Справа №490/10089/21

Провадження №2-о/490/119/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М                У К Р А Ї Н И

18 червня 2024 року                                                        м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді                                        Чаричанського П.О.,

за участю секретаря                                        Циганкова Д.Є.,

представника заявника                                 ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: Миколаївська міська рада про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2021 року заявник звернулась до Центрального районного суду м. Миколаєва із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Миколаївська міська рада.

Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 12.01.2022 року відкрито провадження у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2022 року справу було передано на розгляд судді Чулупу О.С.

Ухвалою суду від 01.07.2022 року прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 25.12.2023 року заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 30.01.2024 року справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.02.2024 року справу було передано на розгляд судді Чулупу О.С.

Ухвалою суду від 03.04.2024 року відведено суддю ОСОБА_3 від розгляду вказаної справи.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2024 року справу було передано на розгляд судді Чаричанському П.О.

Ухвалою суду від 12.04.2024 року суддею Чаричанським П.О. справу прийнято до свого провадження.

В заяві ОСОБА_2 зазначила, що 24.03.2016 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , склала заповіт, в якому на випадок її смерті зробила таке розпорядження: «...Належну мені на праві особистої приватної власності частку житлового будинку з відповідною часткою прилеглих господарських та побутових будівель та споруд за АДРЕСА_1 , а також все належне мені майно, де в воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, і в загалі все те, що буде мені належати на день смерті і на що за законом я матиму право, заповідаю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Миколаїв померла ОСОБА_4 .

24.07.2020 року у відповідності до вимог статті 1269 ЦК України заявник ОСОБА_2 було подано заяву про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Бороздіної О.Г., якою було зареєстровано спадкову справу №66168299, спадкодавцем в якій є ОСОБА_4 .

24.09.2020 року приватним нотаріусом Бороздіною О.Г. було видано Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Відмова нотаріуса вмотивована тим, що у Договорі купівлі-продажу, посвідченому Четвертою Миколаївською державною нотаріальною конторою 10.09.1976 року за №1827, в якому покупцем є ОСОБА_5 .

Помилка у написані імені спадкодавця ОСОБА_4 перешкоджає заявнику (спадкоємцю) ОСОБА_6 отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

В судовому засіданні представник заявника заяву підтримав в тому ж обсязі і з тих же підстав і зокрема, зазначив, що через невірно зазначене в Договорі купівлі-продажу ім`я покупця, а в подальшому спадкодавця ОСОБА_4 не може оформити спадщину.

Вважає, що помилка була допущена помилка з підстав того, що однією з побутовою (скороченою) формою ім`я ОСОБА_7 (лат. Matrona - в Давньому Римі почесна назва вільно народженої заміжньої жінки, що користується доброю репутацією та яка належить до верхів суспільства, походить від латини mater - мати) є Мотя, Мотря, Мотра, Матрьоха, Матрьоша, Маря, Матя, Матюля, Муся, Рена.

Заінтересована особа Миколаївська міська рада була належним чином повідомлена, свого представника до зали судового засідання для участі у розгляд справи не забезпечили. В матеріалах справи наявна заява представника заінтересованої особи про слухання справи без їх участі, та прийняття рішення по справі за наявними матеріалами справи та у відповідності до вимог діючого законодавства.

Суд, заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, в межах заявлених вимог та наданих доказів, приходить до переконання, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Миколаїв Миколаївської області померла ОСОБА_4 , про що 13 березня 2020 року Миколаївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) складено відповідний актовий запис №874 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 /а.с.-17/.

Внаслідок її смерті відкрилася спадщина, в тому числі на 1/2 частку у праві спільної часткової власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала померлій на підставі Договору купівлі-продажу від 10.09.1976 року посвідченого Четвертою Миколаївською державною нотаріальною конторою за №1827 та зареєстрованого Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації 18.09.1976 року за №649 /а.с.26-27/.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за умови, реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

ОСОБА_4 за життя склала заповіт, посвідчений 24 березня 2014 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Бороздіною О.Г., в якому на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: «Належну мені на праві особистої приватної власності частку житлового будинку з відповідною часткою прилеглих господарських та побутових будівель та споруд за АДРЕСА_1 , а також все належне мені майно, де в воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, і в загалі все те, що буде мені належати на день смерті і на що за законом я матиму право, заповідаю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Згідно з ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ст. 1220 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 1217, 1223 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк в шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Частиною 1 ст. 1298 ЦК України встановлено, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Судом витребувана від приватного нотаріуса ОСОБА_8 копію спадкової справи №66168299 (номер у нотаріуса 24/2020) заведеної за фактом смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно спадкової справи №66168299 (номер у нотаріуса 24/2020) вбачається, що ОСОБА_2 24.07.2020 року подана заява про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 (в межах 6-и місячного терміну).

Постановою приватного нотаріуса від 24.09.2020 року №64/02-31 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Постанова обґрунтована тим, що не можливо встановити належність правовстановлюючого документу, який підтверджує належність на праві власності будинку померлій ОСОБА_4 , оскільки в Договорі купівлі-продажу від 10.09.1976 року за №1827, титульним власником майна зазначено ОСОБА_5 .

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема п. 6 вказаної статті передбачає встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народженням цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Частиною 2 п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що на підставі п. 6 ст. 273 ЦПК України (п. 6 ч. 1 ст. 256 в редакції від 18.03.2004 року) суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу.

Факт належності ОСОБА_4 Договору купівлі-продажу від 10.09.1976 року посвідченого Четвертою Миколаївською державною нотаріальною конторою за №1827 та зареєстрованого Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації 18.09.1976 року за №649 підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами і зокрема: цим же й Договором №1827 від 10.09.1976 року на якому є посвідчений напис Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації з якого вбачається, що договір було зареєстровано за ОСОБА_4 (рос.мов.); місцем проживання згідно якого місцем проживання ОСОБА_4 є АДРЕСА_1 – що є адресою частку будинку якого була придбана за Договором №1827 від 10.09.1976 року (місце реєстрації підтверджується: відміткою в паспорті НОМЕР_1 виданого на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про реєстрацію за адресою АДРЕСА_1 , Будинковою книгою для прописки громадян та проживання по АДРЕСА_1 де зазначена ОСОБА_4 ); Технічним паспортом на жилий будинок за адресою АДРЕСА_1 (станом на 04.04.1990 року), згідно якого власником домоволодіння є ОСОБА_9 - 1/2 частки, та ОСОБА_4 - 1/2 частки.

На підставі наданих та досліджених у судовому засіданні доказів, суд вважає доведеним факт належності ОСОБА_4 Договору купівлі-продажу від 10.09.1976 року посвідченого Четвертою Миколаївською державною нотаріальною конторою за №1827 та зареєстрованого Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації 18.09.1976 року за №649, в якому помилково ім`я покупця зазначено « ОСОБА_10 ».

Керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 293-294, 315 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Миколаїв Миколаївської області, Договору купівлі-продажу 1/2 /половину/ житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд жилою площею 21,30 /двадцять одна ціла та тринадцять сотих/ кв.м. в м. Миколаєві,35, вул. Очаківська №185 /сто вісімдесят п`ять/, посвідченого Четвертою Миколаївською державною нотаріальною конторою 10.09.1976 року за №1827 та зареєстрованого Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації 18.09.1976 року за №649.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя                                                                П.О. Чаричанський