ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/1811/24 Справа № 201/2301/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2024 року                                                                м. Дніпро

       Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

       головуючого судді                         ОСОБА_2 ,

       суддів                                         ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

       за участю:

       секретаря — ОСОБА_5 ,

       прокурора — ОСОБА_6 ,

       обвинувачених — ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

       захисників — ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали об`єднаних обвинувальних актів у кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22019040000000063 від 28 серпня 2019 року та № 22022040000000029 від 22 березня 2022 року, за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Дніпропетровської обласної прокуратури — ОСОБА_6 на ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 квітня 2024 року щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпро, гр. України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Булахівка Павлоградського району Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ,

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Булахівка Павлоградського району Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 ,

обвинувачених у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

       Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 квітня 2024 року кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №22019040000000063 від 28 серпня 2019 за обвинуваченням ОСОБА_7 - за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_8 - за ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_9 - за ч. 2 ст. 307 КК України, закрито на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України.

       Виділено з об`єднаного кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 22019040000000063 від 28 серпня 2019 в окреме провадження матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 22022040000000029 від 22 березня 2022 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

       Мотивуючи ухвалене рішення, суд посилався на те, що обвинувальний акт було направлено прокурором та отримано судом поза межами строку досудового розслідування. Так, судом встановлено, що 10 липня 2019 року ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України в межах кримінального провадження № 42018040000000371 від 10 квітня 2018 року. 28 серпня 2019 року матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018040000000371 щодо ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , виділено в окреме кримінальне провадження № 22019040000000063 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 307 КК України. В межах кримінального провадження № 22019040000000063 03 січня 2020 року ОСОБА_7 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру за ч. 2 ст. 307 КК України ч. 1 ст. 263 КК України. 03 січня 2020 року ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри за ч. 2 ст. 307 КК України. Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 жовтня 2019 року продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження № 22019040000000063 до шести місяців, тобто до 10 січня 2020 року. 03 січня 2020 року ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та їх захисникам повідомлено про завершення досудового розслідування. 21 лютого 2020 року було завершено ознайомлення учасників провадження з матеріалами досудового розслідування, а 05 березня 2020 року обвинувальний акт направлено до суду.

       Приймаючи до уваги, що обвинувальний акт направлений до суду на шостий день після закінчення строків досудового розслідування, суд дішов висновку, що кримінальне провадження № 22019040000000063 від 28 серпня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, підлягає закриттю на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

       Окрім того, з огляду на те, що ОСОБА_7 також обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, у кримінальному провадженні № 22022040000000029 від 22 березня 2022 рок, яке ухвалою суду від 28 липня 2022 року було об`єднане в одне провадження з кримінальним провадженням № 22019040000000063 від 28 серпня 2019 року, закриваючи кримінальне провадження, суд вважав за необхідне виділити в окреме провадження матеріали кримінального провадження № 22022040000000029 від 22 березня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

       В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

       Обґрунтовуючи заявлені вимоги прокурор посилається на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Прокурор вважає, що строків досудового розслідування порушено не було, оскільки строк ознайомлення з матеріалами провадження не включається у строк досудового розслідування. На переконання прокурора, суд дійшов безпідставного висновку про те, що цей строк закінчився 28.02.2020 та не навів докладних мотивів свого рішення. При цьому, прокурор вважає, що КПК України не містить вимог про те, що проміжок часу після складання і вручення учасникам провадження обвинувального акта до його скерування до суду зараховується до процесуальних строків. Також, прокурор звертає увагу суду на заяву потерпілого, яка потребувала ретельної перевірки.

       В запереченнях на апеляційну скаргу захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_13 з доводами прокурора не погоджується. Твердження прокурора про те, що у проміжок часу після складання і вручення учасникам провадження обвинувального акта до його скерування до суду процесуальні строки не йдуть захисник вважає безпідставним, оскільки це суперечить вимогам КПК України, а також практиці Верховного Суду. Поряд із цим, на думку адвоката, прокурор безпідставно посилається й на перебіг строку за умови його закінчення у вихідний або святковий день. Захисник звертає увагу на те, що останнім днем звернення до суду з обвинувальним актом була п`ятниця, а тому положення ч. 7 ст. 115 КПК України в даному випадку не застосовуються. Окрім цього, адвокат вважає недоречним посилання прокурора на заяву потерпілого, яка потребує перевірки, оскільки ці обставини прокурором не конкретизовані та взагалі з ухваленим рішенням не пов`язані. Також, адвокат вважає безпідставним є твердження прокурора про те те, що закриття провадження зашкодило правам обвинувачених. Захисник зазначає, що обвинувачені не заперечували проти закриття провадження за не реабілітуючих підстав, про що були обізнані й захисники останніх. Серед іншого, сторона захисту посилається на обставини, які є підставою для закриття провадження та доводять законність судового рішення, а також наводить судову практику, яка з ним узгоджується.

       Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, обвинувачених та захисників, які проти задоволення апеляційної скарги заперечували, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до таких висновків.

       Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

       Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо: після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

       Згідно з ч. 1 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

       Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

       Згідно ч. 1 ст. 290 КПК України визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

       Відповідно до ч. 7 ст. 290 КПК України про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів прокурор або слідчий за його дорученням повідомляє потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, після чого останній має право ознайомитися з ними за правилами, викладеними в цій статті.

       Згідно з ч. 5 ст. 219 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 КПК України, не включається у строки, передбачені цією статтею.

       Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що оскаржуване судове рішення наведеним вимогам закону відповідає.

       Так, судом встановлено, що 10.07.2019 в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42018040000000371 від 10.04.2018 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

       28.08.2019 постановою прокурора матеріали досудового розслідування щодо ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 з кримінального провадження № 42018040000000371 виділено в окреме провадження № 22019040000000063, про що до ЄРДР внесено відповідні відомості (за матеріалами правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 307 КК України).

       03.09.2019 ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська строк досудового розслідування кримінального провадження № 22019040000000063 було продовжено до 10.11.2019.

       31.10.2019 ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська строк досудового розслідування кримінального провадження № 22019040000000063 було продовжено до 10.01.2020.

       03.01.2020 ОСОБА_7 було вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України КК України, а ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри за ч. 2 ст. 307 КК України.

       03.01.2020 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та їх захисникам повідомлено про завершення досудового розслідування.

       З цього часу та до 21.02.2020 тривало ознайомлення учасників провадження з матеріалами досудового розслідування.

       05.03.2020 обвинувальний акт було скеровано до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.

       Аналізуючи наведені обставини, колегія суддів вважає, що висновки суду про направлення обвинувального акта до суду поза межами строку досудового розслідування та необхідність у зв`язку з цим закриття кримінального провадження є обґрунтованими.

       Матеріалами провадження об`єктивно підтверджується, що строки досудового розслідування закінчились 28 лютого 2020 року, проте обвинувальний акт було направлено прокурором до суду лише 05 березня 2020 року, тобто поза його межами.

       За цих умов, колегія суддів не знаходить підстав визнати судове рішення необґрунтованим, оскільки допущені прокурором порушення є очевидними.

       Щодо доводів прокурора про те, що КПК України не містить вимог про те, що проміжок часу після складання і вручення учасникам провадження обвинувального акта до його скерування до суду зараховується до процесуальних строків, то вони не заслуговують на увагу, оскільки суперечать положенням ч. 1 ст. 219 КПК України.

       Що стосується заяви потерпілого, яка з позиції обвинувачення потребувала ретельної перевірки у ході розгляду провадження по суті, то ці обставини жодним чином вплинути на судове рішення не можуть. Суд звертає увагу на те, що вимогами ч. 7 ст. 284 КПК України встановлено, що у випадку виявлення під час судового провадження обставин, передбачених п. 10 частини першої цієї статті, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження. Отже, наведені положення закону свідчать про відсутність обов`язку суду здійснювати будь-які процесуальні дії, пов`язані з розглядом кримінального провадження, якщо ним ухвалюється рішення про його закриття.

       Інших обґрунтованих доводів стосовно невідповідності судового рішення вимогам кримінального процесуального закону прокурор в апеляційній скарзі не наводить, а його твердження лише зводяться до незгоди з ухвалою суду в цілому.

       Отже, за наслідками апеляційного розгляду суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, яке скасуванню не підлягає.

       Керуючись ст. ст. 405, 407, 409 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

       Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Дніпропетровської обласної прокуратури — ОСОБА_6 залишити без задоволення.

       Ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 квітня 2024 року щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , обвинувачених у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, залишити без змін.

        Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4