Справа № 708/490/24

Номер провадження № 2-а/708/5/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2024 р.

Чигиринський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Акулова Є.М.,

секретаря судових засідань Омельченко Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чигирин, в порядку спрощеного позовного провадження, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №54/2024 від 03.05.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправноюпро скасування постанови №54/2024 від 03.05.2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 210-1 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 3400,00 грн., крім того, просив суд, зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 відкликати його з розшуку та відшкодувати судовий збір.

В обґрунтування позову зазначає, що 03.05.2024 року інструктором відділу рекрутингу та комплектування відділу № НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 ст. солдатом ОСОБА_2 відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення за неявку до ІНФОРМАЦІЯ_2 та передано в розшук до поліції.

Того ж дня, 03.05.2024 року, начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення № 54/2024, якою його притягнуто до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн. Складом інкримінованого правопорушення є факт неявки його до ІНФОРМАЦІЯ_2 на визначену дату в повістці, а саме 25.10.2023 року, для уточнення та поновлення особистих даних без поважних причин, хоча він в цей день проходив консультацію профільного спеціаліста із зору за направленням ТЦК. Його пояснення з цього приводу не було взято до уваги.

Позивач вважає, що порушено строки накладення адміністративного стягнення згідно ст. 38 КУпАП. На його переконання днем нібито вчинення ним правопорушення є неявка по повісці - 25.10.2023 року, а складено протокол та накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 210-1 КупАП лише 03.05.2024 року, відповідно від дати нібито вчиненого адміністративного правопорушення та складення протоколу пройшло більше двох місяців.

Крім того, посадова особа при складенні протоколу №54/2024 від 03.05.2024 року не надала йому жодних доказів на підтвердження його неявки по повістці на 25.10.2023 року, а сам по собі опис адміністративного правопорушення у постанові не може бути беззаперечним доказом вчинення особою такого правопорушення.

Також вказує на порушення його прав щодо оголошення у розшук, адже згідно КПК України процедура оголошення розшуку здійснюється виключно після оголошення підозри у вчиненні кримінального правопорушення і тільки після відповідної ухвали суду.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду і просить ухвалити рішення, яким визнати протиправною та скасувати постанову №54/2024 від 03.05.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 гривень, зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 відкликати його з розшуку та відшкодувати судовий збір.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності. Крім того, уточнив вимоги та просив виключити та не розглядати другий пункт з позовних вимог, а саме в частині зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 відкликати його з розшуку. Уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовільнити.

Представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, будь-яких заяв або клопотань на адресу суду від нього не надходило.

Дослідивши наявні докази в справі і оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов наступного висновку.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.

Згідно із ч.1ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

В силу ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно ч. 2,6 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів(ч6)

Відповідно статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Статтею ст. 210-1 КУпАП, встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Вказана норма права є бланкетною, тобто закріплює лише загальні ознаки правила поведінки, а для встановлення цих ознак необхідно звертатися до норм іншого нормативного акту.

Згідно з ч. 1ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Згідно приписів ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Вирішуючи справу по суті суд враховує позицію щодо застосування норм права, яка викладена у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі №804/401/17, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

В постанові Верховного Суду від 28.02.2019 в справі №149/2498/17 колегія суддів зазначає, що початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення слід пов`язувати з днем виявлення правопорушення саме органом, який уповноважений на складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, як початкового етапу процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності. Днем виявлення правопорушення слід також вважати і день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення.

Із копії постанови начальника начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 по справі про адміністративне правопорушення від 03.05.2024 року, встановлено, що ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за порушення прав військового обліку та законодавства про мобілізаційну підготовку, а саме неявка без поважних причин до ІНФОРМАЦІЯ_2 на визначену дату в повістки 25.10.2023 року. Однак, відомостей про дату вручення повістки постанова не містить. У протоколі про адміністративне правопорушення така інформація також відсутня. (а.с.6-7).

А з пояснень до постанови вбачається, що позивач є особою з інвалідністю 3 групи з вадами зору та був спрямований для консультації ВЛК 25.10.2023 року до профільних спеціалістів м. Черкаси (ас7зворот).

Суд зважує, що відповідач, на якого покладено обов`язок доказування правомірності свого рішення відзив на позовну заяву не надав, тим самим не довів обставини правомірності винесеної постанови.

Крім того, судом встановлено, що постанова про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складена уповноваженим органом 03.05.2024 року, за правопорушення нібито вчинене 25.10.2023 року, а саме за нібито неявку без поважних причин до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення та поновлення особистих даних, за протоколом від 03.05.2024 року, складеного інструктором відділу рекрутингу та комплектування відділу № НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 ст. солдатом ОСОБА_2 .

Тим самим, уповноважений на складання протоколу орган повинен бути та був обізнаний про виявлення правопорушення ще 25.10.2023 року, протокол інструктора відділу рекрутингу та комплектування відділу № НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 ,  а протокол про адміністративне правопорушення № 54/2024 та постанову №54/2024 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 210-1 КУпАП складено уповноваженими особами 03.05.2024 року, тобто поза межами строку притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З урахуванням цього, строк, протягом якого може бути накладено адміністративне стягнення, пропущено, оскільки з дня вчинення (виявлення триваючого правопорушення) і до моменту розгляду справи минуло більше двох місяців.

Згідно з п.7ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки, передбаченіст.38 КУпАП.

Крім того, вирішуючи справу по суті, суд бере до уваги обставини невинуватості, зазначені позивачем у заяві та які не спростовані суб"єктом владних повноважень незважаючи на пропозицію суду відповідно до приписів ч6 ст 77 КАСУ.

З огляду на вищезазначене, під час винесення оскаржуваної постанови суб"єкт владних повноважень діяв не на підстави, не в межах та не у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України, тому суд дійшов висновку, що така постанова підлягає скасуванню.

Слід зауважити, що вимоги ч.3ст. 286 КАС України передбачають, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Підсумовуючи, з урахуванням вищезазначеного, наявні правові підстави для задоволення позовних вимог та скасування постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 54/2024 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 210-1 КУпАП від 03.05.2024 року та накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень, як незаконної, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Оскільки уточненою заявою на аддресу суду позивач не підтримав вимоги в частині зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 відкликати його з розшуку, і така відмова не порушує прав та інтересів сторін та інших осіб, вона може бути прийнята судом.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд керується наступним.

Згідно ч.7 розділу "Загальні питання" "Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки", затвердженого Постановою КМУ №154 від 23.02.2022 р.:

7. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються керівниками відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Приписами ч. 1ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Враховуючи, що до позовної заяви позивачем додано квитанцію, якою підтверджується сплата позивачем судового збору в розмірі 605,60 грн, відповідна сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.19 Конституції України, ч. 1ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст 7,9,38,210-1,235КУпАП, ст.2,5,9,72-79,90,122,242-246,262,286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №54/2024 від 03.05.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності.

Визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №54/2024 від 03.05.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 210-1 КУпАП.

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 210-1 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ невідомий, місцезнаходження, АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ,прож. АДРЕСА_2 , - 605,6 грн (шістсот п"ять грн 60 коп) судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Євген АКУЛОВ