Справа №2-6464/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

м. Добропілля                                                                                     22 липня 2010 року

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:  

головуючого судді                             Хандуріна В.В.

при секретарі                             Солдатенко О.М.

за участю позивача                             ОСОБА_1

представника відповідача                         Жидкової В.М.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Добропільської міської ради про визнання права власності на самочинно збудовану споруду,

В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до виконавчого комітету Добропільської міської ради про визнання права власності на самочинно збудований сарай (літера за планом З-1), що розташований за адресою: АДРЕСА_1

    У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, суду пояснила, що їй на підставі договору дарування від 27 січня 1995 року на праві власності належить житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1.  Через рік після укладення договору на подвір’ї вказаного будинку збудовано сарай, але документи на будівництво сараю не оформлювались, у зв'язку з чим в теперішній час вона позбавлена можливості вільно розпоряджатися вказаним майном. Вищевказане самочинне будівництво не порушує права третіх осіб, у зв'язку з чим може бути узаконене згідно діючого законодавства.

Просила суд ухвалити рішення, яким визнати за нею право власності на самочинно збудований сарай (літера за планом З-1), що розташований за адресою: АДРЕСА_1

    Представник відповідача - виконавчого комітету Добропільської міської ради Жидкова В.М. в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечувала.  

    Вислухавши пояснення позивача, із врахуванням визнання позову відповідачем та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

    В судовому засіданні достовірно встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1, про що свідчить копія договору дарування від 27 січня 1995 року (а.с.6-8) та копія технічного паспорту Добропільського БТІ (а.с.20-24). За час проживання самочинно збудовано сарай, яки помічено на плані земельної ділянки садибного житлового будинку за літерою З-1 (а.с.21). Вказане самочинне будівництво не порушує права третіх осіб, що підтверджується листом-згодою сусіда ОСОБА_3 (а.с.18), а також довідкою про погодження прийняття об’єкта в експлуатацію, виданою відділом містобудування та архітектури Добропільської міської ради від 04.12.2009 року (а.с.9).

Згідно проекту на виконане будівництво сараю (а.с.12), самочинно збудований сарай є одноповерховою спорудою, пристроєною до літньої кухні, розміром 2.0 х 6.6 м, площею 13.2 м2.

Суд вважає, що самочинно збудований сарай може бути узаконений згідно законодавства.

Відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки, суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

    У відповідності до ст.41 Конституції України, право власності передбачає можливість власника на свій розсуд володіти, користатися і розпоряджатися приналежним майном, робити у відношенні свого майна будь-які дії, що не суперечать Закону. Згідно з положеннями ст.ст. 182, 331 Цивільного кодексу України, право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо право власності на нерухоме майно у відповідності з Законом підлягає державної реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. На підставі ст. 41 Конституції України, ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений  цього права чи обмежений у його здійсненні.

За вищенаведених обставин, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1, так як задоволення цих вимог відповідає його законним правам та інтересам, і не порушує права та інтереси інших осіб.  

    На підставі ст. 41 Конституції України, ст.ст. 182,321,331,376 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст.10,11, 60, 209,212,213,214,215,218 ЦПК України, суд, -

В И Р  І  Ш  И  В:

    Позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Добропільської  міської ради про визнання права власності на самочинно збудовану споруду – задовольнити.

    Визнати право власності за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на самочинно збудований сарай (літера за планом З-1), що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення суду є правовстановлюючим документом та підлягає державній реєстрації.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області.

    Надруковано власноручно у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

    Головуючий: суддя                                         В.В. Хандурін