ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

19 червня 2024 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 751/8810/23

Головуючий у першій інстанції - Деркач О. Г.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/882/24

Чернігівський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої - судді Шитченко Н.В.,

суддів Висоцької Н.В., Онищенко О.І.,

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг",

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, -

У С Т А Н О В И В:

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача у відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 36 984 грн, з яких 26 984 грн - різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням, 10 000 грн - понесені витрати на правову допомогу у зв`язку з розглядом адміністративної справи про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 07 січня 2022 року о 02 год. 08 хв у м. Чернігові по вул. Козацькій, 14 водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , виїжджаючи на дорогу з прилеглої території, не врахував стану проїзної частини та не надав перевагу в русі автомобілю Volkswagen CC, д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по вул. Козацька зі сторони проспекту Миру. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Страхова компанія відшкодувала позивачу 46 300 грн. Вартість відновлення транспортного засобу позивача, пошкодженого у результаті ДТП, склала 73 194 грн. ОСОБА_1 просив стягнути із ОСОБА_2 , як винної особи, різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням, а також витрати на правову допомогу у зв`язку з розглядом адміністративної справи у сумі 10 000 грн.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22 лютого 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди залишено без розгляду.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01 квітня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про компенсацію судових витрат.

Не погодившись з ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01 квітня 2024 року, ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, вважаючи ухвалу суду необґрунтованою, просить її скасувати, заяву про компенсацію судових витрат задовольнити повністю, стягнувши з ОСОБА_1 на його користь судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що, відмовляючи у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції не врахував того, що у відзиві на позов ОСОБА_2 наведено детальні аргументи щодо його безпідставності, зокрема: відсутність у страхувальника обов`язку по відшкодуванню збитків, що не перевищують розмір страхового ліміту, а також відсутність належних та допустимих доказів понесених позивачем витрат на ремонт автомобіля і витрат на правничу допомогу у зв`язку з розглядом адміністративної справи.

Скаржник указує, що суд першої інстанції не вирішив заяву відповідача про витребування первинних облікових документів, які підтверджують оплату позивачем рахунку № 1502 від 09 лютого 2022 року, тобто не сприяв всебічному і повному з`ясуванню обставин, необхідних для встановлення необґрунтованості та умисності дій ОСОБА_1 , недобросовісності щодо звернення з цим позовом, про що сторона відповідача наголошувала.

Зазначає, що вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу у зв`язку з розглядом адміністративної справи є необґрунтованими, оскільки додаткової угоди № 1 до договору № 59 про надання правничої допомоги від 01 лютого 2022 року позивачем надано не було. Крім цього, стороною зазначеного договору зазначено АО «Центр Права», проте надана копія квитанції № 2497507 від 30 листопада 2022 року підтверджує оплату послуг, що надаються самозайнятою особою у готівковій формі. Таким чином, квитанція не підтверджує безготівкового розрахунку з юридичною особою, якою є АО «Центр Права».

У наданому відзиві ОСОБА_1 , вважаючи оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, просить апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Доводи відзиву зводяться до того, що позивач, як потерпіла сторона, звернувся з позовом до винуватця ДТП, яким є ОСОБА_2 , про відшкодування майнової шкоди, але в силу змін життєвих обставин залишив цей позов без розгляду. Указує, що звернення до суду є конституційним правом кожного, а отже, кожна особа наділена правом залишити позов без розгляду.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, відзив на апеляційну скаргу у встановлений термін не подавався.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відмовляючи у задоволенні заяви про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу у сумі 7 000 грн, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено, які необґрунтовані дії позивача чи зловживання процесуальними правами здійснено в ході розгляду справи. Суд зазначив, що звернення позивача до суду за захистом порушеного права та подальші дії, направлені на цей захист, не можуть свідчить про зловживання ним процесуальними правами.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується суд апеляційної інстанції, враховуючи наступне.

Матеріалами справи підтверджено, у жовтні 2023 року ОСОБА_1 , визначивши відповідачем ОСОБА_2 , звернувся з позовом про стягнення з нього майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у сумі 36 984 грн, з яких: 26 984 грн - різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням, 10 000 грн - понесені витрати на правову допомогу у зв`язку з розглядом адміністративної справи.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31 жовтня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (а.с. 25).

04 грудня 2023 року від представника ОСОБА_2 - адвоката Коваленко А.С. надійшов відзив на позовну заяву, в якому, в тому числі, зазначено, що у зв`язку з розглядом цієї справи відповідачем понесено витрати на правничу допомогу у сумі 7 000 грн (а.с. 34-42).

Разом з відзивом від представника ОСОБА_2 - адвоката Коваленко А.С. надійшло клопотання про витребування у ФОП ОСОБА_3 інформації про те, чи здійснювався ним ремонт автомобіля Volkswagen CC, д.н.з. НОМЕР_2 , з наданням: 1) належним чином завіреної копії первинного облікового документу (банківської виписки) щодо сплати ОСОБА_1 рахунку № 1502 від 09 лютого 2022 року з призначенням платежу "за запчастини та ремонт автомобілю Volkswagen CC, д.н.з. НОМЕР_2 "; 2) належним чином завірених копій документів щодо підтвердження ціни автомобільних запчастин, використаних під час ремонту автомобіля Volkswagen CC, д.н.з. НОМЕР_2 , відповідно до калькуляції № 1501 від 15 січня 2022 року, та акту виконаних робіт № 0902 від 09 лютого 2022 року (а.с. 62-63).

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 січня 2024 року витребувано у ФОП ОСОБА_3 інформацію щодо того, чи здійснював він ремонт автомобіля Volkswagen CC, д.н.з. НОМЕР_2 , на підтвердження чого зобов`язано надати (а.с. 66):

- належним чином завірену копію первинного облікового документу (банківської виписки) про сплату ОСОБА_1 рахунку № 1502 від 09 лютого 2022 року з призначенням платежу "за запчастини та ремонт автомобілю Volkswagen CC, д.н.з. НОМЕР_2 ";

- належним чином завірені копії документів, що підтверджують ціни автомобільних запчастин, використаних під час ремонту автомобіля Volkswagen CC, д.н.з. НОМЕР_2 , відповідно до калькуляції №1501 від 15 січня 2022 року, та акту виконаних робіт № 0902 від 09 лютого 2022 року.

20 лютого 2024 року ОСОБА_1 подано заяву про залишення його позовної заяви без розгляду (а.с. 74).

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22 лютого 2024 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України (а.с. 75).

13 березня 2024 року ОСОБА_2 подано заяву про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7 000 грн. Відповідач вважав, що залишення ОСОБА_1 позову без розгляду підтверджує його безпідставність. Зазначав, що на підтвердження понесених витрат до відзиву на позовну заяву додавались копія договору про надання правничої допомоги від 27 листопада 2023 року, акт виконаних робіт від 01 грудня 2023 року, квитанція від 28 листопада 2023 року, копія свідоцтва про право на здійснення адвокатської діяльності, ордер на надання правничої допомоги (а.с. 77-78).

Заперечуючи проти компенсації понесених відповідачем витрат на правничу допомогу (а.с. 84-86), ОСОБА_1 указував на те, що внаслідок протиправної поведінки ОСОБА_2 йому завдано майнової шкоди, проте внаслідок зміни життєвих обставин заявнику довелося залишити позов без розгляду. Вважав, що вартість витрат відповідача на правничу допомогу не відповідає складності справи та є завищеною.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01 квітня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про компенсацію понесених судових витрат.

За змістом ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Доступ до суду є правом особи, гарантованим, зокрема, ч.1 ст. 4 ЦПК України, ч. 1 ст. 55 Конституції України, п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

ЦПК України містить норми щодо розподілу судових витрат у разі ухвалення судового рішення (ч. 2 ст. 141 ЦПК України) та у випадках, коли вимоги позивача судом по суті не розглядалися, але провадження закінчується у зв`язку із закриттям такого чи залишенням справи без розгляду (стаття 142 ЦПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

За змістом ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З системного тлумачення положень частин п`ятої, шостої статті 142, частини дев`ятої статі 141 ЦПК України виходить, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

Верховний Суд у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 521/3011/18 наголосив, що для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

З огляду на обставини справи, доводи заяви про компенсацію понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для покладення на ОСОБА_1 витрат відповідача на професійну правничу допомогу на підставі ч. 5 ст. 142 ЦПК України.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що само по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не являється необґрунтованими діями позивача, оскільки це диспозитивне право сторони, яка позивалась, передбачене п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, що не містить обмежень в його реалізації. Наведені положення цивільно-процесуального законодавства не зобов`язують сторону наводити у заяві про залишення позову без розгляду підстави, з яких така процесуальна дія вчиняється. Отже, апеляційний суд відхиляє доводи відповідача про те, що подання заяви про залишення позову без розгляду свідчить про безпідставність заявлених вимог.

Спростовуються матеріалами справи доводи відповідача про те, що суд першої інстанції не вирішив заяву про витребування доказів, тобто не сприяв з`ясуванню обставин, необхідних для встановлення необґрунтованості та умисності дій позивача. Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 січня 2024 року за клопотанням сторони відповідача витребувано у ФОП ОСОБА_3 інформацію про те, чи здійснював він ремонт автомобіля Volkswagen CC, д.н.з. НОМЕР_2 із зобов`язанням останнього надати підтверджуючі фінансові документи щодо його проведення (а.с. 66).

Апеляційний суд виходить з того, що оцінка ОСОБА_2 належності та достовірності доказів, наданих ОСОБА_1 на підтвердження заявлених вимог, а також правильності чи неправильності тлумачення стороною позивача норм права, являється передчасною. ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом порушеного права, і ці дії без належних доказів на підтвердження зворотнього, не можуть свідчити про зловживання процесуальними правами, а отже, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою обов`язок відшкодувати понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу.

В матеріалах цивільної справи відсутні належні докази наявності умислу в діях позивача, що спричинило б відповідачу негативні наслідки та свідчило б про недобросовісність та незаконність звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом. Судом першої інстанції не застосовувалися до сторони позивача заходи процесуального примусу за зловживання процесуальними правами, передбачені ст. 143-148 ЦПК України. Розгляд справи тривав з 31 жовтня 2023 року (час відкриття провадження у справі) до 22 лютого 2024 року (час постановлення ухвали про залишення позову без розгляду), тобто менше чотирьох місяців, заявлене стороною відповідача клопотання про витребування доказів ухвалою задоволено. З огляду на те, що суд ухвалив проводити слухання справи за правилами спрощеного позовного провадження за наявними в ній доказами без виклику (повідомлення) сторін, учасники до суду не викликались і відповідно розгляд справ не переносився, заходи забезпечення позову не вживались.

Колегія суддів виходить з того, що витрати на професійну правничу допомогу виникли у відповідача не внаслідок необґрунтованих дій позивача, а в порядку реалізації ОСОБА_2 процесуальних прав, зокрема права на подачу відзиву, заяви про витребування доказів, складання адвокатом Коваленко А.С. відповідного запиту.

Отже, завідомо та очевидно недобросовісних дій позивача при зверненні до суду з цим позовом або зловживання ОСОБА_1 процесуальними правами в ході судового розгляду не встановлено, про що правильно зазначив суд першої інстанції, вирішуючи клопотання ОСОБА_2 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції по суті вирішення заяви про компенсацію понесених витрат на професійну правничу допомогу та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального чи процесуального права, що може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

За таких обставин, апеляційний суд приходить висновку, що ухвалу суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01 квітня 2024 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча: Н.В. Шитченко

Судді: Н.В. Висоцька

О.І. Онищенко