Справа №2-2833/2006
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 .03.2007 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області
в складі головуючого судді Левченка А.В.
при секретарі Банасько І.В., Іванина О.С.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом
ОСОБА_1до Державного підприємства Міжнародний аеропорт
„Бориспіль", 3-я особа директор ДП Міжнародний аеропорт „Бориспіль" ОСОБА_2 про визнання незаконним наказу про звільнення, про поновлення на роботі, виплату
заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,
встановив:
01.12.2006 року позивач ОСОБА_1 звернувся з зазначеним позовом до суду. В своїй
уточненій позовній заяві він зазначив, що наказом по Державному міжнародному аеропорту
«Бориспіль» № 53/л від 08 лютого 1995 року він був прийнятий на роботу на посаду інженера по
протипожежній профілактиці ВОХР. Наказом № Н-11-07-819/п від 28 вересня 2006 року він
був переведений на посаду начальника пожежно-рятувальної служби Державного
підприємства ДП міжнародний аеропорт «Бориспіль». На вказаній посаді він працював до 20
листопада 2006 року. В цей день він був повідомлений, що наказом директора ДП
«Міжнародний аеропорт «Бориспіль» від 17 листопада 2006 року № Н-11-07-1027/п його
було звільнено з роботи відповідно до пункту 7 статті 40 КЗпП України з 17 листопада 2006
року за неналежне виконання посадових обов'язків, а саме за появу на роботі в нетверезому
стані. Таке звільнення з роботи він вважає незаконним, його безпідставно було оговорено
заступником директора з авіабезпеки ОСОБА_3 про ніби-то знаходження його на роботі
в нетверезому стані, а також в порушення його прав, як громадянина, з подачіОСОБА_3,
який викликав наряд міліції, в наслідок чого він піддавався офіційному приводу працівниками
лінійного відділу міліції до ЛОВД, де перед ним вибачились, так як ніяких підстав для
оформлення будь якої його протиправної поведінки не було, в тому числі і щодо знаходження його в
нетверезому стані. Крім того, йому через незаконне звільнення з роботи спричинено значну
моральну шкоду, а тому просить суд визнати незаконним наказ директора
Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» № Н-П-07-Ї027/П від 17 листопада 2006 року про звільнення його з посади начальника пожежно-рятувальної служби за появу на роботі в нетверезому стані відповідно до пункту 7 статті 40 КЗпП України та зобов'язати директора Державного підприємства «Міжнародний аеропорт "Бориспіль " поновити його на посаді начальника пожежно-рятувальної служби з компенсацією йому середньомісячної заробітної плати за весь період вимушеного прогулу. Крім того, просить стягнути з Державного підприємства «Міжнародний аеропорт „Бориспіль» на його користь моральну шкоду в сумі 20 000 гривень. В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав.
Представник позивача заявлені вимоги ОСОБА_1 також підтримав повністю з зазначених вище підстав.
Представник Державного підприємства міжнародний аеропорт „Бориспіль" позов ОСОБА_1 не визнав повністю. При цьому він пояснив, що 10.02.1995 р. позивач був прийнятий до Державного міжнародного аеропорту «Бориспіль» на посаду інженера по протипожежній профілактиці воєнізованої охорони (ВОХР). 16.11.06 р. було складено акт щодо стану сп'яніння позивача, в якому позивачу було запропоновано пройти перевірку на сп'яніння. Пройти таку перевірку позивач відмовився. Відповідно до п. 7 ст. 40 Кодексу законів про працю України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані.власником або уповноваженим ним органом у випадках появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного
2
сп'яніння. Так як ОСОБА_1 не надав відповідачу належних доказів щодо підтвердження своєї тверезості, відповідач вважає, що процедура вивільнення позивача відбулася цілком законно і ніяким чином не порушила охоронювані законом права позивача. Моральну шкоду він також не визнає, а тому в задоволені його позову просив відмовити повністю.
Крім того, представник відповідача просив покласти обов"язок по виплаті заробітної плати за час вимушеного прогулу ОСОБА_1на третю особу ОСОБА_2
Третя особа директор ДП міжнародного аеропорту „Бориспіль" ОСОБА_2 в судове засідання не з"явився, повідомлений належним чином, до суду не надав повідомлення про згоду на участь у справі, суд, відповідно до вимог ч.З ст.36 ЦПК України, ухвалив справу слухати без його участі.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показав, що йому надійшла інформація про те, що ОСОБА_1знаходиться на робочому місці в стані алкогольного сп"яніння. Він запросив його до свого кабінету, запропонував пройти медосвідування, але той відмовився. В зв"язку з цим було складено акт. Був запах спиртного від ОСОБА_1, збивча розмова та походка останнього, йому відомо як той себе веде тверезим .
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що він в той день був запрошений до кабінетуОСОБА_3для засвідчення стану алкогольного сп"яніння. Під час складання акту явних ознак алкогольного сп"янінняОСОБА_1він не помітив, оскільки не фахівець. ОСОБА_1 запропонували пройти медосвідування, але той відмовився. Підозра виникла в нього від того, як він спілкувався з начальником. Зауважень до акту не подавав, підписав, бо цілком не був впевнений.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що 16.11.2006 р. його запросили до кабінету ОСОБА_3для засвідчення. ОСОБА_1різко вийшов з кабінету, він вийшов за ним і запропонував пройти медосвідування в медпункті аеропорту , щоб закрити це питання. ОСОБА_1відмовився, тоді він запропонував пройти медосвідування в Бориспільській ЦРЛ, або де скаже сам ОСОБА_1, на що той також відмовився. Сильного сп"яніння він не замітив, але поведінка його була не чітка, багато розмовляв .Склали акт.
Свідок ОСОБА_6в судовому засіданні показав, що його запросили до кабінетуОСОБА_3, щоб скласти акт. Акт складав зі слівОСОБА_3, ОСОБА_5та ОСОБА_7,ОСОБА_1він бачив , в кабінеті стояв запах алкоголю. Сумніви про об'єктивність акту в нього з"явились із-за того ,що ОСОБА_3писав доповідну "якось емоційно".
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що він був присутній в ЛВВС в аеропорту "Бориспіль", де знаходився ОСОБА_1, ОСОБА_3вимагав від начальника ЛВВС, щобОСОБА_1затримали, на що той відмовився. ОСОБА_1 пропонували пройти медосвідування в медчастині аеропорту, але він відмовився. Він особисто запропонував пройти медосвідування в іншій лікарні і ОСОБА_1погодився. Пізніше він особисто відвозивОСОБА_1до лікарні швидкої меддопомоги М.Борисполя.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що його викликали до кабінетуОСОБА_3, куди він і з"явився. Правопорушень ніяких він не виявив.
СвідокОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що йому неодноразово телефонував позивач і пропонував вияснити відносини. Оскільки ОСОБА_1говорив по телефону нетверезим голосом, то він зателефонував генеральному директору і просив його вгамувати.
Суд, заслухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши матеріали справи вважає, що в позові необхідно відмовити, виходячи з наступних підстав.
Наказом по Державному міжнародному аеропорту «Бориспіль» № 53/л від 08 лютого 1995 року він був прийнятий на роботу на посаду інженера по протипожежній профілактиці ВОХР. Наказом № Н-11-07-819/п від 28 вересня 2006 року він був переведений на посаду
3
начальника пожежно-рятувальної служби Державного підприємства ДП міжнародний аеропорт «Бориспіль».
Наказом директора ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» від 17 листопада 2006 року № Н-11-07-1027/П ОСОБА_1було звільнено з роботи відповідно до пункту 7 статті 40 КЗпП України з 17 листопада 2006 року за неналежне виконання посадових обовязків, а саме за появу на роботі в нетверезому стані.( а.с.4). Підставою до звільнення позивача став факт появи його на роботі в нетверезому стані, що підтверджується актом комісії від 16.11.2006 р. та доповідною запискою в.о. заступника директора з АБ ОСОБА_3.(а.с.17-18).
Відповідно до п.25 Постанови пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" за № 9 від 06.11.1992 року з наступними змінами нетверезий стан працівника може бути підтверджений як медичним висновком , так і іншими видами доказів.
Відповідно до ст.. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Так , суд знаходить підтвердженим факт появи позивача ОСОБА_1на роботі в нетверезому стані, що підтверджується актом комісії про появу на робочому місці останнього від 16.11.2006 року (а.с.17), службовою запискою в.о.заступника директора з АБ ОСОБА_3, (а.с.18), які не оспорені ніким та мають чинність, а також показаннями свідків в судовому засіданні.
До даних протоколу №620 медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп"янінняОСОБА_1( а.с.6) суд відноситься критично, оскільки дане освідування проводилось о 18,55- 19,25 год за ініціативою самого ОСОБА_1без присутності осіб з комісії, які зафіксували актом його стан сп"яніння, а також які пропонували йому проходження такого медосвідування в будь якому медзакладі.
Показання свідка ОСОБА_8 , дані в судовому засіданні, суд оцінює критично, оскільки вони мають суперечності як із показаннями свідків по справі, так і між собою. Так свідок пропонував в присутності членів комісії пройти медосвідування в М.Борисполі, а за згодою позивача особисто підвозив його на медосвідування в лікарню швидкої меддопомоги м.Борисполя без залучення членів комісії, будучи присутнім при складанні акту членами комісії.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст.40,43,232,233 КЗпП України та ст.ст.. 10,60,79, 84, 88,169,212-215 ЦПК України, суд -
вирішив:
В задоволені позову ОСОБА_1 до Державного підприємства Міжнародний аеропорт „Бориспіль" про визнання незаконним наказу про звільнення, про поновлення на роботі, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення та наступної подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Левченко А.В.