильною. Міра покарання призначена йому відповідно до  вимог ст.65  КК  України.  Тому

з

підстави для скасування чи зміни вироку, як про це просить засуджений в своїй апеляції, відсутні.

Враховуючи наведене, керуючись вимогами ст.ст.365, 366 КПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Вирок Петровського районного суду м.Донецька від 8 грудня 2006 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцією засудженого - без задоволення.

Судді: