Справа №11-800 2007 р. Головуючий у 1 інстанції Таніч Л.М. Доповідач Самойленко A.I.

УХВАЛА

Іменем України

6 березня 2007 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого Самойленко А.І.

суддів Черкашина М.В., Дем'яносова О.В.

з участю прокурора Єроклінцевої Н.С. засудженого ОСОБА_1розглянув   у   відкритому   судовому   засіданні   в  місті   Донецьку   справу   за апеляцією    засудженого    ОСОБА_1    на    постанову    Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 29 грудня 2006 року, яким щодо

ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1      року        народження,        уродженця

м.Добропілля   Донецької   області,   мешканця

АДРЕСА_1, засудженого вироком Добропільського

міськрайонного суду від 1 квітня 2005 року за

ст.309 ч.І КК України на 2 роки позбавлення

волі     і     звільненого     від     покарання     з

випробуванням протягом іспитового строку 2

роки відповідно до ст.ст.75, 76 КК України,

скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням і ОСОБА_1

направлено для відбуття покарання, призначеного вироком суду у виді 2 років

позбавлення волі.

Згідно зазначеної постанови суду задоволено подання кримінально-виконавчої інспекції про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням ОСОБА_1 з тих підстав, що засуджений не виконав обов'язки, покладені на нього вироком суду періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції, що виявилось в наступному.

16 травня 2005 року ОСОБА_1у кримінально-виконавчій інспекції був ознайомлений з порядком виконання покладених на нього обов'язків і, зокрема, що він зобов'язаний з'являтись для реєстрації першої п'ятниці кожного місяця.

Однак, протягом з 1 липня до 21 листопада 2005 року на реєстрацію без поважних причин не з'являвся, за що 6 грудня 2005 року був попереджений про відповідальність за невиконання обов'язків, покладених на нього вироком суду.

16 листопада 2005 року на нього було покладено обов'язок двічі на місяць - кожного першого та третього понеділка з'являтись на реєстрацію.

2

Після цього він знову з 16 січня по 20 лютого 2006 лютого у встановлені дні без поважних причин не з'являвся для реєстрації, за що знову був попереджений про відповідальність за невиконання обов'язків, покладених на нього вироком суду.

Однак і після цього з 17 квітня 2006 року по день направлення подання, тобто, 12 грудня 2006 року продовжував без поважних причин не з'являтись на реєстрацію, тобто, не виконував обов'язків, покладених на нього вироком суду.

Всього за час строку випробування він 24 рази без поважних причин не з'являвся для реєстрації в орган кримінально виконавчої системи.

В апеляції засуджений ОСОБА_1просить скасувати постанову суду як таку, що не відповідає вимогам ст.ст.76, 78 КК України. В обгрунтування доводів апеляції посилається на те, що він не з'являвся для реєстрації тому, що проживає за межами м.Добропілля, має неповнолітню дитину, через що не завжди мав можливість, приїжджати на реєстрацію. Крім цього, за час іспитового строку він не вчинив нового злочину, систематично не вчиняв інших правопорушень, які могли б свідчити про його небажання стати на шлях виправлення.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, думку прокурора про необхідність відхилити апеляцію як необгрунтовану, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що апеляція не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 1 квітня 2005 року ОСОБА_1було засуджено за ст.309 ч.І КК України на 2 роки позбавлення волі і на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням протягом іспитового строку 2 роки. Відповідно до ст.76 КК України на нього були покладені відповідні обов'язки, в тому числі, обов'язок періодично з'являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи.

Однак, цей обов'язок засуджений ОСОБА_1не виконував і протягом іспитового строку не зважаючи на те, що двічі був письмово попереджений про наслідки невиконання покладених на нього обов'язків, він систематично не з'являвся на реєстрацію, а протягом з 17 квітня по 4 грудня 2005 року він взагалі жодного разу на реєстрацію не з'явився. На час направлення подання в суд ОСОБА_1 24 рази не з'являвся на реєстрацію у кримінально-виконавчу інспекцію. Зазначені обставини ОСОБА_1не оспорював і не оспорює як у суді першої інстанції, так і в своїй апеляції.

При цьому, будь-яких даних про наявність у нього поважних причин, які б перешкоджали йому з'являтись на реєстрацію, ОСОБА_1не надав і не навів. В судовому засіданні невиконання цього обов'язку він пояснив тим, що виїжджав на заробітки за межі м.Добропілля, не повідомляючи про це органи кримінально-виконавчої системи, тобто, шляхом порушення іншого покладеного на нього вироком суду обов'язку - повідомляти зазначені органи про зміну місця проживання або роботи.

Наведені обставини свідчать про те, що ОСОБА_1умисно відмовився виконувати обов'язок з'являтись на реєстрацію протягом іспитового строку, а його доводи в апеляції про те, що цей обов'язок він не виконував з поважних причин, зокрема, через наявність у нього малолітньої дитини та віддаленість місця його проживання, суперечать його ж поясненням про ці обставини в

з

судовому засіданні та даним його особистої справи, наданої суду кримінально-виконавчою інспекцією.

Також не можуть бути визнані обгрунтованими доводи апеляції засудженого про невідповідність постанови суду вимогам ст.78 КК України, згідно якої, на його думку, підставою для скасування звільнення від покарання з випробуванням крім невиконання обов'язків, покладених вироком суду, є ще й систематичність правопорушень, що потягли накладання адміністративних стягнень, вчинених засудженим.

Згідно вимог ст.78 КК України невиконання засудженим покладених на нього обов'язків і систематичне вчинення правопорушень, що потягли накладання адміністративних стягнень, є самостійними, окремими підставами для скасування засудження з випробуванням. Тому ці доводи апеляції суперечать змісту вказаної норми закону.

Оскільки невиконання засудженим ОСОБА_1без поважних причин обов'язку періодично з'являтись на реєстрацію в кримінально-виконавчу інспекцію доведено усіма матеріалами справи, дослідженими судом, рішення суду першої інстанції про скасування звільнення ОСОБА_1 від покарання з випробуванням відповідає вимогам ст.78 КК України, а доводи апеляції засудженого про його незаконність та необґрунтованість є безпідставними.

Враховуючи наведене, керуючись вимогами ст.ст.365, 366 КПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 29 грудня 2006 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію засудженого - без задоволення.

Судді: